Та таки ніби були: приросток з'являється тільки в Галичині, що була більше під впливом польської, а на Великій Україні його не помітно, що свідчить про його найімовірніше польське походження.
»Та таки ніби були: приросток з'являється тільки в Галичині«
Dalieye cèsti e negœidno! Darouïte, ta nacazyeni'ste negadcovanomy / neslovéisnomy / bezmuislnomy ("with irrational, illogical") leacomy galicystua, i gadaiõ viem œdcui ( œd coho). Ya ne idõ byrati Vam Vasyoho prava na suoye stanovisce ("position"), ta nagadaiõ cyto bœilxésty toho cimy roussca móuva geledé ("owes") suoyeiõ pitimœsttyõ, tb. 'rousscœsttyõ', e vuiniclo na zaxœdnax zéimniçax, ci Vam tó e lioubo abo ni. Dougye gialy cyto, pri Vasyie ròzoumie, he gadax, ne goden este vidieti rœzniçõ médyu upluivui ci cerpainnhami yz leadscui u rousscie ta pitomo galicysco-rousscomy ci zagalomy pœuldenno-zaxœidno-rousscomy.
З-пів-результат злиття префікса с- (з-) на позначення з’єднування, об’єднування та іменникової основи пів- «половина»;
Небачу нелогічність і чужорідність даного префікса
Почитайте, будь ласка, опис до перекладу "су-" та мою відповідь до коментаря Івана Росохи. Там усе пояснено.
То хай буде і те і друге .Якщо воно природним чином могло утворитися то хай .
А навіщо, коли нашого досить?
»А навіщо, коли нашого досить?«
Yacoho 'nasyoho'? Ne vieste cyto yz slova ‹is polou / yz polou› e xiroco coristano u dauniorousscuix pameatcax?
Можливо й користано, та вже цей префікс забувся на більшій частині країни - розвиток мови. Саме той, що робить нашу мову гарною та стрункою й насамперед українською.
Ви написали, що "спів-" у південно-західних говірках - не вплив польської. Так на тих теренах часто з'являються й архаїчні слова, що забулися в більшості говірок. І той розвиток не можна нехтувати.
А, тобто "забуття" питомих українських слів — це розвиток мови? Що тоді робите тут?
До слова, тоді вже треба викидати й спіл-, бо це той самий спів-.
"А, тобто "забуття" питомих українських слів — це розвиток мови?"
Якщо вони відмирають природним чином, то я Вам здивую: у будь-якій живій мові слова виникають і зникають, забуваючись
"До слова, тоді вже треба викидати й спіл-, бо це той самий спів-."
А це з якого дива? Є повно слів на Великій Україні з цим коренем: спілка, спілкувати, спільний, спілчливий тощо.
»забувся на більшій частині країни [ 'на Великій Україні' ] - розвиток мови«
Na tœy cyto seohodni e veatscomóuna?
___
»Вам здивую: у будь-якій живій мові слова виникають і зникають, забуваючись«
‹Yzpœul-› nie nicõdui ne yzniclo ni nezabouto. Divouati idé...
P. Meleteny ne tomou da se slovo na 'pereclad' cyto, ni bui, 'yznice' ci 'zabouto' e, a ino ponevagy u yeoho oumie pravõ 'oucrayinscõ' móuvõ cineaty naimolodxi miesiani narieccia a pœuldenno-zaxœidnui narieccia zové 'galicysca', mneatyi 'leadsca'.
Суспільство (не співспільство), сусід (не співсід), сучасний (не співчасний; польською до речі якраз współczesny). Перше й останнє слово - новотвори, тому цей приросток і досі плідний.
Перекладіть українською interlocutor, co-author, coexistence, to cohabit, cooperation, collaboration.
Сурозмовник, суавтор (сутворець), життя (буття) разом, сутрудовництво.
От лишенько, щось не бачу цих слів у словниках...
r2u.org.ua: Сурозмов*
r2u.org.ua: Субес*
r2u.org.ua: Сутв*
r2u.org.ua: Сутр*
r2u.org.ua: С*труд*
Натомість суть
r2u.org.ua: співроз*
r2u.org.ua: Співбе*
r2u.org.ua: Співтв*
r2u.org.ua: Співтр*
r2u.org.ua: Совладелец
r2u.org.ua: С*робітник
Галицька диверсія проти вкраїнської мови!
Ви, на жаль, не товмачите вмісту словниць як годиться. А треба зважать на: рік видання словниці, звідки родом її творець, які є на її одгуки, чи багато инших словниць із цим словом чи частиною слова, чи є воно (вона) особливо в Грінченковому "Словарі..." тощо.
І ваше "натомість" теж галицьке слово. У мене почуття, що ви рідко чуєте живу народну українську мову, як чуєте її взагалі. То хоч би класиків читайте.
+++