Ігор Кравченко

551
отримано голосів за переклади
574
віддано голосів за переклади

Додані переклади 511

8 показни́й презентабельний
6 збільшити, побільшити укрупнити
6 надбати обзавестися
6 некривдний безобідний
5 випадни́й випадаючий
5 о́па́к, опаки́, зо́па́к, назіпа́к реверс
5 навмі́й мати на увазі
5 ма́те́ри́й матьорий
4 шкари шузи
4 принадно прелєстно
4 си́лувати, приси́лувати заставляти
4 ни́чгід нікчема
4 нало́пом зненацька
4 лапу́ра шахрай
4 бе́змір безліч
4 ха́бити, охабля́ти нівечити
4 тяжі́нь, тя́жище центр ваги
3 платня оклад
3 підмається, підмати підрозумівати
3 пересяжний переважальний
3 скнара жлоб
3 ускладнення комплікація
3 схильність предиспозиція

Улюблені переклади 574

вподобайка лайк
ширити шерити
пилотяг пилосос
стопавиці шкарпетки
лічити рахувати
глядати шукати
абетка алфа́ві́т
швидкий швидкий
квіт колір
шукати шукати
персть ґрунт
вояк солдат
будинок будинок
рядити керувати
вислід результат
личи́ти рахувати
горо́дина овочі
лишок решта
прудкий швидкий
трощи́ти руйнувати
нищити руйнувати
споруда будівля
глузд, зміст, тяма сенс

Додані cлова 65

Додані коментарі 97

8 травня
Ігор Кравченко прокоментував
переклад при́нуд

Може й ні, в ЕСУМ є слово «прину́да» – примус, вимушеність;

8 травня
Ігор Кравченко прокоментував

Це переклад словоспол. "центр тяжіння" (він доданий у варіанти написання). До того ж термін "center of gravity" у нас нерідко перекладають як "центр ваги": https://e2u.org.ua/s?w=центр ваги&dicts=all&highlight=on&filter_lines=on
А Гугл досі так перекладає: https://i.ibb.co/7xBhRk1z/2025-05-08-22-44-14.png

"Центр тяжіння" та "центр ваги" використовуються паралельно як переклади англ. "center of gravity", тому тут немає потреби буквально перекладати слово "вага", бо воно в даному випадку є перекладом слова "gravity". До англ. "gravity" більш влучним відповідником буде слово "тяжіння", але і слово "вага" не є геть помилковим (окрім того, що німецького роду).

8 травня
Ігор Кравченко прокоментував

Либонь «притока» за значенням ближче до слів «дотичність», «причетність» або «прилучення»?

Я додав це слово, бо окрім тлумачення у Желехівського, бачив ще деяку подібність:
«притока» – псл. -točiti «притикати, приставляти; приєднати»;
«стосунок» – mhd. stōz / stôʒ «удар, поштовх; зіткнення, сутичка, зустріч (das Zusammentreffen)»;
Себто обидва слова вказують на певний контакт, дотикання (хоч і з різним емоційним чи силовим відтінком). Слово «притока» загалом вказує на приєднання, але, мабуть, тут йдеться саме про «долучення/прилучення», а не про основу дії.

На перший погляд, до слова «стосунок» ближчим було б слово «уто́к» (удар, атака), але ви десь писали, що це запозичення з чеської.

7 травня
Ігор Кравченко прокоментував
cлово заряджати

Сама по собі наявність слова у словнику Грінченка не підтверджує його питомість. В словнику немало чужих слів.

ЕСУМ вказує, що "заряд" запозичене з російської. І це не дивно. Ключові сфери суспільного життя, зокрема військова, перебували під контролем московської влади та функціонували московською мовою, українське мовне середовище не мало змоги утворювати власну галузеву термінологію. Як наслідок, московська лексика, передусім у військовій сфері, глибоко проникала в український ужиток і закріплювалася там

1 травня
Ігор Кравченко прокоментував
переклад теж

+