> ...а в письмовій мові його зрештою витиснули галицьким "учень"...
Ну, відкись О. Кониський у 1862 р. знав се слово (див. "Основа", число 1, стаття "Наські граматки"), як і О. Стороженко в 1863 р. (див. оповідання "Голка"), як і М. Номис у примітці до приказки №14055 (збірку видано 1864 року), як і Куліш, коли в другій пісні "Марусі Богуславки" читаємо "Осман, високий учень мій в лицарстві", як і М. Гатцук у передмові до свого букваря 1860 року... А пишете, що *галицьке".
Чи то пак кацапські:
https://www.britannica.com/topic/roller-coaster#ref256891
> Серезнівского
Без повноголосу. Відомо, що рід Срезневських пішов із села Срезнева на Рязанщині. Ось деякі відомості за назву села: https://archive.ph/20131212190602/http://istrzn.ru/shilovo/#selection-5157.0-5157.8
> Ni ou Grincenca ni ou Gelexœuscoho neyma ni ‹œdmienoc› ci ‹œdmiena› ni ‹œdmieniati› ci ‹œdmieniouati› za ‘gram. case’, ‘to decline’. Ou Gelexœuscoho e ‹padeij›, iz nagolosómy na ‹pa•›, u znaceignax: 1) rodovo ‘pad, padeigne’, 2) ‘guibiely’, ta 3) ‘gram. case, casus’.
Нема, проте маємо граматики, котрі видали їх сучасники. "Відміна" за "declination" та "відмінок" за "grammar case" уживали щонайменше Смаль-Стоцький і Ґартнер у "Граматиці руської мови" (на жаль, маю лише третє видання 1914 року, давніші несила найти). Я згоден із Вами щодо слова "падіж", бо всі старіші граматики се слово подають (разом із, скажімо, граматикою Осадци 1865 року), але й "відмінювати" за "to decline" не було, як Ви пишете, незнане до середини 20 віку.
Може придасться:
https://lexicography.online/etymology/л/лунское-сукно
https://lexicography.online/etymology/л/лундыш