Спъпаси Бг҃ъ за пѡдъпорѫ :)

Чи тоуто къто вашєѣ доумкꙑ просилъ господарю Романє , чи то вꙑ самъ до сєбє ;

П. Романе, а Ви питаєте випередити си́, в недолугості? Йного відвїту я не виджу. Кіль ни, то не соромте ся будь ласка.

П. Євген, я бачу, єсте дібрали хорошого вжитку для "паєрика"(якщо то він є)? Отже, ставите його за заднього єра–'ъ'? Сам їм, було є, думав як так користен засіб істеребити, вособливо зо складністю що прийдеть коли в правописі, скажімо, всí, передні 'ь' хочемо значити. 🥲

Тако то ѥ ѡнъ )
пишѫ ѥго традицїино въ кѡнци слѡвъ , а тако жє просто за мѣсто ѥра въ сєрєдинѣ слова , а бꙑ съкоротити написанїє

>Сам їм, було є, думав як так користен засіб істеребити<

И ꙗкѡѣ вꙑ имали мꙑсли чьто до того ;

А я й не знаю, що то є за правопис, бо не всі знаки виджу на своєму комп'ютері, хоч і проглядач маю найновіший, і система операційна на нім не є аж така стара. :(

😔

Чи то чєрєзъ паѥрокъ ;

Та, мабуть що букви з ним і не виджу...

Аи лихо · токдѣ довєдеть сѧ ѥго повꙑлѫчати

Товково, бігме'.😁 Бо не легко з його познакою, якщо хочете писати етімольоґично.

Спочатку думах аби писати паєрик усюда на мїсто 'ь', уключно де він не маєть луна (книж(ь)ка, бїд(ь)на), вособливо би то було прийшло в поміч там де він є катализатором зведїня(редукції) *е(нів їть)(потрї(<*е)б(ь)но, имї(<*е)н(ь)но). Зараз проте, таки маю вокрему печать(charakter) дїля познаки його, 'цебто: ‹меч›-мїч(не вятсько ‹мєч›), ‹една›-їдна, ‹лєбедь›-лебїдь, и т.д.

>Товково, бігме'.😁 Бо не легко з його познакою, якщо хочете писати етімольоґично.<

А оу мєнє на дализвѫцѣ ѥ старословѣнскаꙗ розкладка , то мьнѣ ѥго лєгко набирати ;)

>Спочатку думах аби писати паєрик усюда на мїсто 'ь', уключно де він не маєть луна (книж(ь)ка, бїд(ь)на), вособливо би то було прийшло в поміч там де він є катализатором зведїня(редукції) *е(нів їть)(потрї(<*е)б(ь)но, имї(<*е)н(ь)но). Зараз проте, таки маю вокрему печать(charakter) дїля познаки його, 'цебто: ‹меч›-мїч(не вятсько ‹мєч›), ‹една›-їдна, ‹лєбедь›-лебїдь, и т.д.<

Аха то вꙑходить тако само , ꙗко и ꙗ пишєтє ‹лєбедь›, ‹меч(ъ)›, ‹една› · цѣкаво · а пєрвѡстнꙑи ѣть пишєтє , ꙗко ‹ї› тако ;

>А оу мєнє на дализвѫцѣ ѥ старословѣнскаꙗ розкладка , то мьнѣ ѥго лєгко набирати ;)<

Чого лукавити, я Вам заздрю 🙃 Я колись старах ся таку встановити, гале в вислїдї то вияви ся надто тяжким. Зараз маю букви збережени в слівнику, маю зайти туда коли хочу йих вийняти.

>Аха то вꙑходить тако само , ꙗко и ꙗ пишєтє ‹лєбедь›, ‹меч(ъ)›, ‹една› · цѣкаво · а пєрвѡстнꙑи ѣть пишєтє , ꙗко ‹ї› тако ;<

‹Ї› то в мене просто Желехівського письмо, там воно й за "нів їть" стойить. Для їтя(*ē) я користаю також 'ѣ' ну й при певних статях 'а'(дєржава).

Щодо *е зведеного то є вїльми рупливо якщо Ви також уживаєте ‹е›; особисто, єсми довго тий ґлиф не вмїтив, але після стану сумнївів до того як значити *е зведено(буква чи статєва зависимість), дійшов їм до первого, а ґлиф із ‹є҇› помїнив на ‹е›, и то рїшїнє ми є любо. Загалом, то й не є дуже дивно, якщо суть додаткови ґрафеми для 'є', позначати ними, його же, по сути, луно.

Тако цѣлковито · печь · приꙗтель · олень · вьсє съ ‹е› . Съгодєнъ емь съ вами про мєнє тє жє то ѥ добрꙑи оужитокъ длꙗ того письмєни •

А до слова ꙗꙗ тє жє пєрєднѣишє оуживалъ рѣзоу ‹є҇› , а лє на позначенїє пєрєголосоу *e → /o/ по мѧккꙑхъ приголоснꙑхъ на прикладъ · жє҇на · чи · чє҇ло · та оужє тако нє пишѫ , та и загаломь нє вѣдаѭ , ꙗко тои пєрєголосъ лѣпшє позначити та чи трєба въ загалѣ •

>Чого лукавити, я Вам заздрю 🙃 Я колись старах ся таку встановити, гале в вислїдї то вияви ся надто тяжким. Зараз маю букви збережени в слівнику, маю зайти туда коли хочу йих вийняти<

Розоумѣѭ вамъ , бо хоча и розкладкѫ старословѣнскѫѭ имаѭ , та дєꙗкѡѣ письмєна такꙑ доводило сѧ тѧгати из стороннихъ рєсоурсѡвъ , ажє ꙗ нѣ нє пєрєнѵслъ до боуфєроу обмѣноу

>А до слова ꙗꙗ тє жє пєрєднѣишє оуживалъ рѣзоу ‹є҇› , а лє на позначенїє пєрєголосоу *e → /o/ по мѧккꙑхъ приголоснꙑхъ на прикладъ · жє҇на · чи · чє҇ло · та оужє тако нє пишѫ , та и загаломь нє вѣдаѭ , ꙗко тои пєрєголосъ лѣпшє позначити та чи трєба въ загалѣ •<

На самім початку я також думах уживати е з покритєм для того переголосу, але такоже зараз того не роблю більше. И я'сми то же зовсїм не певен як то годить ся, у йдеялі, значити.

>Розоумѣѭ вамъ , бо хоча и розкладкѫ старословѣнскѫѭ имаѭ , та дєꙗкѡѣ письмєна такꙑ доводило сѧ тѧгати из стороннихъ рєсоурсѡвъ , ажє ꙗ нѣ нє пєрєнѵслъ до боуфєроу обмѣноу<

Що ж, не дивно догадати мій консерватизм; тому менї є значливїше габи на папєрї се вигляд гідний мало 😉

>И я'сми то же зовсїм не певен як то годить ся, у йдеялі, значити<

Де'сте мали ‹є҇› стойить у мене зараз ‹є̑›. На вїтї до США є видко топер'. И наскільки вїм, єсте такоже з тої печати користали ранїй ('Чє̑моу' видїх памятаю).

>Де'сте мали ‹є҇› стойить у мене зараз ‹є̑›. На вїтї до США є видко топер'. И наскільки вїм, єсте такоже з тої печати користали ранїй ('Чє̑моу' видїх памятаю).<

Тако цѣлковито боулъ емь користалъ из того · чє̑го · чє̑моу · жє̑на · то чьто , а лє оужє мьнѣ особисто нє до подобꙑ стало · хочеть сѧ чєгос’ иншєго , а лє чого само и нє вѣдаѭ 😀

>Що ж, не дивно догадати мій консерватизм; тому менї є значливїше габи на папєрї се вигляд гідний мало 😉<

Пѡдъпираѭ 👍

Ото мьнѣ въ отакомоу видѣ подобает сѧ , а лє пєчатати тѧжко

ⲇα ὰщ𝛜 ⲧвόⲏ ⲙѫ̀жь
οудάрⲏⲧь ⲙοⲏ́ⲙь
ⲇα ⲛ𝛜 вοю́𝛊𝛜ⲙъ 𝜁ὰ ⲧρⲏ ᴧѣ́ⲧα
αщ𝛜 ᴧⲏ́ ⲛὰшь ⲙѫ̀жь οудάρⲏть
ⲇα вοю́ι𝛜ⲙъ 𝜁ὰ ⲧρⲏ ᴧѣ́ⲧα
ⲏ ρο𝜁ⲏⲇό𝛓ⲧα 𝛓ѧ ρο𝜁ьⲛό

>хочеть сѧ чєгос’ иншєго , а лє чого само и нє вѣдаѭ 😀<

То є добре менї знано 🥲

Маєть вигляд дуже, не'наче з первїсного письма, що ще на грецький устав походить. Менї чесно також подобаєть ся; особливо деякі крімни рїзи!

Розоумѣѭ вашємоу бажанїоу сътислости . мѡгл꙽ бꙑ боути и твар꙽ ‹Снѣгоземщина› , та мьнѣ особисто нє ѥ люб꙽

Як сусул, можеть пак бути всїчїнє з субстантивизацією. Добре воно є вїдомо сербській та хорватській, точно, й богатьом иним словїнським мовам, та, руській також не чудже.
Отже, з <Снѣжна зємлıа> могли бисмо водержати <Снѣжна> або <Снѣжнаıа> в декотрїх говорїх(північній бесїдї напе́вно). Рівн. до хорв.: Њѐмачка̄ (др̀жава).
Похідни так само не суть сутужни, з усїчїнєм або без:
Краıанин (Зємли) Снѣжноѩ, Зємлıанин Снѣжноѩ;
Мὁлва (Зємли) Снѣжноѩ
А як ити переданєвїше, то зміжно й прикмїту робити: снѣжєн/снѣжна/снѣжно. Се би не сїяло плутаня.

Чому? За корінь взяв ісланд-, бо саме так і в ісладській похідні творені, а коротше ніяк не вийде. В лужицькій, на приклад, "Islandska", а -ska ≈ -щина.

Я ж кажу, дурня

»Я ж кажу, дурня«

Так Ви ж доси не навели аргументів?!

Або викидаємо -ландія (див. Ирщина, Фінщина, Тайщина), або залишаємо як є

І так жартують що треба поміняти назви місцями, а так то точно лишіть крижину Ґренландії😂 чи й Антарктиді