Це переклад словоспол. "центр тяжіння" (він доданий у варіанти написання). До того ж термін "center of gravity" у нас нерідко перекладають як "центр ваги": https://e2u.org.ua/s?w=центр ваги&dicts=all&highlight=on&filter_lines=on
А Гугл досі так перекладає: https://i.ibb.co/7xBhRk1z/2025-05-08-22-44-14.png
"Центр тяжіння" та "центр ваги" використовуються паралельно як переклади англ. "center of gravity", тому тут немає потреби буквально перекладати слово "вага", бо воно в даному випадку є перекладом слова "gravity". До англ. "gravity" більш влучним відповідником буде слово "тяжіння", але і слово "вага" не є геть помилковим (окрім того, що німецького роду).
Либонь «притока» за значенням ближче до слів «дотичність», «причетність» або «прилучення»?
Я додав це слово, бо окрім тлумачення у Желехівського, бачив ще деяку подібність:
«притока» – псл. -točiti «притикати, приставляти; приєднати»;
«стосунок» – mhd. stōz / stôʒ «удар, поштовх; зіткнення, сутичка, зустріч (das Zusammentreffen)»;
Себто обидва слова вказують на певний контакт, дотикання (хоч і з різним емоційним чи силовим відтінком). Слово «притока» загалом вказує на приєднання, але, мабуть, тут йдеться саме про «долучення/прилучення», а не про основу дії.
На перший погляд, до слова «стосунок» ближчим було б слово «уто́к» (удар, атака), але ви десь писали, що це запозичення з чеської.
Сама по собі наявність слова у словнику Грінченка не підтверджує його питомість. В словнику немало чужих слів.
ЕСУМ вказує, що "заряд" запозичене з російської. І це не дивно. Ключові сфери суспільного життя, зокрема військова, перебували під контролем московської влади та функціонували московською мовою, українське мовне середовище не мало змоги утворювати власну галузеву термінологію. Як наслідок, московська лексика, передусім у військовій сфері, глибоко проникала в український ужиток і закріплювалася там
Може й ні, в ЕСУМ є слово «прину́да» – примус, вимушеність;