http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/29475-mjatysja.html#show_point
Довго він терся та м'явся, поки зважився сказати про своє лихо.... (Панас Мирний)
Він усе чогось м'явся, .. бажаючи щось сказати, та не насмілюючись. (Б. Грінченко)
То що з того?
Українська мова не відає розвою слова "коливатись" до тями "ніяк не збиратися щось зробити".
Я знаю. Є слово "вагаться" (теж чужого роду). Тож я й подав це слово, бо тут близенько од прямого значіння до можливого непрямого.
<Українська мова не відає розвою слова "коливатись" до тями "ніяк не збиратися щось зробити".>
Ôdcui véste?
Дурня була в прутні твого батька, як воно злягалось із твоєю мамкою.
Хто про що, а Oleksa про злягання... рівень!
Ваша думка про мою особу мене не рупить. Ви маєте що сказать доречі?
Та-ак не рупить, що ви взяли та й одповіли.
х2 байдуже нижче, овва!
Тобто доречі таки не маєте сказать нічого. Ти ба, яка несподіванка. То бувайте здорові.
Отава мовчав. Вони не можуть рискувати... Він метався в безвиході. Що робити? (П. Загребельний)
goroh.pp.ua: метатися
Желехівський (том I, ст. 570): verlegen sein, zögern, zaudern. Пішло від "оним" (див. ЕСУМ, том 4, ст. 191),
ЕСУМ (дума): думі́ти "вагатися, сумніватися"; *doum-ē-ti → *думѣти – варіант дієслова від основи *doum- до *doum-a-ti "думати", з темою *-ē-.
Люди будуть плутати з "диміти"
Не будь, якщо мають мозок більший, ніж у черв'ячка.
+ + +
Чудове слово!
+
Слово "вагатися" є в АТССУМ. Дайте джерело на наукову українською мовою літературу, де слово "думі́ти" фігурує за вагатися.
Відколи є слово "вагатися" науковий термін?
<Слово "вагатися" є в АТССУМ.>
Там и не таке є.
<Дайте джерело на наукову українською мовою літературу, де слово "думі́ти" фігурує за вагатися.>
Желехівський I, 209: ‹думїти, думїтува́ти› "sich bedenken, anstehen, zweifeln" може бути?
+
Без цього москальського пасиву.