Значення слова
Червоний — колір, що йде перед оранжевим.
Приклад вживання

Червоні жупани, оселедці.

Походження

пол. форма українського споконвічного східноукраїнського чер(в)лений

Приклади в інших мовах

рос. красный

Розділи
Варіанти написання
червений, чирвоний, чирвений
Слово додав

Перекладаємо слово червоний

черлений
16

Чому даю "чер(в)лений"? Бо це правдивий споконвічний український відповідник галицького, занесеного з Польщі слова "червоний", у давньоруській мові та в трудах класиків подибуємо саме "чер(в)лений", і негарно вийде, якщо позбудемося цього рідного нам слова загальноукраїнського через вплив полонізованих галичан.

21 грудня 2020

+++

30 жовтня 2021

-
ЧЕРЛЕ́НИЙ
Те саме, що червле́ний.

Тепер то инший цвiт/колiр:
ЧЕРВЛЕ́НИЙ «багряний, темно-червоний»

30 жовтня 2021

Не "тепер"; різні значення там суть ино свідчено тому що кожне може бути з різних країв або то є гадане товмачення вкладачів словників прикладів окремого вжитку по контексту. А ще є треба гадати на те, що серед люду є нерідко незгода між видженням масти та ймям масти, тобто не кожен різнить масти рівно.

Але <червлений> та <черлений> є таки те саме слово з різною вимовою, й різниця вимови є ту в акуратности, що прямо залежить від темпу мовлення (атьже відомо що різні краї мовлять з різною швидкістю).

25 грудня 2022

+

червлений
10

Чому даю "чер(в)лений"? Бо це правдивий споконвічний український відповідник галицького, занесеного з Польщі слова "червоний", у давньоруській мові та в трудах класиків подибуємо саме "чер(в)лений", і негарно вийде, якщо позбудемося цього рідного нам слова загальноукраїнського через вплив полонізованих галичан.

30 жовтня 2021

-
Тепер то инший цвiт/колiр:
ЧЕРВЛЕ́НИЙ «багряний, темно-червоний»

14 грудня 2022

<через вплив полонізованих галичан>

🤦 Pridouroc

черемний
8

Давній забутий синонім до слова "червоний".

ро́дрий
7

Словник давньоруської мови: Ръдрии – червоний.

21 грудня 2020

+++

червоний
7

Здається це є похідне слово

Panas Spec 6 січня 2021
11 січня 2021

Це наче похідне слово, чого шукати якесь інше?

11 січня 2021

Румянний не червоний, хтось коли хтось «почервоніє» то можна сказати «румянний», дехто має «румянне» обличчя, то не «червоне» тільки «румянне» себто менше барви ніж в «червонім»

Oleksa Rusyn 21 грудня 2020
6 січня 2021

Це лово більш відповідне як барва волосся

6 січня 2021

Бачив ем тяг "руді мурашки". Гадаєте, мова була про волохаті мурахи?

6 січня 2021

Наші пращури казали "рудий" на все червоне та геть не мучились од того. Те саме можу засвідчити й про людей, що розмовляють германськими мовами.

10 січня

До чого англійська мова? У нас воно позначає інший колір, ближчий до оранжевого, а не червоного

румʼяний
3

r2u.org.ua: рум'ян*
І в праслов'янській мові червоний колір звали «ruměnъ».

червений
3

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/64451-chervenyj.html#show_point

Зовсім не бачу причини, чому би це слово не могло бути українським. Якщо питомий це "червлений", а похідний "черлений", де "в" випало, то чому би й "червений" не могло бути питомим, де "л" випало? Або "л" у "черлений" перейшла у "в"?

Є же місяць "червень"; є "червець" тобто червона фарба.
Червеняк — пташка.
Червениця — червона глина.
Розчервенатися — розчервонітися (зверніть увагу, що в цих словах не лише "е — о" різняться, а й "а — і").
goroh.pp.ua: червений
Червеніти — червоніти.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/64453-chervenity.html#show_point

Anton Bliznyuk 22 вересня 2021
31 жовтня 2021

Пратвар того слова є так: *kyru-y-en- — *kyr- → <чьр->, а *u перед *y перед иншим голосним (тут: *e) → /w/, а *y тут да перво */ʎ/, а пак, перед *е, стало /l/. Умов для випадіння того /l/ в руській мові не'ма, але для випадіння /w/ умови суть.
Було би випадіння /w/ питоме, то питоми були б' и твари: +<ставений>, +<утомений>, +<робений> тощо (знаком <+> значать нейснуючий твар).

11 грудня 2022

«Червений» взагалі може бути в українській питомим. Бо «червлений» (дієприкметник початковий) від дієслова утворено, тому там «л-», а ми «червений» від іменника «черв, червак» утворюємо, тому «*črvь» + «ьnъ» дає нам червений (звичайний прикметник)

13 грудня 2022

Неправда, від "черв" би прикметник міг бути йно з почепи: *-ou- → "червовий", *-yn- → *чьрвьнъ, було би +‹червний›, и, через спрощення /rwn/, вїрогідно, +‹черний› (порівн. ‹черчик› ← *‹червчик› ← *‹чьрвьчикъ). Почеп *-e-n- же, ге правило, творить дієпримети, то би примети від дієслів, а від дієслова "червити" є в дієприметі з *-e-n- довжно бути /l/ з *-i- перед *-i- в *kyru-i-ti (*‹чьрв-и-ти) → *kyru-i-e-n-, то би: */t͡ʃɘrwjɛn/ → /t͡ʃɘrwʎɛn/ → /t͡ʃɘrwlɛn/, зо спрощеннєм /rwl/ → /rl/ — се спрощеннє є засвїдчено в ‹черлений›. Твар ‹червений› не може бути питім, прикладів бо спрощення /rwl/ → /rw/ руська мова не знає. Приголосен /l, ʎ/ (← /ʎ/ ← /j/) з *i перед иншем голосном у руськї мовї поста по всїх губних приголоснїх: /b/, /p/, /m/, /w/; приклади: *orbiom → /rɔˈbʎʊ/ "роблю", *orbien- → /ˈrɒblɛn(-)/, *topiom → /toˈpʎʊ/, *topien- → /ˈtoplɛn(-)/, *dūmiom → /dɘ̟ˈmʎʊ/, *dūmien- → /ˈdɘ̞mlɛn(-)/ (від "димити"), *stauiom → /ˈstɑwʎʊ/, *stauien- /ˈstɑwlɛn(-)/ (від "ставити").

25 грудня 2022

А хіба для легшої вимови там не могла з'явитися «-е-»?

25 грудня 2022

Та, здається, там не мало би бути складнощів із вимовою?

3 квітня 2023

<А хіба для легшої вимови там не могла з'явитися «-е-»?>

<Та, здається, там не мало би бути складнощів із вимовою?>

U razé ‹cervn-› */t͡ʃɛrwn-/, iz *kyru-yn-, uimóuva */rwn/ tacui boula bui trõdnéixya, ta ylgyeno bui yõ boulo ne zuõcomy /ə/ a uitertïemy zuõca /w/.
Ta tou imemo do cinou ne su pratuaromy *kyru-yn-, a su pratuaromy *kyru-y-en-, œd déyeslova ‹cerviti›, *kyru-i-ti.

Uisye pisax crivo:
»довжно бути /l/ з *-i- перед *-i- в *kyru-i-ti (*‹чьрв-и-ти) → *kyru-i-e-n-, то би: */t͡ʃɘrwjɛn/ → /t͡ʃɘrwʎɛn/ → /t͡ʃɘrwlɛn/«.
Xevelieû (Шевельов, Історична фонологія української мови §3.9, stòr. 96) pisieity:

«Одначе, якщо звукосполуки /bʎ, pʎ, mʎ/ міцно утвердилися
в мові, то водночас спостерігається явна тенденція до обмеження вжитку або внеможливлення розвитку /wʎ/, сполуки, що здогадно постала дещо пізніше від інших. Деякі вияви цієї тенденції віддзеркалено в найдавніших пам'ятках. Сюди належать такі випадки:
1. У сполуці С ( = consonant) + /wʎ/ звук /ʎ/
утрачався або не розвивався.
Гр. Бог. XI ст.: ‹извѣчєть› (двічі) 3 ос. одн. (ст. ц. сл. ‹извлѣшти› 'витягти'),
‹оумрьщвена› (двічі) 'убитого';
Ізб. 1073: ‹ꙗзвѧꙗи› 'поранюючи', ‹ꙗзвєнъіꙗ› 'поранені', ‹оумьр'штвєноуоумоу›
(двічі) 'вбитому';
Ізб. 1076: ‹оуѧзвѧѥма›;
Хр. Ап. XII ст.: ‹умьрщвіаєть› (тричі), ‹трѣзвєниє› 'тверезіння';
Усп. зб. XII ст.: ‹оумьрщвіаѥмъ› 'убиваний'; Hank. XIII ст.: ‹оумьрщвѧѥть
сѧ›, ‹оуꙗзвєноую› 'поранену';
Панд. 1307: ‹оуꙗзвєноу› дат. одн. тощо. Декотрі з цих слів церковнослов'янські. Брак у них /ʎ/ із тим більшою переконливістю показує
очевидну схильність писарів уникати його в таких скупченнях
приголосних.
2. У патронімічних формах, утворених на базі присвійних прикметників
від власних назв із основою на /-w/, зникав саме цей останній
звук, імовірно через своєрідне уподібнення до /l/ у попередньому
складі (/l...wʎ.../ → [l...l...]): ‹Мьстиславъ› : ‹Мьстислаличь› (In. літоп. 1137,
1142, 1153), ‹Іaroslavъ› : ‹Ꙗрослалича› ґен. одн. (1144), ‹Radьslavъ› :
‹Радьслалича› ґен. одн. (1164). Засвідчено й існування форм із /w/
(‹С(віа)тосавичю›, 1146), але вони, мабуть, мали за основу не
присвійні прикметники на /-wʎ/, а безпосередньо імена на /-w/ (*uos; ‹Свіатославъ›).
3. Можливо, що в деяких топонімах відбувся перехід /wʎ/ у /mʎ/: Боро́мля (притока Ворскли), Верхо́мля (притока Попрада), Лукомль (село
над Сулою), якщо ці назви походять від */borowʎa/, */wərxowʎa/, */lukowʎ/ тощо (але nop. ‹Теребовля›).
Пізніше, після занепаду єрів, звук [ʎ] випав майже в усіх
топонімах на ‹-славл'ь›; назвами такого типу є суч. укр. ‹Богуслав›, ‹Переяслав›,
‹Ярослав›, ‹Ізяслав› (але ‹Путивль› і деякі інші назви зберігають [ʎ]
— див. 44.4); можливо, що звук [ʎ] також утрачено в топонімі ‹Радомка› (на північний схід від Чернігова), якщо основою для нього була
назва */Radomʎ/.
В інших випадках звук [ʎ] зберігся після /w/ і навіть поширився
на перелічені слова першого типу: суч. укр. ‹ловлю›, а відтак і ‹умертвлю›.»
Tomou tuar /t͡ʃərwɛn/ iz */t͡ʃərwjɛn/, cèrêz /t͡ʃərwʲɛn/ mogeity bouti i pitœum.

5 вересня 2023

У словнику Керча є слово явений у значенні явлений. У гуцульському словнику є яв'єтиси у значенні являтися, тому може бути форма без л питомою. Отже, і червений може бути?

6 січня 2021

Це більш бурачкова барва

багрий
2

більш коротке від багровий

Oleksandr Šymčuk 10 січня
ридри́й
1

Словник давньоруської мови: Ръдрии – червоний.

31 жовтня 2021

*rudros → → <ръдръ> не дасть <ридр->. Читайте йсторию руської фонологиї.

31 жовтня 2021

Там є про те тяжко.

1 листопада 2021

Як має бути? Родрий?

рдий
1

рдий від рдіти - червоніти

Oleksandr Šymčuk 10 січня
вермʼяний
0

ЕСУМ "верм'яний" 1 т. 356 ст.:
"рум’яний; червонощокий"
"очевидно, походить від псл. *vьrm- «черв’як» (др. вермие «сарана, черви»), як укр. черво́ний від псл. *čьrѵь «черв’як»".

Anton Bliznyuk 26 червня 2022
26 червня 2022

To radxe ouge pro inxiõ masty; e ouge ‹cermen› ta ‹cervlên› — ouge dua tuara.

Бойко 23 жовтня 2022
червний
0
17 липня 2023
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
11 грудня 2022

Ой, у лузі червона калина похилилася...

Слово стало давно українським, тобто усталеним. Його не треба вилучати, перекладати тощо.
Скільки б ви не бились, слово ніхто викидати з мови не буде!
Тому видихайте й додайте слово до Чистилища

24 лютого 2023

Те, що воно усталене - не знечинює походження цього слова.

14 лютого 2023

Ой, у лузі червона калина
похилилася
Мовочисти від своєї дурі вже втомилися
А ми тую червону калину підіймемо,
А "червоний" до Чистилища
Гей-гей, геть відправимо 🙄👎

4 лютого

Я б скзав "відішлемо", або "відселимо"

Поділитись з друзями