-лог — закінчення, яке передбачає належність до галузі навчання, дослідження певного предмета (біолог, геолог, генеалог), чогось сказане, або способу виступу, розповіді.
Те саме питання в мене далі залишається. Будуть певно казати на неї "-відка". Чи є така будова хибною? Напевно ні, але й казати на неї "-від" також не буде хибним, так само як казати на нього "-віда". Також, я там нижче запропонував відміну "-віда", яке зустрічається ву слові "всевіда". Гадаю, шо якби дуже хотіли, то можна було б використовувати дві форми паралельно, "-від" для нього, а "-віда" для неї. Але лише якби дійсно дуже хотіли.
Тепер ясно, але, чесно кажучи, мені більше подобається простір "-знавець".
А якщо від кореня "-від-", то ліпше з якимось чепенем, проте це неточно...Слід ще думати.
Якась знову повна дурня. Треба дивитись на кожне слово окремо, а не штучно підганяти під якісь рамки.
Наприклад, астролог — це хто? Зорезнавець?
А астроном тоді хто?
Те саме з -від.
Чому тоді не -вед: краевед, товаровед, землевед, почвовед, книговед?
І переходьмо відразу на язык, авжеж.
A pro mene -λόγος ta -λογία naitẽcne tacui -slwfïe (-slwfïa) ta -slwf. I tô ne e "mertuuy prẽmuy pèrêclad". Ẽti, na pr., θεολόγος; <bogovéd(a/eç)> e "cto védaie/vésty boga", ale θεολόγος boga ne conecyno vésty/védaie, a <bogoznaueç/-znaleç/-znay/-znateç> e *"cto boga znaie" — ta θεολόγος ge ne conecyno "znaie" boga. Darma e gadati -slwf ta -slwfïe/-slwfïa "mertuomy prẽmomy pèrêcladomy"; slova zo *slou- u d.-rous. imõty dougye xiroke colo znacyeiny, sèrêd yacuix i znacyeinïa "ouca, oucyeinïe" i "znacyeinïe, tóumacyeinïe, tóuc; tẽma, tẽmleinïe", i "récy, móuva; tẽganïe (tractatus), badanïe" i "vidocyeinïe, vidwcystuo, witnessing, record", cyto use e gornõto u gr. -λόγος ta -λογία. Ou "vésti/védati" ta "znati" e yaca statnwsty (staticity) ta conecynwsty (finality), bez prostorou dlya badanïa, iscanïa, tẽganïa, glẽdanïa — prosto [ouge] "znaie, vésty/védaie" boga. Déyeslovo <znati> znacity gòlôuno i pèrédo usém "bouti znaywm zu cuimy/cimy", déyeslovo <vésti> gòlôuno i pèrédo usém "bouti utuoryênou/nazdanou (to be informed)"; to-b'-to sia déyeslova ne daiõty ci daiõty malo prostorou dlya badanïa, iscanïa, tẽganïa, glẽdanïa, roztecou (discourse), puitanïe, i heto ouge xeuta sõty znacẽtnui hopisou.
r2u.org.ua: всевіда
Одним складом.
r2u.org.ua: відати
Від "відати":
Порівняй з новотворами для "-логія":
-логос
Водовід (від слова водити, вести),біловід (чиста вода), гниловід (погана вода) від слов вода, газопровід - проводити
То від, а то вїд. Водовід та газопровід узагалі чистий суржик.
Дуже гарно!
Цікаво як така форма працює щодо роду. Щось-від означатиме й жіночий і чоловічий роди?
Те саме питання в мене далі залишається. Будуть певно казати на неї "-відка". Чи є така будова хибною? Напевно ні, але й казати на неї "-від" також не буде хибним, так само як казати на нього "-віда". Також, я там нижче запропонував відміну "-віда", яке зустрічається ву слові "всевіда". Гадаю, шо якби дуже хотіли, то можна було б використовувати дві форми паралельно, "-від" для нього, а "-віда" для неї. Але лише якби дійсно дуже хотіли.
Щось я взагалі не втямив, що Ви міните. Поясніть ще, краще на прикладах)
Звісно. Бачу декілька відмін:
1. Він — -від; вона — -від;
2. Він — -від; вона — -відка;
3. Він — -віда; вона — -віда;
4. Він — -від; вона — -віда.
Тепер ясно, але, чесно кажучи, мені більше подобається простір "-знавець".
А якщо від кореня "-від-", то ліпше з якимось чепенем, проте це неточно...Слід ще думати.
Якась знову повна дурня. Треба дивитись на кожне слово окремо, а не штучно підганяти під якісь рамки.
Наприклад, астролог — це хто? Зорезнавець?
А астроном тоді хто?
Те саме з -від.
Чому тоді не -вед: краевед, товаровед, землевед, почвовед, книговед?
І переходьмо відразу на язык, авжеж.
A pro mene -λόγος ta -λογία naitẽcne tacui -slwfïe (-slwfïa) ta -slwf. I tô ne e "mertuuy prẽmuy pèrêclad". Ẽti, na pr., θεολόγος; <bogovéd(a/eç)> e "cto védaie/vésty boga", ale θεολόγος boga ne conecyno vésty/védaie, a <bogoznaueç/-znaleç/-znay/-znateç> e *"cto boga znaie" — ta θεολόγος ge ne conecyno "znaie" boga. Darma e gadati -slwf ta -slwfïe/-slwfïa "mertuomy prẽmomy pèrêcladomy"; slova zo *slou- u d.-rous. imõty dougye xiroke colo znacyeiny, sèrêd yacuix i znacyeinïa "ouca, oucyeinïe" i "znacyeinïe, tóumacyeinïe, tóuc; tẽma, tẽmleinïe", i "récy, móuva; tẽganïe (tractatus), badanïe" i "vidocyeinïe, vidwcystuo, witnessing, record", cyto use e gornõto u gr. -λόγος ta -λογία. Ou "vésti/védati" ta "znati" e yaca statnwsty (staticity) ta conecynwsty (finality), bez prostorou dlya badanïa, iscanïa, tẽganïa, glẽdanïa — prosto [ouge] "znaie, vésty/védaie" boga. Déyeslovo <znati> znacity gòlôuno i pèrédo usém "bouti znaywm zu cuimy/cimy", déyeslovo <vésti> gòlôuno i pèrédo usém "bouti utuoryênou/nazdanou (to be informed)"; to-b'-to sia déyeslova ne daiõty ci daiõty malo prostorou dlya badanïa, iscanïa, tẽganïa, glẽdanïa, roztecou (discourse), puitanïe, i heto ouge xeuta sõty znacẽtnui hopisou.