Твердження що "спів" ято з польської єс недолугий дур.
Ба це польщина współ-. Коли це не так, то доведіть.
Ні, добродію, це діє не так. Коли Ви вважаєте, що це з польської, доведіть
Тоді це чеське spolu-
А взагалі не видумуйте ,воно в багатьох слов'янських мовах є
Добродію, про мене, як у вас це діє. Прикмічу, що про це стонадцять раз говорили. Усякі причетники (я так само) наводили різні поясніння чому це таки польщина, а чи ви ймете віри – инча розмова. Ба торочити під кожним спів-ом ніхто не буде. Шукайте в давніших бесідах.
"Добродію, про мене, як у вас це діє."
Не "у мене". Доводити твердження повинен той, хто його висунув. Ніхто тут ніяких доказів походження з польської, крім схожості, не дав (хіба, може, я прогледів).
Денисе, так наведіте "поясніння чому це таки польщина", бо’м доводів окрім "бо в ляхів так само" ще не чув
+ Романе
Якщо вилучати з мови спів-, то й твар спіл- теж. "Спілкування", "спільний", "поспіль", "суспільство" тощо треба міняти на “питомі вкраїнські слова”.
Це тут до чого? Знайдіть у класиків спів-ів. У мові більшості їх і не було, тому "якщо.. то.." ні до чого.
мова класиків ≠ мова більшости
а паче ≠ уся руська/вкраїнська мова
А ми правимо про зразкову мову (чи то загальну, коли вам до сподоби). Місцева мова перехідних говірок, що їх більшість не повинна знать, нас не цікавить. Створюйте місцевий Словотвір і туди, про мене, хоч увесь словник Желехівського перепишіть.
<мова класиків ≠ мова більшости>
Яку ж тоді мову вони одбивають, як не більшості укр. говірок? Чи не самі її вигадали?
мова класиків = мова вкремих людий, та й готово
"А ми правимо про зразкову мову (чи то загальну, коли вам до сподоби). Місцева мова перехідних говірок, що їх більшість не повинна знать, нас не цікавить. Створюйте місцевий Словотвір.."
Денисе, прошу, вкажіте де в правилах Словотвору сякоє писано
"мова класиків = мова вкремих людий, та й готово"
Неправда Ваша. Добродій Денис все правильно сказав: "Яку ж тоді мову вони одбивають, як не більшості укр. говірок? Чи не самі її вигадали?"
Класики, хоч би й додаючи московізми й црк-слнізми, писали на основі говірки/говірок свого краю або й ширше. Вони засвідчували вживані іншими людьми слова
"Якщо вилучати з мови спів-, то й твар спіл- теж. "Спілкування", "спільний", "поспіль", "суспільство" тощо треба міняти на “питомі вкраїнські слова”."
Неправда Ваша, п. Кароліно. Слів зі спів- у класиків до кінця 19 ст. не знайшов. Знову: якщо слова спільнокореневі, це ще не значить, що або обидва питомо наші, або обидва чужі.
Романе, кажден писав говіркою свойого села, та ж треба затямити, що в кажнім селі своя говірка зі своєю лексекою, фонетикою й под., та й мова кажного вкремого носія так само може різнитися від мови другого в межах одної говірки. То ж як можна брати мову врекмих людей за загальновкраїнську, мову більшости?
Та таки ніби були: приросток з'являється тільки в Галичині, що була більше під впливом польської, а на Великій Україні його не помітно, що свідчить про його найімовірніше польське походження.
»Та таки ніби були: приросток з'являється тільки в Галичині«
Dalieye cèsti e negœidno! Darouïte, ta nacazyeni'ste negadcovanomy / neslovéisnomy / bezmuislnomy ("with irrational, illogical") leacomy galicystua, i gadaiõ viem œdcui ( œd coho). Ya ne idõ byrati Vam Vasyoho prava na suoye stanovisce ("position"), ta nagadaiõ cyto bœilxésty toho cimy roussca móuva geledé ("owes") suoyeiõ pitimœsttyõ, tb. 'rousscœsttyõ', e vuiniclo na zaxœdnax zéimniçax, ci Vam tó e lioubo abo ni. Dougye gialy cyto, pri Vasyie ròzoumie, he gadax, ne goden este vidieti rœzniçõ médyu upluivui ci cerpainnhami yz leadscui u rousscie ta pitomo galicysco-rousscomy ci zagalomy pœuldenno-zaxœidno-rousscomy.
З-пів-результат злиття префікса с- (з-) на позначення з’єднування, об’єднування та іменникової основи пів- «половина»;
Небачу нелогічність і чужорідність даного префікса
Почитайте, будь ласка, опис до перекладу "су-" та мою відповідь до коментаря Івана Росохи. Там усе пояснено.
То хай буде і те і друге .Якщо воно природним чином могло утворитися то хай .
А навіщо, коли нашого досить?
»А навіщо, коли нашого досить?«
Yacoho 'nasyoho'? Ne vieste cyto yz slova ‹is polou / yz polou› e xiroco coristano u dauniorousscuix pameatcax?
Можливо й користано, та вже цей префікс забувся на більшій частині країни - розвиток мови. Саме той, що робить нашу мову гарною та стрункою й насамперед українською.
Ви написали, що "спів-" у південно-західних говірках - не вплив польської. Так на тих теренах часто з'являються й архаїчні слова, що забулися в більшості говірок. І той розвиток не можна нехтувати.
А, тобто "забуття" питомих українських слів — це розвиток мови? Що тоді робите тут?
До слова, тоді вже треба викидати й спіл-, бо це той самий спів-.
"А, тобто "забуття" питомих українських слів — це розвиток мови?"
Якщо вони відмирають природним чином, то я Вам здивую: у будь-якій живій мові слова виникають і зникають, забуваючись
"До слова, тоді вже треба викидати й спіл-, бо це той самий спів-."
А це з якого дива? Є повно слів на Великій Україні з цим коренем: спілка, спілкувати, спільний, спілчливий тощо.
»забувся на більшій частині країни [ 'на Великій Україні' ] - розвиток мови«
Na tœy cyto seohodni e veatscomóuna?
___
»Вам здивую: у будь-якій живій мові слова виникають і зникають, забуваючись«
‹Yzpœul-› nie nicõdui ne yzniclo ni nezabouto. Divouati idé...
P. Meleteny ne tomou da se slovo na 'pereclad' cyto, ni bui, 'yznice' ci 'zabouto' e, a ino ponevagy u yeoho oumie pravõ 'oucrayinscõ' móuvõ cineaty naimolodxi miesiani narieccia a pœuldenno-zaxœidnui narieccia zové 'galicysca', mneatyi 'leadsca'.
"‹Yzpœul-› nie nicõdui ne yzniclo ni nezabouto. Divouati idé..."
То подайте його в класиків з Великої України, на мові яких постав сьогоднішній взірець, будь ласка.
"P. Meleteny ne tomou da se slovo na 'pereclad' cyto, ni bui, 'yznice' ci 'zabouto' e, a ino ponevagy u yeoho oumie pravõ 'oucrayinscõ' móuvõ cineaty naimolodxi miesiani narieccia a pœuldenno-zaxœidnui narieccia zové 'galicysca', mneatyi 'leadsca'."
Ви кривите мої слова, бо я написав: "приросток з'являється тільки в Галичині, що була більше під впливом польської".
У чистилище от-се неподобство.
Суспільство (не співспільство), сусід (не співсід), сучасний (не співчасний; польською до речі якраз współczesny). Перше й останнє слово - новотвори, тому цей приросток і досі плідний.
Перекладіть українською interlocutor, co-author, coexistence, to cohabit, cooperation, collaboration.
Сурозмовник, суавтор (сутворець), життя (буття) разом, сутрудовництво.
От лишенько, щось не бачу цих слів у словниках...
r2u.org.ua: Сурозмов*
r2u.org.ua: Субес*
r2u.org.ua: Сутв*
r2u.org.ua: Сутр*
r2u.org.ua: С*труд*
Натомість суть
r2u.org.ua: співроз*
r2u.org.ua: Співбе*
r2u.org.ua: Співтв*
r2u.org.ua: Співтр*
r2u.org.ua: Совладелец
r2u.org.ua: С*робітник
Галицька диверсія проти вкраїнської мови!
Ви, на жаль, не товмачите вмісту словниць як годиться. А треба зважать на: рік видання словниці, звідки родом її творець, які є на її одгуки, чи багато инших словниць із цим словом чи частиною слова, чи є воно (вона) особливо в Грінченковому "Словарі..." тощо.
І ваше "натомість" теж галицьке слово. У мене почуття, що ви рідко чуєте живу народну українську мову, як чуєте її взагалі. То хоч би класиків читайте.
"І ваше "натомість" теж галицьке слово. У мене почуття, що ви рідко чуєте живу народну українську мову, як чуєте її взагалі. То хоч би класиків читайте."
Справді? А я був побачив його в "Хіба ревуть воли, як ясла повні", та й у Левицького бачив його...
+++