Від "відати".
r2u.org.ua: відати
Підтримую !
Дуже добре!
Я вподобайку не поставлю, бо не вважаю, що суфікси треба перекладати (ідійотізм), але з усього це найлучше
Turok NeKozak, а поважні користувачі вважають, що суфікси треба перекладати й тому модератори додали в покажчик осідку розділ "морфеми": 
https://slovotvir.org.ua/areas/morfemy
Можливо.
Чого це?
-відь — це калька з москвинської — -вєдєніє 🤦♂️
Ба більше, -від — калька москвинського -вед: краевед, грузиновед, монголовед...
Наше — -знавець, але не завжди універсальна частина/слово може згодитися до кожного складного слова з -логія
Дурня, звиняйте.
Чи, може, знаєте приклади складних слів з -відь?
Не впроваджуймо! Це москвинська калька — ведение.
У нас є доповідь, проповідь, відповідь тощо, але знавство у складних словах
Демонологія, теологія — сюди підійдуть ваше слів'я/слив'я/слов'я/слув'я
А біологія, термінологія та інші науки — краще підійде знавство. Так само, як до знавство підійде астрономія.
Бо якраз до астрологія ні слів'я, ні знавство точно не підійдуть, це радше зорегадання. Як хіромантія — рукогадання.
Звичайно, можна тупо калькувати, але з цього нічого хорошого не вийде
»А біологія, термінологія та інші науки — краще підійде знавство. Так само, як до знавство підійде астрономія.
Бо якраз до астрологія ні слів'я, ні знавство точно не підійдуть«
Ba, u drous., a slova na "-logia" sõty daunya i znana ouge za daunioroussoyui dobui, slovo ‹slovo› znaci ne lixye prosto "a word", ale yzocrema i "meaning, sense ; instruction ; definition ; study ; doctrine".
А ще в давньоруській языкъ означало не тільки язик, а ще мову, нарід/плем'я тощо 🤷♂️
🤦♂️
Маємо ж: життєпис, дієпис, землепис, часопис тощо.
r2u.org.ua: *опис
Головний корінь у слові "наука" (у білорусів "навука").
Так, не передає, але, як на мене, може іноді підійти, наприклад, "життівництво"("біологія"), "вимірництво"("метрологія")
То калькуйте далі.
Cyto "calkouite daléy"? Caziõ Vam ‹-œustuo› ne pèredasty znacou "-λογία". Do ceoho e tou "calka"?
Ялисію, уявляєте, це нормально, й так і повинно бути. Ви хочете видіти переклади «моя рука робить мені боляче» замість «моя рука болить» і радіти від «точности» перекладу. Я ледве стримую ся щоби не одвітити на оте ваше «ne pèredasty znacou» неналежними словами.
Ви намірюєте дослівно перекласти грецьке «-λογία» і орієнтуєте ся на чужу мову, замість того, щоби користати/виростити своє оруддя творення. Якщо ми би, на приклад, принесли в Грецію язичництво, то греки би казали «Наше -λογία не передає значення загального руського -івство. От в них гнучкіша мова вийшла.» і прагнули би калькувати то «покручівство» як «покручологія», то що.
Вторення чужих мовних конструкцій зробить з нашої мови тільки вторинність. Українська мова має свій шлях, пам'ятайте це.
Lõcavo mõdrouiete.
< мова має свій шлях>
Uinaiti colo?
Ясно, у лівий космополітизм ще не награли ся. Тепер я зрозумів, до чого вам саме латинка.
фізіологія – фізіоложжя
археологія – археоложжя
міфологія – міфоложжя
термінологія – терміноложжя
семантологія – семантоложжя
соціологія – соціоложжя
філологія – філоложжя
орнітологія – орнітоложжя
технологія – техноложжя
нумерологія – нумероложжя...
r2u.org.ua: ложе
+ Як фонетично правильніша форма закінчення для латинсько-грецьких назв наук, суфіксу -логія.
Тяжко.
Можна сприймати як похідне від слова "ложе", тобто "орнітологія" це "ложе для знань про птахів". Красномовно?
ну щось таке...
<Можна сприймати як похідне від слова "ложе", тобто "орнітологія" це "ложе для знань про птахів". Красномовно?>
Для чого є так сприймати? "Ложе для знань"?? Чого ради є така "творчість"? Не красномовність, а "красновидумка".
По фонетиці.
Чому Ви гадаєте, що в руській грецьке -λογία дало би <-ж->? Та й *о в такім оточенні мало би бути гармонизовано. И коли вже намагаєтеся ладити -λογία до руської фонології, то чому перші частини наведених Вами прикладів (фізіо-, терміно-, міфо-, орніто-) даєте вятсько-лядські?
Для дуже вумних, які наче борються з кальками, натомість самі підпирають москвинські кальки.
-відь — це калька з москвинської -ведение.
В укр. мові є прості слова з -відь:
Сповідь, доповідь, заповідь, відповідь, розповідь, проповідь тощо.
Але в складних словах вживаємо -знавство:
Природознавство, землезнавство, книгознавство тощо.
+
-
українці крім того, що знають, ще й відають, тому ніяка це не московська калька.
довідатися, довідник+
Українці вживають -від/-відь у простих словах, а не складних: доповідь, розповідь, відповідь тощо.
Москвини вживають у складних словах: -ведение
Українці у складних словах вживають -знавство а не -відь: природознавство, тваринознавство, книгознавство тощо
•sluœvye
Vuimóuva:
/•ˈslywjɐ/ (PD), (PN): /•ˈslu͡ɶwjɛ/
PD: /•ˈslywjɐ/ (PD)
PN: /•ˈslu͡ɶwjɛ/
Serednye Polieissye: /•ˈslʉ͡ɵ̯wjɛ/
Ponizuœvye Pripẽti: /•ˈslʉ̯͡owjɛ, •ˈslɥ͡ɵwjɛ/
Sarnui, Dõbroviça, Sloutchy, Stuir, Voronégyscina: /•ˈslɥ͡ɪwjɛ, •ˈslʉ̯͡ɪwjɛ, •ˈslu̯͡ɪwjɛ, •ˈslʷɪwjɛ, •ˈslɥ͡ewjɛ, •ˈslʉ̯͡ewjɛ, •ˈslu̯͡ewjɛ, •ˈslʷewjɛ, •ˈslɥ͡ɘwjɛ, •ˈslʉ̯͡ɘwjɛ, •ˈslu̯͡ɘwjɛ, •ˈslʷɘwjɛ/
Lõçsc, Nuœugorod Voluinscuy, Ruœuno, Gitomier, pœunuœcy Cuiyéuscinui ta, cerez Dniepro, pograniccye Uzxuœidnoho Polieissya: /•ˈslʷɪwjɛ, •ˈslʷɘwjɛ, •ˈslʷʏ̼wjɛ/
Boslo ta puœunœcy Rovenscinui, puœunœcy Cuyéuscinui (Ceornobuilscina): /•ˈslʉwjɛ/
Radomuischly, Duimér, Ivancœu (na zaxœd ta puœunœcy œd Cuyova): /•ˈslʷewjɛ, •ˈslʷɛwjɛ (•ˈslʷɶ̼wjɛ)/
puœunœcy Cuyéuscinui, ceasti Gitomierscinui: /•ˈslɶwjɛ/
u usiex vuisje recenuix crayiex mogé bouti i: /•ˈsɥ͡iwjɛ, •ˈslᵝiwjɛ/
Zaxœdne Polieissye: /•ˈslʷɪwjɛ, •ˈslɥ͡ɪwjɛ/
Berestiyscina, boslo Zacarpattya: /•ˈslʉwjɛ; •ˈslʏwjɛ/
Prõjani: /•ˈslu͡ɵ̯wjɛ, •ˈslu͡o̯wjɛ, •ˈslʉ͡ɵ̯wjɛ, •ˈsluːwjɛ, •ˈslʉːwjɛ/
puœunœcy Pripẽti: /•ˈslu̯͡ɵwjɛ, •ˈslʷowjɛ, •ˈslu̯͡o̝wjɛ, •ˈslʷo̝wjɛ, •ˈslʷœwjɛ/
zaxœd ta puœunœcy Pœdleaxxya: /•ˈslʉ͡ɵ̯wjɛ, •ˈslu͡o̯wjɛ ; •ˈslu̯͡owjɛ, •ˈslʉ̯͡ɵwjɛ, •ˈslʉ͡ə̯wjɛ, •ˈslʉ͡ɘ̯wjɛ, •ˈslʉ̯͡ɪwjɛ, •ˈslɥ͡ɪwjɛ ; •ˈslʊ͡ɐ̯wjɛ, •ˈslʊ͡ʌ̯wjɛ/
Verxovina: /•ˈslo̝wjɐ, •ˈslʊwjɐ, •ˈslʉwjɐ/
Soumscina, Lémcovina, ceasty Zacarpattya: /•ˈslʊwjɐ/
puœudeny Berestiyscinui: /•ˈslᵝiwjɛ, •ˈslʷiwjɛ/
Poyasnyéingne znacyéingna:
u drous. ‹slovo› znaci ne ino prosto "slovo=word*, a i "meaning, sense", *explanation". Tout e "•sluœvye" ròzoumieti he "interpretation, study" — "that which can explain or explains*.
+
-слів'я
Пояснення тут:
фонологія (фонетична система)
підтримую! Давно вживане добре слово, яке знають усі
—
Кожне слово треба дивитись окремо, а не підганяти під якісь рамки.
Наприклад, астролог — це хто? Зорезнавець?
А астроном тоді хто?
Астролоґ — зорезнавець, астроном — зорезаконник. Є слова беззаконник і законник «знавець законів».
Якась дурня. Невдалі кальки 😁
Астроном — зорезнавець
Астролог — зорегадальник
Нащо аж мінус. Звично так перекладати, тільки псевдонауки інакше, може ще якісь винятки