Недоконаний вид: читати -> читаний (той, що читається / може читатися)
Доконаний вид: прочитати -> прочитаний (той, що прочитали)
До того, як суфіксами можна розділяти найтонші втямки, принаймні як я то відчуваю:
читомий – придатний для читання
читкий – що можна прочитати
Михайло Гінзбург та інші "Українська ділова і фахова мова: практичний посібник на щодень" розділ 4.4.2.1 про це. Там є -ний; -овний; -енний, -анний, -янний. Усі три вже подано, але вони відрізняються тим, до яких слів годяться
Таки омий, имий не годяться
Приклад із -овний?
Читомий, глядомий
Краще як вказано в "Українська ділова і фахова мова: практичний посібник на щодень" Михайла Гінзбурга та інших у розділі 4.4.2.1: -ний; -овний; -енний, -анний, -янний. Я так розумію єдина згадка -мий у цьому довіднику на сторінці 150, і там пише, що вони скоріше нехарактерні для української, є кілька слів просто прикметників
А що цей посібник пише про -имий? Чи це наш суфікс, чи це запозичення з російської?
Це і про них ніби
Рупливо, сподарю Вертислову
—
Не годиться