Та не калька же. Коли говоримо про кальку, то маємо на гадці свідоме, вмисне списування чужих слів. Чому ви такі певні, шо корінь вїд- люди взяли, скопіювавши його з московського -ведение? Українська не може вживати цей корінь у такому словотворі? Я його користаю, бо він маловживаний у нашій мові й коротший за знав-, а -відь/-віда за -знавство. І справжня калька би була -відання, а тут лише корінь спільний. То є збіг і ваші вигадки, не більше.

Ви читати не вмієте? Адже я все написав у коментарях 🤷‍♂️

<Коли говоримо про кальку, то маємо на гадці свідоме, вмисне списування чужих слів.>

Ne neminõtye. E ci malo pricladœu po móuvax, coli slovo ci slovolõcyba uinicneity prostomy pèrecladomy iz inxyui móuvui ne oumuislno a prosto u sléd dougya sutuicou su inxyoiõ móuvoiõ. Na pr., u slovacyscœi móuvé leud ceasto coriataieity iz slova ‹zvyknúť› uiraziti uiclõ ci ceasto-trualõ déyõ, xotya tô e prœst pèreclad õgorscoho ‹szokni› u tacœumy znacyeinïé, a pitomo i pravilno slovacyscoiõ na tô slougeaty ceastilno-trualni pocepui déyeslœu, na pr., ‹pekávať› (← ‹piecť› "pecti") zamésty ‹zvyknúť piecť› "pécati", ‹chodievať› (← ‹chodiť›) zamésty ‹zvyknúť chodiť› "xodiati/xadiati", ‹sedávať› (← ‹sedieť›) zamésty ‹zvyknúť sedieť› "sidiouati", rœuno i prostomy pèrecladomy némecyscoho ‹umkommen (er kam um ...)› e u slovacyscé ‹prísť o› u znacyeinïé "guinõti, tratiti/gõbiti cyto". U suœuy cèreûd, i u õgorscé e slovo ‹szemtelen› u znacyeinïé "derz, naxaben; derzo, naxabno" prœust pèreclad slovacyscoho ‹ bezočivý; bezočivo› u tacœumy znacyeinïé; u slovacyscé e tô pitomo sloveansco znacyeinïe seoho slova — porœunaite i su daunyorousscuimy ‹бєзочьство› "bezsòrômstuo, necestïe, bezcestïe", ‹бєзочьствовати› "vesti sea bezsòrômno", ‹бєзочьнѣ› "bezgòlôvy, derzo, lapy, naxabno, samopèuno" — õgorsca pitomo tacoho ròzvitcou znacyeiny œd *"bez œucïou → naxabno, derzo, bezgòlovo, samopèuno" ne znaieity. I usi tœ pricladi sõty stali ne cyto oumuislno cto yix pèreclade, a prosto cèrêz tésen sutuic meidyu móuvami.

Ta coli i oumuislno, incoli tô mogeity bouti i na coristy. Na pr., latinscœ slova ‹subiectum› ta ‹obiectum› sõty prosti pèrecladi daunyogrecyscuix slœu ‹ὑποκείμενον› (*"cyto legity pœd") ta ‹ἀντικείμενον› (*"cyto legity proti"), teaclo, a prostomy pèrecladomy latinscuix slœu sõty stali i ‹podmiot› ta ‹przedmiot› u leadscé, ‹podmět› ta ‹předmět› u cêxyscé, ‹podmet› ta ‹podmet› u slovacyscé, ‹Unterstand› ta ‹Gegenstand› u némecyscé, ‹onderwerp› ta ‹voorwerp› u nizozeimscé, ba, i u orabscé e ‹ مَوْضُوع‎ › (/mawḍūʕ/) "pœudmêt" prœust pèreclad grecyscoho ‹ὑποκείμενον› — œd *"clasti/logiti [dolou]", i veatscê ‹подлежащее› e prœust pèreclad grecyscoho ‹ὑποκείμενον›. Xotya u xirocé znacyeinïé mogeity si slova bouti zastõpleno slovami "récy", "osoba", *délo", "tuœur", simy slovam xuibity póunota znacyeiny u leubomõdrïé, de meidyu yima duoyista protistava znacyna e. Na pr., inodscê ‹कर्ता› (/kəɾ.t̪ɑː/) xotya i slougity na pèreclad/pèredatyõ slova "subiectum; subject", ne e dosta loucyno slovo, znacity bo peruésno "déteily, déy, ciniteily", a iz pogleadou œdvòlôcyna muislyeinïa — leubomõdersca, na pr., u tœi ge pisemscé ("γραμματική") uirazity sõty teamui "object" nevérno/crivo", a-t'ge "subiectum, ὑποκείμενον" ne use e "déy, déteily, ciniteily", na pr., u stradavé/terpivé stané "subiectum, ὑποκείμενον" ne e géden déy/déteily/ciniteily.
Tomou incoli prœust pèreclad mogeity bouti zayèu, quareatyi móuvõ nepitomui/stòrônscui pervçui, ta incoli e prosto neminõtyu i mogeity bogatiti móuvõ.

Ярославе, ви не написали нічого сутнього, шо би підперло ваші гадки про калькування.

🤦‍♂️🤦‍♂️🤦‍♂️

До чого тут відати?
У нас є проповідь, доповідь, розповідь, приповідь, сповідь, заповідь, відповідь, оповідь тощо
Але в складних словах -відь — це московщина, калька від -ведение.
У нас — -знавство

Боговедение — богознавство
Законоведение — законознавство, правознавство
Книгове́дение – книгозна́вство
Краеве́дение – краєзна́вство
Лесове́дение – лісозна́вство
Машинове́дение – машинозна́вство
Музееве́дение – музеєзна́вство
Народове́дение – народозна́вство
Почвове́дение – ґрунтозна́вство
Правове́дение – правозна́вство, правни́цтво
Природове́дение – природозна́вство
Тощо