Значення слова

Кухня — приміщення для приготування їжі.

Приклад вживання

Я маю гарну кухню, у якій люблю готувати.

Розділи
Слово додав

Перекладаємо слово кухня

варня́
26

Приміщення для варіння, кухня (Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)

S. Velichko 28 квітня 2017
28 квітня 2017

Годжа заміна. Дайте й свѡй голос ― буде два (я‘м за його свѡй голос дав).

1 лютого 2021

Заміна бездумна, гідна лише на видалення.

4 травня 2017

Добре, хоча мені і кухня подобається.

21 січня 2018
23 вересня 2020

Борються в мені дві думки про наголос: підзабуте "варнЯ" гоже, бо уланцюжується із "стернЯ" та ін. нашими словами, а "вАрня" більше акцентує на корені, упрозорює зміст. І небажана асоціація з "варнЯкати" не облишає. А б таки схилилася до "вАрні"; змінюють же слова наголос із плином часу.

30 грудня 2020

Мені здається, що Желехівський помилився з наголосом у цьому слові. Маю таку гадку, бо його словниця марнозвісна непоодинокими помилковими наголосами. Наголошене -ня має значіння збірності, а ненаголошене - місця дії (те, що нам треба).

30 грудня 2020

помилкових/правильних наголосів у руській мові бути не може, бо вже доведено, що різні говірки мають у руській свої різні системи наголошення, зумовлені різними чинники.

1 січня 2021

вАрня, це інше, це російське слово r2u.org.ua: варня
r2u.org.ua: варня

4 січня 2021

Можуть, ще й як можуть нищити наголоси, подивіться лишень на львівські хатИ, Олег, товАриші, принЕсуть.
Думаю, через значний польський вплив. Деколи як почую, аж сіпається брова.

16 жовтня 2020

Краще поварня, як у Уманця, Спiлки
Слово наше, на зразок побратим, подруга, потяг, подумки, поруч, повiтря тощо

1 січня 2021

У північного сусіда так само - "поварня" r2u.org.ua: поварня

1 лютого 2021

Слово негоже, бо не відмінюється, напр. кухня - кухенний (за Грінченком), а варня - варенний, варнявий? Не скажеш варенний робітник, варенний стіл, варенні меблі. Бракую.

27 березня 2021

Відмінюється: кухенний = варня́ний, варня́ний робітник, варня́ний стіл, варня́ні меблі.

27 березня 2021

Сами’сте <варня́ний> творили, чи бачили де? Такий твар ледве може бути, чепінь *-(y)ēn- бо в руській (и, віді, в инших словйянських) каже на прикмету з чого є річ творено: деревйяний ← з дерева, оловйяний ← з олова, мідяний ← з міди, крижаний ← з криги, масляний, камйяний тощо.
Имена на <-ня>, ге <спальня, стайня, курильні, витальня, готовальня> тощо, сами суть субстантивовані прикметники (жіночого роду) первісно. Тому твар прикметника є вже в самих сих словах: спальня → спальний, витальня → витальний, готовальня → готовальний, курильня → курильний, відповідно: варня → варний.

27 березня 2021

Підпираю мисель.

18 лютого 2021

+
Варня́, -ні́, ж. Помѣщеніе для варки, кухня. Желех.

4 липня
29 серпня

від нім. Küche — «кухня»

сокало
9

Етим.сл.укр.м., том. V, стор. 344, стаття на слово сокач "кухар", тамже приклади зі старослов'янської мови: сокало "кухня", сокалок "тс.", сокальниця "тс.".

אלישע פרוש 17 квітня 2017
2 жовтня 2019

+

27 травня 2020

З таким закінченням це буде якийсь інструмент як горало, так?

5 серпня 2020

אלישע פרוש ЕСУМ припускає запозичення з угорської. Ви не згодні?

16 жовтня 2020

"אלישע פרוש ЕСУМ припускає запозичення з угорської. Ви не згодні?"
Теж се питання рупить. Що скажете, Ялисію?

27 вересня 2021

Церковнослов'янщина: Сокальница, сокальца = кухня, поварня. Сокинца = кухня. -- Полный церковно-славянский словарь
/ Григорий Дьяченко, 1899. с. 632-633. https://archive.org/details/DyachenkoG.PolnyjCerkovnoslavyanskijSlovarM.19931159p/page/n631/mode/1up

19 листопада 2021


Староболгарщина (церковнослов'янщина)

19 листопада 2021

Як слова совість, непорочний, достойний? За яким критерієм ви одні болгарські слова плекаєте, а їнші одкидаєте?

сокальна
9

Етим.сл.укр.м., том. V, стор. 344, стаття на слово сокач "кухар", тамже приклади зі старослов'янської мови: сокало "кухня", сокалок "тс.", сокальниця "тс.".

אלישע פרוש 17 квітня 2017
21 січня 2018

Сокачка - добра кухарка.
Сокачити - куховарити.
Сокач - кухар.
// Словник закарпатських слів.

2 жовтня 2019

+

1 серпня 2021

СТАРОСЛОВ’ЯНСЬКА МОВА — найдавніша писемно-літ. мова слов’ян, створена у 860-х рр. солунськими братами-проповідниками Кирилом та Мефодієм на основі південномакедонського (солунського) діалекту староболг. мови з помітним впливом моравсько-паннонського діалекту.

3 жовтня 2019

Підтримую !

27 травня 2020

Най буде.

27 вересня 2021

Старослов'янська, це те саме, що церковнослов'янська. Нащо нам цей болгарський суржик? :)

30 вересня 2021

А з якого джерела Ви взяли, що це слово болгарське?

30 вересня 2021

Недалеко від Львову є містечко Сокаль. Подумав я, чи часом не від іменні кухаря воно походить. Глянув у Вікіпедію: uk.wikipedia.org: Сокаль

"Перша згадка належить до 1411 року... [перша версія походження]... [друга версія походження]... Ще одна версія — від слова «сокаль», яке вживалося у староукраїнській мові в значенні «кухня» («їдальня»), яка могла стояти на місці переправи через річку Західний Буг."

31 жовтня 2021


Болгарщизна

1 листопада 2021

То ви ще недавно стояли на захист слова "совість" та "достойний", бо "не знайти словник, де б церковнослов'янських слів не було", а тепер тураєте таке ж церковнослов'янське слово "сокаль"?!

Шизофренія.

20 листопада 2021

Знову ж брешете та маніпулюєте. Я вам наводив словник Грінченка, де вказував на наявність тих слів.
До того ж я не проти запозичень, якщо вони не витісняють питомі, є синонімами. А у вас навпаки: питоме викидаєте, а чуже пхаєте.

Якщо кухар витіснив нашого повара, то звичайно я проти такого слова.
Якщо фарба витіснила краску, то теж.
Про "достойний" та "совість" я вже сказав тільки, що ці слова є у Грінченка.

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Досто́йний, -а, -е. Достойный. Чи достойні ж сі вепри Дніпровії, щоб трактувать з ними по людськи? К. ЧР. 336.
О́вощ, -щу, м. Плодъ. Принесіть же овощ, достойний покаяння. Єв. М. III. 8.

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Гри́зти, -зу́, -зе́ш, гл.
1) Грызть, кусать. Нехай коза іде билини гризти. Рудч. Ск. І. 46. Кістки гризти. Ном. № 8705.
2) Бранить, пилить. Так що-дня гризе мене, що хоч тікай з хати. Гри́зти го́лову. Распекать, бранить, пилить. Спускайся з гори тихіше вниз, щоб ніхто голови не гриз. Ном. Увійшов старий чогось у хату, а вони й почали гризти йому голову. Грин. II. 153.
3) Мучить, гнести, не давать покою. Совість не дає мені спокою: гризе мене і день, і ніч. Стор. Гризе мене одна думка. Г. Бар. 295.
4) Тереть, жать, (ногу, объ обуви). Коли б мі гриз чобіт, то б і не жаль, а то ходак та й ще не так. Ном. № 7350.
Драгу́нський, -а, -е. Драгунскій. У їх драгунська совість. Ком. № 3170.
Со́вість, -сти, ж. = Сумління. У їх драгунська совість. Ном. № 3170

Також я проти семантичних запозичень: копійка, тим не менше, виглядати (выглядеть), взвод, вокзал. Там, де вкладаються чужинські змисли, зміст.

20 листопада 2021

<То ви ще недавно стояли на захист слова "совість" та "достойний", бо "не знайти словник, де б церковнослов'янських слів не було", а тепер тураєте таке ж церковнослов'янське слово "сокаль"?!

Шизофренія.>

Слухайте, а чого це ви за оте старомосковске "сокаль" так вчепились? Га? 🧐🤔
Згадується ще радянський анектод:
Ще ніколи Штірліц не був так близько до провалу 😁

Карли, розберіться там зі своїм Йосипом чи Іосіфом 🧐

поварня
4
Ярослав Мудров 16 жовтня 2020
30 грудня 2020

+++

4 січня 2021

Не сильно раджу довіряти словнику Уманця і Спілки, у якому багато кальок з російської мови.

20 листопада 2021

<Не сильно раджу довіряти словнику Уманця і Спілки, у якому багато кальок з російської мови.

Дивіться у Грінченка: овощ, совість, достойний 😁

О́вощ, -щу, м. Плодъ. Принесіть же овощ, достойний покаяння. Єв. М. III. 8.

Тю!

21 червня 2021

Від повара відмовляємося, але створюємо поварню? що?!

31 жовтня 2021

Якого дiдька вiдмовлятися вiд повара? То наше питоме

19 листопада 2021

Грінченко:
Вар, -ру, м.
1) Кипятокъ.
2) Варка, количество для сваренія въ одинъ пріемъ. Вареників буде тільки на один вар. Борзен. у.
3) = Узварь. Шух. І. 144. МУЕ. І. 109.
4) Жижа изъ квашенной капусты.
5) Составъ для смазки привитыхъ деревьевъ.
6) Зной, духота. Вертаються з панщини люде потомлені і варом сояшним і тяжко́ю працею. МВ. (О. 1862. ІІІ. 43).

19 листопада 2021

Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.):
рос. По́варъ = укр. ку́харь, ку́хар (с. Л.), кухова́р. — Щоб кухарь з голоду умер, то б на цвинтарі не поховали. н. пр. — Гадав зробити з його куховара і повернув його до пекарнї. Кн.

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
рос. Поваръ. = укр. Ку́харь, -ря, м. Жаба кричить-верещить, а кухарь на рожні її ...тащить. Ном. № 1222. В пекарні стукотять ножі — кухарі обід готують. Левиц. І. 194.

Взагалі не розумію, що тут дає оце "по". Чому не просто "варня"?

20 листопада 2021

перева́руха «жінка, що продає гарячі страви»
по́вар «кухар»
повари́ха
пова́рня «кухня»
пова́рувати «кухарювати»
поварчу́к

Також:
r2u.org.ua: Поварька

20 листопада 2021

Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору
Повари́ха = 1. кухова́рка, ку́харка (Пр. д. під сл. Куха́рка), по́варька (д. під сл. Пова́рня). 2. жі́нка ку́харева.
Пова́рня = пека́рня, ку́хня (С. З. Л.), пова́рня. — Повернув його на пекарню навчати ся куховарству. Кн. — Піймали ту рибку, понесли її на поварню, а по́варька й каже.. н. к. Ман. (Пр. д. ще під сл. Ку́хня).
Про́бовать, попро́бовать = про́бувати (С. Л.), спи́тувати, попро́бувати, спро́бувати, на смак — коштува́ти (С. З. Л.), смаку́вати, скоштува́ти, покоштува́ти. — Та спитував я вішати за шию, коли ж дихати не можна. Гр. Чайч. — Скажи, щоб поварька зварила, та тільки не коштувала. н. к. — Кортить з тобою випити горілки. Я єї сьогодня не коштувала. Федь. — З роду того чаю не коштувала. Кн. — Вік звікував, а різок не коштував. Кн. (Д. ще під сл. Испро́бовать і Попро́бовать). — Про́бовать си́лу = си́лу пита́ти, моцюва́ти ся. — Поїдем ми у чисте поле стріляти, свою силу питати. н. к.

сокальня
3
Петро Пшеничний 2 серпня 2020
20 листопада 2021

Старомосковщина, староболгарщина

їжоготувальня
2
Сергій Білоног 29 березня 2017
10 квітня 2017

йой, звучить, як "готовальня" (( а якщо "українська кухня", у значенні "страви"?

10 квітня 2017

Українські готування або ж хай так і буде - укранські страви (навіщо вигадувати велосипед?)

14 квітня 2017

Не розумію навіщо додавати такі слова, а потім пропонувати такі безглузді відповідники. Якщо відмовлятися від "кухні", то треба бути логічним та відмовитися від усього з коренем "кух". Готові?

21 червня 2021

Саме після таких слів нашу мову починають називати безглуздою та смішною, не треба так!

21 червня 2021

Dournica.

готувальня
2
харчівня
1
Олег Петрович 11 березня 2021
стра́вня
1
S. Velichko 29 серпня
готівня
0
Andrii Andrii 28 серпня 2019
челя́дна хижа
0

Словар Грінченка: Челя́дна хи́жа = Кухня.

19 лютого 2021

То є злий варіант, бо значення кухня в нім походить від первісного значення "приміщення для слуг", оскільки в богатих домах челядь ("слуги") більшість часу тривали в кухні.

пека́рня
0

В українській мові означає також кухню:
r2u.org.ua: пекарня

27 березня 2021
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями