Чому даю "чер(в)лений"? Бо це правдивий споконвічний український відповідник галицького, занесеного з Польщі слова "червоний", у давньоруській мові та в трудах класиків подибуємо саме "чер(в)лений", і негарно вийде, якщо позбудемося цього рідного нам слова загальноукраїнського через вплив полонізованих галичан.
Не "тепер"; різні значення там суть ино свідчено тому що кожне може бути з різних країв або то є гадане товмачення вкладачів словників прикладів окремого вжитку по контексту. А ще є треба гадати на те, що серед люду є нерідко незгода між видженням масти та ймям масти, тобто не кожен різнить масти рівно.
Але <червлений> та <черлений> є таки те саме слово з різною вимовою, й різниця вимови є ту в акуратности, що прямо залежить від темпу мовлення (атьже відомо що різні краї мовлять з різною швидкістю).
Чому даю "чер(в)лений"? Бо це правдивий споконвічний український відповідник галицького, занесеного з Польщі слова "червоний", у давньоруській мові та в трудах класиків подибуємо саме "чер(в)лений", і негарно вийде, якщо позбудемося цього рідного нам слова загальноукраїнського через вплив полонізованих галичан.
Румянний не червоний, хтось коли хтось «почервоніє» то можна сказати «румянний», дехто має «румянне» обличчя, то не «червоне» тільки «румянне» себто менше барви ніж в «червонім»
Зовсім не бачу причини, чому би це слово не могло бути українським. Якщо питомий це "червлений", а похідний "черлений", де "в" випало, то чому би й "червений" не могло бути питомим, де "л" випало? Або "л" у "черлений" перейшла у "в"?
Пратвар того слова є так: *kyru-y-en- — *kyr- → <чьр->, а *u перед *y перед иншим голосним (тут: *e) → /w/, а *y тут да перво */ʎ/, а пак, перед *е, стало /l/. Умов для випадіння того /l/ в руській мові не'ма, але для випадіння /w/ умови суть.
Було би випадіння /w/ питоме, то питоми були б' и твари: +<ставений>, +<утомений>, +<робений> тощо (знаком <+> значать нейснуючий твар).
ЕСУМ "верм'яний" 1 т. 356 ст.:
"рум’яний; червонощокий"
"очевидно, походить від псл. *vьrm- «черв’як» (др. вермие «сарана, черви»), як укр. черво́ний від псл. *čьrѵь «черв’як»".
Червоний — колір, що йде перед оранжевим.
Червоні жупани, оселедці.
пол. форма українського споконвічного східноукраїнського чер(в)лений
рос. красный
Перекладаємо слово червоний
Чому даю "чер(в)лений"? Бо це правдивий споконвічний український відповідник галицького, занесеного з Польщі слова "червоний", у давньоруській мові та в трудах класиків подибуємо саме "чер(в)лений", і негарно вийде, якщо позбудемося цього рідного нам слова загальноукраїнського через вплив полонізованих галичан.
+++
-
ЧЕРЛЕ́НИЙ
Те саме, що червле́ний.
Тепер то инший цвiт/колiр:
ЧЕРВЛЕ́НИЙ «багряний, темно-червоний»
Не "тепер"; різні значення там суть ино свідчено тому що кожне може бути з різних країв або то є гадане товмачення вкладачів словників прикладів окремого вжитку по контексту. А ще є треба гадати на те, що серед люду є нерідко незгода між видженням масти та ймям масти, тобто не кожен різнить масти рівно.
Але <червлений> та <черлений> є таки те саме слово з різною вимовою, й різниця вимови є ту в акуратности, що прямо залежить від темпу мовлення (атьже відомо що різні краї мовлять з різною швидкістю).
Чому даю "чер(в)лений"? Бо це правдивий споконвічний український відповідник галицького, занесеного з Польщі слова "червоний", у давньоруській мові та в трудах класиків подибуємо саме "чер(в)лений", і негарно вийде, якщо позбудемося цього рідного нам слова загальноукраїнського через вплив полонізованих галичан.
-
Тепер то инший цвiт/колiр:
ЧЕРВЛЕ́НИЙ «багряний, темно-червоний»
Давній забутий синонім до слова "червоний".
Здається це є похідне слово
Це наче похідне слово, чого шукати якесь інше?
Румянний не червоний, хтось коли хтось «почервоніє» то можна сказати «румянний», дехто має «румянне» обличчя, то не «червоне» тільки «румянне» себто менше барви ніж в «червонім»
Словник давньоруської мови: Ръдрии – червоний.
+++
r2u.org.ua: кривавий
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/rudъ
Це лово більш відповідне як барва волосся
Бачив ем тяг "руді мурашки". Гадаєте, мова була про волохаті мурахи?
Наші пращури казали "рудий" на все червоне та геть не мучились од того. Те саме можу засвідчити й про людей, що розмовляють германськими мовами.
r2u.org.ua: багряний
Це більш бурачкова барва
r2u.org.ua: рум'ян*
І в праслов'янській мові червоний колір звали «ruměnъ».
Словник давньоруської мови: Ръдрии – червоний.
*rudros → → <ръдръ> не дасть <ридр->. Читайте йсторию руської фонологиї.
Там є про те тяжко.
Як має бути? Родрий?
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/64451-chervenyj.html#show_point
Зовсім не бачу причини, чому би це слово не могло бути українським. Якщо питомий це "червлений", а похідний "черлений", де "в" випало, то чому би й "червений" не могло бути питомим, де "л" випало? Або "л" у "черлений" перейшла у "в"?
Є же місяць "червень"; є "червець" тобто червона фарба.
Червеняк — пташка.
Червениця — червона глина.
Розчервенатися — розчервонітися (зверніть увагу, що в цих словах не лише "е — о" різняться, а й "а — і").
goroh.pp.ua: червений
Червеніти — червоніти.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/64453-chervenity.html#show_point
Пратвар того слова є так: *kyru-y-en- — *kyr- → <чьр->, а *u перед *y перед иншим голосним (тут: *e) → /w/, а *y тут да перво */ʎ/, а пак, перед *е, стало /l/. Умов для випадіння того /l/ в руській мові не'ма, але для випадіння /w/ умови суть.
Було би випадіння /w/ питоме, то питоми були б' и твари: +<ставений>, +<утомений>, +<робений> тощо (знаком <+> значать нейснуючий твар).
/t͡ʃərwˈlɛn/, [t͡ʃərwˈlɛn, t͡ʃə̝rwˈlɛn, t͡ʃɪrwˈlɛn, t͡ʃə̝rʷˈlɛn, t͡ʃərʷˈlɛn, t͡ʃɪrʷˈlɛn, t͡ʃəl.ˈlɛn~t͡ʃəˈlːɛn, t͡ʃə̝rwl.ˈlɛn~t͡ʃə̝ˈlːɛn, t͡ʃɪrwl.ˈlɛn~t͡ʃɪˈlːɛn, t͡ʃə̝rˈlɛn, t͡ʃərˈlɛn, t͡ʃɪrˈlɛn].
Уже є.
ЕСУМ "верм'яний" 1 т. 356 ст.:
"рум’яний; червонощокий"
"очевидно, походить від псл. *vьrm- «черв’як» (др. вермие «сарана, черви»), як укр. черво́ний від псл. *čьrѵь «черв’як»".
To radxe ouge pro inxiõ masty; e ouge ‹cermen› ta ‹cervlên› — ouge dua tuara.
До Чистилища