Це слово перенесено до Чистилища — впорядники осідку та/або спільнота мають сумніви чи потрібен переклад. ⓘ
Я вздрів "почивальню" двічі
(
r2u.org.ua: почивальня), а "спочивальню" - сім разів. Либонь тому, що в теперішній українській заведено вживати саме "спочивати", а "почивати" почувається як застаріле.
Однак чепінь є зайвий там, чи не так?
"почувається"
Сприйняття нинішнім українцем будь чого в українській мові є викривлено нездоровою мовною ситуацією в Україні, тому будь яку оцінку будь якого конкретного питання з сучасного стану мови слід брати з засторогою. Не вдаваймо що раз, коли є зручно, ніби весь перебіг життя української мови був и є без перешкод и негативних засягів. Звісно, можна підходити до кожної окремої ситуації в укр. м. з позицій дескриптивізму, та тоді весь даний проєкт на має взагалі жадного змислу. Або, або – не вибірково, коли зручно бути дескриптивісти, а коли зручно, то проскриптивісти.
Ближче до питання (про зайвість чепене...), 1) наявність кілька різних морфологічних форм слова з тотожним значенням є вірний показник надлишковости тих різних чепенів, 2) коли значення мотиваційного слова цілком наповнює значення слова похідного, то передчеп у похіднім слові є заєв.
Правда, форму <почити> та її дуратив <почивати> є скоріше асоційовано зо смертю, що може зрозуміло викликати вимінку з непридатности від його основи творити назву приміщення з метою відпочинку (живої людини). Втім, поняття "відпочивати" є ширшого значення, й назва приміщення від такого слова може значити й вітальню, або будь яке інше приміщення придатне до відпочинку. Відпочинок є частина проводження часу в спальні, головне ж призначення того приміщення є сон. Тому чи не ліпше є звати приміщення від слів спати/сон, або від поняття "ліжко"? Є менш ефективно звати поняття від слова, яке має до поняття відношення часткове, й "коригувати/заповняти" ту частковість доданням передчепів, ніж взяти слово, якого простіший морфологічний вид повніше передає дане поняття.
Вимова: {lyʒˈnɪ͡ɘ̞t͡ɕɐ ~ lyʒˈnɪ͡ɘ̞t͡ɕe ~ lʉʒˈnɪ͡ɘ̞t͡ɕɐ ~ lʉʒˈnɪ͡ɘ̞t͡ɕe ~ lʷœʒˈnɪ͡ɘ̞t͡ɕɐ ~ lʷœʒˈnɪ͡ɘ̞t͡ɕe ~ lʷœʒˈnit͡sɐ ~ lʉʒˈnit͡sɐ ~ lʷo̝ʒˈnɪ͡ɘ̞t͡ɕɐ ~ lʷo̝ʒˈnɪ͡ɘ̞t͡ɕe}.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/26523-lizhnycja.html#show_point, http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/26750-lozhnycja.html#show_point.
Суфіксальне творення (-yn-ic-a) від основи *log- слова loge (*log-y-o) "ложе, ліжко", з конкретизацію в значення "приміщення з ложами/ліжками".
PS: Наперед до евентуального закиду з "крадення йдеї" в иншого вчасника відповім: написання <ліжниця> криво передає фонетичну ситуацію того слова.
Хоч і спальня українське, але ще незвичний синонім нехай буде
goroh.pp.ua: Одрина
В графі походження знову цілковита маячня.
Слово спальня утворено питомим для української мови та геть невластивим для московської мови способом: спальня, вітальня, робітня, цеглярня, молочарня, виробня, електро(і)вня, тощо…
Тоді знайдіть мені тут:
http://hrinchenko.com/
Таки знайшов слово "спальня" в творах негалицьких авторів, та це не заперечує того, що нині геть забули давньоруське і безперечно вживаніше в народі слово "ліжни́ця".
Таке вживане, що мені за все життя не траплялося ані в живій мові, ані в книжній.
Нехай буде, але як другорядний сутямок, а не основне слово.
У якому Ви році народилися? А скільки літ українській мові? Отоже бо й воно. Нині українці слова "инший" не чули ніколи, теж аргумент.
Нині українці слова "инший" не чули ніколи, теж аргумент.
"Инший" не є слово, а написання... Написання не чують.
"негалицьких авторів"
То є вже діагноз...
Єлисіє, Ви ж чудово зрозуміли. "Инший" не просто написання, це пофонемно запис п'яти послідовних фонем. Нині всі кажуть "інший", і українцям так звичніше.
Будь ласка, прочитайте Криве дзеркало украiнськоi мови.
Навіть якби це слово було московське, воно створене плідним у руській мові способом, і тяма в його прозора.
Якби ж не витісняло стародавнього ліжни́ця (ще з Руських часів!)
Це природний розвиток, що його зазнають усі мови. Коли є кілька слів з тим самим значінням, то деякі потроху одходять у минуле.
Ще в 1900 ліжни́ця не одходило в минуле.
"можливо, рос. періоду СССР, від рос. спальня. Існування ідентичного болг. слова може свідчити про церк.-сл. у російську мову."
Може бути будь що... Наявність даного слова в инших мовах може значити й изоглосу. Вам таке на думку чому не паде, КФЯЙ?
Повторю усе ж втретє – дав слово «спальня» не щоб позбутися його, а щоб нагадати, що було поширеніше «ліжни́ця», біда, нині начисто це слово забуте.
А чому б цьому слову (ліжниця) не надати нове життя з новим змістом?
Наприклад, замість готельний номер? 🤔
Або госпіталь, шпиталь.
До речі, ідентично у чеській та словацькій мовах — ložnice.
Також у давньоруській мові не було слова "спальня", але замість цього вживали слово... ложьниця (о читалося не як о). Тобто слово це дійшло ще з давньоруських часів: http://oldrusdict.ru/dict.html
Чого пхатися до чеської, коли наше слово зрозуміле, коли воно подібне до російського, то не дражнить, бо в слов’янських мовах багато подібного
Хто пхається до чехів, я дав ланку на українські словники, слово «ліжни́ця» побутувало в Україні.
Може я був з іншим словом що сюда перенеслось, однак слово ліжниця відноситься до ліжка і могло б вказати на іншого роду чи будови ліжка, однак ліжко зрозуміле слово та не потребує іншого