Це слово вже давно українське
Фарба це питомо українське слово яке влилося в неї під час формування. Такі слова треба оберігати а не міняти їх на російські.
Що за дурня?
Слова на ф не можуть бути питомими?
Яке до бiса "росiйське"?
Може, ще скажете украïнська мова – наречие великарусскаго язъiка?
У лапи Росії віддають Україну ті хто москвинські слова називає нашими. Тим самим створюючи підґрунтя Пуйлу говоритии про адін нарот
Слова на «ф» можуть бути питомими. Звук «ф» прийшов до нас з європейських мов, це правда, але прийшов не вчора й не позавчора, а багато століть тому.
Ви що, не розумієте, що таке "питоме слово"? Та ви ж собі суперечите - якщо сей звук прийшов до нас, то слова з ним не можуть бути питомими. Питомість слова не визначається за часом, який воно побутувало в нашій мові. Через 500 літ і комп'ютер тоді вважатимемо "питомим"?)
Можуть, ще й як можуть, бо слово "фарба" не є надто старим словом і з'явилося тоді коли з'явилася лако-фарбова промисловість. Оскільки лако-фарбова промисловість прийшла до нас з Европи, то й цілком природньо, що слово "фарба" теж прийшло звідти. Його походження не слов'янське, але то не робить те слово не питомим в українській мові, бо до появи лако-фарбової промисловости в українській мові його просто не було
Се Ви так товсто глузуєте чи просто не розумієте (чи не хочете розуміти)?
"Се Ви так товсто глузуєте чи просто не розумієте (чи не хочете розуміти)?"
Не зважайте, не хочуть розуміти.
Миколо, то нащо Ви на цей сайт тоді зайшли взагалі?
<Слова на «ф» можуть бути питомими. Звук «ф» прийшов до нас з європейських мов, це правда, але прийшов не вчора й не позавчора, а багато століть тому.>
Cyto za zuõc ménite? <Ф> ne e zuõc, a pismẽ.
Ui mogete méniti odin zuõc pwd pismẽm, a yé het’ inxiy.
Для того, щоб внести свій внесок у розвиток української мови, але не для перекладу питомих українських слів
Миколо, Ви самі собі суперечите.
"Оскільки лако-фарбова промисловість прийшла до нас з Европи, то й цілком природньо, що слово "фарба" теж прийшло звідти."
"Для того, щоб внести свій внесок у розвиток української мови, але не для перекладу питомих українських слів"
Чуже слово не може бути питомим. Зворотнє твердження є просто безглуздя.
FARBA - czystyj "Nimeć". Vid niogo bulo utvorene pohidne BARWA.
Ale to vse bulo dawno, koly j movy Ukrajinśkoji, tomu zamiṡċuvaty ci slova -- nu toċno NE perṡoċergove zawdannia! Je nagalniṡi ċużyzmy, jaki treba vyċavlüvaty z Movy tut i zaraz!
PS
i jek vże pysaly u vudgukah, utvorylo sia zi stolittiamy rozriznennia:
BARWA -- ce kolir,
FARBA -- vlasne, ta pasta, jakow malüjut ;)
FARB i BARWa -- ce odyn i toj że koriń, jakyj prosto nabuw riznyh vidtinkiw znaċeń.
Te same ṡċo i FOLK (narod) i POŁK -- odynycia vijśkovogo zjednannia: v dawnynu ce naprawdu bula ċy ne najbilṡa vijśkova odynycia, i tomu zdavalo sia, że to naprawdu "veś narod" na bytvu vyjṡow!
Tobto cilyj FOLK, jakyj z okynom ċasu staw vymolėty sie, jek POŁK.
POŁK ce vidpovidnyk TYSIAĊI, vidpovidno bula j posada "TYSIAĆKYJ" ĊY "TYSIAĊNYJ".
Ce zvannia dovoli dovgo taky zberego sia, ale potìm jogo vytisnyw taky POŁKOWNYK...
Я за фарбу, барва теж чудово але замінювати фарбу барвою не варто нехай то як і є буде синонімом. Фарба використовується частіше у значенні фарбувальної рідини, а барва більше у значеннях колорит, тон, відтінок
Самe так
Ф – не слов'янське: нi буква, нi звук
Ну всі кириличні букви суть неслов'янські)
<ф> e ino pismẽ. A ci znacity zuõc "slôuénsec", ne uémo, docui ne recemo, cyto za zuõc pwd tuim pismẽm ménimo. [f]?, [ɸ]?, [ɸ̞]?, [x͡w]?, [xʷ]?, [ʍ]?
У прасл. кореня *kras- є первісне значення *"(кресати)творити-формований", відки є ряд різних значень у похідних словах в укр. і в різних інших мовах. Значення "наносити фарбу; фарба" від кореня *kras- є - вімо - в мові росийській. Значення "красивий, красний, ладний, тварний, який є добрий зовні, тілом, лицем, формою" - всі виходять безпосередньо від первісного значення прасл. кореня *kras-. Значення "наносити фарбу, мазати/мастити фарбою; фарба" не виходить із первісного значення його кореня. Семантики кольору/фарби й под. нема гето в жадній иншій слов'янській мові - крім росийської. Се не значить що зле про росийську мову. Се йно значить то є розвій чисто росийський. Значення кавзативного дієслова красити - в руській мові - є "надавати доброї форми, приводити в гарний вигляд зовнішність".
З якого це дива барва польське?!! Воно чудово почувається і в словенській, і в словацькій, чеській мовах.
Терміни колір і барва вважаємо однозначними, а тим самим взаємнозамінними (звичайно, з граматичним узгідненням прикметника). - "Англо-український словник кольорів та кольорознавства" Woodstock 1985р. Термінологічна Комісія НТШ
А "колесо" - це колесо. а не велосипед. Але велик саме так називають. "як ви човна назовете...")))
Paulus Shutckou, Вам сюди: колір
Якби я всіма барвами владала, то я б на барву накладала і малювала б щирим самоцвітом (Леся Українка). Тут це слово вжито саме, як краска.
fapy
Слово жіночого роду.
Однина: чого? – вапи, чому? – вапи, чім? – вапи, чим? – вап'ю;
множина личима: що? – вапи, чого? – вапий, чому? – вапем, чім? – вапех, чим? – вапми;
множина збірна (неличима): що? – вап'є, чого? – вап'я, чому? – вап'ю, чім? – вап'ї, чим? – вап'єм;
двоїна: що? – вапи, чого? – вап'ю, чому? – вапма, чім? – вап'ю, чим? – вапма.
Рівни з давньорусьским вапь "фарба" (диви Матер'яли до словника давньоруської мови за Й. Срізнівським), а тако давньопруське woapis "фарба", давньоруське вапити "фарбити".
Давньопруська мова не германська, а балтицька.
Не германізм. Тий же корінь є й в рус. вапно. Загалом іде, віді, вз корінь *(w)op- з міною по довготі *(w)ōp- (коротке *о да "о", довге *ō да "а"); рівни ще з лит. upe "вода", друс. вапа "водойма, lacus, озеро", а також рус. вертоп, друс. вьртъпъ ← *вьрт-ъпъ "печера", первісно *"водоверть", де *-ъпъ є, віді, коротка міна *up- до *op-. Себо то є питома балтословянська йзоглоса.
А там за Вашим посиланням припускають походження з грецької в того слова?
Маловірогідне, та все ж. Але таки вподобаю.
+++
У давньоруській мові:
Вапь, Вапа — Фарба.
http://oldrusdict.ru/dict.html#
У праслов'янській мові:
Vарь – Барвник.
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/vapьno
Звідти й маємо слово вапно.
Як покласти, що це слово збереглось у вжитку, воно б уже було покинуло 3-ю одміну. А як зважити на хитання між одмінами "вапь" і "вапа" уже багато століттів тому, то можна твердо віщувати, що одміна "вапа" була б перемогла.
Усе ж таки в новоруській нема знаку "хварба" в кореня "вап-", але є знак "побілка вапном, штукатурка" (у словах вапнити, вапнувати r2u.org.ua: вапнувати
r2u.org.ua: вапнування).
Тож, на мою думку, слід лишити за коренем "вап-" знак "штукатурка", а як відповідник чужому "фарба" глядати щось ще.
Див. 3-є значіння, та й 5-е цікаве: http://www.hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/63610-cvit.html#show_point.
Пропозиція від אלישע פרוש (цитую «Рівни з давньоруським та старословянським шаръ "фарба"»), але зі зміненим родом на жіночий, щоб не плутати з иншим словом "шар", що має уже своє значення.
"Шара" як синоінм "халява" це сленговий росіянізм, саме слово "шара" незайняте: r2u.org.ua: шара
xér
Рівни з давньоруським та старословянським шаръ "фарба".
Це ж не шар, а куля. А "шар" - це "слой" московською. Як на мене, "шар" для цієї тями не годиться, бо збиватиме людей з пантелику. "Синій шар" - "синий слой" чи "синяя краска"?
Дало знати про себе моє російськомовне середовище, де "шар" це "куля" =(
Поняття "фарба~колір" на поверхні чого", "шар фарби на поверхні чого" та просто "шар" в уяві давніх українців мали очевидно різницю перехідну й контекстуальну. Первісно "шар" значило "шар" загалом будь чого, а в окремих контекстах і шар фарби. Кінець кінцем, шар білого вапна на стіні хати, напр., є технично той же шар білої фарби. Крім того, сполучення "синя/чорна/біла/червлена~чермна/зелена/жовта ... фарба" йде передати й одним просто йменником: синь, чорень, біль, червлінь~чермень, зелень, жовть тощо.
xériti (<шарити>), xéryen- (<шарен->). Див. http://oldrusdict.ru/dict.html: шарити, а також, там же: ШАРОВЬНЫИ "красящий, красильный", ШАРОПИСАТЕЛЬ "живописец", шарота "краска, крашение, подкрашивание", ШАРОТЬНЫИ "относящийся к живописи", ШАРЪ "краска, цвет", шарьница "живописец", ШАРѢТИСѦ "цветиться".
Дякую.
Єлисіє, раджу Вам дати "шарити" сюди:
фарбувати
ЕСУМ: очевидно, давнє запозичення з тюркських мов;
пор. чув. сарла «фарбувати», дтюрк. sїr «фарба», sїrčї «художник», алт. туркм. каз. ккалп. тат. сырла «фарбувати», кирг. сырда, уйг. сирла «тс.», які пов’язуються з чув. сӑр, сӑрӑ «фарба», алт. каз. ккалп. ног. туркм. тат. сыр, узб. сир «тс.», уйг. сир «лак, глазур», пор. і монг. калм. шир «фарба»;
існує також припущення (Arnim ZfSlPh 9, 406) про те, що безпосереднім джерелом запозичення є тюрк. saryγ «білий; жовтий» (пор. укр. [шарґа́] «білий бик»).
Від "масть" (мазь, колір, барва), похідне від "мазати". Звідси й "мастити".
Дивіться опис під "мастати" як переклад до "малювати" ( малювати ).
З ЕСУМ-у: омаста/омасть (жир, приправа), намаст (забарвлення, колорит), мащілник/мащiнник (штукатур).
Масть — мазь, колір, барва.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/27799-mast.html#show_point
Зі словника Михайла Левченка "Опыт русско-украинского словаря":
- Краска — масть, краска, хварба, барва? [знак питання зі словника]
- Красить — красити, мастити; (—розкрашивать)— малювати, малевати; (—матерію)— красити, хварбовати; (—украшать)— красити, скрашати.
- Цвѣт (цвѣтеніе, цвѣтокъ— цвіт; (краска)— колір, барва, масть (Послѣднее слово [масть] употребляется приемущественно говоря о жвотныхъ).
Пропозиція від אלישע פרוש (цитую «Рівни з давньоруським та старословянським шаръ "фарба"»), але дещо видозмінене, щоб не плутати з иншим словом "шар", що має уже своє значення.
Від слова «пістрявий» або ще «пестрий» - барвистий, що з прсл. рьstrъ і пов'язане з прсл. pisati «цяткувати, мазати, фарбувати, малювати!» та давньоіндійським та авестійським рḗśaḥ, paēsa «форма, вид; колір», а в давньоруській мові пьстрый означало «різнокольоровпий, кольоровий», а пьстрыти значило «красити»!
ЕСУМ (писати):
о́писка «барвник у гончарів»
sum.in.ua: opyska
1) Бура від окисів заліза глина, яку ремісники-гончарі використовували як фарбу.
Як синонім, можна розширити значення до будь-якої фарби.
Від давньоукраїнського (давньоруського) "чьрвити" – фарбувати.
Від давньоукраїнського (давньоруського) "чьрвити" – фарбувати.
Кінцеве "-иво" як: мариво, добриво, їстиво, квасиво тощо.
Від давньоукраїнського (давньоруського) "чьрвити" – фарбувати.
Кінцеве "-ило" як: орало, сало, дивило, чорнило тощо.
Від слова «пістрявий» або ще «пестрий» - барвистий, що з прсл. рьstrъ і пов'язане з прсл. pisati «цяткувати, мазати, фарбувати, малювати!» та давньоіндійським та авестійським рḗśaḥ, paēsa «форма, вид; колір», а в давньоруській мові пьстрый означало «різнокольоровпий, кольоровий», а пьстрыти значило «красити»!
Від слова «пістрявий» або ще «пестрий» - барвистий, що з прсл. рьstrъ і пов'язане з прсл. pisati «цяткувати, мазати, фарбувати, малювати!» та давньоіндійським та авестійським рḗśaḥ, paēsa «форма, вид; колір», а в давньоруській мові пьстрый означало «різнокольоровпий, кольоровий», а пьстрыти значило «красити»!
Від слова «пістрявий» або ще «пестрий» - барвистий, що з прсл. рьstrъ і пов'язане з прсл. pisati «цяткувати, мазати, фарбувати, малювати!» та давньоіндійським та авестійським рḗśaḥ, paēsa «форма, вид; колір», а в давньоруській мові пьстрый означало «різнокольоровпий, кольоровий», а пьстрыти значило «красити»!
Краска – гарне рiдне украïнське слово, яке вживають люди по всiй Украïнi й досi. А хвiлолухи такi хвiлолухи, вони через брак розуму все питоме з мови повикидають
Люди по всій Україні навчилися суржикових слів внаслідок колоніяльного минулого, а хвілолухи їм навіть до дупи, що на країну напав окупант
Краска – рідне слово, про це також писав І. Огієнко:
https://archive.org/details/etym-sem-slovnyk/II_E-L/page/286/mode/2up
Цікавим є те, що слово "красний" в українській мові означає не лишень "гарний", "ладний", "привабливий", як хибно вважається зазвичай, але є і синонімом до слова "червоний". Ось подивіться:
красноватий (rothlich); краснівечко (roth schminke); красниця, краснопірка; красновець (erythroxylon. rothhals); крашаник (roth umsaumter); крашениці (rothgefarbte Hosen); краснокрилець; красноягідний; красноталь (Sálix acutifólia). Сл. Желех.
Красний посуд;
Красногрудий;
Красноок;
Красно-рябий;
Красношийка;
Красноштан - носящий красньіе шароварьі.
Краснуха - детская болезнь;
Красняк - гриб из породьі Boletus. Сл. Яворницкого.
Отже, слово "красний" у значенні кольору теж крадене у нас і нахабно присвоєне москалями.
Українське
Є й у Грінченка.
naše stare i dobre slovo! Lüdy kolyś barvy robyly z pryrodnih skladnykiv i nymy ščoś pryKRAŠALY, tobto robyly KRASyvym. Tomu vid togo, že ce slovo sobi vkraly moskali - ce ne označaje, ščo vono ne naše! Pro ce še Mykola Lukaš pysav! I vzagali: ne bulo čogo hodyty na finśki tereny i jih nasylno zislovjanüvaty - ne maly b nyni qassabśkoji movy vzagali! ;)
Москальщиною віддає, фарба краще
А крашанка теж москальщиною?
Як казав Кобзар:
Якби ви вчились так, як треба,
То й мудрость би була своя.
А то залізете на небо:
«І ми не ми, і я не я,
І все те бачив, і все знаю,
Нема ні пекла, ані Раю.
Немає й Бога, тілько я!
Та куций німець узловатий,
А більш нікого!..»
А хіба не зрозуміло? Крашанка кажуть, але то слово з російської мови, а українською не красити, а фарбувати, фарбовані-ж яйця то писанки або ще кажуть галунки
З якого дива од своєї "краски", широко вживаної в Україні, що до того ж є в Грінченковому словнику, одгонить москальщиною? У більшій частині України зроду-віку вживають і дієслова "красИти". І чого це чужа "фарба" краща од своєї "краски"?
А ще крашанка
Того, що краска це не своє, а москальське
Українською правильно не крашанка, а галунка, або коли ще й не просто фарбоване яйце то писанка
Галун, галунка:
" галу́н (назва різних сірчанокислих солей)
результат видозміни давнішої форми алу́н «тс.», можливо, під впливом галу́н «золота або срібна тасьма»; "
goroh.pp.ua: ГАЛУН#3784
Алун:
goroh.pp.ua: алун#3783
"запозичення з польської мови;"
Мене цікавлять не суто теоретичні міркування, а радше практичний бік.
І така вже непоказна та практика для нас, що обстоювати в українській мові треба кожне слово, наголос чи морфему, які відрізняються від російських. Адже розчинення в німецькій мові настільки ж неймовірне, як розчинення в івриті. Чого про стосунки з російською мовою не скажеш.
Віталій Крутько,
річ є не тільки в питанні "розчинення" в тій чи тій мові, а й у тім, що надмір німецьких запозичень (в т.ч. за польського посередництва) дає сильні підстави для закидів, що вкраїнська мова без тих запозичень була би чи не та сама росийська. Звісно, такий закид є без підстав, і все же.
Натомість, для підкреслення відрубности вкр.м. від росийської лїпше було би шукати серед слів питомих українських. А для поняття "фарба, барва, колір" такі слова в укр.м. суть, хоча й витіснені: напр., зокрема давньоруські слова шаръ "фарба" (в укр. збережено в дієслові шарітися), та вапь "тс".
<<<дає сильні підстави для закидів, що вкраїнська мова без тих запозичень була би чи не та сама росийська.>>>
"Думка" кацапів нікого не їбе, кацапе. Так само можна закинути, що твоя рідна кацапська -- це є Франко-Німецько-(і до речі)Польський суржик; от тільки нормальні люди таким не займати не будуть
Гадаю, "красило" все ж більше підходить, бо вказує, що це саме матеріял, який використовують для зміни кольору.
я не експерт, але мені здається, що фарба глибше укорінилась і при творенні інших слів (фарба - пофарбований - фарбувати - фарбування) звучить милозвучніше аніж (краска - покрашений - красити - покраска).
Так ти малорос і є
Та ну, давайте тут просто всі російською розмовляти і всі будуть дуже щасливі, бо все російське це набагато краще ніж тут український народ собі навидумував.
Може ви ще слово "краса" з української викинете, бо корінь той самий і походить так само з праслов'янської? Не вигадуйте.
Дарма що є в Гринченка; то є вятщизна.
Доведіть. З чого ви взагалі взяли, що це полонізм?!
Кому то пишете про "полонізм"?
Ну бо я так поняв що "в'ятська" мова це по вашому "польська"?
Польська є лядська же.
Єлисію, чи впевнені Ви, що "краска" то московщина?
Моя бабуся, яка зросла у глухому селі казала лише "краска", "красИти", тож це слово є правильним.
Суржикомовна бабця була
Тоді ще суржику не було, бо вона народилась в 1912 р. в чисто українській родині, в селі, де жили самі українці.
А крашанка – теж суржик?
Звісно крашанка то суржик, адже українською мовою яйця не красять, а фарбують чи галунять
<<<Звісно крашанка то суржик,>>> Крашанка -- не суржик, дибіле. І сенс тут -- "красивий": пор. "красний", "прикрашати".
Українською мовою яйця не "галунять", бо це запозичення з польської.
Галун, галунка:
" галу́н (назва різних сірчанокислих солей)
результат видозміни давнішої форми алу́н «тс.», можливо, під впливом галу́н «золота або срібна тасьма»; "
goroh.pp.ua: ГАЛУН#3784
Алун:
goroh.pp.ua: алун#3783
"запозичення з польської мови;"
Думав-думав московщина то чи ні. Краска в значенні фарби є в Грінченка, але от "красити" в нього має їнше значення.
r2u.org.ua: крашениці
r2u.org.ua: Крашеняк
Красити, -шу́, си́ш, гл. 1) Дѣлать красивымъ, украшать.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/24562-krasyty.html#show_point
Непокоїть мене чи наше слово "крашанка". Може воно від "красити" - робити гарним? Тоді краска; красило теж від нього? Бо таки є слова схожі на крашанку:
Не знаю, не знаю.
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Краси́ло, -ла, с. Красная краска. Та й купили білила, ще й чорного чорнила, червоного красила: дідам бороди білити, хлопцям пояси красити, дівчатам запаски чорнити. Грин. III. 95. Ив. 81.
Краси́ти, -шу́, си́ш, гл.
1) Дѣлать красивымъ, украшать. Лихо нікого не красить. Чуб. І. 26З. Ой рясна красна калинонька в лузі, рясніше-красніше ваш поїзд! Ваш поїзд бояре красять. ХС. XII. 428.
2) Красить, окрашивать. Да пішов дощик краплистий, да уродив черчик черчистий, да не вміла Маруся носити, да не вміла красити. Мет. 233.
3) — рід. Свадебный обычай въ понедѣльникъ: перевязывать женщинамъ волоса красными нитками по полученіи извѣстія о цѣломудріи новобрачной. Красять рід, шо хороша молода. Мил. 125
Не розумію, вам що подобається себе дурником виставляти на Словотворі? Ви ж самі читайте уважно, красило то є красная краска, білило то біла, чорнило то чорна, слово краска Грінченко писав москвинською мовою, не українською. Красять це у Грінченка ніяк не є синонімом слова фарбують, красити значить прикрашати, а не наносити на щось шар фарби, коли-ж він пише москвинською то там сенс слова инший. Припиняйте вже дуркувати, не пхайте суржик за норму літературної мови
Малорос іди геть з українського сайту
Ура! Дякую вам, пане Вадиме, за Етимологічно-стилістичний словник І. Огієнка. Він реабілітував слово "краска". Він сам визнав свою ж помилку, що це, мовляв, московське слово.
https://archive.org/details/etym-sem-slovnyk/II_E-L/page/286/mode/2up
Справді, щось на тому сайті 2-а і 3-а міни суть тяті.
Це не є московським словом, інакше поясніть як воно попало в словник Желехівського, що виданий у Львові в 1886 році з першим(!) значенням "фарба, колор" + є слово "краскар", тоді як у Огієнка аж 1995 рік (після самі знаєте яких подій).
https://archive.org/details/malorusko-nimetskyj/tom-1/page/374/mode/2up
А можна ще вiдмовитися вiд голови, вiд розуму, бо в москвинськiй присутнi голова, разум. Авжеж.
Для вас все можна якщо такий вуйко, а мови досі не вивчив
Учiть мову, не ганьбiться! З вас люди вже смiються!
Або ви кремлiвський провокатор по знищенню нашоï рiдноï мови
Я мову знаю, і чим більше тим переконуюсь, що напевне ви не людина, бо люди сміються саме з вас і ніяк не з мене, ви її вчіть, бо питомі українські слова котрі є її маркером вирішили поміняти на москвинські й не соромитеся. Перекладайте й кавуни і килими, і навіть шаровари тоді, тільки хто тоді таку перероблену на москвинський лад мову назве українською?
"Я мову знаю..."
Не знаю, яку мову, але точно не украïнську!
Це мабуть такий кремлiвський план по знищенню украïнськоï мови: повикидати все украïнське, бо схоже на москвинське, засмiтити мову польським та нiмецьким суржиком, а потiм тицяти отим пiд нic, мовляв, "сматрiтє, какой у вас язик, єслi убрать всє рускiє слава то палучiца польскiй язик, а єслi наабарот – то рускiй", авжеж.
Столiттями виродки нищили мову, викорiнювали рiднi слова, засмiчували чужизмами, а зараз i поготiв.
Візьми дурнику українсько-москвинського словника і побачиш яку мову знаю я, а яку ти
Краска - це російське слово наша фарба звучить набагато красивіше і не відомо хто у кого запозичив ми у німців чи німці у нас.
Невідомо Вам.
se toczno! ;))
++
Ну то кажіть не "фарба", а "парба", нема чого заміняти українське слово москвинським
Невідомо хто у кого запозичив? Ми ж не москалі, щоб "неадназначна" вигадувати. Є етимологія слів, є їх історія розвитку.
Краска — це не українське слово, а суто московське. Якби воно було в українській мові, то означало б те саме, що й «прикраса», бо «красити» — це «прикрашати», а не «забарвлювати» чи «фарбувати».
Не пишiть дурнi!
КрАсити - прикрашати
КрасИти - покривати краскою, фарбувати
Дайте прикладів з другим наголосом. Дорадянської пори звісно.
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору
Кра́сить, ся = 1. кра́си́ти, ся; малюва́ти, розмальо́вувати, фарбува́ти (С. Ш.), як якою фарбою — біли́ти, жовти́ти, зелени́ти, сини́ти, червони́ти, чорни́ти і т. д. — Мити, білити — завтра Великдень. н. пр. — Ой Днїпре мій, Днїпре! Багато ти, батьку, у море носив шляхетської крови... Червонив ти синє, та не напоїв. К. Ш. 2. кра́сити, скраша́ти. – Такі воли увесь гурт скрашають. С. Л
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Краси́ти, -шу́, си́ш, гл.
1) Дѣлать красивымъ, украшать. Лихо нікого не красить. Чуб. І. 26З. Ой рясна красна калинонька в лузі, рясніше-красніше ваш поїзд! Ваш поїзд бояре красять. ХС. XII. 428.
2) Красить, окрашивать. Да пішов дощик краплистий, да уродив черчик черчистий, да не вміла Маруся носити, да не вміла красити. Мет. 233.
3) — рід. Свадебный обычай въ понедѣльникъ: перевязывать женщинамъ волоса красными нитками по полученіи извѣстія о цѣломудріи новобрачной. Красять рід, шо хороша молода. Мил. 125
Ну Ви самі ж дали приклад словника Грінченка з наголосом "краси́ти"!
Коротше, красили - І покривати краскою, І красити.
+
Є в словнику Желехівського (1886, Львів) зі значенням "фарба, колор". Також є слово "краскар". Однозначно +.