Не суржик.
Суржик.
Не вигадуйте.
Таки суржик.
Насамперед, українською «квіти», а не «цвіти» (відповідно, квіт, квітнути, квітучий, а не цвіт, цвісти, цвітучий).
Якщо суржиковість форми «цвіт» (в значенні «квіт») та її похідних ще можна якось заперечувати за браком самоповаги, то вживати слово «цвіт» в значенні «колір» — це навіть не помилка, а відвертий зашквар.
"Насамперед, українською «квіти», а не «цвіти» (відповідно, квіт, квітнути, квітучий, а не цвіт, цвісти, цвітучий)."
Українською й так и так.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/63610-cvit.html#show_point
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/63608-cvisty.html#show_point
И ще безліч подібних похідних.
"Якщо суржиковість форми «цвіт» (в значенні «квіт») та її похідних ще можна якось заперечувати за браком самоповаги..."
Ви ще за сумління, критичне мислення й аналіз забули написати.
"...то вживати слово «цвіт» в значенні «колір» — це навіть не помилка, а відвертий зашквар."
У Вас луч (покликання) на словницю не діють?
<Насамперед ...>
Rousscà znaie duoyacui tuarui wd prasl. *kuoi-, *guoi- ta *kuei-, *guei- — i zu /kwi-, ɣ̞wi-; kwɪ-, ɣ̞wɪ-/ (<qué-, gué- ; qui-, güi->), i zu /t͡ɕwi-, ʑwi- ; t͡ɕwɪ-/ (<cué-, zué- ; cüi->).
quiléti : cüiléti (*kueil-), quéliti : cuéliti (*kuoil-), guézda : zuézda (*guoigzda) tocyto.
Надайте докази, посилання на авторитетний лінгвістичний ресурс де б доводилося, що це "суржик"?
Вважаю хибним робити з української мови суміш російської та церковнослов'янської. Краще робити українську українською.
Ми навпаки проти московитської та церковнослов'янської, а ви тут щось варнякаєте...
То чого лізете змінювати слово, яке не має жодного відношення ні до московитської, ні до церковнослов'янської?
Московська є сумішшю української та церковнослов'янської – не треба лякатися схожозвучності.
Назву Русь так вже проґавили.
Таке ж значіння у давньоруській мові.
Хоч те, що нема у дорадянських словниках в такій тямі, бентежить – чи значіння в українській мові дійсно таке, як у мові московській, адже може й бути, що тяма «кольоровий» для цього слова це суржик.
ЕСУМ IV, 375 (писати): писари́стий "різнокольоровий, перістий".
ЕСУМ І, 151 (ба́тка "виткана кольорова смуга [на домотканих виробах]"): батка́тий "різнокольоровий (шовк)". Від *bat- "бити" з конкретизацією/звуженням значення в ткальстві → "стегати" → "стьожка" → "різнокольорова стьожка, стьожка нитками інших кольорів по головнім тлі".
Квітча́стий — Разноцветный, цветной.
r2u.org.ua: квітчастий
Хоч те, що нема у дорадянських словниках, бентежить чи значіння в українській мові дійсно таке, як у мові московській, може бути, що тяма «кольоровий» для цього слова суржик.
Різномасткий — Разноцветный.
r2u.org.ua: різномасткий
Мастю звали не лишень породи коней, а й кольору ще в давньоруській мові:
http://oldrusdict.ru/dict.html
Різномастний — Разноцветный.
r2u.org.ua: різномастний
Мастю звали не лишень породи коней, а й кольору ще в давньоруській мові:
http://oldrusdict.ru/dict.html
За́полоч — українська назва різнокольорових ниток.
uk.wikipedia.org: Заполоч
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/17865-zapoloch.html#show_point
goroh.pp.ua: заполоч
Походження вказано цілковито хибне.
Насправді ж, найімовірніше з латинського “color”, через польське “kolor”…
Найимовірно через лядську; прямо з латини сумнівно.
Приклад вживання теж не надто вдалий, оскільки “кольоровий” там не в основному значенні.
“Кольоровий” і “різнокольоровий” – це цілком окремі слова, а не варіянти написання.
Германізм.
Ні, барва не фарба.
"Ні, барва не фарба."
Як це суперечить твердженню вище?
Цілковито. Не германізм.
Надайте доказ, посилання на авторитетне лінгвістичне джерело, де б доводилося що воно "не германізм".
Доводити треба запозиченість, а не питомість.
Слово чужого роду: перекручене німецьке "Farbe".