ЕСУМ: самоли́тий "доброякісний; міцний; солідний"; ← *самовитъ; блр. самавіты, ляд. samowity.
Не дуже до тями "респектабельний" тяжіє. Хоч слово дуже гарне.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/32773-nesamovytyj.html#show_point
Célo tẽkne. Tulc "исступленный, вне себя" u <nesamofit> e utwr (втѡр), he u mosc. <неистовый> ← *"ne-prafuy, non-authentic" ← *истѡвъ, *истовъи *"prau, prafuy, authentic, real".
Pyrfuy e tuar samofit – bez ne-, a yoho tulc e iz ocrema: "солідний" → ≈ "респектабельний".
Схоже, вас торкнулися чари Юрка Зеленого :(
Даруйте, але я нічого з Вами написаного не зрозумів.
Значення "исступленный, вне себя" в форми несамовитий є вторинний, подібно до вторинності розвитку подібного значення в рос. "неистовый", яке первісно значило "неправдивий, несправжній, неавтентичний", бо давнє истов- значило "справжній, правдивий, правий, автентичний" ← *"отой, саме той, той таки".
У руського самоли́тий (*самови́тий) є зафіксовано значення "солідний" – воно вписується в ряд найближчих значень до первісного значення *"повноцінний в собі самім, самодостатній". Що є ще тут доводити?
В такому разі, зміна тями "несамовитий" в українській мові могла бути наслідком впливу російської мови з її "неистовый", якщо це дійсно так, то вартує поверати древню втрачену тяму.
П. С. Ваше слово "вторинний" є росіянізмом часів Сталіна, навіть якщо слово не рушить законів української мови і видається слушним, з'явилось воно лишень у 1930-ті як спроба перекласти російське "вторичный".
Такї форми як "вторинний" я вживаю для того, аби інші – й Ви – могли розуміти, що я пишу. Інколи я пишу так, як бим хотів, але тоді доводиться думати більше, й багато роз’яснювати, що бере мені багато енергії та часу. Якби я замінив "вторинний" дечим більш конформним для руської, Ви могли бисте просто не розуміти, що я хочу сказати, а мені не завжди хочеться тратити час і сили для додаткових пояснень, коли інде суть питання важливіші.
Розумію і поважаю Ваш вибір.
Біль бере, коли розумію, скільки сил та часу доведеться покласти на створення нової української мови, вільної від надлишку ґерманізмів, полонізмів, росіянізмів та нелогічних тягарів, що її лишень складнять :(
Штити – шанувати, поважати.
Від псл. čьstiti «шанувати».
goroh.pp.ua: штити
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66434-shtyty.html#show_point
Даю видозмінену пропозицію від Yaroslav Shpak.
курИТИ – курЕНИЙ
ходИТИ – ходжЕНИЙ
робИТИ – роблЕНИЙ
місИТИ – місЕНИЙ
тулИТИ – тулЕНИЙ
штИТИ – штЕНИЙ
Нос?
Там апострофи суть, що значать синкопізацію складів від: иносє.
Штити – шанувати, поважати.
Від псл. čьstiti «шанувати».
goroh.pp.ua: штити
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66434-shtyty.html#show_point
Даю видозмінену пропозицію від Yaroslav Shpak.
sum.in.ua: respektabeljnyj
r2u.org.ua: поважний
- чужий корінь