Пане, якщо ви пишете українською латинкою, то хочу зауважити, що вона є помилкова та неправильна. Літера «h» ніколи не відповідала українській літері «х». Літера «h» завжди відповідала та відповідає літері «г». Я знаю, що кажу, бо літера «g», яку Ви вживаєте замість українського «г» відповідає літері «ґ». Шкода, що більшість українців продовжують дозволяти літері «г» паразитувати до тієї миті, що навіть у словах, як «географія», «біологія», «геометрія» та инші слова, які пишуться в инших мовах саме через літеру «g», яка, знову ж таки відповідає саме літері «ґ», а не «г». Я знаю, що слово «гео» грецького походження є, там ця ж літера звучить наближено до української літери «г». Але українська мова має слова, які не є запозиченими з грецької мови, проте вживається саме з літерою «г». Також, для переходу на латинку, то можна було б створити такий собі «логічний ланцюг». Літера «ї» може існувати в українській латині, як літера з діякритичним знаком, а читалася вона б так само, як українська літера «ї». З цією літерою розібралися. Літери «я», «є», «ю» могли б позначатися як літери «ä», «ë», «ü». Цей діякритичний знак позначатиме йотованість голосних літер. Я побачив, що Ви використали літеру «ü», як відповідник до літери «ю». Але чому б не зробити це з иншими словами? Також пропоную апострофи замінити на ті ж літери, але з иншою діякритикою. А саме, літери «ā», «ē», «ī», «ū». Наприклад, слово «Obowāzok». Цей знак позначатиме твердість йотованої літери після приголосних літер. Для літери «х» було б дуже добре створити якийсь диграф. Наприклад, «kh» або «ch», або якщо ці диграфи занадто банальні, то можна вигадати инші.

'«h» завжди відповідала та відповідає літері «г»'

Хиба що коли «г» є на позначеннє [ɦ].

'помилкова та неправильна'

А яка суть правила для вкрайиньскої латинки?

'знаю, що слово «гео» грецького походження є, там ця ж літера звучить наближено до української літери «г»'

И «графия» та «логия» суть грецьска роду. Чого тодї писати си словеса йнакше?

'літера звучить'

Як то литера може звучати?

'українській латині'

Латинь є мова.

'Літери «я», «є», «ю» могли б позначатися як літери «ä», «ë», «ü»'

Начь коли є «ya»/«ja», «ye»/«je» та «yu»/«ju»?

'Для літери «х» було б дуже добре створити якийсь диграф'

А не думали єсте користати з букви «x» у латиници?

Artemou Weimerou,

zuõc [g] e u rousscé móuvé iz de bœulxya inxyozueag ("allophone") zueagymene ("of the phoneme") /k/. Inxyozuõcui ge e neròzoumno pisati — pisiemo zueagymena. A tou e zueagymea /k/ — na pisymé ‹c›, na pr.: ‹cuila› = /ˈkɘ̞lɑ, ˈkɤlɑ/, a mogeity bouti móuvleno i is [k]: [ˈkɘ̞lɑ, ˈkɤlɑ, ˈkʌlɑ, ˈkʲɘ̞lɑ, ˈcɘ̞lɑ, ˈkɨlɑ, ˈkɪlɑ], i is [g]: [[ˈgɘ̞lɑ, ˈgɤlɑ, ˈgʌlɑ, ˈgʲɘ̞lɑ, ˈɟɘ̞lɑ, ˈgɨlɑ, ˈgɪlɑ].

Slœu, de /g/ e zueagymea ("a phoneme") e u rousscé gymenya, i ci ne ushya sõty cerpana ("borrowed").

Cyto cuiriliçeiõ pisiemo he ‹г›, e iz de bœulxya ("in most of the cases") zueagymea /ɣ̞/, ne /ɦ/, i ‹г› = /ɣ̞/ e sloveisnéixe ("more logically") pisati latiniçeiõ ‹g› (ne ‹h›), e bo ményeno is /ʒ/, na pr.: ‹slouga› /sluˈɣ̞ɑ/ : ‹slougiti› /sluˈʒɪtɪ/.

U rousscœi móuvé, ‹г› e zueagymea /ɦ/ u:

a) ‹-oho›, na pr.: ‹coho?›, ‹yoho›, ‹tacoho›, ‹sinyoho›, ‹zimnyoho›, ‹dóugoho› — tou pisiemo latiniçeiõ ‹h›,

b) coli [ɦ] e pèrêddét gouc ("a prothetic sound"), na pr.: ‹po oseni› [poˈɦʷɔsɛnɪ] "after autumn", ‹na ozeré› [naˈɦʷɔzɛrʲi] "on a lake" — tou ne pisiemo latiniçeiõ nicy,

c) u slovax œd daunyoho *(h)e "tô, se", na pr.: ‹hên› /ɦɛn/, ‹hêo› /ɦɛw (ɦɛwo)/, ‹hênde› /ˈɦɛndɛ/, ‹hêsyde› /ˈɦɛsʲdɛ/ [ˈɦɛzʲdɛ], ‹hêosadui› /ˌɦɛwsɑˈdɘ̞/ "over hereto", ‹hêt' (heto)› /ɦɛt(ʲ) (ɦɛto)/ — tou pisiemo latiniçeiõ ‹h›.

___

Zueagymea /x/ e u sloveanscuix móuvax naisloveisno pisati latiniçeiõ ‹x›, ceasto bo poxodity œd *ks, na pr. ‹xouati› /ˈxowɑtɪ/ ← *ksou- : *skou- *pasti, paziti, gleadéti, stèregti". Pisati /x/ he ‹ch› e sloveanscuim móuvam nesloveisno.

Мені до вподоби запропонована Максимом Прудеусом латинка на основі хорватської. Тут він обґрунтовує її: https://www.youtube.com/watch?v=nHeE2x2UNw4
На позначення літери "х" там використано літеру "h", літери "г" - літеру "g", літери "ґ " - літеру "ĝ". Є, звісно, зауваги до деяких інших особливостей, але саме таку відповідність вважаю вдалою

"саме таку відповідність вважаю вдалою"

Чїм удалою? Латинська буква "h" не відповїдає кириличнї "х", їй одповїдає латинська "x". Буква "ĝ" на позначення /g/ є непотрїбна вкрайинській мовї, як и буква "ґ" в кирилицї. Й узагалї нема нияких почесних підстав писати вкрайинську мову латинкою.

<Й узагалї нема нияких почесних підстав писати вкрайинську мову латинкою.>

Nou yasno, i réci cyto'my podau ne sõty réci.

А крашанка теж москальщиною?
Як казав Кобзар:
Якби ви вчились так, як треба,
То й мудрость би була своя.
А то залізете на небо:
«І ми не ми, і я не я,
І все те бачив, і все знаю,
Нема ні пекла, ані Раю.
Немає й Бога, тілько я!
Та куций німець узловатий,
А більш нікого!..»

А хіба не зрозуміло? Крашанка кажуть, але то слово з російської мови, а українською не красити, а фарбувати, фарбовані-ж яйця то писанки або ще кажуть галунки

А ще крашанка

Того, що краска це не своє, а москальське

Українською правильно не крашанка, а галунка, або коли ще й не просто фарбоване яйце то писанка

Галун, галунка:
" галу́н (назва різних сірчанокислих солей)

результат видозміни давнішої форми алу́н «тс.», можливо, під впливом галу́н «золота або срібна тасьма»; "
goroh.pp.ua: ГАЛУН#3784

Алун:
"запозичення з польської мови;"
goroh.pp.ua: алун#3783

<<<дає сильні підстави для закидів, що вкраїнська мова без тих запозичень була би чи не та сама росийська.>>>

"Думка" кацапів нікого не їбе, кацапе. Так само можна закинути, що твоя рідна кацапська -- це є Франко-Німецько-(і до речі)Польський суржик; от тільки нормальні люди таким не займати не будуть

Так ти малорос і є

Може ви ще слово "краса" з української викинете, бо корінь той самий і походить так само з праслов'янської? Не вигадуйте.

"давайте тут просто всі російською розмовляти"

Ви, дурне, хоч по-нїмецькім мовте, а на вкрайинськи восїдки не лїзьте, и вкрайинську мову не портїть, бо вна вам не належить.

Доведіть. З чого ви взагалі взяли, що це полонізм?!

Кому то пишете про "полонізм"?

Ну бо я так поняв що "в'ятська" мова це по вашому "польська"?

Польська є лядська же.

Єлисію, чи впевнені Ви, що "краска" то московщина?

<Єлисію, певни'сте, вже ‹краска› [в значеннї "color/dye ; Farbe" є вятсько?>

Ouge ni. 😉

Do réci, roupivo, leadsco imea gromadui gléniy "Rhodophyta" e ‹krasnorosty›, de ‹krasn-› e pèuno za "red ; Rot" (a ne za "beauty"). A znacyeinïe "to dye, to paint ; färben, malen" ou déyeslova *krasiti e, védomo, vedeno œd znacyeinïa *"to dye/paint red ; rot färben" (porœunaimo i u némecyscé rozvitoc: ‹malen› "to paint" ← *"to dye black← *melh²- "black").

Tomou ‹crasca› za "a dye ; die Farbe" ta ‹crasiti› za "to dye, to paint" sõty védé pitoma slova u rousscé.

Суржикомовна бабця була

Тоді ще суржику не було, бо вона народилась в 1912 р. в чисто українській родині, в селі, де жили самі українці.

А крашанка – теж суржик?

Звісно крашанка то суржик, адже українською мовою яйця не красять, а фарбують чи галунять

<<<Звісно крашанка то суржик,>>> Крашанка -- не суржик, дибіле. І сенс тут -- "красивий": пор. "красний", "прикрашати".

Українською мовою яйця не "галунять", бо це запозичення з польської.

Галун, галунка:
" галу́н (назва різних сірчанокислих солей)

результат видозміни давнішої форми алу́н «тс.», можливо, під впливом галу́н «золота або срібна тасьма»; "
goroh.pp.ua: ГАЛУН#3784

Алун:
"запозичення з польської мови;"
goroh.pp.ua: алун#3783

Якби суржиком мовила, то було б "крАсити". А казала же красИти, то не суржик.

"Петро Ворох"

Мабуть, ишче вдин Михасів бот.

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Краси́ло, -ла, с. Красная краска. Та й купили білила, ще й чорного чорнила, червоного красила: дідам бороди білити, хлопцям пояси красити, дівчатам запаски чорнити. Грин. III. 95. Ив. 81.
Краси́ти, -шу́, си́ш, гл.
1) Дѣлать красивымъ, украшать. Лихо нікого не красить. Чуб. І. 26З. Ой рясна красна калинонька в лузі, рясніше-красніше ваш поїзд! Ваш поїзд бояре красять. ХС. XII. 428.
2) Красить, окрашивать. Да пішов дощик краплистий, да уродив черчик черчистий, да не вміла Маруся носити, да не вміла красити. Мет. 233.
3) — рід. Свадебный обычай въ понедѣльникъ: перевязывать женщинамъ волоса красными нитками по полученіи извѣстія о цѣломудріи новобрачной. Красять рід, шо хороша молода. Мил. 125

Не розумію, вам що подобається себе дурником виставляти на Словотворі? Ви ж самі читайте уважно, красило то є красная краска, білило то біла, чорнило то чорна, слово краска Грінченко писав москвинською мовою, не українською. Красять це у Грінченка ніяк не є синонімом слова фарбують, красити значить прикрашати, а не наносити на щось шар фарби, коли-ж він пише москвинською то там сенс слова инший. Припиняйте вже дуркувати, не пхайте суржик за норму літературної мови

Малорос іди геть з українського сайту

Ура! Дякую вам, пане Вадиме, за Етимологічно-стилістичний словник І. Огієнка. Він реабілітував слово "краска". Він сам визнав свою ж помилку, що це, мовляв, московське слово.
https://archive.org/details/etym-sem-slovnyk/II_E-L/page/286/mode/2up

Справді, щось на тому сайті 2-а і 3-а міни суть тяті.

Це не є московським словом, інакше поясніть як воно попало в словник Желехівського, що виданий у Львові в 1886 році з першим(!) значенням "фарба, колор" + є слово "краскар", тоді як у Огієнка аж 1995 рік (після самі знаєте яких подій).
https://archive.org/details/malorusko-nimetskyj/tom-1/page/374/mode/2up

Для вас все можна якщо такий вуйко, а мови досі не вивчив

Учiть мову, не ганьбiться! З вас люди вже смiються!
Або ви кремлiвський провокатор по знищенню нашоï рiдноï мови

Я мову знаю, і чим більше тим переконуюсь, що напевне ви не людина, бо люди сміються саме з вас і ніяк не з мене, ви її вчіть, бо питомі українські слова котрі є її маркером вирішили поміняти на москвинські й не соромитеся. Перекладайте й кавуни і килими, і навіть шаровари тоді, тільки хто тоді таку перероблену на москвинський лад мову назве українською?

"Я мову знаю..."

Не знаю, яку мову, але точно не украïнську!
Це мабуть такий кремлiвський план по знищенню украïнськоï мови: повикидати все украïнське, бо схоже на москвинське, засмiтити мову польським та нiмецьким суржиком, а потiм тицяти отим пiд нic, мовляв, "сматрiтє, какой у вас язик, єслi убрать всє рускiє слава то палучiца польскiй язик, а єслi наабарот – то рускiй", авжеж.
Столiттями виродки нищили мову, викорiнювали рiднi слова, засмiчували чужизмами, а зараз i поготiв.

Візьми дурнику українсько-москвинського словника і побачиш яку мову знаю я, а яку ти

Невідомо Вам.

se toczno! ;))
++

Ну то кажіть не "фарба", а "парба", нема чого заміняти українське слово москвинським

Невідомо хто у кого запозичив? Ми ж не москалі, щоб "неадназначна" вигадувати. Є етимологія слів, є їх історія розвитку.

Віталію, не вигадуйте дурниць 🤷‍♂️

Дайте прикладів з другим наголосом. Дорадянської пори звісно.

Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору
Кра́сить, ся = 1. кра́си́ти, ся; малюва́ти, розмальо́вувати, фарбува́ти (С. Ш.), як якою фарбою — біли́ти, жовти́ти, зелени́ти, сини́ти, червони́ти, чорни́ти і т. д. — Мити, білити — завтра Великдень. н. пр. — Ой Днїпре мій, Днїпре! Багато ти, батьку, у море носив шляхетської крови... Червонив ти синє, та не напоїв. К. Ш. 2. кра́сити, скраша́ти. – Такі воли увесь гурт скрашають. С. Л

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Краси́ти, -шу́, си́ш, гл.
1) Дѣлать красивымъ, украшать. Лихо нікого не красить. Чуб. І. 26З. Ой рясна красна калинонька в лузі, рясніше-красніше ваш поїзд! Ваш поїзд бояре красять. ХС. XII. 428.
2) Красить, окрашивать. Да пішов дощик краплистий, да уродив черчик черчистий, да не вміла Маруся носити, да не вміла красити. Мет. 233.
3) — рід. Свадебный обычай въ понедѣльникъ: перевязывать женщинамъ волоса красными нитками по полученіи извѣстія о цѣломудріи новобрачной. Красять рід, шо хороша молода. Мил. 125

Ну Ви самі ж дали приклад словника Грінченка з наголосом "краси́ти"!

Коротше, красили - і покривати краскою й красити.

Хай буде барвистий

ну коли замін нема, а слово зукраїнене, то можна й так. Тільки боюся зв'язок стане слабішим зі словом "барва", якщо будемо вживати повсюдно "краска".

Хай так 🤷‍♂️