Значення слова

Шукати — намагатися знайти, виявити кого-, що-небудь.

Приклад вживання

Спокійно, ніхто не оголошує "шукати" поза законом, та коли маємо слов'янські синоніми, чому їх українцям не нагадати, щоб вживали?
І не треба пропонувати "(и)ськати", бо це лиш пошук бліх у голові, а не пошук як такий!

Походження

плонізм, від польського szukać, далі від нижньонімецького sōkian, в сучасній німецькій – suchen.

Приклади в інших мовах

чес. hledat, слов. hľadať, болг. търся

Розділи
Слово додав

Перекладаємо слово шукати

глядіти
42
אלישע פרוש 29 листопада 2019
16 грудня 2019

Ідеально!

17 березня 2020

+++

18 березня 2020

Підпираю !

11 травня 2020

+

14 травня 2020

Я додав "глядати", воно має 4 голоси. Слово "глядіти" додали пізніше, а воно має 13 голосів.
Авжеж, не женусь за голосами, але все одно якесь негарне відчуття несправедливости :(

14 травня 2020

Може, через те, що "глядати" - галицьке слово, чудне для багатьох: r2u.org.ua: глядати . "Глядіть" звичніше.

14 травня 2020

У мене особисто в селі ні так ні так не кажуть, не полюбили чомусь ці слова.

22 травня 2020

Дуже гарно. Слово шукати є таке давнє, що його викидувати смішно, але згадати про забутий синонім - чому ні?

2 червня 2020

а як тоді буде "шукач", "пошук"?

3 червня 2020

На пр., глядій, глядінка, глядьба, глядіж, гляд.

10 червня 2020

глядець, глядник, гляданка, глядання, гляда, глядь, глядун, глядух, глядиця, глядик, глядило, глядитель

29 червня 2020

Взагалі то слово "глядіти" використовується як синонім слова "доглядати"

29 червня 2020

Глядіти є не синонім до слова доглядати, а ліпше слово з таким значенням замість форми доглядати. Але глядіти значить щонайменше й "шукати", й "додержувати, дотримувати", й "дбати".

глядати
31

Глядати = Шукати (саме слово "шукати" є давнім ґерманізмом)
r2u.org.ua: глядати
Не плутати з "глядіти", це різні слова (перше від праслов'янського *ględati, инше від *ględěti).
У чеській мові "шукати" буде ідентично – hledat.
У словацькій – hľadať.
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/ględati

Карл-Франц Ян Йосиф 29 листопада 2019
29 листопада 2019

Карл-Франц Ян Йосиф,
плутати не плутати – твари сих слів суть и різни – ино свойими темами: *-ē- (дієслова стану), та *-a- (дієслова дуративні), та лиця й сліду товку різного між йима не йма. Гринченко на глядіти дає девять товків: "look, gaze; see", "look for, seek, search", "try (eating)", "try (perpetrate, attempt), seek", "try (by palpation)", "test", "learn to know, investigate, find out", "follow", "pay attention", "take care, look after", "observe, follow-obey (rules)". Приклад на товк "look for, seek, search, investigate; find out" у Гринченка:
"Молода сховалася і дружба виходит на двір і глядит молодої, а не може сам найти."
Приклад из АТТСУМ:
"Коли я вам не вводжу, то глядіть собі кращої наймички" (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 66).
Ище розвій товку "дивитися, глядіти" → "шукати" пор. з ягл.: look → look for. Ба, між рус. та ягл. тут подоба є ще й у: глядіти "take care, look after" : look after.

Себо я сми не проти самого твару глядати, ино проти писати тільки йому товк "шукати".

30 листопада 2019

Иносе.

4 грудня 2020

А як сказати "пошук, пошуковий, вишуканий, ошукати"

5 грудня 2020

А чому Ви гадаєте всі ті слова ме бути турено тямою "шукати"?

7 грудня 2020

Пошук – гляд, глядання або глядіння.
Пошуковий – глядальний, глядівний,
Вишуканий це взагалі калька російського та болгарського "выисканный".
Ошукати слова ніколи не чув поза містами, мабуть це якийсь галичанський новотір, який у селах України прості люди не знають.

28 грудня 2020

А як сказати шукач? Наприклад шукачі монет. Думаю точно не глядач:) хоча у словацькій таки глядач, у чеській гледач

6 лютого 2021

Ваша правда щодо слова "ошукати". Воно галицьке, з польської. І. Огієнко подає в "Стилістичному словникові" такі спільноукраїнські слова: "обманювати", "обдурювати", "дурити", "манити".

19 квітня

+
Проте більше до вподоби в значенні "доглядати", чи "стежити/пильнувати".

ськати, иськати
31

*иска́ти → *{йс(ь)кати} → [ськати].

Товк "шукати паразитів у голові" слід класти за частний та контекстуальний, а не первісний та загальний. Товк "шукати паразитів" знає – крім руської – ще словацька, лядська, старочеська; слвц. та ляд. знають и товк просто "шукати (загалом); також: перегрібати, шукаючи; копирсати (тобо, в истоті такоже шукати)". Рівни слвц.: ískať smetie v doháne "шукати сміття в тютюні". Крім конкретизуючого контекстуального товку з "паразитами", руська та йинші словйянські знають твари від *isk- тям бджільських: дол.-луж. skal "бджолина матка", ляд. skal "бджоли, що вилітають на пошук нового місця для рою, перше ніж лишити борть/дупло", вят. скалья "дюжина бджіл, що вилітає для пошуку нового дупла", рус. скаль "рій бджіл, що вилітає шукати місце для нового рою; бджола розвідниця". Товки коло "шукання паразитів" та "бджіл шукачів" є тяжко примирити без спільного первісного товку "шукати (загалом)". Крім того, первісний товк "шукати (загалом)" є бачити й у таких словах в рус., як зиск, та

אלישע פרוש 30 листопада 2019
30 листопада 2019

слвц. zisk, získať (*iz-isk-), що з товку "шукати паразитів" його не вивести нияк.
Первісний та головний товк "шукати (загалом)" могло бути відсунуто в лядській (там повністю), слвц. та рус. (в сих мовах частково) в слід йих заступлення – в ляд. спосудою: szukać, в слвц. синонімічним словом hľadať, в рус. синонімічним глядати/глядіти та спосудою через ляд.: шукати.
Менше з тим, Корпус укр. м. дає переконливі докази не тільки про товк "шукати (загалом)" поруч з "шукати паразитів", а й розмай инших товків, яко зокрема: "розслідувати", "досліджувати", "пробувати (що робити); ≈ тестувати".
Деякі приклади з товком "шукати (загалом)" з художньої прози:

"Перестрахані, ми смо ся розбігли ськати спасу від дощу й поночі, перегукуючись один з одним, насилу смо ся дібрали до селища.";

"Поки ще до вечора, Ївга походила по городу, випитала у доброго чоловічка, у яких хоромах суди, почула від нього, що їй треба ськати того суда, що зоветься « угомонна палата »; обходила круг тих хором; де бачила, що йдуть або їдуть пани, усе на них приглядувалася, щоб не боятися з ними говорити.";

"Фіть-фіть! Нема хури, не вернулися воли, і запорожця, хто зна, де його ськати , та й як його звати не зна, бо Хома, було, ніколи не розпитує, що за чоловік і відкіля?";

"Далі налив ще та й каже Хомі: « Пий, чоловіче, коли хочеш з нами у товаристві бути; не дуже на те дивись, що розказують; як їх слухати, так і скарбу не ськати.";

"Поки ще до вечора, Ївга походила по городу, випитала у доброго чоловічка, у яких хоромах суди, почула від нього, що їй треба ськати того суда, що зоветься « угомонна палата »; обходила круг тих хором; де бачила, що йдуть або їдуть пани, усе на них приглядувалася, щоб не боятися з ними говорити.";

"Нехай копитан ськає свого сина!";

"Слухавши такiї його речi, Наум дуже злякавсь, бо думав, чи нема у нього помислу, щоб - нехай бог боронить - самому собi смерть заподiять; став його розважати i розказувати, який се смертельний грiх, щоб проти божої волi смертi ськати , i що такая душа непрощена вiд бога у вiки вiчнiї; далi став його навчати, щоб моливсь богу i щоб положивсь на милость його …";

"Далi став дiвки ськати i сiв думати."

30 листопада 2019

Даних вище прикладів стане на підтвердження існування товку "шукати (загалом)" за словом иськати в руській мові.

30 листопада 2019

Ви штучно близите нашу мову до російської! В українській мові, і це дуже чітко, "(и)ськати" (майже завжди без [и]) означає "шукати паразитів у голові або шерсті"! Якщо слово й означало "шукати" у прадавні часи (хоч хто знає, котра з тям була первісною), це не означає, що ми мусимо мінити значення, яке існує Нині!
Тепер щиро попрошу вас навести приклади коли і ким були висловлені ті слова, що Ви їх були процитували (чи не з уст українців, хто навчалися в російських академіях?).
Бо якби товк був "шукати" загалом, українські словники (зокрема, авторитетний Словник Грінченка) цим би не змогли нехтувати. Якщо навіть у Грінченка такої тями слова немає (як і в усіх словниках, що наведені нижче), отже у не зросійщених селах України той товк не вживали, такої інтерпретації слова не знали! Знали би – словники би це вказали.
r2u.org.ua: ськати

Якщо так хочете берегти це слово в українську мову, чому не розширити його семантику від "пошуку паразитів" до "пошук вад, узагалі поганого"? Але давати таке значення, як у мові російській... Я не бачу цій мотивації виправдунку.

1 грудня 2019

Карл-Франц Ян Йосиф,
із слова ськати за "шукати (загалом)" користали зокрема Кв.-Основйяненко, Іван Білик (у Мечі Гарея), І. Франко (в перекладі Гете Фавста), в народніх творах є ськати за "шукати (загалом)" засвідчено Рудченком в його збірці (1874 року видання) "Чумацьких народних пісень".

Ви щиро гадаєте товк "шукати загалом" міг у часі бути після товку "шукати паразитів"? А що з товком "бджоли шукачі нового місця для рою" в слова скаль (*искаль)? И се від товку "шукати паразитів"? Я вже пояснив – про мене досить слушно ( = аргументовано) – причину відсунення товку "шукати загалом" у сього слова в руській мові: бо його заступило лядсько-німецьке шукати. Та й Франко – линянин – ясна річ, знавши, галицькі спосуди з лядської, в тім числі й слова шукати, слова ськати за "шукати загалом" не цурав ся.

1 грудня 2019

Тоді чому ні словник Грінченка, ні повний росіянізмів словник Уманця і Спілки, і узагалі жоден словник російсько-український чи українсько-російський такого значення слова "ськати" не подав?
r2u.org.ua: ськати
Невже кожен з укладачів словників під час збору інформації міг не помітити, що "ськати" це синонім "шукати"?! За весь час мандрів по Україні і збиранні матеріялів, щоб ніхто не вказав у словнику, що це може означати і просто "шукати"?! Бо ж в усіх словниках стосунок йде лише вошей і паразитів.
Якщо Ви переконуєте, що "ськати" в Україні вживали і в тямі "шукати (загалом)", то гадаю, буде по-джентельменськи дати пояснення, чому кожен з укладачів словників такою тямою слова "ськати" був знехтував.

30 листопада 2019

Наводжу уривок з радянського етимологічного словника слов'янських мов за редакцією Трубачова, Москва, 1981, Том 8, с. 238:
*jbskati: ст.-слав. игкдти, иск^ч, иц_|;к Ciqxelv, quaerere 'искать', 'стремиться,
хотеть', 'просить' (Euch., Cloz., Supr., SJS), болг. искам
'хотеть' (БТР), ища 'искать' (Младенов БТР), диал. йскъм 'желать,
хотеть' (М. Младенов. Говорът на Ново село, Видинско
234), ища 'хотеть' (Речник РОДД), йшпСъ 'хотеть', 'искать'
(Т. Бояджиев. Дедеагачко. — БД V, 229), йштп'а 'хотеть, настаивать',
(безл.) 'надо' (П. Петков. Еленски речник.—БД VII,
61), йщт'ъ 'хотеть' (с. Певец, Търговищко, дип. раб., Архив
Софийск. ун-та), макед. диал. иска 'хотеть' (И-С), сербохорв.
йскати 'желать', (дубр.) 'искать', диал. iskat 'искать' (Ка. 393),
словен. iskati 'искать' (Plet. I, 297), ст.-чеш. jiskati 'искать'
(Gebauer I, 652; Cejnar. Ces. legendy 264), чеш. uiskati 'искать
вшей' (Kott IV, 704), iskaV 'щипать' (Je tam zima, tak iska),
'искать вшей' (BartoS. Slov. 133), слвц. iskaf 'искать в голове
(вшей)' (SSJ I, 618), также диал. IskatH (Matejcfk. Vychodonovohrad.
234), польск. iskac, wiskac, стар, hiskac 'искать вшей'
(Warsz. II, 110; VII, 629), словин. vjlskac 'искать вшей' (Lorentz
Slovinz. Wb. II, 1309), др.-русск., русск.-цслав. искати
quaerere, investigare (Мф. II, 13, Остр, ев.; Гр. Наз. XI в. 16;
Дог. Игор. 945 г. и др.), 'спрашивать, просить' (Пов. вр. л.
иод 1051 г.), 'домогаться' (Новг. I л. под 1204 г.; Дух. гр. Ив.
Калиты 1327—1328 г. и мн. др.), 'призывать' (Новг. I л. под
1284 г.), 'пытаться' (Ио. VII. 1. Остр. ев. и др.) (Срезневский
I, 1114—1115), русск. искать 'стараться найти, обнаруживать
кого-, что-либо,добиваться чего-либо, стремиться к чему-либо',
(устар.) 'хотеть что-либо сделать', диал. искать 'взыскивать,
спрашивать что-либо с кого-либо' (костр., ряз.), 'интересоваться
чем-либо, вникать во что-либо' (ряз.) (Филин 12, 214), сюда же
отглагольное иска ж. р. 'пчелы, отыскивающие место для нового
отделяющегося роя' (смол., Филин 12, 213), ст.-укр. искати
'искать, просить' (Деже Л. Материалы к словарю закарпатской
литературы XVI—XVII вв. Будапешт, 1965: Словарь Няговской
Постиллы XVI в. 139), укр. съкати 'искать (в голове)' (Гринченко
IV, 238), диал. ис'кати 'искать' (Г. Г. Немченко. Особли-
вост1 гов1рки с. Широкий Луг, Тяч1вського району. Дип. роб.
Ужгород, 1954, 138), ст.-блр. искати (будемъ его искати съ тобою.
Скарына 254), блр. диал. гск м. р. 'пчелы-разведчики в пору
роения' (Народнае слова 244). — Ср. сюда же производное
ст.-слав. искдыиге ср. p. Wjxrps, inquisitio, requisitio 'искание,
исследование' (Supr., SJS).

30 листопада 2019

Гаразд, иносе, а тепер відкрийте словник сучасної мови і покажіть що означає це слово у західних і східних слов'ян НИНІ.
П.С. Виглядає негарно як ви накинулись на Єлисія за посилання ним на Словник Срезнівського, росіянина (за це, власне, ви його і ганили), а зараз самі посилаєтесь на Трубачова й московсьий словник.

1 грудня 2019

Карл-Франц Ян Йосиф,
коли брати беззастережно Ак.сл-к суч.укр.м., то нема чого взагалі шукати питомого слова замість запозиченого "шукати", та й відповідників до будь-якого чуджого слова взагалі. То Ви в кожнім другім слові підозрюєте рос. вплив, а тут посилаєтеся на АТТСУМ, який запозиченнями з рос. ряснить.

Срізнівський, між иншим, наскільки я памятаю, читавши, стояв ище за своєї доби за відрубність укр. м. від рос. А Трубачов у свойих трудах з етимологиї приділив детальну увагу різним зокрема унікальним українським ізоглосам, лишеним без увагу авторами ЕСУМ. Жаден з мені відомих укр. диялектологів не дослідив фонетику та фонологию укр. говірок так глибоко й докладно, як дослідив пд.- та пн.-зх. говірки укр. м. росіянин О. Николаїв, без перебільшення реыолюційно відкривши в укр.м. існування слідів *ѫ окремого від *у, та назализованого ларингальгого "г" (який неначе ледве чи гето в якій, може, європейській мові є), та йинших особливостей укр. фонологиї, тоді як укр. диялектологи інерційно вторили з видання в видання як мантри збиті постулати про, напр., "ікавізм" – уже давно просто відверто некоректного терміна тощо. Трубачов, а вже, міг пропустити, й таки пропустив ті чи йинші укр. слова, та явно не вмисно, бо коли яка унікальна укр. ізоглоса йому була відома, то він їй приділив увагу, підкресливши древність, тоді як уклалачі ЕСУМ що пяте слово, то пливуть фразами "неясно", "звуконаслідувального походження", "афективне", "контамінація (чогоси з чимси там)" тощо.
Не треба бути впередженим.

1 грудня 2019

ДАВШИ ПОСИЛАННЯ Я НЕ ПІДТРИМУЮ І НЕ ВИСТУПАЮ ПРОТИ ПЕРЕКЛАДУ !!!
Цісарю, я НІКОЛИ НЕ ПЕРЕЧУ СОБІ. Я навів цитату з радянського словника і Я НАЗВАВ його РАДЯНСЬКИМ, БО НАВІТЬ РОСІЯНИ навели цитату, що воші ськають поляки, чехи, словаки і українці, а тяма "шукати" була в старослов'янській мові. Цебто, НАВІТЬ МОСКОВИТИ називають БОЛГАРСЬКЕ слово БОЛГАРСЬКИМ. Я з обрежністю довіряю цьому словнику за його ВІДНОСНУ ретельність і неупередженість.
Словник Срезневскаго я не визнаю в якості джерела розмовної мови Київської Руси, бо він наводить давньоруську книжну мову, яка насичена відвертими церковнослов'янізмами з релігійних текстів. Словник Срезневскаго і не стверджує, що давньоруська мова це розмовна мова Київської Руси на території сучасної України. Єлисія чи Срезневскаго я НЕ ГАНИВ, а зробив заувагу, щоб инші користувачі осідку "Словотвір" помилково не подумали, що "Срізнівський" це український мовознавець, який досліджував розмовну живу мову доби Київської Руси на території сучасної України. Я наголосив, що це не українець "Срізнівський", а росіянин "Срезневский", який писав у Російській імперії.
Сучасний словник словацької мови я теж відкривав і словаки теж ськають вошей у волоссі: ískať (prehrabávaním vlasov usilovať sa nájsť vši; obyč. v rozprávkach): princezná íska drakovi v hlave:https://slovnik.aktuality.sk/synonyma/?q=hľadať&fbclid=IwAR2koNtZEHTzZ4PUFtoPiSyTjaU94HsDbtPMHDhZGaWsr9hfb-W9Bu6cKB8
Я не перечу, що шукання вошей у голові це першочергове СУЧАСНЕ значення в західнослов'янських мовах.
ПРИПУСКАЮ ОСОБИСТО, що в праслов'янській мові слово СХОЖЕ на "іskat" МОГЛО мати тяму "шукати", бо слово зафіксовано в цій тямі у старочеській мові з посиланням на джерело (Gebauer I, 652; Cejnar. Ces. legendy 264) і давньоболгарській. Також я не заперечую можливости того, що польсько-німецьке "шукати" просто витіснило "ськати" з головної тями і залишило йому тільки шукання вошей. Цілком природно, що тями слів звужуються швидше, ніж зникають самі слова.

1 грудня 2019

אלישע פרוש,
"Срізнівський, між иншим, наскільки я пам1ятаю, читавши, стояв ище за своєї доби за відрубність укр. м. від рос."
Я вже прошу пробачення, що вам надам цитату з Вікіпедії (я не дуже ціную її як джерело правдивої інформації), але:
В эти годы Срезневский много работал над изучением малорусского наречия и даже допускал существование отдельного малорусского языка, имеющего право на литературное самоопределение. Однако впоследствии взгляды его на этот вопрос существенно изменились. Так, в 1860-х годах он высказывался о развитии малорусского языка как о подающем надежды (не отрицая при этом, что русский язык есть достояние не только великороссов, но и малороссов в равной степени), но в 1870-х годах он уже считал малорусское наречие частью русского языка и утверждал, что «нет никакой нужды уничтожать или прекращать письменность этих наречий, но нет необходимости делать эту письменность самостоятельной, отдельной литературой, принадлежащей как бы отдельному народу» (Срезневский, Измаил Иванович // Русский биографический словарь : в 25 томах. — СПб.—М., 1896—1918.)
Про рясніння радянського Етимологічного Словника Української Мови, знаю, він дійсно ісповнений чужих українській мові слів.
Щодо поваги до російських мовознавців, які досліджували українську мову, я не радикаліст, я ставлюсь до них з повагою (окрім тих випадків, коли у своїх працях вони звуть українську мову "малоросійським наріччям", пробачте, але цьому пробачення як і пояснення немає, і правда у тому, що ледь не кожен навіть дуже хороший і толерантний російьский мовознавець ладен використовувати цю застарілу огидні імперіялістську термінологію). Немає занчення, звідки людина за походженням, якщо людина хороша. І якщо Трубачов не вважав (чи, принай, не нарікав в офіційних працях) українців і росіян гілками одного народу, тоді я не маю зла до цього чловіка.
Я просто переймаюсь, що в пошуку українців за поверненням давньоруської спадщини, ми нахапаємо церковних болгаризмів, знищимо сучасні тями (що є маркером еволюції нашої мови, бо це природньо, коли слова змінюють свої значення з часом!) "реконструювавши" давні тями, саме ті, які є ідентичні мові російській – цим лиш себе зближивши до мови країни, яка веде зараз з Україною війну.
Ярославе, тепер щодо Вас. Я поважаю Вас, бо у вас дивовижне відчуття мови, ваші пропонови зазвичай дуже милозвучні і логічні. Щодо вашої тези, мушу зазначити, ви самі ж написали "сучасний словник словацької мови я теж відкривав і словаки теж ськають вошей у волоссі". Хіба не це живий доказ того, що ськають усі північні слов'яни окрім росіян, лише паразитів?
Бо для слова "шукати" уже маємо "глядати", ідентично чехам і словакам, на одміну од чужої нам російської мови.
Для чого мати два слова на одну і ту ж саму тяму? Чи не краще мати два слвова на дві різні тями?
І я просто переживаю, що коли ми дозволимо лююдям казати "иськаю" в тямі "шукати", то зросійщенні українці (звиклі до слова "іскать") лишень і так почнуть масово говорити, значення "шукати вошей" просто щезне в небуття, а слово "глядати" як ніхто в тямі "шукати" не використовував після появи СРСР, так ніхто використовувати й не буде, і ця тяма слова "глядати" теж відійде в небуття.
Тут я описав свої побоювання і страхи, і совю мотивацію.

1 грудня 2019

Yaroslav Shpak,
не добре відкривши. Ось, https://slovnik.aktuality.sk/pravopis/?q=ískať, в самім кінці: Ískajúc smeti v doháne, fajočku zapchá. ([Štefan] Žáry).

1 грудня 2019

Єлисію, я писав, що словаки теж ськають вошей, цебто вони схоже слово теж використовують у тому контексті, що й українці. Я НЕ ПИСАВ, ЩО СЛОВАКИ ТІЛЬКИ СЬКАЮТЬ ВОШЕЙ, цебто тільки в контексті пошуку паразитів у волоссі.
Пошук паразитів у голові це першочергове значення згідно наведених нижче джерел:https://slovnik.aktuality.sk/pravopis/?q=iskat
"Slovník slovenského jazyka (z r. 1959 – 1968)":
ískať, -a, -ajú nedok.
1. (komu i bezpredm.) prehŕňať, prehrabávať vlasy (obyč. hľadať vši): í. v hlave, vo vlasoch;
í. niekomu;
2. (čo) hľadať (obyč. vši): í. vši;
Ískajúc smeti v doháne, fajočku zapchá. (Žáry);
opak. ískavať, -a, -ajú
"Krátky slovník slovenského jazyka":
ískať -a nedok.
1. (prehŕňaním vlasov) hľadať (vši): í. vši
2. prehŕňať (vlasy); takto prezerať hlavu: í. vo vlasoch; í. dieťa
Я не філолог-славіст, не володію вільно жодною слов'янською мовою крім української і російської і НЕ СТВЕРДЖУЮ, що дані мною посилання істинні
Я НЕ ПИСАВ, що словаки "iskat" тільки паразитів у волоссі. Я ПИСАВ, що в словаків це першочергове СУЧАСНЕ значення, але НЕ ЄДИНЕ !
P.S. Думки висловлені, працюймо далі !

1 грудня 2019

Yaroslav Shpak,
"Словник Срезневскаго я не визнаю в якості джерела розмовної мови Київської Руси, бо він наводить давньоруську книжну мову, яка насичена відвертими церковнослов'янізмами з релігійних текстів. Словник Срезневскаго і не стверджує, що давньоруська мова це розмовна мова Київської Руси на території сучасної України."

"Розмовної мови" – а, то Ви’сте сценариї давньоруських серйялів почитати хотіли?

То Срізнівського вина є що ДК Русь на Бовгари кивала?
То суть Матеріали до сл-ка, а не сам словник. Він мінив збрати в один такого роду "корпус" усі джерела, які міг. И се є вже величезний труд. Далі меджити, котре джерело точно до якої мови тягне, є на дальших дослідниціх; Ср. частоде й товк до слова писав, а ставив знак "?", чи просто речення сточив, бо сам часто не розумів, що яке слово чи в якім контексті значить. Не те що вже могти ще й точно ділити між руським, вятським, бовгарським тощо.

1 грудня 2019

Єлисію, я не виню Срезневкаго, а дав зауваження ВАМ, щоб ВИ не називали Срезневского "Срізнівським", бо користувачі сайту можуть помилково подумати, що ВИ послалися на українця, який досліджував живу розмовну мову доби Київської Руси в Україні.
Єлисію, Я, Ви, Цісар і деякі инші користувачі сайту знають, що давньоруська мова це книжна нерозмовна мова насичена болгаризмами, а ИНШІ КОРИСТУВАЧІ можуть НЕ ЗНАТИ і подумати "О ДАВНЬОРУСЬКЕ слово з Київської Руси, давай повернемо замість германізму-полонізму, ми ж бо нащадки славних русичів..."
І НЕ ЗНАТИ, що навіть князі цією мовою НЕ РОЗМОВЛЯЛИ !!!

1 грудня 2019

...або розмовляли як частиною високого стилю, а коли були наодинці з товаришами і матерями, говорили по-простому, мовою рідною (так само й новгородці завжди писали книжною руською мовою, а як глянути їхні березові письма з чистою розмовною мовою, то там мова така чужа тогочасній руській, що відчуття, неначе якого чуждопланетянина читаєш).
Особисто я бачу, щоби уникнути суперечки, гарним просто у словах "давньоруська мова" добавляти "літописна" (так радив ще Костянтин Тищенко, хоч сам я й часто "грішу" називаючи давньоруську літописну мову просто "давньоруською"). Можна ще "давньоруська книжна мова", "давньоруська писемна мова", там де багато церковнізмів – "давньоруська сакральна мова". Щось таке. Зрештою усі наші знання мови давньої є на основі писемности, то чому слово "писемна" не дати? І людина уже знає, що це мова на основі письма, яка не відображає усієї фонетики, і не є ідентичною живій мові.

17 березня 2020

+++. Щоправда, початкове "и" тут таки зрештою одпало.

18 березня 2020

Фонологічно не відпало. "Німість" /и/ є тут зумовлена фонотактикою: після приголосного на кінці попереднього слова є ліпше /и/ поновити, а після голосного на кінці попереднього слова є судно мовити без /и/: <він иськав>, <вона ськала>.

18 березня 2020

Я не заперечую, що в цьому слові з'являється приставне "і" в деяких обставинах. Однак це первісне "и", що одпало, а саме приставне "і" задля милозвучності, що з'являється й в инших словах, де початкового голосного не було зроду-віку чи був инший, та одпав: вона ськає - він іськає, вона рве - він ірве, вона пре - він іпре, вона ще - він іще й т. д.

19 березня 2020

Воно тут не "з'являється", а навпаки, коли його нема, то вірно є казати: зникає. Не треба плутати випадки типу: їржа~и-~і-~е-... *ръджа, їржати~и-~і-~е-... *ръжіати, имстити~і-~е- *мьстити, ильну (льон) *льну, Ирпінь *Ръпень, Ирлява *Рьл-іава, Иршава *Ръшіава, ирстити *крьстити, имшедь *мъшѧдь, ирвати~рвати *ръвати, де протетичний голосний є втір (вторинний) з твари (формами) типу: скра~іскра~єскра~гискра~искра *искра, ськати~иськати *искати, мати~имати~ємати~імати *имати, лем~ильм~илем *ильмъ, ім'я~м'я~мня~мнє~мньи *имѧ, Ілля~Ил(л)я~Гилля~Лля *Ильіа тощо, де перший голосний не є протеза, а первісний етимологічний голосний кореня. Так, поверхневий погляд на ті й ті випадки явить, ніби, в них є те саме явище, та то не є так. В одних перший голосний, будучи первісним, зникає в вимові в умовах фонотактики, в инших - також в умовах фонотактики - з'являється голосний протетичний, якого первісно, етимологічно не було.

Де'сте бачили/чули: іпре?

12 квітня 2020

У словах на взір "ськати", "щез" тощо так виглядає, що немає альтернативних форм з "иськати", "ищез" тощо.

Чергування є зі префіксом "(и)з-", "(и)с-" ще у Шевченка: ізгоріло, ізтемніло, ізгубили і так далі.
Ще початкове "и" може з'являтися там, де скупчення шелестівок тяжких для українця до вимови ("ржа", вимовити тяжко, тому там є вставна "и-").
Початкове "и-" щезло усюди крім як під наголосом ("искра", "иней") або там де здобуло чергування з "й-" (як у слові "імовірно").

Слово "ськати" казати є легко, там немає префікса "с-", тож зайве писати "иськати". Чи Ви, Єлисіє, ще пропонуєте писати "він ище", "там игра" тощо?

12 квітня 2020

Взяв то не з своїх думок, мав суперечку з людиною, яка доводила про марність пошуку українських слів для ІТ, казала, шукайте українські слова для "театрів", "пісень", але в сфері ІТ ніхто ніколи не буде використовувати "ваші нові слова", я це запам'ятав і трохи жалівся другові, і я згадав про "є таке слово ігролад" як доказ, що і в комп'ютерній термінології маємо новотвори.

Людина обурилась, що я сказав неправильно, став доводити, що слово "іграшка" є нормальним, бо перша голосівка там наголошена. А казати "ігролАд", "іграшкОвий" є хибою, бо ненаголошені "і-" там випали в українській мові, той чоловік же описав ретельно чому казати "у гри ігролад не дуже" чи "то іграшковий чоловічок" є нищити вкраїнську мову.
Чоловік твердив, маємо казати "гролад", щодо "іграшковий", я перевірив, виглядає, що це вже пізній новотвір – у давніших словниках слова "іграшковий" немає.

15 квітня 2020

@אלישע פרוש
Щодо "він іпре" Ваша правда. Там не так нагромаджуються приголосні, щоб була потреба в приставному гуці. Що ж до "(и)ськати", то досі держусь думки, що початкове "и" там одпало, а згодом з'явилось приставне "і", коли треба запобігти важковимовним гукосполукам.

4 липня 2021

<досі держусь думки, що початкове "и" там одпало, а згодом з'явилось приставне "і", коли треба запобігти важковимовним гукосполукам.>

Uasye prauo.

31 березня 2020

Правильно таки з и - иськати (просто після головних воно якби ковтається). І мягкий знак писати не обов'язково - це ознака сільського говору (як у селах кажуть принць замість принц)
Має бути Искати або Искать

4 липня 2021

Та чого ж ви завсіди бідних селян гівном поливаєте? Ви не люди, а худоба якась, тьху... як оті Московити та Російськомовні зі своїм "Язик Деревенщіни", я либонь відкрию вам велику таємницю, але слова Искати та Искать НЕМАЄ(Якщо ми говоримо про Українську), тож не треба тут вилучати Ь та бідних селян принижувати, бо огидно таке читати.

30 жовтня 2021

Мова села - це і є справжня розмовна українська мова. Мова в містах була винищена, або зросійщена. Тож при формуванні правил справедливої української мови слід звертати увагу в першу чергу на село.

30 жовтня 2021

<Тож при формуванні правил справедливої української мови слід звертати увагу в першу чергу на село.>

Лише до певної міри.

26 травня 2021

+

13 червня 2021

Мав розмову з карпатським русином, то в них кажуть "иськати і ськати", в залежності від закінчення слова, яке йде перед ним.

шукати
29
Ні те, ні се 29 листопада 2019
29 листопада 2019

Див.: Приклад вживання.

3 грудня 2019

Підтримую, що за бовдури намагаються перекладати українські слова?

28 грудня 2019

Це полонізм

19 березня 2020

Це не полонізм, це звичайне українське слово, до того ж поляки теж слов'яни

13 червня 2020

це запозичення із нижньонімецької мови від sōkian

29 червня 2020

Панслов’янізм – ідеологія, спрямована на визнання особливої ролі Росії серед слов’янських народів. Дуже влучно стосовно цієї ідеології висловився Карел Чапек: «Росіяни все навколо себе називають слов’янським, щоб потім все слов’янське назвати російським».

24 травня 2021

Це є слова НЕ Чапека, а Ґавлічека (теж Карел)

24 травня 2021

<Ґавлічека>

Що за порнографія??

25 червня 2021

Михас, Та у вас все Українське, інтернет, автомобіль мабуть теж...

13 червня 2020

Шукати стало найпитомнішим українським словом, мова без цегла, цибуля, та шукати це вже не українська мова.

Не подобається ШУКАТИ, розмовляйте якоюсь ІНШОЮ мовою, видумуйте ІНШУ мову, не чіпайте нашу українську мову.

Зробіть словотвір для старсербськомакедонськомокшанської мови та творіть там.

23 червня 2021

Тебе забули спитати, що нам робити :)

23 червня 2021

А ти не забувай, не псуй нашу українську мову, забирайся геть на старсербськомакедонськомокшанський сайт і вигадуй там

1 липня 2021

Вашу? так кажеш ніби Українська мова вам належить, пуп землі чи що?

питати
8

puitati
Онишкевич: питати¹, крім иншого, "шукати"; там: богач богачи питайи "багатий багатих шукає" (~"рівних собі").

אלישע פרוש 14 квітня 2020
9 січня

+
" літає, шукає, дума - заблудив. Щаслива голубка :високо літає, полине до бога - милого питать
(Т. Шевченко)

шпа́ти
5

xypati ( / scypati)
ЕСУМ VI, 459: шпа́ти "шукати" (там же йинші твари з різними значеннями).

Може бути від корене *xyp- (*<шьп->), що може, ге міна в ступени нульовім (редукції), тягти до корене *xeup- (ЕСУМ VI, 491: шупити "тямити, знати, здогадуватися", там же: шуп "розуміння, тяма"), або від корене *skyp-, в ступени нульовім (редукції), в словах <шпак>, <шпет> "дрібка, пучок", тягнучи до *skip- <щип->, *skeup- <щуп->, и далі *skop- <скоп-~шкоп-~цкоп->, *skēp- <скѣп-~шкѣп-цкѣп->, значення "щипати, колоти; торкати, мацати" (на верху різні сі значення суть, в истоті близьки – рівни з *tūkati <тикати>, з розвоєм "тикати, ткнути, колоти → торкати; мацати). Розвій "ткнути, тикати, колоти" → "шукати" є й у дієслові dbati-duibati в <з-/на-/при-д(и)бати, первісно "тикати/ткнути [шестом] у що, мацаючи, ськучи"). Коли корінь ту є таки *skyp-, то <шп->, мість чеканого (правильного) +<щп-> може бути слід спрощення [ʃt͡ʃp] → [ʃp], ги в <шпак> ← *<щьпак> ← *skyp-a-k-o-s.

אלישע פרוש 27 березня 2021
27 березня 2021

Підпираю, гарне слово.
Цікаво було довідатися, що "шпак" пов'язано з "щипати", ніколи б не подумав.

27 березня 2021

ЕСУМ яснить розвій через товк "щипати" → "дразнити" → "птах, який дразнить (инші птахи, стінячи їх голоси)".

дбати
4

Див. ЕСУМ. - том 2. - с. 16.
"очевидно, псл. *dъbati «шукати, здобувати; ходити з метою що-небудь знайти; обстежувати місцевість»"

Вадим Мельник 1 серпня 2020
гледіти
2
Вадим Мельник 20 серпня 2020
22 серпня 2020

То є фонетичний варіант до вже даного тут слова <глядіти>.

Отому й треба було писати glẽdéti, аби не було подібних недорозумінь і множення зайвих сутностий.

іскати
2

iscati

אלישע פרוש 12 червня 2021
знаходити
1

«Він знаходив свою другу половинку много-много літ».

находити, найти
1

Нахідка, знахідка. Йшов, йшов і найшов. Наткнувся.
goroh.pp.ua: Находити

Олександр + 23 травня
вчора 15:22

Український відповідник. Знахідка, знаходити, находити, найти, знайти...

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями