Як у словах: грабі́ж, платі́ж, краді́ж...
Добре тим, що змінюючи лиш один звук зберігає наголос на останньому складі (на відміну від попередніх пропозицій).
Підтримую абсолютно! Дуже приємно, коли змінивши лиш одну букву можна слово і українським зробити таким собі маркером українішності, і міняти не сильно прийдеться!
Ну от тим хто не турбується про доладність таких задумів і просто не хочуть відходити від того до чого звикли, сподобається.
Протестантизм — Протестантність,
Бодіпозитивізм — Бодіпозитивність,
Комунізм — Комунність,
Деспотизм — Деспотність,
Ескапізсм — Ескапність,
Варваризм — Варварність,
Ідіотизм — Ідіотність...
(Для тих випадків, де "-ність" доречно, звісно ж)
Цікаво, шо в бовгарській (-изъм), сербохорватській (-izam/-изам), та словенській (-izem) у тому суфіксі є вставні голоски перед /м/.
ДИСтопіЧНА (ідея,рух), зміна, станиво
= / = НЕПРИЙНЯТНІСТЬ
=/=
- (-з)в)ерть
/засадерть/близько до (дестопічна течія)
;
-ерть
/
Коли-бонь, то й:
- (-а,о,у,е,ь,й+) -бня, (ь,й)+ня
/засадебня/
/роздовбня/
/розбійня/
/відбійня/
/розгульня/
;
-, жва, ижва, іжва -ньва,
/боронижва/,
/притаманьва/приста(ї)ньва/
/пори(ї)ньва/
/
;
-ежа, ежінь, іж, іїж, -іль
/стовп-ежа/,
/викрив-ежінь/
/геп-іїж/
/гульбіїж/
;
- (т)ь)во, -(е)збо, е)зво, е)зва, -зло
/покрутьво/
/горитезво/
/міризло/
;
-(и)тва; (и)х)ва, (и)з)ва, -зво
/гонитва/
/дробизво/
/притихва/
=
;
-ерзь, -ерзя, -
;
-изня, -езня
Щоб Не "московщина" , а САМЕ -
-
московизло
/
москодряпля
і
моско(-друх)_ля
______________
,
моско-(в)изло)
/
моско-(в)ижжя)
,
моско-(в)іжжя)
,
москодряхля
/
МОСКОДРУХЛЯ
/
моско- друх- ля
і
москодряпля
________________
,
москодряпбза
москогепза
,
моско-(в)ижжя)
,
моско-(в)іжжя)
,
москорухва
,
москорухня
,
\
московзня.
-(в)жня)
% 💯💩👍
_____
________
___
москоляпство
,
московерзя
________________
Протестантизм — Протестантство,
Бодіпозитивізм — Бодіпозитивство,
Комунізм — Комуннство,
Деспотизм — Деспотство,
Ескапізсм — Ескапство,
Варваризм — Варварство,
Ідіотизм — Ідіотство...
(Для тих випадків, де "-ство" доречно, звісно ж)
ВА́РВАРСТВО, а, сер.
1. Низький ступінь культурного розвитку, неуцтво, грубість, безжальне ставлення до культурних цінностей.
ВАРВАРИ́ЗМ, у, чол., лінгв. Запозичене чи створене за зразком якоїсь іншої мови слово або вираз, що порушує норми даної мови.
варваризм не ие идеина течіиа.
»варваризм не ие идеина течиіа.«
A ouge, atge ni ‘•ism’, yz perédjcha, ne e ‘ideological trends’ — yz perédjcha, tó e ‘dieiagne na cin coho/ceoho, he cto/cyto’, p. n., ‘marxism’ znacity *‘postõpovagne sliedouiõtchi za Marxomy’, a ne “Marx+stvo”. Ino tacuy vuiclad dasty ròzoumieti ceomou i ‘barbarism’, ‘archaism’, ‘betacism’ tc., ne znaceatchi jadnui tecieyui, ta tecieyui he ‘capitalism’, ‘revisionism’, ‘marxism’, ‘scholasticism’ tc., usie e tvoreno iz *-ισμός.
Varvarizm ne znacity ‘varvar•stvo’ u ciouttie zagalou varvarœu, ale ‘dieiagne na cin varvarœu, he varvarui’. I prosto samoho ino pocépa ‹•stvo› tou ne stané.
-
(v. moyõ izmiencõ ↑).
Або '-івство/-инство', коли від людського імені
Na pr.?
Coli œd ‹•œu•stvo›, to xuiba iz ‹•œu•› œd ‹•ou•› u réclax na ‹•ou•ati›, na pr.: ‹marxouati› *‘μαρξίζω’, → ‹marxœustvo› ‘μαρξισμός’, ta ne œd *‹marxœu› u ciouttie ciy/coho + ‹•stvo› — tó ne dasty ciouttié ‘μαρξισμός’.
A ‹•in•› ne viemy yac moglo bui tou dieiati pro ‘•ισμός’, xuiba sõty récla iz ‹•in•›, oge ya yea ne znaiõ.
Ne gadaiõ, cyto nam conecyno treba calcouati morphémnõ structurõ tchioudjoho slova, ta iesce pogadaiõ i perégleanõ cytodo œdpoviednosti samie seoho suffixou
+, порівняй: ‹християнство› (від 'християнин' + '-ство') проти Χριστιανισμός "буття християнином, поступування як християнин"
A gadayte. Χριστιανισμός e greçscoiõ tomou cyto e œd récla *χριστιανίζω *‘ciniõ, postõpouiõ he yn xrystian’, si riecy perviesno ne znacity ‘izbierno xrystiane’ he u rous. slovie ‹xrystianstvo›, ale ‘xodiegne, postõpovagne na cin xrystian’.
Xotcha yz inchoyie storónui pogleanymo na toe, yac Grincénco u svoyeimy slœunicie tóumacity deyacœi slova na '-stvo':
Византі́йство, -ва, с. Образъ мыслей и поступковъ, подобный византійскому (
= βυζαντινισμός)