У мене багатокольорова хата, уся обписана цвітами.
Походження
лат. color ( ‹ colos) «колір; фарба» зіставляється з дінд. śáraḥ «вершки; плівка на кип’яченому молоці», двн. hëlan «ховати», причому припускається первісне значення «покриття» (у т. ч. й кольорове).
ЕСУМ І, 151 (ба́тка "виткана кольорова смуга [на домотканих виробах]"): батка́тий "різнокольоровий (шовк)". Від *bat- "бити" з конкретизацією/звуженням значення в ткальстві → "стегати" → "стьожка" → "різнокольорова стьожка, стьожка нитками інших кольорів по головнім тлі".
Ни в корені німецького слова Farbe нема(!, не <немає>) прямого зв'язку з денотацією "фарби, кольору" – первісно то є *"пір'я". Так само значення "різнокольоровий" у данім слові batcat виходить не прямо з кореня *bat- і його первісного значення "бити, стібати, стегати", а з дальших щаблів семантичного розвитку того кореня, конкретизованого суфіксами *-uk-+*-at-. Від кореня *bat- постало в руській мові чи мало й инших тям. Напр., так само bataua/batoua з геть иншими значеннями: "партія; загін; караван і под." – також жадного прямого зв'язку з первісним *"бити". У словацькій від того же кореня є batoh "торба, сумка, рюкзак" – також без прямого зв'язку з *"бити". То яка є тут проблема зо значенням "різнокольоровий"?
До того ж, розвиток значення *"колоти-бити-стегати-стебати" → "стьоганий-стьобаний ← колотий, битий" → "різнокольоровий" має паралель і в іншім руськім слові: strocat "строкатий" ← stroca *"стьожка, колоте, пунктир ..." ← strociti "строчити ← колоти".
Хоч те, що нема у дорадянських словниках, бентежить чи значіння в українській мові дійсно таке, як у мові московській, може бути, що тяма «різнокольоровий» для цього слова суржик.
Хоч те, що нема у дорадянських словниках в такій тямі, бентежить – чи значіння в українській мові дійсно таке, як у мові московській, адже може й бути, що тяма «різнокольоровий» для цього слова це суржик.
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Шаръ (означає «фарба») — руськ. Фарба, масть
Різнокольоровий — який має багато кольорів.
У мене багатокольорова хата, уся обписана цвітами.
лат. color ( ‹ colos) «колір; фарба» зіставляється з дінд. śáraḥ «вершки; плівка на кип’яченому молоці», двн. hëlan «ховати», причому припускається первісне значення «покриття» (у т. ч. й кольорове).
рос. многоцветный, пол. wielobarwny
Перекладаємо слово різнокольоровий
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/57069-strokatyj.html#show_point
+++
Дякую!
+
Спасибі!
+
Це ж наче "плямистий, покритий цятками"?
ЕСУМ пише від "псл. сх. *rębъ «строкатий», *erebъ, *ěrębъ, *arębъ «тс.»".
У Грінченка першим знаком є "строкатий":
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/53050-rjabyj.html#show_point
Також:
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/53052-rjabyty.html#show_point
Квітча́стий — Разноцветный, цветной.
r2u.org.ua: квітчастий
+
ЕСУМ І, 151 (ба́тка "виткана кольорова смуга [на домотканих виробах]"): батка́тий "різнокольоровий (шовк)". Від *bat- "бити" з конкретизацією/звуженням значення в ткальстві → "стегати" → "стьожка" → "різнокольорова стьожка, стьожка нитками інших кольорів по головнім тлі".
Не тягне ж.
Чим саме Вам дане значення "різнокольоровий" не тягне до значення "різнокольоровий"??
У корені слова немає нічого, що б явило тяму "багато кольорів".
Ни в корені німецького слова Farbe нема(!, не <немає>) прямого зв'язку з денотацією "фарби, кольору" – первісно то є *"пір'я". Так само значення "різнокольоровий" у данім слові batcat виходить не прямо з кореня *bat- і його первісного значення "бити, стібати, стегати", а з дальших щаблів семантичного розвитку того кореня, конкретизованого суфіксами *-uk-+*-at-. Від кореня *bat- постало в руській мові чи мало й инших тям. Напр., так само bataua/batoua з геть иншими значеннями: "партія; загін; караван і под." – також жадного прямого зв'язку з первісним *"бити". У словацькій від того же кореня є batoh "торба, сумка, рюкзак" – також без прямого зв'язку з *"бити". То яка є тут проблема зо значенням "різнокольоровий"?
До того ж, розвиток значення *"колоти-бити-стегати-стебати" → "стьоганий-стьобаний ← колотий, битий" → "різнокольоровий" має паралель і в іншім руськім слові: strocat "строкатий" ← stroca *"стьожка, колоте, пунктир ..." ← strociti "строчити ← колоти".
Це гожий, добрий одвіт. Спасибі.
Я все ж шукатиму ще слів, але аргумент Ваш добрий.
Незле, дам +.
r2u.org.ua: пістрявий
Хоч те, що нема у дорадянських словниках, бентежить чи значіння в українській мові дійсно таке, як у мові московській, може бути, що тяма «різнокольоровий» для цього слова суржик.
Кра́сий — Пестрый, разноцветный.
r2u.org.ua: красий
+
Таке ж значіння у давньоруській мові.
Хоч те, що нема у дорадянських словниках в такій тямі, бентежить – чи значіння в українській мові дійсно таке, як у мові московській, адже може й бути, що тяма «різнокольоровий» для цього слова це суржик.
Безмастий – безколірний:
r2u.org.ua: безмас*
Різномастий, різномасткий – багатоколірний:
r2u.org.ua: різномас*
Мастю звали не лишень породи коней, а й колір ще в давньоруській мові:
http://oldrusdict.ru/dict.html
Безмастий – безколірний:
r2u.org.ua: безмас*
Різномастий, різномасткий – багатоколірний:
r2u.org.ua: різномас*
Мастю звали не лишень породи коней, а й колір ще в давньоруській мові:
http://oldrusdict.ru/dict.html
Забув серед варіянтів написання дати "багатоколірний".
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Шаръ (означає «фарба») — руськ. Фарба, масть