У мене багатокольорова хата, уся обписана цвітами.
Походження
лат. color ( ‹ colos) «колір; фарба» зіставляється з дінд. śáraḥ «вершки; плівка на кип’яченому молоці», двн. hëlan «ховати», причому припускається первісне значення «покриття» (у т. ч. й кольорове).
"Сорокатий, часто вживане в Г[аличині] слово, з п[ольського]
pstrokaty, давнє пьстръ. На В[еликій] У[країні] не вжив., тут — рябий, а коли пасастий, то — перістий: Перістий віл, періста телиця. Рябенька хусточка" (І. Огієнко. "Український стилістичний словник").
Слово "строкатий" явно фонетична одміна слова "сорокатий", з того ж таки польського "pstrokaty".
Мене це анітрохи не дивує. Одколи видано Огієнкового "Українського стилістичного словника", минуло чимало часу. Офіційна сучукрлітмова тим часом зазнала кілька хвиль змосковщення в часи посиленого комуністичного гніту та кілька хвиль згаличанщення в часи одлиг та після розпаду СССР. Частина змосковщеної інтелігенції Центру, Сходу й Півдня України перетворилась на неофітів української мови, однак не знає й не вживає мови класиків українського письменства та подібної до її живої народної мови Центру, Сходу й Півдня України, а вживає чужої їм отієї москво-галицької мішанини, що називається сучукрлітмова.
<Слово "строкатий" явно фонетична одміна слова "сорокатий", з того ж таки польського "pstrokaty".>
Ne "yauna". Coreiny toho slôua e *strok- u <stroca, strociti, strwcyka>, i daléy uẽzan zu *strek-/*strēk-/*stryk-/strik- u <strékati, strikati, strik>. Ròzüitoc znacyeinïa: *"strocyên=colòt" (← strociti=colòti) → *"zu tocykami, crapcami" → "pèster, strocat". Tacuy ge e ròzüitoc i u <pèster, pestr->, wd *pys- "colòti, strikati".
Pratuar *pystr-ok-at- (*pystro-k-at-??) e crey ("extremely") sõmnéuen, méstity bo age dué pripoustyeinïé: */p/, ta cepeiny *-ok- (*-k-) wdsõtnïy u bõdy-yacwm znanwm slôué wd corene *pys-r-.
___
Oghïenco ge bé prosto póuen ouperèdyenosti u seimy puitanïé.
Може, Огієнко помилився щодо роду цього слова. Та дарма. Ви причепились до дріб'язку, а головне тут те, що цього слова нема в живій народній мові більшої частини України.
Добродій Зін мав би знать, що є одмінність між мовою взагалі, разом з її всіма говірками, та взоровою мовою. Що він робите на Словотворі, коли він не знає Отченаша сьогочасної української взорової мови - як, коли, чому та на якій основі вона постала, як поставились до її й що далі робили з нею в підавстрійській Україні тощо?
ЕСУМ І, 151 (ба́тка "виткана кольорова смуга [на домотканих виробах]"): батка́тий "різнокольоровий (шовк)". Від *bat- "бити" з конкретизацією/звуженням значення в ткальстві → "стегати" → "стьожка" → "різнокольорова стьожка, стьожка нитками інших кольорів по головнім тлі".
Ни в корені німецького слова Farbe нема(!, не <немає>) прямого зв'язку з денотацією "фарби, кольору" – первісно то є *"пір'я". Так само значення "різнокольоровий" у данім слові batcat виходить не прямо з кореня *bat- і його первісного значення "бити, стібати, стегати", а з дальших щаблів семантичного розвитку того кореня, конкретизованого суфіксами *-uk-+*-at-. Від кореня *bat- постало в руській мові чи мало й инших тям. Напр., так само bataua/batoua з геть иншими значеннями: "партія; загін; караван і под." – також жадного прямого зв'язку з первісним *"бити". У словацькій від того же кореня є batoh "торба, сумка, рюкзак" – також без прямого зв'язку з *"бити". То яка є тут проблема зо значенням "різнокольоровий"?
До того ж, розвиток значення *"колоти-бити-стегати-стебати" → "стьоганий-стьобаний ← колотий, битий" → "різнокольоровий" має паралель і в іншім руськім слові: strocat "строкатий" ← stroca *"стьожка, колоте, пунктир ..." ← strociti "строчити ← колоти".
Хоч те, що нема у дорадянських словниках, бентежить чи значіння в українській мові дійсно таке, як у мові московській, може бути, що тяма «різнокольоровий» для цього слова суржик.
Хоч те, що нема у дорадянських словниках в такій тямі, бентежить – чи значіння в українській мові дійсно таке, як у мові московській, адже може й бути, що тяма «різнокольоровий» для цього слова це суржик.
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Шаръ (означає «фарба») — руськ. Фарба, масть
Різнокольоровий — який має багато кольорів.
У мене багатокольорова хата, уся обписана цвітами.
лат. color ( ‹ colos) «колір; фарба» зіставляється з дінд. śáraḥ «вершки; плівка на кип’яченому молоці», двн. hëlan «ховати», причому припускається первісне значення «покриття» (у т. ч. й кольорове).
рос. многоцветный, пол. wielobarwny
Перекладаємо слово різнокольоровий
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/57069-strokatyj.html#show_point
+++
Дякую!
+
Спасибі!
Польське.
"Сорокатий, часто вживане в Г[аличині] слово, з п[ольського]
pstrokaty, давнє пьстръ. На В[еликій] У[країні] не вжив., тут — рябий, а коли пасастий, то — перістий: Перістий віл, періста телиця. Рябенька хусточка" (І. Огієнко. "Український стилістичний словник").
Слово "строкатий" явно фонетична одміна слова "сорокатий", з того ж таки польського "pstrokaty".
"Слово "строкатий" явно фонетична одміна слова "сорокатий", з того ж таки польського "pstrokaty"."
ЕСУМ такого не пише.
Живу на "Великій Україні" і чудово знаю це "польське" слово
Мене це анітрохи не дивує. Одколи видано Огієнкового "Українського стилістичного словника", минуло чимало часу. Офіційна сучукрлітмова тим часом зазнала кілька хвиль змосковщення в часи посиленого комуністичного гніту та кілька хвиль згаличанщення в часи одлиг та після розпаду СССР. Частина змосковщеної інтелігенції Центру, Сходу й Півдня України перетворилась на неофітів української мови, однак не знає й не вживає мови класиків українського письменства та подібної до її живої народної мови Центру, Сходу й Півдня України, а вживає чужої їм отієї москво-галицької мішанини, що називається сучукрлітмова.
<Слово "строкатий" явно фонетична одміна слова "сорокатий", з того ж таки польського "pstrokaty".>
Ne "yauna". Coreiny toho slôua e *strok- u <stroca, strociti, strwcyka>, i daléy uẽzan zu *strek-/*strēk-/*stryk-/strik- u <strékati, strikati, strik>. Ròzüitoc znacyeinïa: *"strocyên=colòt" (← strociti=colòti) → *"zu tocykami, crapcami" → "pèster, strocat". Tacuy ge e ròzüitoc i u <pèster, pestr->, wd *pys- "colòti, strikati".
Pratuar *pystr-ok-at- (*pystro-k-at-??) e crey ("extremely") sõmnéuen, méstity bo age dué pripoustyeinïé: */p/, ta cepeiny *-ok- (*-k-) wdsõtnïy u bõdy-yacwm znanwm slôué wd corene *pys-r-.
___
Oghïenco ge bé prosto póuen ouperèdyenosti u seimy puitanïé.
Нема чого в один ряд ставити московське та галицьке, московське то чуже, а галицьке то своє, бо московити то русскіє, а галичани то українці
Може, Огієнко помилився щодо роду цього слова. Та дарма. Ви причепились до дріб'язку, а головне тут те, що цього слова нема в живій народній мові більшої частини України.
Добродій Зін мав би знать, що є одмінність між мовою взагалі, разом з її всіма говірками, та взоровою мовою. Що він робите на Словотворі, коли він не знає Отченаша сьогочасної української взорової мови - як, коли, чому та на якій основі вона постала, як поставились до її й що далі робили з нею в підавстрійській Україні тощо?
Що за дурня? Де ви бачите наразі підавстрійську Україну? Україна у нас одна
+++
Квітча́стий — Разноцветный, цветной.
r2u.org.ua: квітчастий
+
+++
+++
Щоправда, до строгих стилів, як-от публіцистичний чи науковий, не дуже пасує, як на мій смак.
Є в цьому слові якесь «художнє» забарвлення.
+
Це ж наче "плямистий, покритий цятками"?
ЕСУМ пише від "псл. сх. *rębъ «строкатий», *erebъ, *ěrębъ, *arębъ «тс.»".
У Грінченка першим знаком є "строкатий":
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/53050-rjabyj.html#show_point
Також:
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/53052-rjabyty.html#show_point
ЕСУМ І, 151 (ба́тка "виткана кольорова смуга [на домотканих виробах]"): батка́тий "різнокольоровий (шовк)". Від *bat- "бити" з конкретизацією/звуженням значення в ткальстві → "стегати" → "стьожка" → "різнокольорова стьожка, стьожка нитками інших кольорів по головнім тлі".
Не тягне ж.
Чим саме Вам дане значення "різнокольоровий" не тягне до значення "різнокольоровий"??
У корені слова немає нічого, що б явило тяму "багато кольорів".
Ни в корені німецького слова Farbe нема(!, не <немає>) прямого зв'язку з денотацією "фарби, кольору" – первісно то є *"пір'я". Так само значення "різнокольоровий" у данім слові batcat виходить не прямо з кореня *bat- і його первісного значення "бити, стібати, стегати", а з дальших щаблів семантичного розвитку того кореня, конкретизованого суфіксами *-uk-+*-at-. Від кореня *bat- постало в руській мові чи мало й инших тям. Напр., так само bataua/batoua з геть иншими значеннями: "партія; загін; караван і под." – також жадного прямого зв'язку з первісним *"бити". У словацькій від того же кореня є batoh "торба, сумка, рюкзак" – також без прямого зв'язку з *"бити". То яка є тут проблема зо значенням "різнокольоровий"?
До того ж, розвиток значення *"колоти-бити-стегати-стебати" → "стьоганий-стьобаний ← колотий, битий" → "різнокольоровий" має паралель і в іншім руськім слові: strocat "строкатий" ← stroca *"стьожка, колоте, пунктир ..." ← strociti "строчити ← колоти".
Це гожий, добрий одвіт. Спасибі.
Я все ж шукатиму ще слів, але аргумент Ваш добрий.
Незле, дам +.
r2u.org.ua: пістрявий
Хоч те, що нема у дорадянських словниках, бентежить чи значіння в українській мові дійсно таке, як у мові московській, може бути, що тяма «різнокольоровий» для цього слова суржик.
Кра́сий — Пестрый, разноцветный.
r2u.org.ua: красий
+
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/55599-sorokatyj.html#show_point
Польське. Див. поясніння в статті "строкатий".
Чуже.
Таке ж значіння у давньоруській мові.
Хоч те, що нема у дорадянських словниках в такій тямі, бентежить – чи значіння в українській мові дійсно таке, як у мові московській, адже може й бути, що тяма «різнокольоровий» для цього слова це суржик.
Безмастий – безколірний:
r2u.org.ua: безмас*
Різномастий, різномасткий – багатоколірний:
r2u.org.ua: різномас*
Мастю звали не лишень породи коней, а й колір ще в давньоруській мові:
http://oldrusdict.ru/dict.html
Безмастий – безколірний:
r2u.org.ua: безмас*
Різномастий, різномасткий – багатоколірний:
r2u.org.ua: різномас*
Мастю звали не лишень породи коней, а й колір ще в давньоруській мові:
http://oldrusdict.ru/dict.html
За́полоч — українська назва різнокольорових ниток.
uk.wikipedia.org: Заполоч
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/17865-zapoloch.html#show_point
https://goroh.pp.ua/Етимологія/заполоч
Забув серед варіянтів написання дати "багатоколірний".
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Шаръ (означає «фарба») — руськ. Фарба, масть