англ. cartridge — набій до вогнепальної зброї, від фр. cartouche, яке утворилося від італ. cartoccio («паперовий згорток» або «маленький паперовий мішечок»), від лат. carta, тобто «папір». Колись -- циліндричний паперовий згорток із пороховим зарядом для швидкого перезаряджання мушкетів, до винаходу металевих набоїв. З розвитком технологій значення слова поширилося на будь-який легкозамінний, закритий вузол або місткість із певною речовиною чи механізмом.
?