vtikalnia
ṠUKALNIA — slovo, bezumovno, fajne! Ale, pevno, maje ṡyrṡu tiamu: blyżċu prosto do QUEST vzagali. A vyrvatysia ċy znajety vyhid iz zakrytogo prymiṡċennia — ce odnoznaċno z niogo vtikty! ;)
V ciomu klüċi «dremeny-kimnata» jakraz proponovu, jak to każuṫ, z vidċuttiam smyslu ;))
Ale hoċetsia dlä poċatku sprobuvaty poṡukaty jakeś vyznaċennia odnym slovom.
Глядати = Шукати (саме слово "шукати" є давнім ґерманізмом)
r2u.org.ua: глядати Не плутати з "глядіти", це різні слова (перше від праслов'янського *ględati, инше від *ględěti).
У чеській мові "шукати" буде ідентично – hledat.
У словацькій – hľadať.
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/ględati Кінцеве "-ня" по аналогії зі: книгарня, лікарня, ковальня тощо.
В українській мові, таке теж є, напр. Завкафедри (Завідувач Кафедрою) чи Універмаг (Універсальний магазин), впевнений що таких слів є значно більше. Такі «неправильні» з точки зору класичного українського словотвору виникають з потреби скорочувати поняття, і така потреба дійсно є.
<утворене «сильним стисканням» двох слів — коли їх так сильно стискають по боках, що деякі склади між ними відлітають.>
😅
___
Eaghelsca eaghelscoiõ, e tam, xayi si bõdêity. U oucrayinscé ge ‹zavcathedrui› ci ‹univermag› e palo iz dobui Sòvétœu, a ne pitimuy cin tuoryeinïa.
Це буде відбуватись дедалі більше через те, що поняття стають складнішими. Але це не природно для нашої мови. Орган місцевого самоврядування можна назвати ОМС, але оргмісвряд буде химерою для української. Чи не так? Що вам рідніше: "голова сільської ради", чи "голсільрад"? Хоча для двох слів все не так вже й погано, якщо правильно робити.
В українській, якщо робити стискання, то потрібно використовувати корені повністю, або скорочення. Скорочення від шукати буде "шук", а не "шу". Тому шук + кімната. Шукокімната?
так, за правилами uk.wikipedia.org: Основоскладання два корені сполучаються через -о-, -е- , -и-, -ох-. З такого погляду Шукокімната цілком правильний варіант, хоча і довший, 5 складів.
З іншого боку є слова, які я навів вище, наприклад Санітарний вузол → сан. вузол → санвузол. Так само Шукальна кімната → шук. кімната → шуккімната → шукімната. В останньому переході відбувається спрощення приголосних, як піцца → піца, класс → клас. Так, такі спрощення для іншомовних слів, але могли б бути і в нас.
Зараз не згадаю, але бачив вже декілька торгових марок з подібним з'єднанням, так, це не за правилами, але люди так роблять, бо так з'являються нові можливості для словоз'єднань і так простіше вимовляти.
Усі ці наведені короткі слова (окрім "мас-медія") не є природними для нашої мови. Такий спосіб словотвору, коли ліпляться до купи всіченні корені й морфеми перейнятий з СРСР. Як от "санвузол", який очевидно перейнятий з московського "санузел". В українському слові "санітарний" корінь є "санітар-", а всічення до "сан-" це знущання над нашою мовою. Таких слів потрібно позбутися з нашої мови. А люди так далі й робитимуть, бо більшість з них не зважає на мову.
Проте слова "portmanteau" таки природні для нашої мови. Не згадаю зара', але бачив купу дієслів, етимологію яких в ЕСУМ-і пояснено як схрещення двох інших слів.
Те що «не природньо» це я згоден, але як пан @Олександр сказав —
«поняття стають складнішими» і мова повинна бути достатньо потужною щоб творити нові терміни одним словом.
Візьмімо наприклад слово «піксель» — просто взяли Picture + Element і зробили нове слово, а в нас би за таке в асфальт закатали, бо це неприродньо, має бути якийсь довго-зашкарублий незручний вираз...
Англійська, порівняно з українською, має дуже малий словотвірний потенціял. Більшість англійських афіксів зичені, а свої питомі в них ледве плідні в сучасній мові. Українська ж має так багато афіксів, шо я постійно натрапляю на якесь слово й думаю: "точно, як я міг забути про цей суфікс!?". Саме в української є дуже потужний словотвірний потенціял, який просто вбили.
Я відмовляюся визнавати речі нав'язані совітами й москалями за рідні, хай якими би поширеними вони не були. Українська достатньо вспадкувала від московської, а найгірше це є те, шо вона продовжує й до нині вспадковувати від тієї мови все. Слова, звороти, вимову, й навіть інтонацію. І культуру, певна справа. Одна річ, коли якесь явище повстає на питомому тлі, тоді ми можемо говорити чому й для чого так. Інша ж річ, коли шось приходить в мову неприродньо, а то й насильно, як є з великою кількістю радянських слів. Ті слова силоміць пхали до словників, наші пращури їх того не просили.
Ну ось, про короткість. Чому старе "плата", двоскладове слово, замінили на "зарплата", трискладове слово зі скупченням трьох приголосних — "-рпл-"? Хіба ж заради швидкості й кращої чіткості вимови? Або хіба такі слова як "оргскло" (-ргскл- — 5 приголосних!), "держстрах" (-ржстр- — 5 приголосних!), та "облпрофрада" (-блпр-) створенні задля спрощення вимови? Сумніваюся.
Чую англійську мову щоденно, та майже ніколи не чую в ній схожі покручі, які принесли совіти до нашої мови. Там ніхто не боїться вимовляти два, чи три слова. Ніяких "військоматів", "виконкомів", "сільрад", чи "держзрад". Ніколи не чув, шоби по новинах у них хтось сказав шось на подобі "SecCouncil", чи "SecCoun" від "United Nations Security Council", як у нас постійно чую "радбез" від "Рада Безпеки ООН". Цікаво, чому в нашій мові є це слово "радбез"? Таке часто вживане слово, шо ми подумали, й вирішили створити коротке слівце? Чи може тому шо в московській є "совбез" (Совет Безопастости), тому й у нас має бути схоже слово-виродок? Я вже згадував жартома недавно на осідку про це слово "радбез", де друга частинка "-без" має, наче, передавати слово "безпека", проте "без-" у томі слові є префіксом, а корінь є "-пек-". Радбез...без... без чого? Слово-потвора, їй-богу.
В довгості слів і швидкості вимови нам не позмагатися з англійською, на жаль. В тій мові складна фонологія голосних і дуже поширена редукція голосних, тому й слова в них зазвичай мають менше складів. Але коли відстаємо одним, то наздоганяємо іншим, а саме, хуткістю мовлення, яка в рідних українських мовців доволі висока. Послухайте як тараторять мовці іспанської, чи італійської.
Слово Зарплата має зміст, бо воно вирізняє цю плату серед інших плат. Плата — може матись на увазі комуналка, чи плата за проїзд, чи плата комп'ютерна...
Радбез — гарне слово, і його легше вимовляти ніж РБООН. Так, в англ. нема такого скорочення, вони просто використовують абревіатуру UNSC, яка в статті на вікі згадується багато раз.
Совіти це звичайно жесть, але я б насправді не зв'язував так сильно совітів із цим способом словотворення. Насправді він виникає доволі природньо:
Спочатку скорочуються слова, в англ. наприклад:
Laboratory → Lab (а в нас кажуть «лаба»)
Maximum → Max
Centimeters → CM
Vegetarian → Veggie
Intelligence → Intel
Legitimate → Legit
...
Приклади в українській:
Адміністрація → адмін.
Гривня → грн
Кількість → к-сть
Скорочення → скор.
...
А потім ці скороти додаються. Напр. в англ.:
Medivac → Medical Evacuation
Sitcom → Situation Comedy
Interpol → International Police
Voxel → Volumetric Pixel, де Pixel → Picture Element
...
є і такий англо-словотвір:
ok → Oll Korrect (з двома помилками) — англо-люди взагалі не запарюються! 😅
Так що скорочення — це природно, додавання скорочень — також. Можливо варто не забороняти/ганити такі словотвори а переосмислити і ставитись до такого відкритіше.
Алюзія на "хата-читальня". Думаю, не варто жорстко прив'язуватись до слова "кімната", але просте "шукальня" мені видається надто загальним словом, хоча в контексті більш зручне.
Квеструм — інтелектуальна гра, учасники якої шукають вихід із зачиненого приміщення знаходячи предмети й вирішуючи завдання.
Потрапити в лігво маніяка і знайти з нього вихід – таку розвагу пропонують відчайдушним черкащанам творці першого і єдиного в місті квеструма.
англ. quest room
Перекладаємо слово квеструм
vtikalnia
ṠUKALNIA — slovo, bezumovno, fajne! Ale, pevno, maje ṡyrṡu tiamu: blyżċu prosto do QUEST vzagali. A vyrvatysia ċy znajety vyhid iz zakrytogo prymiṡċennia — ce odnoznaċno z niogo vtikty! ;)
V ciomu klüċi «dremeny-kimnata» jakraz proponovu, jak to każuṫ, z vidċuttiam smyslu ;))
Ale hoċetsia dlä poċatku sprobuvaty poṡukaty jakeś vyznaċennia odnym slovom.
Глядати = Шукати (саме слово "шукати" є давнім ґерманізмом)
r2u.org.ua: глядати
Не плутати з "глядіти", це різні слова (перше від праслов'янського *ględati, инше від *ględěti).
У чеській мові "шукати" буде ідентично – hledat.
У словацькій – hľadať.
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/ględati
Кінцеве "-ня" по аналогії зі: книгарня, лікарня, ковальня тощо.
якщо квест — шуканка, тоді це логічний варіант
звучить трохи по-японськи, зате коротко, і загалом зрозуміло. думаю цей варіант має шанс на життя
Наведіть приклади подібних словотворів у нашій мові.
Дебільно зліплено.
слово утворене «сильним стисканням» двох слів — коли їх так сильно стискають по боках, що деякі склади між ними відлітають.
В англійській мові, наприклад, це звична річ і називається portmanteau words en.wikipedia.org: Portmanteau, наприклад Мотель походить від Моторний + Готель, або Смог = Smoke + Fog. Тут є неповний список: en.wikipedia.org: List of portmanteaus
В українській мові, таке теж є, напр. Завкафедри (Завідувач Кафедрою) чи Універмаг (Універсальний магазин), впевнений що таких слів є значно більше. Такі «неправильні» з точки зору класичного українського словотвору виникають з потреби скорочувати поняття, і така потреба дійсно є.
<утворене «сильним стисканням» двох слів — коли їх так сильно стискають по боках, що деякі склади між ними відлітають.>
😅
___
Eaghelsca eaghelscoiõ, e tam, xayi si bõdêity. U oucrayinscé ge ‹zavcathedrui› ci ‹univermag› e palo iz dobui Sòvétœu, a ne pitimuy cin tuoryeinïa.
ось ще приклади: самвидав, спецкор, держстрах, соцстрах, академмістечко, дитмістечко, танцмайстер, фехтмейстер, мас-медіа, матаналіз, зарплата, техред, сільрада, облпрофрада, літредакція, фізкультура, соцпоходження, оргскло, сантехніка, турбаза, племферма, райземвідділ, лінкор, сандружина, медінститут, нарсуд, міськвиконком, генплан, фабком, санвузол
Це буде відбуватись дедалі більше через те, що поняття стають складнішими. Але це не природно для нашої мови. Орган місцевого самоврядування можна назвати ОМС, але оргмісвряд буде химерою для української. Чи не так? Що вам рідніше: "голова сільської ради", чи "голсільрад"? Хоча для двох слів все не так вже й погано, якщо правильно робити.
Наприклад, є Євробачення й Європарламент, але нема Євбачення і Євпарламенту. Як і телбачення, чи жовгарячого кольору.
В українській, якщо робити стискання, то потрібно використовувати корені повністю, або скорочення. Скорочення від шукати буде "шук", а не "шу". Тому шук + кімната. Шукокімната?
так, за правилами uk.wikipedia.org: Основоскладання два корені сполучаються через -о-, -е- , -и-, -ох-. З такого погляду Шукокімната цілком правильний варіант, хоча і довший, 5 складів.
З іншого боку є слова, які я навів вище, наприклад Санітарний вузол → сан. вузол → санвузол. Так само Шукальна кімната → шук. кімната → шуккімната → шукімната. В останньому переході відбувається спрощення приголосних, як піцца → піца, класс → клас. Так, такі спрощення для іншомовних слів, але могли б бути і в нас.
Зараз не згадаю, але бачив вже декілька торгових марок з подібним з'єднанням, так, це не за правилами, але люди так роблять, бо так з'являються нові можливості для словоз'єднань і так простіше вимовляти.
Усі ці наведені короткі слова (окрім "мас-медія") не є природними для нашої мови. Такий спосіб словотвору, коли ліпляться до купи всіченні корені й морфеми перейнятий з СРСР. Як от "санвузол", який очевидно перейнятий з московського "санузел". В українському слові "санітарний" корінь є "санітар-", а всічення до "сан-" це знущання над нашою мовою. Таких слів потрібно позбутися з нашої мови. А люди так далі й робитимуть, бо більшість з них не зважає на мову.
Проте слова "portmanteau" таки природні для нашої мови. Не згадаю зара', але бачив купу дієслів, етимологію яких в ЕСУМ-і пояснено як схрещення двох інших слів.
Те що «не природньо» це я згоден, але як пан @Олександр сказав —
«поняття стають складнішими» і мова повинна бути достатньо потужною щоб творити нові терміни одним словом.
Візьмімо наприклад слово «піксель» — просто взяли Picture + Element і зробили нове слово, а в нас би за таке в асфальт закатали, бо це неприродньо, має бути якийсь довго-зашкарублий незручний вираз...
Англійська, порівняно з українською, має дуже малий словотвірний потенціял. Більшість англійських афіксів зичені, а свої питомі в них ледве плідні в сучасній мові. Українська ж має так багато афіксів, шо я постійно натрапляю на якесь слово й думаю: "точно, як я міг забути про цей суфікс!?". Саме в української є дуже потужний словотвірний потенціял, який просто вбили.
Я відмовляюся визнавати речі нав'язані совітами й москалями за рідні, хай якими би поширеними вони не були. Українська достатньо вспадкувала від московської, а найгірше це є те, шо вона продовжує й до нині вспадковувати від тієї мови все. Слова, звороти, вимову, й навіть інтонацію. І культуру, певна справа. Одна річ, коли якесь явище повстає на питомому тлі, тоді ми можемо говорити чому й для чого так. Інша ж річ, коли шось приходить в мову неприродньо, а то й насильно, як є з великою кількістю радянських слів. Ті слова силоміць пхали до словників, наші пращури їх того не просили.
Ну ось, про короткість. Чому старе "плата", двоскладове слово, замінили на "зарплата", трискладове слово зі скупченням трьох приголосних — "-рпл-"? Хіба ж заради швидкості й кращої чіткості вимови? Або хіба такі слова як "оргскло" (-ргскл- — 5 приголосних!), "держстрах" (-ржстр- — 5 приголосних!), та "облпрофрада" (-блпр-) створенні задля спрощення вимови? Сумніваюся.
Чую англійську мову щоденно, та майже ніколи не чую в ній схожі покручі, які принесли совіти до нашої мови. Там ніхто не боїться вимовляти два, чи три слова. Ніяких "військоматів", "виконкомів", "сільрад", чи "держзрад". Ніколи не чув, шоби по новинах у них хтось сказав шось на подобі "SecCouncil", чи "SecCoun" від "United Nations Security Council", як у нас постійно чую "радбез" від "Рада Безпеки ООН". Цікаво, чому в нашій мові є це слово "радбез"? Таке часто вживане слово, шо ми подумали, й вирішили створити коротке слівце? Чи може тому шо в московській є "совбез" (Совет Безопастости), тому й у нас має бути схоже слово-виродок? Я вже згадував жартома недавно на осідку про це слово "радбез", де друга частинка "-без" має, наче, передавати слово "безпека", проте "без-" у томі слові є префіксом, а корінь є "-пек-". Радбез...без... без чого? Слово-потвора, їй-богу.
В довгості слів і швидкості вимови нам не позмагатися з англійською, на жаль. В тій мові складна фонологія голосних і дуже поширена редукція голосних, тому й слова в них зазвичай мають менше складів. Але коли відстаємо одним, то наздоганяємо іншим, а саме, хуткістю мовлення, яка в рідних українських мовців доволі висока. Послухайте як тараторять мовці іспанської, чи італійської.
Слово Зарплата має зміст, бо воно вирізняє цю плату серед інших плат. Плата — може матись на увазі комуналка, чи плата за проїзд, чи плата комп'ютерна...
Радбез — гарне слово, і його легше вимовляти ніж РБООН. Так, в англ. нема такого скорочення, вони просто використовують абревіатуру UNSC, яка в статті на вікі згадується багато раз.
Совіти це звичайно жесть, але я б насправді не зв'язував так сильно совітів із цим способом словотворення. Насправді він виникає доволі природньо:
Спочатку скорочуються слова, в англ. наприклад:
Laboratory → Lab (а в нас кажуть «лаба»)
Maximum → Max
Centimeters → CM
Vegetarian → Veggie
Intelligence → Intel
Legitimate → Legit
...
Приклади в українській:
Адміністрація → адмін.
Гривня → грн
Кількість → к-сть
Скорочення → скор.
...
А потім ці скороти додаються. Напр. в англ.:
Medivac → Medical Evacuation
Sitcom → Situation Comedy
Interpol → International Police
Voxel → Volumetric Pixel, де Pixel → Picture Element
...
є і такий англо-словотвір:
ok → Oll Korrect (з двома помилками) — англо-люди взагалі не запарюються! 😅
Так що скорочення — це природно, додавання скорочень — також. Можливо варто не забороняти/ганити такі словотвори а переосмислити і ставитись до такого відкритіше.
<вирізняє цю плату серед інших плат.>
"payment, Zahlung" — plateigy, platyba;
"wage, salary; Gehalt, Lohn" — imyzda, plat; a ce i ‹strada› (u d.-rous. "salary, wage, remuneration"), ta gélouanïe (Gelex. ‹жалуванє› "Gehalt";
"rent, rental, rental payment; Miete" — dira (← d.-rous. "rental payment")
Замість шукай-кімната я сказав шукімната. Куди подіти зощаджену енергію? Можна якось нею заживити акумулятор в телефоні? Чи продати або обміняти?
на заощаджену енергію можете вимовити ще одне слово 😉
якщо взяти до уваги кращепереклад на словотворі: квест (завдання у грі) − загад
Алюзія на "хата-читальня". Думаю, не варто жорстко прив'язуватись до слова "кімната", але просте "шукальня" мені видається надто загальним словом, хоча в контексті більш зручне.
0_0 звучить як якась гробниця
усі називають її квесткімнатою, навіщо переклад шукати?