> Въ И҅патїєвскѡи лѣтописи тако жє ѥ ‹Ѡлъваниꙗ›
Але ж то про Кавказьку Албанію. "А афєтови жє ꙗсѧ полѹнощнаꙗ страна · и западнаꙗ · мидиꙗ · ѡлъваниꙗ · армєниꙗ малаꙗ · и вєликаꙗ · кападокиꙗ фєфлагони · галатиꙗ кольхисъ · въспорий · мєѡти дєрєви · сармати · тавриани скѹфиꙗ · и фраци · макидониꙗ · далматиꙗ · малоси · фєсалиꙗ · локриꙗ · пєлєниꙗ · ꙗжє и полопонисъ нарєчєтсѧ ·" — Албанія межи Мідією та Вірменією явно є не на Балканах.
Та, мабуть що букви з ним і не виджу...
А я й не знаю, що то є за правопис, бо не всі знаки виджу на своєму комп'ютері, хоч і проглядач маю найновіший, і система операційна на нім не є аж така стара. :(
> Mogete dati docaz za slovo ‹naniwiec / naniwec› u leadscœy móuvie? Ya znaiõ ino ‹niwecz, wniwecz›, cde ‹cz› bui teaclo rousscomou [t͡ʃ ~ t͡ʂ], otge /t͡ʃ/ — niyaco ne /t͡ɕ/.
Але ж є мазурення в малопольських та мазовецьких говорах, і з тих говірок могло прийти це "niwec" до нас. Так само з мазурених говірок маємо, наприклад, "цебер" (з "ceber", а прасл. *čьbьrъ без мазурення дало б "czeber") та "зичити" (від "zyczyć" проти великопольського та літературного "życzyć"),