Я б не використовував. Ультрафіолетовий так само як інфрачервоний по суті не є кольорами, вони є певним діапазоном кольорів (електро-магнітних хвиль), хвилі яких є або набагато довшими за червоні, що людське око їх не бачить (інфрачервоні), або набагато коротшими за фіолетові, що людське око їх також не бачить (ультрафіолетові), тому краще використовувати префікси як запропонували в ультрафіолетовий як от "за-; поза-; над-". Ну але це я так думаю.

Надко́совий, позако́совий?

Та, десь шось таке, гадаю. Або позасливовий, надсливовий. Поза- (або за-) префікс гарний тим, що він вказує на те, що це діапазоп за фіолетовим.

Уже.

Спасибі

goroh.pp.ua: коса#7394

«Не думаю, що відповідає наміту»

A doumaite¹. SIRM preamo pisieity: ‹косовий› "фіолетовий".
___
¹ — doumati e "to ponder, contemplate, spend time thinking" ≈ "to think ABOUT, OVER" — ne "to think THAT". Doumaiemo NAD ci O ceimy/cœumy, a ne 'doumaiemo, cyto ...'. Vasye "не думаю, що відповїдає" = "I don't think it corresponds to" imeity bouti: "pro mene, ne œdpovésty" ci "ne gadaiõ cyto œdpovésty / gadaiõ cyto ne œdpovésty" ci "sõmniõ/duoyiõ cyto/ci œdpovésty", "lêdue ci œdpovésty", ta ne 'doumaiõ cyto'.

»словникам, <...> не слід отак легко й беззаперечно вірити.«,

i dalye tocity slœunic:
»Словники (r2u.org.ua: косовий) такого слова в такому значенні не подають«.

Slœunicui na r2u.org.ua sõty pozdieychi za slœunic Gelexœuscoho/Nedielscoho. Za drougoe, malo poxireno ci ni, ta zasviedceno — ne he Vaschi ‹bouzinœu›, móuciõ ouge o Vaschix svoyanscuix ‘siniogoreatch’, ‘sinioxoloden’. Xay malo poxirene, ta dieystvno zasviedcene u znaceignie “violet” slovo ‹cosœu› proti Vaschix vuigadanuix i nicda nicde ne zasviedcenuix slœu — o ceimy e móuva?

»Немає прикладів -- немає можливості ... galou-balou«

Ne ‘pricladœu neyma’ a Vui’ste gloup — u SIRM pri ‹косовий› e ‹МСБГ› — se e gerelo »Матеріали до Словника Говорів Буковини«. Sl:c Govorœu Boucovinui, stor. 226: ‹ко́совий› “фіолетовий”: »Марі́я зави́ла ко́сову ху́стку і пішла́«. Malo poxirene? Acéi. A cde e zasviedceno Vaschi ‘bouzinovuy’ ta ‘sinioxolodnuy, siniogareatchiy’?

Добродію Єлисію, ми все-таки говоримо різними мовами.

"Slœunicui na r2u.org.ua sõty pozdieychi za slœunic Gelexœuscoho/Nedielscoho. Za drougoe, malo poxireno ci ni, ta zasviedceno — ne he Vaschi ‹bouzinœu›, móuciõ ouge o Vaschix svoyanscuix ‘siniogoreatch’, ‘sinioxoloden’."

Я вже не раз це пояснював, говорячи про той самий "наміт". Я вважаю, що "бузиновий", походячи від поширеного кореня в відомому значенні, досить очевидно, коли йдеться про колір, позначає щось од синього до, щонайгірше, рожевого. Так само й моя спроба "синьохолодний". Але до чого тут це слово взагалі, коли йдеться про "косовий"? Те саме, щоб не повертатися, скажу й про " A cde e zasviedceno Vaschi ‘bouzinovuy’ ta ‘sinioxolodnuy, siniogareatchiy’?" Це слово "дуже говіркове", незрозуміле для переважної більшості.

Стараючись (таки марно) уникнути непорозуміння, я уточнив: "Те, що там написано "фіолетовий", ще не значить, що воно справді має саме таке значення, збігаючись із "фіолетовий" цілком", " Немає прикладів -- немає можливості з омов'я (контексту) переконатися, що слово вжите самев такому значенні, яке подано (згадайте "хлорофіл"). А підстави сумніватися є (див. обговорення). Судячи з усього, це слово значить "півниковий", тобто не менш і не більш "фіолетовий", ніж "сливовий", "бузковий"(?), "фіалковий" тощо.".
Окрім того, що, якщо нічого робити, за бажання можна до пофіолетовіння сперечатися про синість, фіолетовість чи пурпуровість тих півників, приклад один. Я знайшов був його колись. Але ж вище написав: він не доводить, що "косовий" -- це "фіолетовий". Знову уточнюю: не доводить, що "косовий" -- більш "фіолетовий", ніж "сливовий", наприклад.
Що я маю на увазі? Я не виключаю таке: наприклад, "косовий" там уживається в значенні "півниковий", тобто "цвіту/відтінку півників"; упорядники ж за логікою ""косовий"="цвіту півників", півники -- фіолетові, отже, "цвіту півників"="фіолетовий"" прирівняли "косовий" до "фіолетовий", хоча "косовий"="півниковий", тобто тільки один відтінок/тільки частина відтінків фіолетового. Тобто якщо "косовий" -- це "фіолетовий", то чи будь-який "фіолетовий" -- "косовий"? Не виключаю, що цей "косовий" не має явних переваг перед іншими порівняльними, описовими (чи як це правильно назвати? Я не мовознавець) назвами, як-то "сливовий"

»Немає прикладів«

Tociu eimy priclad, a œn opeaty: »Немає прикладів«. 🤦

__
»"дуже говіркове"«

Mogete i triitchi dati slovo “dougye” — Vascha slova u tacœmy znaceignie sõty neviedoma nicde, het’ nicde.

»незрозуміле для переважної більшості«

Idemo tou govoriti o poxirenosti rousscoyui móuvui na Oucrayinie?

"Tociu eimy priclad, a œn opeaty: »Немає прикладів«. 🤦"
Добродію ж Єлисію...
Почнімо з того, що таке "Tociu"? "Точив"?

Основна думка всього нижче: в цьому прикладі омов'я ніяк не уточнює ні відтінок, ні цвіт узагалі.

Судячи з того, що Ви знаєте ну дуже багато, Ви читати вмієте, і дуже добре. Але мимоволі все одно виникають сумніви. Чи Ви тільки моє читати не вмієте, чи то я аж настільки незрозуміло висловлююся?

Ось Вам один приклад, який навів я в обговоренні: https://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=00002452
"Дещо про світ Божий", 1863.
"...роблять веселку, котра, як ви знаєте, має такі цвіти: червоний, жовтогарячий, жовтий, зелений, блакитний, синій і вишневий(!)". Яки ми знаємо зараз, веселка має такі цвіти: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, голубий, синій і фіолетовий. Перші 6 очевидно й однозначно так і наведені: "... червоний, жовтогарячий, жовтий, зелений, блакитний, синій...". Отже, З ОМОВ'Я (контексту), про яке я писав вище, очевидно, що наступне слово -- про наступний цвіт веселки, тобто фіолетовий. Далі в тексті йде "...і вишневий". І ми розуміємо, що це -- про фіолетовий. Отже, в цьому тексті фіолетовий цвіт названо вишневим. Щоб Ви мене не звинуватили в безпідставному роззагальненні (екстраполяції), скажу, що текст доводить: щонайменше одна людина того часу сприймала фіолетовий як вишневий, або, щонайменше, як цвіт, достатньо близький до вишневого, щоб назвати його вишневим.
У цьому прикладі омов'я-таки дає ясно й однозначно визначити, що "вишневим" названо +- фіолетовий, тобто останній цвіт райдуги, під синім.

Повернімося до того прикладу: "Марі́я зави́ла ко́сову ху́стку і пішла́". Скажіть мені на милість, як у цьому прикладі омов'я уточнює значення слова? Із чого тут ясно, що йдеться саме про фіолетовий, а не про синій, темно-синій, пурпуровий чи багряний (бо півники буваючть усіх цих цвітів)? Із чого взагалі видно, що йдеться не про жовтий (бо є й такі)? Я не хочу сказати, що "косовий" може значити "жовтий". Але погодьтеся, що в цьому (єдиному ж?) прикладі омов'я (попереднє речення, наступне речення, інші слова цього речення) ніяк не уточнює ні відтінок, ні цвіт узагалі. Є приклад ужитку, так. Але, наскільки я бачу, немає прикладу вжитву, в якому омов'я уточнювало б значення. Утретє те саме пишу: "Судячи з усього, це слово значить "півниковий", тобто не менш і не більш "фіолетовий", ніж "сливовий", "бузковий"(?), "фіалковий" тощо.".

"Idemo tou govoriti o poxirenosti rousscoyui móuvui na Oucrayinie?"
Ідемо. Аж біжимо. Якщо, по-Вашому, більшість на Україні не розмовляє Українською-таки, тобто каже не "фіолетовий", а "фіалєтав'ий", то яке переважній більшості цієї більшості діло до чистоти Української, до нашого діла?
На мою думку, аж до 100% тих, хто каже "фіалєтавий", тим більше не казатиме "косовий": якщо не вживає знайоме слово Українською, тим паче не вживатиме незнайоме, неочевидне. Чи не так?

"Mogete i triitchi dati slovo “dougye” — Vascha slova u tacœmy znaceignie sõty neviedoma nicde, het’ nicde."
О, а відколи це Ви ' за Ь пишете? І за якими правилами, у яких випадках?
І що тут не так зі словом "дуже"? Із ним тут якраз усе добре, як Ви не помітили? І що таке "слОва", до речі?
У цьому моєму словосполученні "говірковий" логічно протиставляється "загальномовний", "загальний", "загальновідомий", "загальнопоширений", "поширений усюди"; отже, слово має значення "маловідомий", "малопоширений", "обмежено поширений". Словосполучення ж має, відповідно, значення прибл. "дуже маловідомий", "дуже малопоширений", "дуже обмежено поширений"="поширений дуже обмежено" (це, мабуть, найкраще передає значення: тобто такий, що поширений у дуже вузьких межах).

Так, річ у тім, що навколо в давнину було не так і багато фіолетових речей. З іншого боку, це спрощує вибір, пошук, обмежуючи його. Наприклад, чи казали/кажуть носії "косова фіалка"? Чи називали/ють останній цвіт веселки "косовий"? Чи казали/кажуть "косова слива"? "Фіолетовий синець"? Просто, судячи з усього, фіолетовий цвіт як утямок з'явився в Мові порівняно недавно, тому непогано б переконатися, що те "косовий" мало таке ж значення й уживалося/могло(може) вживатися в усіх тих випадках, що й "фіолетовий". Це дозволило б +- визначити, чи має воно хоч якісь переваги перед "сливовий", наприклад

До речі, добродію Єлисію, цей переклад -- іще один доказ. Відтоді як Ви додали цей переклад, Ваше письмо змінилося разів зо 5. Отже, тому, хто знає тільки чинне Ваше письмо, буде значно тяжче знайти це слово, написане його прапрапрапрапопередньою відміною. Що Вам заважає писати всі переклади кирилицею, а в поясненні -- хоч вузликовим письмом? Так не буде невідповідності відмін письма, і не буде потреб нічого змінювати. Не кажучи вже про те, що всі зможуть знайти й прочитати Ваш переклад, і проголосувати за нього (а для чого ще спільнота?).
До речі, Ви вже кілька разів ухилилися од мого питання: як людині, що не знає Вашого письма, в гуглі знайти Ваші переклади в обговоренні, коли воно написане Вашим письмом геть іншою абеткою? Алгоритми ж Вашого письма теж не знають

»Відтоді як Ви додали цей переклад, Ваше письмо змінилося разів зо 5«

Rousscui pravopisi bóulgariçeiõ: nuiniexynia, Scripnicova (tvh “Xarcœusca”), Gelexœuscoho, Maximovitchova, “yaruigyca”, Chaxykevitcha (tvh “Rousalcui Dniestrovoyui” ci “Rousscoyui Trœyçui”), Couliecha, Smotriçscoho, Giteçscoho—Mixailtchouca, Grincenca — se use sõty tac samo rœznui pravopisi ta bóulgariçeiõ he i moyui ta latiniçeiõ.
Unõtrie cògynoyui moyeyui pravopisi ocremo sõperecynostiy neyma.

»Що Вам заважає писати всі переклади кирилицею«

Œdpoviedy bui Vam slied viesti dauno.

»як людині, що не знає Вашого письма, в гуглі знайти Ваші переклади в обговоренні, коли воно написане Вашим письмом геть іншою абеткою?«

Ne viemy, ya’smi pocui rieu cyto xtiex u Googlie moyeiõ pravopissyõ.

»проголосувати за нього (а для чого ще спільнота?)«

Sciro, ya ne gadaiõ oge sia Izpœilnota e tou gonou za golosui dielya. Ba, ya riechõtche ne vieriõ oge cœilcœsty golosœu e neminõtche rœuna yacosti yna prosterta slova.

»На мою думку, аж до 100% тих, хто каже "фіалєтавий", тим більше не казатиме "косовий": якщо не вживає знайоме слово Українською, тим паче не вживатиме незнайоме, неочевидне. Чи не так?«

Ne tac. Ya ne derjõ tcharocoulyui (tcharogala?), i ne vidjõ glouzdou u tacuix gadagnax. Ta pro mene e eamo oge u razie puitagn, ba ci zaperecegn proti prosterttya zamieniti storonscoe / cerpanoe slovo, ya, pri mèinchie mojõ œdnesti do diestvno zasviedcenoho slova, i nic mi ne mœgl bõdé zametati oge’my tó slovo, bõdy simy, vuigadau.

pocui — покуй?
Та й хай 🤣🤣🤣🙈

"»як людині, що не знає Вашого письма, в гуглі знайти Ваші переклади в обговоренні, коли воно написане Вашим письмом геть іншою абеткою?«

Ne viemy, ya’smi pocui rieu cyto xtiex u Googlie moyeiõ pravopissyõ."

Добродію Єлисію, що таке "rieu"? "Рів"? Що воно значить? Зокрема через те, що я не зрозумів це слово, я не зрозумів Ваше речення.

-lllll-l-ll111-llll-----l111-llll--lll-111-lll-llllll111-llll--l-l-111-l--ll111-lllll111-lll-llll-l111-llll-----l111-llll--l-ll111-lll-l-l--l111-lllll111-lll-ll----111-lllll111-llll------111-llll---lll111-lll-lllll-111-llll--llll111-lll-llll-l111-llll---lll111-llll----ll111-lll-llll--111-lllll111-lll-lllll-111-llll--ll-l111-llll-----l111-lll-l-l---111-llll----ll111-lllll111-llll------111-lll-llllll111-llll--llll111-llll--ll-l111-llll-----l111-llll------111-llll---lll111-lll-lllll-111-llll-----l111-llll----ll111-lllll111-llll--l-ll111-llll--ll-l111-lll-l-l--l111-llll---ll-111-llll---l-l111-llll-----l111-llll--ll-l111-llll-----l111-llll--ll--111-llll-----l111-lllll111-llll---l-l111-llll-----l111-llll--l-ll111-lll-llll--111---l-l111-lllll111-llll--l---111-llll--llll111-llll---l--111-llll--l-l-111-llll--l--l111-llll----l-111-llll-----l111-lllll111-llll-----l111-llll--l-ll111-lllll111-lll-llll-l111-llll-----l111-llll--ll--111-llll-----l111-l--ll111-lllll111-lll-ll----111-llll---l-l111-lllll111-llll---l--111-lll-l-l--l111-lll-lll---111-llll---lll111-lll-llll-l111-llll---lll111-l--ll111-lllll111-llll--ll-l111-lll-l-l--l111-llll----l-111-lllll111-lll-lll---111-llll---lll111-lllll111-llll----l-111-llll--l-l-111-lllll111-llll------111-llll-----l111-lll-ll-lll111-llll---lll111-lll-llllll111-llll--l-l-111-llll----l-111-lll-l-l--l111-lll-ll-lll111-llll---lll111-llll---ll-111-l--ll111-lllll111-llll----l-111-lll-l-l--l111-llll--l--l111-lllll111-llll---l--111-llll--llll111-lll-llll-l111-llll---lll111-llll----l-111-llll---l-l111-llll--llll111-l---l111-lllll111-lllll-l--l111-llll---lll111-llll--ll-l111-llll--l-l-111-llll----ll111-llll-----l111-lllll111-llll--ll-l111-lllll111--ll-l111--lll-111-lllll111-llll--ll-l111-lll-l-l--l111-lll-lll--l111-lll-l-l--l111-l--ll111-lllll111-lll-lllll-111-llll---l--111-lll-l-l--l111-llll--l-ll111-lllll111-llll------111-llll--l-l-111-lll-llllll111-llll--l-l-111-lll-lll-l-111-llll-----l111-llll--l-ll111-llll---lll111-lll-llll-l111-llll---lll111-lllll111-llll----l-111-llll--llll111-llll----ll111-lllll111-lll-l-l--l111-llll--l---111-lllll111-llll---l-l111-llll-----l111-llll----ll111-llll------111-ll---111-lll-ll---l111-lll-llll-l111-llll--l-l-111-lll-llllll111-llll--llll111-llll----ll111-llll---lll111-lllll111-llll----l-111-llll--llll111-lllll111-llll-----l111-llll--l-ll111-llll----l-111-lll-llll--111-lllll111-llll----ll111-llll-----l111-llll--ll-l111-lll-llll--111-l--ll111-lllll111-llll-----l111-llll--l-ll111-llll----l-111-llll--l-l-111-lllll111-llll------111-llll---lll111-lll-lllll-111-lll-ll--ll111-llll----ll111-llll-----l111-l---l

Це старий телетайп-формат ITA-2 (Baudot, 5-біт)?

»Єлисію, що таке "rieu"? "Рів"? Що воно значить? Зокрема через те, що я не зрозумів це слово, я не зрозумів Ваше речення.«

Œd dieyeslova ‹riesti› “to find; meet, come across, encounter; see; to face” (Gelex. II 808).

»О, а відколи це Ви ' за Ь пишете? І за якими правилами, у яких випадках?«

Use’smi tac pisau cde outin izcladou e. Ose i tout: »Use’smi« cde ‹’smi› e outin ‹esmi›. U slovie ‹het’›, ‹’› e za outin dauneoho *‹heto› (*he to). I ne znacity preamo [ʲ]. Xotcha [ʲ] dieystvno, he pràvilo, e u slovax na miestie outinou, ta ona vuinice scorieye yac cin vuimóuvui, i ne e pitima usiem nariecciam. Tac i sèse slovo ‹het’› po nariecciax e móuvleno i bez [ʲ], olni u inchax slovax perveisne [ʲ] e u vuimóuvie zaxovano, tb. sõty narieccia cde i u ‹xeisty› i u ‹het’› e [ʲ], a sõty narieccia cde ‹xeisty› e iz [ʲ], ale ‹het’› bez. Otge ni ‹t+’› ne znacity /tʲ/, ale [t] iz ci bez [ʲ].

Crœmy toho, ‹’› u ‹het’› slougity znaciti i cyto ‹e› u seimy slovie ne e ni silyno *y (por.: ‹deny›, ‹peny› ← *dyn-y, *pyn-y) — /æ/, ni *e u postayie e-y-peregolosou (por.: ‹peitch›, ‹seimy›, ‹xeisty› ← *pek-t-y, *sed-m-y, *k-ses-t-y), ale prosto *e → /ɛ/.

Inchœi louciayi iz ‹’›:

‹•s’› œd ‹•si›, he otó u: ‹cdes’ = cdesi›, ‹yacos’ = yacosi›, ‹ctos’ = ctosi›, ‹cytos’ = cytosi›, ‹ceomous’ = ceomousi›, ‹comous’ = comousi›, ‹œdcuis’ = œdcuisi› tc.; xotcha u six slovax esmi zastereug pravopisy iz ‹’› radieye ino pro tvoreçstvo (poetry), ounicnõti dvoznacynosti cyteigna i derjati mierõ — u ynie prostie tòcie e pisati ‹•si› a vuimóuva mogé bouti i póuna: [•sɪ], ci outeata: [•s], [•sʲ];

‹•n’› œd ‹•no› ( ← *nu), he u: ‹libon’, libo-n’ = libo no› (*li bo nu), ‹cyton’, cyto-n’ = cyto no›, ‹tón’, tó-n’ = tó no›, ‹agen’ = a ge no› (*a ge nu)›, ‹acen’, ace-n’ = ace no› (*a ke nu, *ke ← pie. *kwe/*que), ‹lixyen’, lixye-n’ = lixe no› (*liksje nu); i tout, ‹’› ne znacity cyto ‹n› e /nʲ/, xotcha standard vuimóuvui e iz [ʲ];

‹ot’› = ‹otó›, ‹os’› = ‹ose›, xotcha, opeaty tacui, tac e radieye pisati ino u tvoreçstvie, a u ynie prostie tòcie: ‹otó›, ‹ose›, citaiõtchi póuno ci iz outeato; ale u izcladnieychax slovax pischemo ‹’› i u ynie prostie tòcie, por.: ‹os’de› ( ← o se de);

‹•t’› u ‹tat’ = ta ti› — narieceve pd-zx slovo slougeatche posiliti znacimœsty receigna, tverdgeigna ci zapereceigna; istoslœuno, œd *ta “and; but” + *ti “tobie”; ne ino pered zvœncomy sõgolosnomy, a pered golosnomy e vuimóuva pitimo iz [d]: [tadʲ];

‹•ch’› he outin ‹•che› u ‹bœilche → bœilch’›, ‹gœrche → gœrch’›, ‹mèinche → mèinch’›, ‹liepche → liepch’›, ‹scorieyche → scorieych’›, ‹vidnieyche → vidnieych’›, a tacoge ‹•y’› he outin ‹•ye› u: ‹dalieye → daliey’›, ‹merscieye → mersciey’› tc.; xotcha, yac tó sõty ròzmóuvnui tvarui, to radieye e pisati póunœi tvarui iz ‹•che›, ‹•y›, crœmy xuiba pered golosnomy, i tó, lioubo volie, atge zievou idé ounicnõti i tac: ‹bœilch’ ou mene neyma› /ˈbylʲʃuˌmɛnɛneˈma/, i tac: ‹bœilche ou mene neyma› /ˈbylʲʃɛu̯ˌmɛnɛneˈma/;

‹•iet’› œd ‹•iete› he u: ‹idiet’ = idiete›, ‹nosiet’ = nosiete›, xotcha, opeaty tacui, tacœi pravopisnui tvarui e radieye zasteregti pro ròzmóunõ móuvõ ci u tvoreçstvie;

‹n’nacye, ’nacye› = ‹ne inacye›, vuim. /ˈnɑt͡ʃɛ/;

u tvariex dieyeslova ‹bouti›:
‹’my› = ‹eimy› (por. eag. ‹I’m = I am›), ‹’smi› “I’m” (nagolos na ynie inchie slovie) = ‹esmi› “I am” (nagolos na “am”), ‹es’› /jɛs, jɛsʲ/ “you’re” (nagolos na ynie inchie slovie) = ‹esi› /jɛˈsɪ/ “you are” (nagolos na “are”), ‹’smo› “we’re” (nagolos na ynie inchie slovie) = ‹esmo› “we are” (nagolos na “are”), ‹’ste› “you’re” (nagolos na ynie inchie slovie) = ‹este› “you are” (nagolos na “are”), ‹b’› = ‹bui, bõ›; slovo ‹ymabouty› pischemo iz ‹•y› — ne ‹ymabout’›, bo ‹bouty› e rœunobiegen tvar iz ‹bouti›, a crœmy toho mogé y bouti teajano i he prislovo na ‹•y› he u: ‹ostorony›, ‹mimoxœdy›, ‹mimoxœty›, ‹rõcy› “à la manière de, •ment” ta u ‹lievorõcy, pravorõcy›, ‹bœcy› u ‹obabœcy, potòbœcy, potoybœcy›, ‹striemy-golovy›, ‹samoteagy› “alone, without any help”, tc.; rœuno i ‹bõdy› pischemo iz ‹•y› a ne ‹bõd’›: ‹bõdy cde, cde bõdy›, ‹bõdy cto, cto bõdy›, ‹bõdy coli, coli bõdy›, bo tout neyma outinou;

‹xotch’› = ‹xotcha›;

u ròzmóunuix tvariex: ‹c’é, ca’é› /kɛ, ˈkɑe, kɛe/ = ‹cazjé› /ˈkɑʒe/, ‹mo’› /mo/ = ‹mogye› “maybe; allowed, one may”, a tacoge ‹mogy’› /moʒ/ = ‹mogye› “t.s.”, ‹tre’, tre’a› /trɛ, trɛɑ/, ‹di’› = ‹divi› (tacoge u ‹a di’› = ‹a divi›, ‹a di’no› = ‹a divi no›), tc.; ale pischemo ‹•y› a ne ‹•’› u tvariex he: ‹prixódy› /prɪˈxodʲ/, ‹vuinósy› /β̞ɘˈnosʲ/, ‹zabõdy› /zɑˈbʊdʲ/, ‹zaspocóy› /zɑspoˈkoj/, a tacoge: ‹œdriezj› /wydriʒ/, ‹zalixy, zalixj› /zɑˈlɪʃ/, ‹iedj› /jid͡ʒ/ (“iesti”), tomou cyto tout neyma outinou, ale oucorotcheigne perveisnoho /•ɪ/ cerez pereteag nagolosou yz pocépa na corein dodagnémy peredcépa, por.: ‹xoditi› /xoˈdɪtɪ/ → ‹xodi› /xoˈdɪ/ ale ‹prixóditi› /prɪˈxodɪtɪ/ → ‹prixódy› /prɪˈxodʲ/, tomou, viedie, i ‹zaspocóy› /zɑspoˈkoj/ a ne ‹zaspocœy› /zɑspoˈkyj/, œd ‹zaspocóïti› bo perveisnuy tvar bie ‹zasupocoyi, zasupocoï› */zɑsˠpoˈkoji/, ale u slovie ‹stoiati› e nagolos na pocépie — /stoˈjatɪ, stoˈjetɪ/, tomou i ‹stœy› /styj/, ‹stœyte› /ˈstyjtɛ/;

‹con’c’ie› /ˈkont͡ʃe/ ← ‹conecynie› /ˈkonət͡ʃnʲi/;

‹bat’xyca› /ˈbɑt.ʃkɑ/ [ˈbɑt͡ʃka] = ‹batiouxyca› (ou I. Franca);

u ròzmóunuix tvariex dieyeslœu na ‹•a•ti›, he: ‹zna’› = ‹znaié›, ‹puita’› = ‹puitaié›, ‹goulia’› = ‹gouliaié›; ale inogoucovœ tvarui peredxodja tchasou (ci ‘prosta minõla’) pischemo bez ‹’›: ‹zna› “[he, she, it] knew”, ‹puita› “[he/she/it] asked”, ‹goulia› “[he/she/it] played, walked, hanged out, partied, (celebrated)”; inde po nariecciax sõty tvarui 3. os. od. ci mn. i ne ino œd dieyeslœu na ‹•a•ti›, o iztocy, govorœm Boucovinui e pitima vuimóuva bez [•tʲ] u 3. os. od. i mn. œd dieyeslœu na ‹•i•ti›, por.: /ˈxodɪ/ = “xodity” /ˈxodɪtʲ/, /ˈnosɪ/ = “nosity” /ˈnosɪtʲ/, /ˈxodʲi̯͡e/ = “xodeaty” /ˈxodʲ(i̯)͡atʲ/, /ˈnosʲi̯͡e/ = “noseaty” /ˈnosʲ(i̯)͡atʲ/, a tomou, œdcreatati pitimœsty toho narieccia (pro nastoyõ, u ynie preamie móuvie) e zasteregeno pravopisy iz ‹•’› zamiesty ‹•ty›: ‹xodi’› = ‹xodity›, ‹nosi’› = ‹nosity›, ‹xodea’›, ‹nosea’› = ‹noseaty›, ale tui samœi inogoucovui tvarui peredxodja tchasou pischemo bez ‹’›: ‹nosi› /ˈnosɪ/ “[he/she/it] carried”, ‹nosea› /ˈnosʲ(i̯)͡a, ˈnosʲ(i̯)͡e/ “[they] carried”, ‹xodi› /ˈxodɪ/ “[he/she/it] went, was going”, ‹xodea› /ˈxodʲ(i̯)͡a, ˈxodʲ(i̯)͡e/ “[they] went, were going”; ne do puitagna o pravopisi iz outinomy — ‹’›, ale coli ouge e móuva o prostie minõlie tchasie, to, pri nagodie, zaznaciõ: u tep. tch. 3. os. od. dieyeslœu iz corenemy + ‹•ti› pischemo na cœnçie ‹•é› a u min. tch. 2 ta 3. os. od. prosto ‹•e›: ‹mogé› /ˈmoʒe/ “[he/she/it] can” : ‹moge› /ˈmoʒɛ/ “[he/she/it, you] could”, ‹vedé› /β̞ɛˈde, ʋɛˈde/ “[he/she/it] leads” : ‹vede› /ˈβ̞ɛdɛ, ˈʋɛdɛ/ “[he/she/it, you] lead”, ‹recé› /rɛt͡ʃe/ “[he/she/it] says” : ‹rece› /ˈrɛt͡ʃɛ/ “[he/she/it, you] said”, i he vidieti, rœzniça e ceasto u nagolosie — u min. tch. na coreni, a u tep. tch., coli mogebno, na cœnçie, incha rœzniça e /•e/ u tep. tch. proti /•ɛ/ u min. tch. — se e yna strõtchena (“recommended”) vuimóuva, xotcha ya peredvidjõ i plau (“merger”) /e/ : /ɛ/, a ròzrœzneigne /e/ : /ɛ/ ya staulõ na tœmy cyto u tep. tch. 3. os. od. bie perveisno ‹•ty› i *e pered *y e pœdmeteno *e-y-peregolosou, tb. u |e͡i|, i tacui tvarui sõty dieystvno viedomui u pameatcax, por.: ‹нєсѣть› ← *nesety “[he/she/it] carries”, cyto pravopissiõ bóulgariçeiõ nuinie bui boulo: ‹[він/вона/воно] несіть› (se e te same he i *e-y-peregolos u: *sedmy → ‹seimy› tc.), ale pozdieye bie vuirœunano u {e} (/ɛ/ ci /e/) za /ɛ/ inchix tvarœu, por. /nɛˈsɛʃɪ/ (nuinie: /nɛˈsɛʃ/), /nɛsɛˈtɛ/, /nɛˈsɛmo, nɛsɛˈmo/, ta e i vierogœdnœsty oge [e(ʲ)] yz |e͡i| u beznagolosie e moglo bouti zaxovano, a u tvariex min. tch. nagolos pade (“fell”) na corein a na cœnçie bie prosto ‹•e› ( ← *-e-t) — bez *-y, otge i bez *e-y-peregolosou, tomou tam za pèuno e prosto /•ɛ/, œdsi i ròzrœzneigne /•e/ (ceasto iz nagolosomy na sèse /•ˈe/, cde moga) ta /•ɛ/, iz nagolosomy na corein.

»Не виключаю, що цей "косовий" не має явних переваг перед іншими порівняльними, описовими (чи як це правильно назвати?«

Cde bui ni? 🤦

> ale pischemo ‹•y› a ne ‹•’› u tvariex he: ‹prixódy› /prɪˈxodʲ/, ‹vuinósy› /β̞ɘˈnosʲ/, ‹zabõdy› /zɑˈbʊdʲ/, ‹zaspocóy› /zɑspoˈkoj/, a tacoge: ‹œdriezj› /wydriʒ/, ‹zalixy, zalixj› /zɑˈlɪʃ/, ‹iedj› /jid͡ʒ/ (“iesti”), tomou cyto tout neyma outinou, ale oucorotcheigne perveisnoho /•ɪ/ cerez pereteag nagolosou yz pocépa na corein dodagnémy peredcépa, por.: ‹xoditi› /xoˈdɪtɪ/ → ‹xodi› /xoˈdɪ/ ale ‹prixóditi› /prɪˈxodɪtɪ/ → ‹prixódy› /prɪˈxodʲ/...

Сей перетяг наголосу знають головно північні та південно-східні говори, натомість у говорах південно-західних нема там накореневого наголосу: підноси́ти, привози́ти, приводи́ти, заходи́ти, закінчи́ти, залиши́ти тощо. Тож і в наказовім способі там чуємо: підноси́, привози́, приводи́, заходи́, закінчи́, залиши́ тощо. На свої вуха я ще чув і не під наголосом, як у "ви́кини" від "ви́кинути" (пор. "ви́повни" від "ви́повнити"). Чи не слід тоді так само писати з "-i" наприкінці? То можна було б, до прикладу, писати "prixodi" та й читати то як /prɪˈxodʲ/ або /prɘxoˈdɪ/ (подібно до того, як можем прочитати "cdesi" чи "cytosi" як із {-sɪ}, так і з [sʲ]), а поза тим записувати /prɪˈxodʲ/ ще й як prixod'.

До речі, добродію Єлисію, а слово "sõperecynostiy" може бути прочитане як "суперечностЕй"? Якщо так, що на це вказує? Якщо ні, чому?

»Авжеж, ніщо Вам не заважає писати кирилицею, крім особистих упереджень, і, вибачте, одірваності од дійсності.«

Nicy Vas ne pinity prineati pisymo latiniçeiõ he znacyno teaclieyche rousscœy móuvie neigy Vasch osobistiy peredsõd. Aino, xay ya’smi doumscic (idealist ; Vascha ‘œdorvanœsty œd dieystvnosti’), ta tó odino ino riexeigne coupui zàmetœu i sõperecyoc colo rousscoï móuvui. I mogete i dalieye torociti o tœmy yac ‘сучасний правопис передає всі потрібні звучини (🤦)’, tó use bõdé oumuislne néxtouagne tuimi zàmetui — oni œd toho nicõdui ne yznicnõty. Otge yac coli gleanõti, tó use e Vasch peredsõd. I se tuicé usiex cto — cerez nicy inche neigy peredsõd — e proti pisyma latiniçeiõ.

»Але ми тут перш за все обговорюємо переклад "косовий" до слова "фіолетовий".«

Ta ne yrciete! Cto teagne mea u siõ bezglouzdõ i nabridlivõ ròzmóuvõ o pisymie??

»я розписав підстави своїх сумнівів.«

Oy, ta proschõ Vas, ‘ròzpisau pœdstavui’...

-lllll-l-ll111-llll-----l111-llll--lll-111-lll-llllll111-llll-----l111-llll--l-ll111-lll-l-l--l111-lll-ll---l111-lllll111-lllllll-ll111-llll---l--111-llll---lll111-lll-lllll-111-lll-l-l--l111-lll-ll---l111-l--ll111-lllll111-lll-ll----111-lllll111-llll--ll-l111-llll--l--l111-llll--l-l-111-lllll111-llll----l-111-llll--l-l-111-lllll111-lll-llllll111-llll--llll111-llll--l---111-lllll111-llll---l-l111-llll--llll111-llll--l---111-llll--llll111-llll--ll-l111-lllll111-llll------111-lll-llllll111-llll-----l111-lllll111-llll--ll-l111-llll----ll111-lll-l-l--l111-llll----l-111-llll----l-111-lll-ll----111-lllll111-lll-lll---111-llll---lll111-lll-llll-l111-llll--llll111-lll-llll-l111-llll---lll111-l--ll111-lllll111-lll-l-l--l111-lllll111-llll----l-111-llll--l-l-111-lllll111-lll-llllll111-llll--llll111-llll--l---111-lllll111-llll---l-l111-llll--llll111-llll--l---111-llll--llll111-llll--ll-l111-lllll111-lllll-ll-l111-llll--llll111-llll----ll111-lllll111-lll-lllll-111-llll--llll111-llll----ll111-llll--l-l-111-lllll111-llll------111-lll-llllll111-llll-----l111-lllll111-lll-lll--l111-llll--l-l-111-l---l111-lllll111-lllll-----111-llll--l-l-111-lll-llllll111-llll--l-l-111-llll---ll-111-lll-ll-lll111-llll-----l111-llll--ll-l111-lll-ll-lll111-llll---lll111-lllll111-llll--l---111-llll--llll111-lllll111-llll------111-llll-----l111-lll-lllll-111-llll---lll111-llll---l--111-llll--llll111-llll----l-111-llll----l-111-lll-ll----111-llll----ll111-lllll111--l-lll111---l-ll111---l-ll111---llll111---ll--111---l-l111-l----111-l----111---ll--111--l--ll111--l----111---l--l111--l----111---l-ll111---l--l111--l-ll-111---ll-l111-l---l111--l----111---ll-l111--ll---111-l---l111---l-l-111--llll-111-l----111-l--ll111-lllll111-lll-llll--111-llll--ll--111-llll-----l111-lll-llllll111-lll-l-l--l111-lllll111-lllll-ll-l111-llll---lll111-lllll111-llll------111-llll-----l111-llll--lll-111-llll--llll111-lll-lll---111-llll---lll111-lll-llll-l111-llll--l-l-111-lllll111-llll----l-111-llll--llll111-llll------111-llll---lll111-lll-lllll-111---l-l111-lllll111-lll-l111-llll-llll-111-llll---l--111-llll-----l111-llll--ll-l111-llll-----l111-lll-llll-l111-llll--ll-l111-lll-l-l--l111-lll-llllll111-lll-l111-l---l111-lllll111-llll-llll-111-lllll--l--111-lllll----l111-lllll-ll-l111-lllll----l111-lll-llll-l111-llll--ll-l111-lll-l-l--l111-lll-llllll111-l---l111-lllll111-lllll---l-111-llll--l-l-111-lllll111-lll-l111-lllll---ll111-lllll----l111-lllll-ll-l111-lllll----l111-lll-llll-l111-llll--ll-l111-lll-l-l--l111-lll-llllll111-lll-l111-l--ll111-lllll111-llll----l-111-llll--l-l-111-lllll111-lll-l111-lllll-----111-lllll--lll111-llll-llll-111-llll-l--ll111-lllll---ll111-lllll----l111-lll-llll-l111-llll--ll-l111-lll-l-l--l111-lll-llllll111-lll-l111-l--ll111-lllll111-llll----l-111-llll--l-l-111-lllll111-lll-l111-lllll-llll111-lllll-lll-111-lllll-l-l-111-llll-lll-l111-lllll--l-l111-lllll----l111-lll-llll-l111-llll--ll-l111-lll-l-l--l111-lll-llllll111-lll-l111-lllll111-llll--llll111-llll--lll-111-llll-----l111-lll-ll-ll-111-llll-----l111-l--ll111-lllll111-llll--llll111-lllll111-lll-lllll-111-llll--llll111-llll----ll111-llll--l-l-111-lllll111-llll-llll-111-lllll--l--111-lllll----l111-lllll-ll-l111-lllll----l111-lll-llll-l111-llll--ll-l111-lll-l-l--l111-lll-llllll111-l---l111-lllll111-lllll-----111-lll-llllll111-llll---lll111-llll--l---111-llll----l-111-llll--llll111-lll-lll---111-llll--l-l-111-llll----l-111-llll----l-111-lll-ll----111-lllll111-lll-lllll-111-llll------111-lll-l-l--l111-llll---l--111-lll-ll--ll111-llll----l-111-llll-----l111-lll-llll-l111-llll---lll111-lllll111-l--l-111-l--l-111-lllll111-llll--l---111-llll----l-111-llll--llll111-llll---ll-111-lll-llll-l111-llll---lll111-lllll111-llll-llll-111-lllll--l--111-lllll----l111-lllll-ll-l111-lllll-llll111-l--ll111-lllll111-lll-ll----111-llll---l-l111-lll-l-l--l111-lllll111-llll----ll111-llll-----l111-llll--l--l111-llll----l-111-llll--llll111-lllll111-llll--ll-l111-llll--l--l111-llll---lll111-llll--ll-l111-llll--llll111-lll-llll-l111-llll---lll111-lllll111-llll--l---111-llll--llll111-llll----ll111-lll-l-l--l111-lll-lllll-111-lll-llll-l111-lll-ll--ll111-lllll111-lll-lll---111-lll-llll--111-llll--l--l111-llll---lll111-lll-lll-l-111-l--ll111-lllll111-llll--llll111-lllll111-llll----l-111-llll--l-l-111-lllll111-lll-lllll-111-llll------111-llll-----l111-lll-lllll-111-lll-l-l--l111-llll--lll-111-lllll111-lll-l-l---111-lll-lll-l-111-lllll111-llll--l---111-llll--llll111-llll------111-llll---lll111-lll-lllll-111-lll-llll--111-l---l111-lllll111-lllll-ll-l111-llll--llll111-lll-ll-lll111-llll---lll111-lll-lll-l-111-lllll111-lll-l111-lll-l-l-ll111-llll--l-ll111-llll---lll111-llll----l-111-llll-----l111-llll------111-lll-llllll111-llll--llll111-llll--ll-l111-llll---lll111-llll---l--111-lll-ll--ll111-llll----l-111-llll---lll111-lll-lll-l-111-lll-l111-lllll111-llll------111-lll-llllll111-llll--llll111-llll--ll-l111-llll-----l111-llll------111-llll---lll111-lll-lllll-111-lll-l-l--l111-llll--ll-l111-lllll111-lll-llll--111-llll--l--l111-llll--l-l-111-lllll111-lll-ll-lll111-lll-llll-l111-lll-llll--111-llll---l-l111-lllll111-llll--l---111-llll-----l111-lllll111--l-l-111-lllll111-llll--lll-111-lll-llll--111-llll---l--111-llll-----l111-l---l111-lllll111-llll-ll--l111-llll--l-l-111-lllll111-llll----ll111-lll-l-l--l111-lll-lllll-111-lll-lll--l111-llll--l-l-111-lllll111-llll--l-ll111-llll---l--111-lll-ll----111-lllll111-llll-----l111-llll--lll-111-llll--ll--111-llll-----l111-llll--ll-l111-llll-----l111-lll-llllll111-llll--l-l-111-llll----l-111-lll-ll--ll111-lllll111-lll-lllll-111-llll---l--111-lll-l-l--l111-llll--ll-l111-l--ll111-lllll111-llll--llll111-lllll111-llll----l-111-llll--l-l-111-lllll111-llll--llll111-llll--lll-111-llll--l-l-111-lll-llll-l111-llll-----l111-llll---l-l111-l--ll111-lllll111-llll------111-llll---lll111-lll-lllll-111-llll--l-l-111-llll----ll111-lllll111-lll-llll-l111-llll-----l111-lll-ll-ll-111-llll-----l111-l---l111-lllll111-llll-llll-111-llll--llll111-llll---ll-111-lll-llll-l111-lllll111-lll-llllll111-llll-----l111-llll--l---111-lll-llllll111-llll-----l111-llll--lll-111-llll---l--111-llll--l-l-111-llll----l-111-llll---lll111-llll---ll-111-lllll111-lll-llll-l111-llll--llll111-llll---l-l111-l--ll111-lllll111-lll-ll-ll-111-llll-----l111-llll--lll-111-lllll111-llll------111-llll--l-l-111-lll-llllll111-llll--l-l-111-llll---l-l111-llll---l--111-llll--llll111-llll--l-ll111-llll---lll111-lllll111-llll--lll-111-lll-llll--111-llll---l--111-llll---lll111-l--ll111-lllll111-llll--ll-l111-llll---l--111-llll--llll111-lll-lllll-111-llll----l-111-llll--l-l-111-l--ll111-lllll111-llll--ll-l111-lllll111-llll----ll111-lll-l-l--l111-lll-lllll-111-lll-lll--l111-lll-l-l--l111-lllll111-llll--l-ll111-llll---l--111-lll-ll----111-lllll111-llll------111-llll--l-l-111-lll-llllll111-llll--l-l-111-llll---l-l111-llll---l--111-llll--llll111-llll--l-ll111-lll-l-l--l111-llll--ll-l111-l--ll111-lllll111-llll--llll111-lllll111-llll----l-111-llll--l-l-111-lllll111-llll---l-l111-llll--llll111-llll--l---111-llll----l-111-llll--llll111-l--l-111-llll--l-ll111-llll--l-l-111-lllll111-llll--ll-l111-lllll111-llll-----l111-llll--lll-111-llll--ll--111-llll-----l111-llll--ll-l111-llll-----l111-lll-llllll111-llll--l-l-111-llll----l-111-llll----l-111-lll-l-l--l111-l---l111-l-l111-lllll-ll-l111-llll---lll111-lllll111-lll-llll-l111-lll-llll--111-lll-llll-l111-lllll111-llll------111-llll---lll111-lll-lllll-111-llll--llll111-llll---l--111-llll---lll111-lllll111-llll--lll-111-llll--llll111-llll--ll--111-llll--llll111-lll-llll-l111-llll-----l111-lllll111-lll-lll--l111-lll-l-l--l111-llll---l-l111-llll--llll111-llll--ll-l111-llll-----l111-llll--ll--111-llll-----l111-lllll111-llll---ll-111-lllll111-llll---l-l111-llll-----l111-lll-llllll111-llll---lll111-lll-lllll-111-llll----l-111-llll-----l111-llll--ll--111-llll-----l111-l---l111-lllll111-lllll-llll111-lllll111-lll-lllll-111-llll------111-lll-llllll111-llll-----l111-llll--lll-111-lll-llll--111-llll---ll-111-l--l-111-llll----l-111-llll-----l111-lllll111-llll--l---111-llll--ll--111-llll--llll111-llll--l-ll111-llll--llll111-lll-llll-l111-llll---lll111-l--l-111-llll--ll-l111-llll--ll--111-llll--llll111-llll--l-ll111-llll--llll111-lll-llll-l111-llll---lll111-l--ll111-lllll111-lll-ll----111-llll---l-l111-llll---lll111-llll----ll111-lllll111-llll------111-llll---lll111-lll-lllll-111-lll-ll--ll111-llll----ll111-llll-----l111-llll----ll111-lllll111-lll-llll-l111-lll-l-l--l111-lllll111-llll------111-llll-----l111-lll-llll-l111-lll-llllll111-lll-l-l--l111-llll--lll-111-llll----l-111-lll-l-l--l111-lllll111-llll--ll-l111-lll-l-l--l111-llll--l-ll111-llll-----l111-llll----ll111-llll-----l111-lll-lllll-111-lll-llll-l111-lll-l-l--l111-lllll111-llll--lll-111-lll-llll--111-llll---l--111-llll---lll111-lllll111-llll--l---111-llll--llll111-llll------111-llll---lll111-lll-lllll-111-llll--llll111-llll----l-111-lll-l-l--l111-llll-
"Oy, ta proschõ Vas, ‘ròzpisau pœdstavui’..."
-lllll-llll111-lllll111-lll-ll-ll-111-llll-----l111-lllll111-llll----l-111-llll--l-l-111-lllll111-lll-llll-l111-llll--llll111-llll---l-l111------111-lllll111-llll-l----111-llll---l-l111-lllll111-lll-ll----111-lllll111-llll--ll-l111-llll--l--l111-llll--l-l-111-lllll111-llll----l-111-llll--llll111-llll------111-llll---lll111-lll-lllll-111-llll--llll111-llll--ll-l111-lllll111-llll----l-111-llll--l-l-111-lllll111-lll-llllll111-llll--llll111-llll--l---111-l--ll111-lllll111-lll-lllll-111-lll-llll--111-llll--l-ll111-lll-ll----111-lll-lll---111-llll---lll111-lllll111-llll--l---111-lllll111-lll-llll--111-lll-lllll-111-lll-ll--ll111-llll-----l111-llll--ll--111-llll-----l111-l--ll111-lllll111-lll-l111-llll---l-l111-llll-----l111-lll-lllll-111-llll-----l111-llll--ll-l111-llll---lll111-llll---ll-111-lll-l111-lllll111-llll----l-111-llll--l-l-111-lllll111-llll----ll111-llll--llll111-lll-l-l-ll111-lllll111-lll-ll----111-llll--ll-l111-llll----l-111-llll---lll111-lll-lll-l-111-lllll111-llll------111-llll--l-l-111-lll-llllll111-llll--l-l-111-llll--ll-l111-llll--llll111-llll--ll--111-lllll111-llll------111-llll--l-l-111-lll-llllll111-llll--l-l-111-llll--l-ll111-lllll111-lll-l-l--l111-llll----l-111-lll-ll-lll111-llll---lll111-llll----ll111-llll---lll111-lllll111-llll------111-llll-----l111-lll-llllll111-lll-l-l--l111-llll--ll-l111-llll----l-111-lll-ll----111-llll---l--111-lll-ll--ll111-llll----l-111-llll-----l111-l--l-111-llll-----l111-llll------111-llll---lll111-lll-lllll-111-llll-----l111-llll--ll-l111-llll---lll111-llll----ll111-llll---lll111-l--ll111-lllll111-lll-ll----111-llll---l-l111-lllll111-lll-ll----111-lllll111-lll-l-l---111-lll-lll-l-111-lllll111-llll----l-111-llll--llll111-llll--l---111-llll---lll111-llll--ll-l111-llll--llll111-lll-ll---l111-l--ll111-lllll111-lll-lllll-111-llll---l--111-llll-----l111-llll--ll-l111-llll--llll111-llll----ll111-llll---lll111-l--ll111-lllll111-lll-ll-ll-111-llll-----l111-lllll111-llll--l---111-llll----l-111-llll--llll111-lll-lll---111-llll--llll111-lll-llll-l111-lll-ll--ll111-lllll111-llll------111-lll-llllll111-llll---lll111-llll--lll-111-llll---l--111-l---l111-lllll111-lll-l111-lll-lll-ll111-lll-l-l--l111-llll-----l111-llll---l--111-llll--l-l-111-lll-llll-l111-llll-----l111-llll--ll-l111-llll---lll111-llll---ll-111-lll-l

😂

Це букви, але чи мені настільки цікаво, що я почну розшифровувати

Є якась така давня писемність, яку робили зарубками на ребрі каменя, її вчені почали записувати й перенесли в Юнікод так, що пробіл це лінія (ніби в Тома Скотта відео є)

Я б вгадував що перше слово "чому"