Значення слова
Фарба — речовина для забарвлювання предметів у той чи інший колір, для малювання картин, для захисту виробів або будов від дії зовнішнього середовища.
Приклад вживання

Слово "фарба" є запозиченням з німецької мови.

Походження
Розділи
Слово додав

Перекладаємо слово фарба

краска
46

Українське

Дмитро Дебелий 15 вересня 2016
16 серпня 2017

Є й у Грінченка.

9 вересня 2017

naše stare i dobre slovo! Lüdy kolyś barvy robyly z pryrodnih skladnykiv i nymy ščoś pryKRAŠALY, tobto robyly KRASyvym. Tomu vid togo, že ce slovo sobi vkraly moskali - ce ne označaje, ščo vono ne naše! Pro ce še Mykola Lukaš pysav! I vzagali: ne bulo čogo hodyty na finśki tereny i jih nasylno zislovjanüvaty - ne maly b nyni qassabśkoji movy vzagali! ;)

31 серпня 2019

Москальщиною віддає, фарба краще

4 вересня 2020

А крашанка теж москальщиною?
Як казав Кобзар:
Якби ви вчились так, як треба,
То й мудрость би була своя.
А то залізете на небо:
«І ми не ми, і я не я,
І все те бачив, і все знаю,
Нема ні пекла, ані Раю.
Немає й Бога, тілько я!
Та куций німець узловатий,
А більш нікого!..»

4 вересня 2020

А хіба не зрозуміло? Крашанка кажуть, але то слово з російської мови, а українською не красити, а фарбувати, фарбовані-ж яйця то писанки або ще кажуть галунки

31 серпня 2019

З якого дива од своєї "краски", широко вживаної в Україні, що до того ж є в Грінченковому словнику, одгонить москальщиною? У більшій частині України зроду-віку вживають і дієслова "красИти". І чого це чужа "фарба" краща од своєї "краски"?

4 вересня 2020

А ще крашанка

4 вересня 2020

Того, що краска це не своє, а москальське

4 вересня 2020

Українською правильно не крашанка, а галунка, або коли ще й не просто фарбоване яйце то писанка

29 грудня 2022

Галун, галунка:
" галу́н (назва різних сірчанокислих солей)

результат видозміни давнішої форми алу́н «тс.», можливо, під впливом галу́н «золота або срібна тасьма»; "
goroh.pp.ua: ГАЛУН#3784

Алун:
"запозичення з польської мови;"
goroh.pp.ua: алун#3783

1 вересня 2019

Мене цікавлять не суто теоретичні міркування, а радше практичний бік.
І така вже непоказна та практика для нас, що обстоювати в українській мові треба кожне слово, наголос чи морфему, які відрізняються від російських. Адже розчинення в німецькій мові настільки ж неймовірне, як розчинення в івриті. Чого про стосунки з російською мовою не скажеш.

1 вересня 2019

Віталій Крутько,
річ є не тільки в питанні "розчинення" в тій чи тій мові, а й у тім, що надмір німецьких запозичень (в т.ч. за польського посередництва) дає сильні підстави для закидів, що вкраїнська мова без тих запозичень була би чи не та сама росийська. Звісно, такий закид є без підстав, і все же.
Натомість, для підкреслення відрубности вкр.м. від росийської лїпше було би шукати серед слів питомих українських. А для поняття "фарба, барва, колір" такі слова в укр.м. суть, хоча й витіснені: напр., зокрема давньоруські слова шаръ "фарба" (в укр. збережено в дієслові шарітися), та вапь "тс".

7 листопада 2021

<<<дає сильні підстави для закидів, що вкраїнська мова без тих запозичень була би чи не та сама росийська.>>>

"Думка" кацапів нікого не їбе, кацапе. Так само можна закинути, що твоя рідна кацапська -- це є Франко-Німецько-(і до речі)Польський суржик; от тільки нормальні люди таким не займати не будуть

14 вересня 2019

Гадаю, "красило" все ж більше підходить, бо вказує, що це саме матеріял, який використовують для зміни кольору.

21 жовтня 2019

я не експерт, але мені здається, що фарба глибше укорінилась і при творенні інших слів (фарба - пофарбований - фарбувати - фарбування) звучить милозвучніше аніж (краска - покрашений - красити - покраска).

5 липня 2021

Так ти малорос і є

28 грудня 2019

Та ну, давайте тут просто всі російською розмовляти і всі будуть дуже щасливі, бо все російське це набагато краще ніж тут український народ собі навидумував.

29 грудня 2022

Може ви ще слово "краса" з української викинете, бо корінь той самий і походить так само з праслов'янської? Не вигадуйте.

29 травня 2020

Дарма що є в Гринченка; то є вятщизна.

10 червня 2020

Доведіть. З чого ви взагалі взяли, що це полонізм?!

10 червня 2020

Кому то пишете про "полонізм"?

11 червня 2020

Ну бо я так поняв що "в'ятська" мова це по вашому "польська"?

12 червня 2020

Польська є лядська же.

5 вересня 2020

Єлисію, чи впевнені Ви, що "краска" то московщина?

28 липня 2020

Моя бабуся, яка зросла у глухому селі казала лише "краска", "красИти", тож це слово є правильним.

29 липня 2020

Суржикомовна бабця була

2 вересня 2020

Тоді ще суржику не було, бо вона народилась в 1912 р. в чисто українській родині, в селі, де жили самі українці.

4 вересня 2020

А крашанка – теж суржик?

12 жовтня 2020

Звісно крашанка то суржик, адже українською мовою яйця не красять, а фарбують чи галунять

7 листопада 2021

<<<Звісно крашанка то суржик,>>> Крашанка -- не суржик, дибіле. І сенс тут -- "красивий": пор. "красний", "прикрашати".

29 грудня 2022

Українською мовою яйця не "галунять", бо це запозичення з польської.

Галун, галунка:
" галу́н (назва різних сірчанокислих солей)

результат видозміни давнішої форми алу́н «тс.», можливо, під впливом галу́н «золота або срібна тасьма»; "
goroh.pp.ua: ГАЛУН#3784

Алун:
"запозичення з польської мови;"
goroh.pp.ua: алун#3783

5 вересня 2020

Думав-думав московщина то чи ні. Краска в значенні фарби є в Грінченка, але от "красити" в нього має їнше значення.
Красити, -шу́, си́ш, гл. 1) Дѣлать красивымъ, украшать.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/24562-krasyty.html#show_point
Непокоїть мене чи наше слово "крашанка". Може воно від "красити" - робити гарним? Тоді краска; красило теж від нього? Бо таки є слова схожі на крашанку:
r2u.org.ua: крашениці
r2u.org.ua: Крашеняк
Не знаю, не знаю.

13 жовтня 2020

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Краси́ло, -ла, с. Красная краска. Та й купили білила, ще й чорного чорнила, червоного красила: дідам бороди білити, хлопцям пояси красити, дівчатам запаски чорнити. Грин. III. 95. Ив. 81.
Краси́ти, -шу́, си́ш, гл.
1) Дѣлать красивымъ, украшать. Лихо нікого не красить. Чуб. І. 26З. Ой рясна красна калинонька в лузі, рясніше-красніше ваш поїзд! Ваш поїзд бояре красять. ХС. XII. 428.
2) Красить, окрашивать. Да пішов дощик краплистий, да уродив черчик черчистий, да не вміла Маруся носити, да не вміла красити. Мет. 233.
3) — рід. Свадебный обычай въ понедѣльникъ: перевязывать женщинамъ волоса красными нитками по полученіи извѣстія о цѣломудріи новобрачной. Красять рід, шо хороша молода. Мил. 125

13 жовтня 2020

Не розумію, вам що подобається себе дурником виставляти на Словотворі? Ви ж самі читайте уважно, красило то є красная краска, білило то біла, чорнило то чорна, слово краска Грінченко писав москвинською мовою, не українською. Красять це у Грінченка ніяк не є синонімом слова фарбують, красити значить прикрашати, а не наносити на щось шар фарби, коли-ж він пише москвинською то там сенс слова инший. Припиняйте вже дуркувати, не пхайте суржик за норму літературної мови

5 липня 2021

Малорос іди геть з українського сайту

12 грудня 2021

Ура! Дякую вам, пане Вадиме, за Етимологічно-стилістичний словник І. Огієнка. Він реабілітував слово "краска". Він сам визнав свою ж помилку, що це, мовляв, московське слово.
https://archive.org/details/etym-sem-slovnyk/II_E-L/page/286/mode/2up

10 квітня 2022

Справді, щось на тому сайті 2-а і 3-а міни суть тяті.

29 грудня 2022

Це не є московським словом, інакше поясніть як воно попало в словник Желехівського, що виданий у Львові в 1886 році з першим(!) значенням "фарба, колор" + є слово "краскар", тоді як у Огієнка аж 1995 рік (після самі знаєте яких подій).
https://archive.org/details/malorusko-nimetskyj/tom-1/page/374/mode/2up

11 жовтня 2020

А можна ще вiдмовитися вiд голови, вiд розуму, бо в москвинськiй присутнi голова, разум. Авжеж.

12 жовтня 2020

Для вас все можна якщо такий вуйко, а мови досі не вивчив

13 жовтня 2020

Учiть мову, не ганьбiться! З вас люди вже смiються!
Або ви кремлiвський провокатор по знищенню нашоï рiдноï мови

13 жовтня 2020

Я мову знаю, і чим більше тим переконуюсь, що напевне ви не людина, бо люди сміються саме з вас і ніяк не з мене, ви її вчіть, бо питомі українські слова котрі є її маркером вирішили поміняти на москвинські й не соромитеся. Перекладайте й кавуни і килими, і навіть шаровари тоді, тільки хто тоді таку перероблену на москвинський лад мову назве українською?

15 жовтня 2020

"Я мову знаю..."

Не знаю, яку мову, але точно не украïнську!
Це мабуть такий кремлiвський план по знищенню украïнськоï мови: повикидати все украïнське, бо схоже на москвинське, засмiтити мову польським та нiмецьким суржиком, а потiм тицяти отим пiд нic, мовляв, "сматрiтє, какой у вас язик, єслi убрать всє рускiє слава то палучiца польскiй язик, а єслi наабарот – то рускiй", авжеж.
Столiттями виродки нищили мову, викорiнювали рiднi слова, засмiчували чужизмами, а зараз i поготiв.

15 жовтня 2020

Візьми дурнику українсько-москвинського словника і побачиш яку мову знаю я, а яку ти

16 грудня 2020

Краска - це російське слово наша фарба звучить набагато красивіше і не відомо хто у кого запозичив ми у німців чи німці у нас.

16 грудня 2020

Невідомо Вам.

28 квітня 2021

se toczno! ;))
++

5 липня 2021

Ну то кажіть не "фарба", а "парба", нема чого заміняти українське слово москвинським

29 грудня 2022

Невідомо хто у кого запозичив? Ми ж не москалі, щоб "неадназначна" вигадувати. Є етимологія слів, є їх історія розвитку.

6 липня 2021

Краска — це не українське слово, а суто московське. Якби воно було в українській мові, то означало б те саме, що й «прикраса», бо «красити» — це «прикрашати», а не «забарвлювати» чи «фарбувати».

25 жовтня 2021

Не пишiть дурнi!
КрАсити - прикрашати
КрасИти - покривати краскою, фарбувати

25 жовтня 2021

Дайте прикладів з другим наголосом. Дорадянської пори звісно.

25 жовтня 2021

Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору
Кра́сить, ся = 1. кра́си́ти, ся; малюва́ти, розмальо́вувати, фарбува́ти (С. Ш.), як якою фарбою — біли́ти, жовти́ти, зелени́ти, сини́ти, червони́ти, чорни́ти і т. д. — Мити, білити — завтра Великдень. н. пр. — Ой Днїпре мій, Днїпре! Багато ти, батьку, у море носив шляхетської крови... Червонив ти синє, та не напоїв. К. Ш. 2. кра́сити, скраша́ти. – Такі воли увесь гурт скрашають. С. Л

26 жовтня 2021

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Краси́ти, -шу́, си́ш, гл.
1) Дѣлать красивымъ, украшать. Лихо нікого не красить. Чуб. І. 26З. Ой рясна красна калинонька в лузі, рясніше-красніше ваш поїзд! Ваш поїзд бояре красять. ХС. XII. 428.
2) Красить, окрашивать. Да пішов дощик краплистий, да уродив черчик черчистий, да не вміла Маруся носити, да не вміла красити. Мет. 233.
3) — рід. Свадебный обычай въ понедѣльникъ: перевязывать женщинамъ волоса красными нитками по полученіи извѣстія о цѣломудріи новобрачной. Красять рід, шо хороша молода. Мил. 125

26 жовтня 2021

Ну Ви самі ж дали приклад словника Грінченка з наголосом "краси́ти"!

12 грудня 2021

Коротше, красили - І покривати краскою, І красити.

9 грудня 2022

+

29 грудня 2022

Є в словнику Желехівського (1886, Львів) зі значенням "фарба, колор". Також є слово "краскар". Однозначно +.

фарба
28

Це слово вже давно українське

Микола Ттт 4 листопада 2016
24 вересня 2018

Так само як і "штука" (прийшло з німецької)

27 червня 2019

Фарба це питомо українське слово яке влилося в неї під час формування. Такі слова треба оберігати а не міняти їх на російські.

4 вересня 2020

Що за дурня?
Слова на ф не можуть бути питомими?
Яке до бiса "росiйське"?
Може, ще скажете украïнська мова – наречие великарусскаго язъiка?

5 липня 2021

У лапи Росії віддають Україну ті хто москвинські слова називає нашими. Тим самим створюючи підґрунтя Пуйлу говоритии про адін нарот

6 липня 2021

Слова на «ф» можуть бути питомими. Звук «ф» прийшов до нас з європейських мов, це правда, але прийшов не вчора й не позавчора, а багато століть тому.

6 липня 2021

Ви що, не розумієте, що таке "питоме слово"? Та ви ж собі суперечите - якщо сей звук прийшов до нас, то слова з ним не можуть бути питомими. Питомість слова не визначається за часом, який воно побутувало в нашій мові. Через 500 літ і комп'ютер тоді вважатимемо "питомим"?)

6 липня 2021

Можуть, ще й як можуть, бо слово "фарба" не є надто старим словом і з'явилося тоді коли з'явилася лако-фарбова промисловість. Оскільки лако-фарбова промисловість прийшла до нас з Европи, то й цілком природньо, що слово "фарба" теж прийшло звідти. Його походження не слов'янське, але то не робить те слово не питомим в українській мові, бо до появи лако-фарбової промисловости в українській мові його просто не було

6 липня 2021

Се Ви так товсто глузуєте чи просто не розумієте (чи не хочете розуміти)?

6 липня 2021

"Се Ви так товсто глузуєте чи просто не розумієте (чи не хочете розуміти)?"
Не зважайте, не хочуть розуміти.

6 липня 2021

Миколо, то нащо Ви на цей сайт тоді зайшли взагалі?

6 липня 2021

<Слова на «ф» можуть бути питомими. Звук «ф» прийшов до нас з європейських мов, це правда, але прийшов не вчора й не позавчора, а багато століть тому.>

Cyto za zuõc ménite? <Ф> ne e zuõc, a pismẽ.
Ui mogete méniti odin zuõc pwd pismẽm, a yé het’ inxiy.

8 липня 2021

Для того, щоб внести свій внесок у розвиток української мови, але не для перекладу питомих українських слів

8 липня 2021

Миколо, Ви самі собі суперечите.

"Оскільки лако-фарбова промисловість прийшла до нас з Европи, то й цілком природньо, що слово "фарба" теж прийшло звідти."

"Для того, щоб внести свій внесок у розвиток української мови, але не для перекладу питомих українських слів"

Чуже слово не може бути питомим. Зворотнє твердження є просто безглуздя.

20 серпня 2019

FARBA - czystyj "Nimeć". Vid niogo bulo utvorene pohidne BARWA.

Ale to vse bulo dawno, koly j movy Ukrajinśkoji, tomu zamiṡċuvaty ci slova -- nu toċno NE perṡoċergove zawdannia! Je nagalniṡi ċużyzmy, jaki treba vyċavlüvaty z Movy tut i zaraz!

PS
i jek vże pysaly u vudgukah, utvorylo sia zi stolittiamy rozriznennia:

BARWA -- ce kolir,
FARBA -- vlasne, ta pasta, jakow malüjut ;)

20 серпня 2019

FARB i BARWa -- ce odyn i toj że koriń, jakyj prosto nabuw riznyh vidtinkiw znaċeń.

Te same ṡċo i FOLK (narod) i POŁK -- odynycia vijśkovogo zjednannia: v dawnynu ce naprawdu bula ċy ne najbilṡa vijśkova odynycia, i tomu zdavalo sia, że to naprawdu "veś narod" na bytvu vyjṡow!

Tobto cilyj FOLK, jakyj z okynom ċasu staw vymolėty sie, jek POŁK.

POŁK ce vidpovidnyk TYSIAĊI, vidpovidno bula j posada "TYSIAĆKYJ" ĊY "TYSIAĊNYJ".

Ce zvannia dovoli dovgo taky zberego sia, ale potìm jogo vytisnyw taky POŁKOWNYK...

31 серпня 2019

Я за фарбу, барва теж чудово але замінювати фарбу барвою не варто нехай то як і є буде синонімом. Фарба використовується частіше у значенні фарбувальної рідини, а барва більше у значеннях колорит, тон, відтінок

31 серпня 2019

Барва(-ило), краска(-ило), к(ц)вітило ліпше од фарби

11 жовтня 2020

Самe так
Ф – не слов'янське: нi буква, нi звук

6 липня 2021

Ну всі кириличні букви суть неслов'янські)

6 липня 2021

<ф> e ino pismẽ. A ci znacity zuõc "slôuénsec", ne uémo, docui ne recemo, cyto za zuõc pwd tuim pismẽm ménimo. [f]?, [ɸ]?, [ɸ̞]?, [x͡w]?, [xʷ]?, [ʍ]?

23 грудня 2022

Коли вже "клінінґ-менеджер" стане вкраїнським словом?

красило
28
Oleksa Rusyn 16 серпня 2017
20 квітня 2020

Гоже!

20 квітня 2020

У прасл. кореня *kras- є первісне значення *"(кресати)творити-формований", відки є ряд різних значень у похідних словах в укр. і в різних інших мовах. Значення "наносити фарбу; фарба" від кореня *kras- є - вімо - в мові росийській. Значення "красивий, красний, ладний, тварний, який є добрий зовні, тілом, лицем, формою" - всі виходять безпосередньо від первісного значення прасл. кореня *kras-. Значення "наносити фарбу, мазати/мастити фарбою; фарба" не виходить із первісного значення його кореня. Семантики кольору/фарби й под. нема гето в жадній иншій слов'янській мові - крім росийської. Се не значить що зле про росийську мову. Се йно значить то є розвій чисто росийський. Значення кавзативного дієслова красити - в руській мові - є "надавати доброї форми, приводити в гарний вигляд зовнішність".

барва
27
Paulus Shutckou 13 вересня 2016
13 вересня 2016

А барва - із польської. І що ж тепер...) Це вже наше слово. Нічого його цуратися.

13 вересня 2016

З якого це дива барва польське?!! Воно чудово почувається і в словенській, і в словацькій, чеській мовах.

8 жовтня 2016

Терміни колір і барва вважаємо однозначними, а тим самим взаємнозамінними (звичайно, з граматичним узгідненням прикметника). - "Англо-український словник кольорів та кольорознавства" Woodstock 1985р. Термінологічна Комісія НТШ

5 квітня 2017

Барва - це колір, а не фарба

16 серпня 2017

"Барва" до того ж - це перекручене в з.-слов. мовах німецьке... еге ж, "фарба".

27 червня 2018

Барва - це колір, а не фарба

1 жовтня 2018

А "колесо" - це колесо. а не велосипед. Але велик саме так називають. "як ви човна назовете...")))

19 березня 2020

Paulus Shutckou, Вам сюди: колір

14 червня 2020

німецьке запозичення..
goroh.pp.ua: барва

2 вересня 2020

Якби я всіма барвами владала, то я б на барву накладала і малювала б щирим самоцвітом (Леся Українка). Тут це слово вжито саме, як краска.

23 грудня 2022

Барва — перекручене "фарба".

вапа
18

fapy
Слово жіночого роду.
Однина: чого? – вапи, чому? – вапи, чім? – вапи, чим? – вап'ю;
множина личима: що? – вапи, чого? – вапий, чому? – вапем, чім? – вапех, чим? – вапми;
множина збірна (неличима): що? – вап'є, чого? – вап'я, чому? – вап'ю, чім? – вап'ї, чим? – вап'єм;
двоїна: що? – вапи, чого? – вап'ю, чому? – вапма, чім? – вап'ю, чим? – вапма.

Рівни з давньорусьским вапь "фарба" (диви Матер'яли до словника давньоруської мови за Й. Срізнівським), а тако давньопруське woapis "фарба", давньоруське вапити "фарбити".

אלישע פרוש 14 вересня 2019
15 вересня 2019

Якщо схоже до давньопруського слова, то чи це не германізм якийсь, бува?

6 травня 2020

Давньопруська мова не германська, а балтицька.

22 вересня 2019

Не германізм. Тий же корінь є й в рус. вапно. Загалом іде, віді, вз корінь *(w)op- з міною по довготі *(w)ōp- (коротке *о да "о", довге *ō да "а"); рівни ще з лит. upe "вода", друс. вапа "водойма, lacus, озеро", а також рус. вертоп, друс. вьртъпъ ← *вьрт-ъпъ "печера", первісно *"водоверть", де *-ъпъ є, віді, коротка міна *up- до *op-. Себо то є питома балтословянська йзоглоса.

23 липня 2020

https://lexicography.online/etymology/в/вапа
А не від грецької?

24 липня 2020

А там за Вашим посиланням припускають походження з грецької в того слова?

24 липня 2020

Маловірогідне, та все ж. Але таки вподобаю.

5 вересня 2020

Як буде "фарбувати" і "фарбований"?

6 вересня 2020

uapiti (<вапити>), uaplen- (<ваплен->).

6 вересня 2020

Дякую.

10 січня 2021

Спасибі за пояснення. Дасте сюди?
фарбувати

10 січня 2021

+++

У давньоруській мові:
Вапь, Вапа — Фарба.
http://oldrusdict.ru/dict.html#

У праслов'янській мові:
Vарь – Барвник.
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/vapьno

Звідти й маємо слово вапно.

18 січня 2021

Як покласти, що це слово збереглось у вжитку, воно б уже було покинуло 3-ю одміну. А як зважити на хитання між одмінами "вапь" і "вапа" уже багато століттів тому, то можна твердо віщувати, що одміна "вапа" була б перемогла.

7 лютого 2022

Усе ж таки в новоруській нема знаку "хварба" в кореня "вап-", але є знак "побілка вапном, штукатурка" (у словах вапнити, вапнувати r2u.org.ua: вапнувати
r2u.org.ua: вапнування).
Тож, на мою думку, слід лишити за коренем "вап-" знак "штукатурка", а як відповідник чужому "фарба" глядати щось ще.

барвило
8

Мірило - те, чим міряють,
Барвило - те, чим забарвлюють.

Укроп 27 червня 2018
27 червня 2019

"Барв-" - це перекручене "фарб-", тобто чужина.

3 вересня 2019

А втім, давно засвоєне уже в нас слово

цвітило
8

Див. 3-є значіння, та й 5-е цікаве: http://www.hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/63610-cvit.html#show_point.

Oleksa Rusyn 6 травня 2020
14 травня 2020

+ + +

7 вересня 2021

Великий плюсик!

7 лютого 2022

Поки найліпше.

шара
7

Пропозиція від אלישע פרוש (цитую «Рівни з давньоруським та старословянським шаръ "фарба"»), але зі зміненим родом на жіночий, щоб не плутати з иншим словом "шар", що має уже своє значення.
"Шара" як синоінм "халява" це сленговий росіянізм, саме слово "шара" незайняте: r2u.org.ua: шара

Карл-Франц Ян Йосиф 15 вересня 2019
15 вересня 2019

+
Та дайте голоси й за себе. :)

15 вересня 2019

אלישע פרוש, не певен чи зрозумів Вас, але коли Ви пропонуєте мені поставити позитивний відгук самому собі, то це якось... некошерно.

15 вересня 2019

Кошерно

шар
6

xér
Рівни з давньоруським та старословянським шаръ "фарба".

אלישע פרוש 14 вересня 2019
12 квітня 2020

А як тоді звати геометричний "шар"?

6 травня 2020

Це ж не шар, а куля. А "шар" - це "слой" московською. Як на мене, "шар" для цієї тями не годиться, бо збиватиме людей з пантелику. "Синій шар" - "синий слой" чи "синяя краска"?

14 травня 2020

Дало знати про себе моє російськомовне середовище, де "шар" це "куля" =(

6 травня 2020

Поняття "фарба~колір" на поверхні чого", "шар фарби на поверхні чого" та просто "шар" в уяві давніх українців мали очевидно різницю перехідну й контекстуальну. Первісно "шар" значило "шар" загалом будь чого, а в окремих контекстах і шар фарби. Кінець кінцем, шар білого вапна на стіні хати, напр., є технично той же шар білої фарби. Крім того, сполучення "синя/чорна/біла/червлена~чермна/зелена/жовта ... фарба" йде передати й одним просто йменником: синь, чорень, біль, червлінь~чермень, зелень, жовть тощо.

5 вересня 2020

Як буде "фарбувати" і "фарбований"?

6 вересня 2020

xériti (<шарити>), xéryen- (<шарен->). Див. http://oldrusdict.ru/dict.html: шарити, а також, там же: ШАРОВЬНЫИ "красящий, красильный", ШАРОПИСАТЕЛЬ "живописец", шарота "краска, крашение, подкрашивание", ШАРОТЬНЫИ "относящийся к живописи", ШАРЪ "краска, цвет", шарьница "живописец", ШАРѢТИСѦ "цветиться".

6 вересня 2020

Дякую.

10 січня 2021

Єлисіє, раджу Вам дати "шарити" сюди:
фарбувати

7 лютого 2022

ЕСУМ: очевидно, давнє запозичення з тюркських мов;
пор. чув. сарла «фарбувати», дтюрк. sїr «фарба», sїrčї «художник», алт. туркм. каз. ккалп. тат. сырла «фарбувати», кирг. сырда, уйг. сирла «тс.», які пов’язуються з чув. сӑр, сӑрӑ «фарба», алт. каз. ккалп. ног. туркм. тат. сыр, узб. сир «тс.», уйг. сир «лак, глазур», пор. і монг. калм. шир «фарба»;
існує також припущення (Arnim ZfSlPh 9, 406) про те, що безпосереднім джерелом запозичення є тюрк. saryγ «білий; жовтий» (пор. укр. [шарґа́] «білий бик»).

квітило
5

Від слова "квітин":колір

31 серпня 2019
варба
3
Dryva Lab 16 вересня 2016
16 вересня 2016

А звідки це?

16 вересня 2016

нім. farbe є однословом слов'янському "-" від "варити" за способом приготування, "барва" є переверт...

2 січня 2020

Неправда, нім. Farbe є первісно "перо, пір’я" → *"пстре (≈різнобарвне, кольорове) ги пір’я птаха" → "барва, колір".

маста
3

Від "масть" (мазь, колір, барва), похідне від "мазати". Звідси й "мастити".
Дивіться опис під "мастати" як переклад до "малювати" ( малювати ).

З ЕСУМ-у: омаста/омасть (жир, приправа), намаст (забарвлення, колорит), мащілник/мащiнник (штукатур).

Anton Bliznyuk 2 січня 2022
масть
3

Масть — мазь, колір, барва.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/27799-mast.html#show_point

Anton Bliznyuk 2 січня 2022
8 листопада 2022

Зі словника Михайла Левченка "Опыт русско-украинского словаря":
- Краска — масть, краска, хварба, барва? [знак питання зі словника]
- Красить — красити, мастити; (—розкрашивать)— малювати, малевати; (—матерію)— красити, хварбовати; (—украшать)— красити, скрашати.
- Цвѣт (цвѣтеніе, цвѣтокъ— цвіт; (краска)— колір, барва, масть (Послѣднее слово [масть] употребляется приемущественно говоря о жвотныхъ).

барвниця
2
Сергій Білоног 5 квітня 2017
барвник
2

лише розширити значення уже вкоріненого слова

Євген Шульга 27 червня 2019
27 червня 2019

"Барв-" - це перекручене "фарб-", тобто чужина.

шаро
2

Пропозиція від אלישע פרוש (цитую «Рівни з давньоруським та старословянським шаръ "фарба"»), але дещо видозмінене, щоб не плутати з иншим словом "шар", що має уже своє значення.

Карл-Франц Ян Йосиф 15 вересня 2019
пестри́ло
2

Від слова «пістрявий» або ще «пестрий» - барвистий, що з прсл. рьstrъ і пов'язане з прсл. pisati «цяткувати, мазати, фарбувати, малювати!» та давньоіндійським та авестійським рḗśaḥ, paēsa «форма, вид; колір», а в давньоруській мові пьстрый означало «різнокольоровпий, кольоровий», а пьстрыти значило «красити»!

Карл-Франц Ян Йосиф 16 листопада 2020
26 березня 2022

Наросток хіба не означає знаряддя дїї? Та і хіба там не має бути /і/, бо "пІстрявий"?

о́писка
2

ЕСУМ (писати):
о́писка «барвник у гончарів»

sum.in.ua: opyska
1) Бура від окисів заліза глина, яку ремісники-гончарі використовували як фарбу.

Як синонім, можна розширити значення до будь-якої фарби.

Anton Bliznyuk 5 жовтня 2021
красівка
1
Павло Плотник 16 вересня 2016
красиво
1

Наголос на "а"

Tymofii Lytvynenko 31 травня 2019
31 травня 2019

Це наслідок красіння, а не засіб.

27 грудня 2019

Чому ще так вважаєте?

25 березня 2020

А красиво хіба не словозамінник косметики?

черва
1

Від давньоукраїнського (давньоруського) "чьрвити" – фарбувати.

2 січня 2020

чьрвити є "фарбувати в червоний колір".

за́крас
1

за́крас «фарба»
goroh.pp.ua: краса#7619

А. Кузик 29 грудня 2022
кольорівка
0
Ruslan Voloshyn 13 вересня 2016
13 вересня 2016

Так колір також не наше...

2 січня 2020

:D

тинктура
0
Paulus Shutckou 13 вересня 2016
27 червня 2019

З якого дива міняти чуже на чуже, та ще й важковимовне?

че́рвиво
0

Від давньоукраїнського (давньоруського) "чьрвити" – фарбувати.
Кінцеве "-иво" як: мариво, добриво, їстиво, квасиво тощо.

черви́ло
0

Від давньоукраїнського (давньоруського) "чьрвити" – фарбувати.
Кінцеве "-ило" як: орало, сало, дивило, чорнило тощо.

пестра
0

Від слова «пістрявий» або ще «пестрий» - барвистий, що з прсл. рьstrъ і пов'язане з прсл. pisati «цяткувати, мазати, фарбувати, малювати!» та давньоіндійським та авестійським рḗśaḥ, paēsa «форма, вид; колір», а в давньоруській мові пьстрый означало «різнокольоровпий, кольоровий», а пьстрыти значило «красити»!

Карл-Франц Ян Йосиф 16 листопада 2020
пестер
0

Від слова «пістрявий» або ще «пестрий» - барвистий, що з прсл. рьstrъ і пов'язане з прсл. pisati «цяткувати, мазати, фарбувати, малювати!» та давньоіндійським та авестійським рḗśaḥ, paēsa «форма, вид; колір», а в давньоруській мові пьстрый означало «різнокольоровпий, кольоровий», а пьстрыти значило «красити»!

Карл-Франц Ян Йосиф 16 листопада 2020
пестря
0

Від слова «пістрявий» або ще «пестрий» - барвистий, що з прсл. рьstrъ і пов'язане з прсл. pisati «цяткувати, мазати, фарбувати, малювати!» та давньоіндійським та авестійським рḗśaḥ, paēsa «форма, вид; колір», а в давньоруській мові пьстрый означало «різнокольоровпий, кольоровий», а пьстрыти значило «красити»!

Карл-Франц Ян Йосиф 16 листопада 2020
мазало
0

Мазати + -ло (порівняйте "мастило" <— мастити + -ло).

Anton Bliznyuk 23 травня 2022
масти́ло
0
Невідь Хто 22 лютого
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
15 жовтня 2020

Краска – гарне рiдне украïнське слово, яке вживають люди по всiй Украïнi й досi. А хвiлолухи такi хвiлолухи, вони через брак розуму все питоме з мови повикидають

15 жовтня 2020

Люди по всій Україні навчилися суржикових слів внаслідок колоніяльного минулого, а хвілолухи їм навіть до дупи, що на країну напав окупант

12 грудня 2021

Краска – рідне слово, про це також писав І. Огієнко:
https://archive.org/details/etym-sem-slovnyk/II_E-L/page/286/mode/2up

2 січня 2022

Цікавим є те, що слово "красний" в українській мові означає не лишень "гарний", "ладний", "привабливий", як хибно вважається зазвичай, але є і синонімом до слова "червоний". Ось подивіться:

2 січня 2022

красноватий (rothlich); краснівечко (roth schminke); красниця, краснопірка; красновець (erythroxylon. rothhals); крашаник (roth umsaumter); крашениці (rothgefarbte Hosen); краснокрилець; красноягідний; красноталь (Sálix acutifólia). Сл. Желех.

2 січня 2022

Красний посуд;
Красногрудий;
Красноок;
Красно-рябий;
Красношийка;
Красноштан - носящий красньіе шароварьі.
Краснуха - детская болезнь;
Красняк - гриб из породьі Boletus. Сл. Яворницкого.

2 січня 2022

Отже, слово "красний" у значенні кольору теж крадене у нас і нахабно присвоєне москалями.

Поділитись з друзями