https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/modrъ
Звідти й українське слово модрина «назва дерева».
@Ілько, дивіться посилання. Це слово було у праслов'янській мові - *mòdrъjь. Але не дало нащадків у східнослов'янських мовах. Але якщо б це сталося то воно б було таким як запропонував автор.
У бойків є це слово, з польського взято "модра", "модря" ("кольорова паперова стрічка для вишивання).
Посилання бачив. От і шкода. Ціле окреме слово на позначення кольору.
Ну написання ж не відповідає вимові. Я подав як офіційно кажуть писати. Як пишемо індик, а кажемо индик.
А чому тут написання не передає вимову?
Як я уже десь казав, ім'я Карл Франц Ян Йосиф є швидше збірною назвою групи ідеологічно свідомих людей з головним власником акавнта, за яким залишається право кінцевого результату, та все ж з яким не завжди збігаються думки ідеологічних товаришів. Протягом довгого періоду часу головний власник цього акавнту хворів, доволі тяжко, тому його, скажемо так, заміняли. Тимчасово, тепер він повернувся до роботи. Тому й стаються подібні казуси.
Це як Змiй Горинич. Кожна голова в рiзнi сторони дивиться 🤦♂️😂
Зважаючи, як яро ви захищаєте деякі московські слова, для мене це лише комплімент.
"Московськi" слова - на вашу думку.
Якщо я бачу, що у словниках пишуть, що це запозичення з москвинськоï, от тодi я не заперечую, а навпаки намагаюсь позбутися ïx.
Але, наприклад, такi московiзми як стаття, iнтелiгент/-цiя, груз-200, рубль, вiйськкомат, ГУЛАГ, щур, декабристи, опричники, пельменi, щi, котлован, промисловiсть тощо я не знаю, як краще перекласти, тому вживаю як i иншi запозичення
Слова, накинуті в пору СРСР.
А пропонувати "рікабани", "соцдружини" й "пербуслови" – це не "яро захищати московські слова"? А називати росіян "старшим братом", як це робите ви, Карли-Франци (тільки у вас – без лапок)?
"Первісно він на перший склад, але мабуть рівняючись на мову старшого брата українці стали вживати з наголосом на другий склад". (с) Карли-Франци
Про "старший брат" Вам явно хтось наступив на відчуття сарказму. Рікабани, соцдружини та пербуслови є невдалі слова, я це визнаю.
Як один з багатьох можливих перекладів. Означає "Синюватий".
Побачив в ЕСУМі:
очевидно, залишок не засвідченого в інших випадках псл. *sědjь, похідного від sědъ «сідий»;
могло бути вторинно зближене із си́зий;
А що, як «блакитний» походить від «бляклий», що є польською формою українського «блекнути» < псл. blьknǫti (‹*bhlĭk-), поряд з яким, можливо, існувала форма псл. *bIěknǫti з *bhloik-;
похідне від того самого кореня *bhel-/bhl-, який зберігається і в словах бі́лий, блиск, бліди́й.
"блакитний" походить начебто з нім. blank «блискучий, сивий» < піє. *bhel-/bhl, а тепер порівняйте з англ. black < празахнім. *blak < пранім. *blakaz «вицвівший» (~ нижнім. blak, black «чорнота», стверхнім. blah «чорний») <
піє. *bʰleg- «горіти, сяяти»
Може таке бути, що первісно це праіндоєвропейське слово позначало щось випалене, блякле, знебарвлене, тобто відсутність виразного кольору, як то деревне вугілля чи попіл. Згодом в англійській мові це стало означати щось темне (вугілля тощо), а у слов'янських мовах це набуло значення чогось блідого, сивого, «металевого блиску» (як попіл). А на позначення темного у нас натомість вживали слово «синій» https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/siňь
r2u.org.ua: ясносиній
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/9877-gholubyj.html#show_point
Грінченко:
Блакитний, -а, -е. Голубой; лазурный. Котл. Ен. ІІІ. 14. У нас червоні (стьонжки), а тут — дивись — усе блакитні. К. ЧР. 334. Орлом сизокрилим літає, ширяє, аж небо блакитне широкими б'є. Шевч.
+++