Вимова: {tʲɜˈɣ̞ɑ ~ cɜˈɣ̞ɑ ~ tʲɨˈɣ̞ɑ ~ cɨˈɣ̞ɑ ~ tʲeˈɣ̞ɑ ~ ceˈɣ̞ɑ}.
E toho malo? Ne ino tuimy.
Просто вкрали чуже слово й додали своїм письмом. Негарно.
Bwlxe nicy ne bacite? Faxe prauo. Mene ino ne finîte.
Чому ж негарно, Карле? Хтось же поставив відразу вподобайку.😂 Користувач אלישע פרוש на цей момент запропонував аж 1842 варіанти перекладів, з яких всього лише 2 слова нікому не сподобались. Мабуть Ви просто заздрите...😂
Щира правда Ваша :)
Аж цікаво, що ото за два слова, які не сподобалися.
Ці два слова "січ" та "кріпити", отут:
категорія (фіолософія)
консолідувати
До речі, гарні слова - мені подобаються. Мабуть, ще трохи подумаю і поставлю там два плюсики - це ж така дрібниця, а людині буде приємно.😂 Дарма, що він мене постійно критикує за дилетантство - я на це не ображаюсь.😂
Za ЕСУМ e tẽgy: "частина упряжі; ремінь або мотузка, що з'єднує верхній кінець голоблі з віссю переднього колеса для вирівнювання руху екіпажа (
sum.in.ua: tjazh, "деталь плуга; велике дерев'яне кільце, яким з'єднують плуг і колішню (sum.in.ua: tjazh, "сухожилля; частина м'язів, за допомогою якої вони з'єднуються з кістками і приводять їх у рух (sum.in.ua: tjazh, "вагітність" (sl-k Gelexwfscoho; sl-k Onixykefitya; sum.in.ua: tjazh), "баласт" (sl-k Piscounofa), "повозка; екіпаж" (sl-k Nedélscoho), "ув'язь у ціпу" (sl-k Luisenca).
Полісемія?
Тя́жина — 1) вес, тяжесть.
Словникь живоі народнеі, пісьменноі і актовоі мови руськихь югівщань Россійськоі і Австро-Венгерськоі цесарії (Піскунов Фортунат, 1882)
в-істотно · (в-істоті - стільки скільки відповідно - його тяж) · відчутно
вагомі - істотні
Давньоруське гривьна також значило «вага (золота, срібла)».
Пропоную(чуже) це для уникнення плутанини з "тяга́"(стягене "тягає")., та й із "тяга́" замість "тяг" у жіночому роді, як це часто вжавають у мовленні
на ваш розсуд
«тяжіння це від тяга чи від тяжа?»
Гадаю й не від того, й не від другого, а від «тяжїти».
Міра ваги або об'єму, що дорівнює місткості одного чумацького воза.
Цікава думка про те, що вага може бути цілком слов'янським словом, а можливо запозиченням у слов'янські мови ще в праслов'янську пору.
Де думка, чия?
Не пригадаю уже точно, але здається це досить поширена думка.
Здається, навіть на вікіпедійній сторінці про полонізми згадується така гіпотеза.
Подають як безпідставну
Припускаю, що може бути питоме, від "віз, везти", але піддалося впливу п. вежа, крим. маџар → мажа, нім. Wágen «віз, екіпаж, вагон» → вага.
Як з "везти" могло з'явитися "вага"?
А як з'явилося кочка, бистрий, хлюйний, жипавий? Звідки 'у' в "ру́па"?
Тягомий, тяжовий
«тяжовий»
Чому «тяжовий»? Коли вже від «тяга́», то хоча б «тяговий».
зважте ?
будь-ласка півтори кг
________
- зважте будь-ласка рівно один кіло.
- Що? що зробити??
Тяга́ = Вага
r2u.org.ua: тяга
Ідентично у мові чеській — tíha.
А "рух вітру" українською не "тяга", а "тяг".
+++
Tẽgh u rousscwy e ne ino "roux fétra", ou sœho slofa i inxyœ znacui sõty: tẽgh slwf "фраза, вираз, словосполучення", tẽgh zemyui "земний масив", tẽgh gitel "житловий масив", tẽghou dati "outecti", tẽgh "rẽd, nizca, щось безперервне, тривале, ціле, суцільне", tẽgh "гляг, coagulum".
- зважте будь-ласка рівно один кіло.
- Що? що зробити??
/
"зтягнІть"
з відки ви відсипаєте 1 кг й покладіть на терези
МЕНІ ТЯЖКО
МЕНІ ВАЖКО
/
[-здобувець-]
здобув/здобуває щось у вагомому позитивному значенні.
¬
Перетяга у значення - " пофесіонал"
Перевага
+