Таке ж значіння у давньоруській мові.
Хоч те, що нема у дорадянських словниках в такій тямі, бентежить – чи значіння в українській мові дійсно таке, як у мові московській, адже може й бути, що тяма «кольоровий» для цього слова це суржик.
Ні, барва не фарба.
"Ні, барва не фарба."
Як це суперечить твердженню вище?
Цілковито. Не германізм.
Надайте доказ, посилання на авторитетне лінгвістичне джерело, де б доводилося що воно "не германізм".
Доводити треба запозиченість, а не питомість.
ЕСУМ IV, 375 (писати): писари́стий "різнокольоровий, перістий".
Вважаю хибним робити з української мови суміш російської та церковнослов'янської. Краще робити українську українською.
Ми навпаки проти московитської та церковнослов'янської, а ви тут щось варнякаєте...
То чого лізете змінювати слово, яке не має жодного відношення ні до московитської, ні до церковнослов'янської?
ЕСУМ І, 151 (ба́тка "виткана кольорова смуга [на домотканих виробах]"): батка́тий "різнокольоровий (шовк)". Від *bat- "бити" з конкретизацією/звуженням значення в ткальстві → "стегати" → "стьожка" → "різнокольорова стьожка, стьожка нитками інших кольорів по головнім тлі".
Квітча́стий — Разноцветный, цветной.
r2u.org.ua: квітчастий
Хоч те, що нема у дорадянських словниках, бентежить чи значіння в українській мові дійсно таке, як у мові московській, може бути, що тяма «кольоровий» для цього слова суржик.
Різномасткий — Разноцветный.
r2u.org.ua: різномасткий
Мастю звали не лишень породи коней, а й кольору ще в давньоруській мові:
http://oldrusdict.ru/dict.html
Різномастний — Разноцветный.
r2u.org.ua: різномастний
Мастю звали не лишень породи коней, а й кольору ще в давньоруській мові:
http://oldrusdict.ru/dict.html
За́полоч — українська назва різнокольорових ниток.
uk.wikipedia.org: Заполоч
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/17865-zapoloch.html#show_point
goroh.pp.ua: заполоч
Походження вказано цілковито хибне.
Насправді ж, найімовірніше з латинського “color”, через польське “kolor”…
Найимовірно через лядську; прямо з латини сумнівно.
Приклад вживання теж не надто вдалий, оскільки “кольоровий” там не в основному значенні.
“Кольоровий” і “різнокольоровий” – це цілком окремі слова, а не варіянти написання.
+++
Суржик
Не суржик.
Суржик.
Не вигадуйте.
Таки суржик.
Насамперед, українською «квіти», а не «цвіти» (відповідно, квіт, квітнути, квітучий, а не цвіт, цвісти, цвітучий).
Якщо суржиковість форми «цвіт» (в значенні «квіт») та її похідних ще можна якось заперечувати за браком самоповаги, то вживати слово «цвіт» в значенні «колір» — це навіть не помилка, а відвертий зашквар.
"Насамперед, українською «квіти», а не «цвіти» (відповідно, квіт, квітнути, квітучий, а не цвіт, цвісти, цвітучий)."
Українською й так и так.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/63610-cvit.html#show_point
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/63608-cvisty.html#show_point
И ще безліч подібних похідних.
"Якщо суржиковість форми «цвіт» (в значенні «квіт») та її похідних ще можна якось заперечувати за браком самоповаги..."
Ви ще за сумління, критичне мислення й аналіз забули написати.
"...то вживати слово «цвіт» в значенні «колір» — це навіть не помилка, а відвертий зашквар."
У Вас луч (покликання) на словницю не діють?
<Насамперед ...>
Rousscà znaie duoyacui tuarui wd prasl. *kuoi-, *guoi- ta *kuei-, *guei- — i zu /kwi-, ɣ̞wi-; kwɪ-, ɣ̞wɪ-/ (<qué-, gué- ; qui-, güi->), i zu /t͡ɕwi-, ʑwi- ; t͡ɕwɪ-/ (<cué-, zué- ; cüi->).
quiléti : cüiléti (*kueil-), quéliti : cuéliti (*kuoil-), guézda : zuézda (*guoigzda) tocyto.
Надайте докази, посилання на авторитетний лінгвістичний ресурс де б доводилося, що це "суржик"?