Англ. pint «пінта» походить від лат. *pinсta, pin(с)ta, piсta «прикрашена», форми жін. роду дієприкметника pictus «прикрашений, гарний», споріднено з псл. pěgъ, давньоруськ. пѣгыи, укр. піга́ни́стий, що має практично ідентичне значення.
Жіноча форма цього прикметника - "піга" повністю відповідатиме словотвірній моделі слова.
Ne stane ino résti perve lépxe znacyeinïe. Vésco e znati istoslwf znacyeinïa, legẽtya u iméni tẽmui, a ne lixe zuẽzcui corene meidyu móuvami. Ẽghelscê slovo <pint> e dvigeno ne znacyeinïem "crasyena", a znacyeinïem "craplena" — wd "crapiti = déti crapcui, tocykui, métui", za métui ("crapcui, crapleinïa") mérui na cwrçé.
Crwmy toho, lat. <pincta> e stradna déyepricmeta — "craplena" (ne "crapca"), docui rous. <péga> e imẽ "crapca (na télé)" — ne pricmeta. To sloveisno znacyeinïe "crapca" ne moge slougiti tuoryeinïou tẽmui "coreç zu craplenoiõ méroiõ". Slovo <pincta> e latinske, ta ẽghelscê <pint> e ne prẽmo iz lat., a iz praneçscui, bõdõtyui peruésno déyepricmeta u tẽgé *coupe/chope pinte "craplen coreç, craplene gornẽ, craplen cyban/couboc", a pac prosto <pinte>.
Як завжди не все зрозумів з Вашого письма, але ж Єлісею, пігий теж означає "плямистий", по суті - "краплений" .
Карли, я вас зрозумів. У вас москвинське - українське, а українське - москвинське, як у одного тут польсько-німецьке - українське, а українське - москвинське.
Повністю - калька з мскв. полностью
r2u.org.ua: Полностью
Nerousscuy zuõc.
І слово неруське
I tioudye slovo imeity bouti ladyeno do roussca zuõcotuarou. *i u rousscé e /ɪ/. /pinta/ e veatsca uimóuva seoho tioudyoho slova u rousscé, rousscoiõ boulo bui /pɪntɑ/.
Од "пінти" до вимови ягельського слова "pint" [pɑjnt], як од землі до неба.
Ми багато чого не вимовляємо, як вони. І навпаки.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору
Пи́нта – пі́нта
р. болг. пи́нта, бр. пі́нта, п. ч. слц. pinta, схв. пи̑нта, слн. pínt(a)
Не бачу змислу викаблучуватись і камшотити 🙈