Ще один поборник повсюдного повноголосся.
В українській мові повноголосся властиве (не волостиве), а не обов'язкове. І деякі слова навіть мають кілька форм, одна з яких повноголоса, а друга — ні.
Наприклад, хотів-хтів, заувага-заввага.
Тому нічого не робити з Володимиром. Дайте йому спокій, як і слову «влада».
Це не евфемізм. Можливо, дисфемізм, але тут можна сперечатися.