Від "честити" — "шанувати". Дивіться обговорення знизу сторінки.
Гадаю, могло би ше бути "честа", "чеща".
Від "чтити/штити" — "поважати, шанувати".
Двіться в ЕСУМ-і "нечта" ("повія; сором, ганьба"; 4 т. 83 ст. ) "читати" (а саме "штити", "штитель"; 6 т. 328 ст.), та "штити" ("шанувати, поважати"; 6 т. 477 ст.).
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66436-shtyty.html#show_point
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/65107-chtyty.html#show_point
Такий ужиток "честь" і не дивний. "Чтити/штити" є вторинний твар від "честь" (*чьсть), з уподібненням /с/ до /ч/ і злиттям після занепаду редукованого /ь/ (*чьстити —> чстити —> чштити —> чтити). Можете порівняти сербське "частити" ("шанувати") з "част" ("честь"). В ЕСУМ-і під "честь" (6-312) дано "честувати" й "честити" під "шанувати" з посиланням на Недільського.
Могли би дати "честування/честовання".
Ну, спробуймо.
<Такий ужиток "честь" і не дивний. "Чтити/штити" є вторинний твар від "честь" (*чьсть), з уподібненням /с/ до /ч/ і злиттям після занепаду редукованого /ь/ (*чьстити —> чстити —> чштити —> чтити). Можете порівняти сербське "частити" ("шанувати") з "част">
Ni, ‹штити› e ‹cytiti›, ne +‹cystiti›, œd *kyt- → ‹cyt-›. ‹Cystiti› bui dalo [t͡ɕˈtɪtɪ ~ t͡sʲˈtɪtɪ], ne [ʃˈtɪtɪ] u rousscé.
Певні? Ну, /ч/ + /с/ при регресивному вподібненні й справді мало би дати /ц/, чи /ц'/, як у "грецький" (<— гречьский), але я би не писав за *čьstiti, коли такого пратвару не давав ЕСУМ.
Поважати — почитати
goroh.pp.ua: Почесть
+++