«До дідька» — це заклик («До дідька це лайно!», або «Так, все! До дідька!»), а «бляха» — виголошення факту несхвалення тим, що відбувається («От бляха!»), чи просто вставне слово без значення для емоційного підсилення («Я тобі, бляха, що сказав?»).
Не розумію, про що тут суперечка.
Слово вже існує, таке значення, з-поміж инших, вже має.
Особисто можу підтвердити, що «притомний» в значенні «адекватний» вживане. Сам вживаю і від людей чув.
Можливо, не в книжній мові, а більше в живій, але менше з тим.
«Слушний» походить від слова «слухати» й фактично означає «вартий того, щоб дослухатись».
Тому значення адекватний, як на мене, тут заледве якось можна вивести.
Слушний — це схвалення, а адекватний — висловлення мінімальної прийнятности.
Полонізмами певні особи позначують геть усе, що співзвучне з лексикою польської мови. Тобто близько 65% всієї української питомої лексики.
Чи московське «приправы» — калька українського «приправи».