Якось одного разу переїздив він [купець] через невелике село, і трапилась з ним тут така оказія .. Назустріч йому вибіг чоловік і почав благати піти до нього за кума.

Після тієї оказії з собакою, якого я вкинув у димар, мабуть, з рік я на вулицю не показувався. Соромно було.

Пекарні в панотців тісні, то на кожну більш-менш велику оказію вже страву готовлять на дворі.

походить від лат. occāsiō «можливість», пов’язаного з occido «падаю», утвореним з префікса ob- (›oc-), спорідненого з псл. o, оb, укр. о, об, і дієслова cado «падаю»;