Се ви собі?)

Це болгарщина - ст. слов. слово

Я тоді не можу втямити, чому ЕСУМ маркує слово як очевидно запозичення і нехтує великою кількістю слів від цего кореня в давньоруській мові :(
Якийсь отой ЕСУМ геть непрофесійний.

Дякую за одвіт, Єлисіє.

Олисію, а який є зрій тоді тих усіх слів?

Сокач - церковнослов'янське слово, а не "давньоруське". Див. Полный церковно-славянский словарь http://www.orthodic.org/?searchCs=&searchRu=повар&go.x=13&go.y=12&type=ru

Та правду кажучи я тепер те ж.

<Та правду кажучи я тепер те ж.>

Що ви там про давньоруську мову говорили?

Іпатьєвський літопис, л. 51 об. (1015 р.!):
"Поваръ же Глѣбовъ именем Торчинъ выньзъ ножь зарѣза Глѣба аки агнѧ непорочно".

Москви тоді навіть ще не було! Від слова геть зовсім.

А се тут до чого? Ніби в московитів мало церковнослов'янських слів.

З – заум 🤦‍♂️
Ще раз! Не було тоді ані Москви, ані "московитів"!

Не глупіть. Я про те, що староболгарське слово "повар" московити могли поцупити, як вони все крадуть. Дивний ви чоловік. Слово порочний є в давньоруських текстах, але воно староболгаризм. Слово время є, але воно в такому значіння і такою формою староболгаризм. А от повар не староболгаризм. Поясніть як ви вирішуєте, що українське, а що староболгаризм? Що вам подобається - українське, що не ні - староболгаризм?

ПОРО́К «вада, хиба»
очевидно, через російське і, далі, давньоруське посередництво запозичено зі старослов’янської мови;
стсл. порокъ «догана, докір, хула», як і вл. porok «осуд, гана; недолік», нл. porok «осуд, докір», походить від псл. porokъ «тс.», утвореного за допомогою префікса po- «по-» від дієслова *rekti «говорити»;
р. болг. поро́к, бр. паро́к, др. порокъ «недолік, вада; нарікання, докір», слц. заст. porok «вада», м. порок «вада, хиба», схв. по̀рок «тс.»;

Время - староболгаризм, питоме веремя.

Повар - від варити.
Див. Стільки похідних.
Яке москвинське, яке староболгарське?

вар «спека; варена смола; мазь для дерев; окріп; [кількість для варіння за один раз; узвар]»
варéxa «ополоник»
вара́ «кухарка»
варба́ «варіння»
варевня́ «комора для картоплі і капусти»
ва́рево
варе́на «вид напою»
варе́ник
варени́на «варене, страва»
варени́ця
варе́нички «медоносна рослина»
варе́нична
варе́ння
варенуха «вид напою»
варе́шка
варе́шниця
вари́во «те, що вариться; варіння; [квашенина Л]»
вари́йка «горщик; приміщення для готування їжі тваринам»
вари́ло «варіння»
вари́льний
вари́льник «робітник, що займається варінням сумішей; [великий горщик Бі]»
вари́стий
вари́шка «тс.»
варі́вник «посудина для варіння страви»
ва́рій «вариво, страва»
варі́йка «маленький горщик»
варі́йник «вид кухонного горщика»
варі́нка «варіння»
варі́нник «вид горщика»
варінча́ «невеличкий горщик, достатній для двох»
ва́рка
варки́й
ва́рко «жарко, душно»
варни́й
ва́рниця «солеварня»
варня́ «варіння Я; кухня; солеварня Ж»
варняни́й
варови́й
варо́вний «призначений під квашенину»
варо́та «спека»
варо́ха «вид напою»
вару́нок «вариво, приварок»
варьо́ха «вид напою»
ва́ря «варене, вид страви»
варяниця «варени́ця»
ва́рянка «страва з капусти»
взвар «узвар»
ви́вар «відвар»
ви́варка
ви́варки
ви́варни́й
вива́рювальний
відва́р
відва́рений
відварни́й
зава́рка
за́варка (вид страви)
заварни́й
зава́рювальний
звари́льний (тех.)
зва́рич «солевар»
зва́рка
зварни́й
зва́рник
зва́рок «відвар»
зва́рювальний
зва́рювальник
зва́рювати (тех.)
зва́рювач
зваря́ти «золити шмаття»
нава́р
нава́ристий
нава́рка
наварни́й
нава́рний
нава́рювати (тех.)
нева́ра «погана хазяйка, яка не вміє варити»
не́варка «сироватка»
обаря́ти «варити, кип’ятити»
обва́рювальний
перева́руха «жінка, що продає гарячі страви»
по́вар «кухар»
повари́ха
пова́рня «кухня»
пова́рувати «кухарювати»
поварчу́к
при́варка «гарнір»
прива́рок «тс.»
ро́звар «кип’ячий відвар»
розварни́й
розварня «лінива жінка»
ува́р (спец.)
у́вар «відвар»
ува́рка (спец.)
ува́рювальний (тех.)
ува́рювач (тех.)
узва́р

Я вже мовчу щодо вашого "походження" слова:
Повар
>дав.-в.-нем. kuchī̆na – кухня через пол. kuchnia

Це як? Чи ви не перечитуєте, що ви самі пишете?

Повар:
Болгар., македон. Готвач
Словен., хорват. Kuhar
Серб. Кувар
Старослов. Сокачий

Див. Старославянский словарь (по рукописям X-XI вв.) Ок. 10000 сл. / ред. Р. М. Цейтлин, ред. Р. Вечерка, ред. Э. Благова. – М. : Рус. яз., 1994.

Ось ще старослов'янська:
Сокaличій - кухонный, поваренный
Сокaльница - поварня, кухня
Сокaльца - кухня, поварня
Сокачи - повар
Сокачинскій - поварский
Сокачь (сокач) - повар
Сокинца - кухня

Повний церковнослов'янський словник вам теж уже наводили.
Полный церковно-славянский словарь
/ Григорий Дьяченко, 1899. с. 632-633.

Тобто у вашому словнику Срезневского повно староболгаризмів, старомосковізмів

"Повар - від варити.
Див. Стільки похідних.
Яке москвинське, яке староболгарське?"

То Ви розберіться від чого похідні спочатку, щоби кричати про це.

>То Ви розберіться від чого похідні спочатку, щоби кричати про це.

Доведіть, що це слово сталоболгаризм, а не питоме. Вперед! Бо тут уже стільки наводили різних словників, що я не знаю, чого вам ще не вистачає