Іменник від "чути". За зразком творення "став" (водойма), "став" (суглоб) від "стати", "плив" (потік, течія) від плисти (префіксальні: "намив" від "мити", "злив" від "лити" тощо). 
інтуїтивний - чувний
Мабуть, правильно. Як корінь "чув-" у моск. "чув-ство".
Uimòufa: {wɣ̞lʲi̯͡ɜd ~ wɣ̞lʲi̯͡e̝d ~ wɣ̞lʲi̯͡ed ~ wɣ̞lʲɜd ~ wɣ̞lʲæd} – po goloscé, {ʊˈɣ̞lʲi̯͡ɜd ~ ʊˈɣ̞lʲi̯͡e̝d ~ ʊˈɣ̞lʲi̯͡ed ~ ʊˈɣ̞lʲɜd ~ ʊˈɣ̞lʲæd} – po prigoloscé.
Лат. intuitio є первісно не "споглядання", а "глядіння в що", від in-tueri "вглядіти, глядіти в". ЕСУМ (під: глядіти, І, 532) дає вгляд за "увага", та "увагу" тут є/йде розуміти як уважність до деталей, проникливий погляд, тож відповідно "інтуїцію". На саме слово "увага" суть й инші слова питомі, напр.: кмет, кміть, від передчепа *ku- та кореня *met- "мести, метати, мітити", або корінь *paz- у дієслові пазити "бути уважними".
Ni, bo u-, ne ou-.
Дайте, будь ласка, вимову.
Ouge.
Дякую, давно дав +.
Я Вас не розумію, Єлисіє, бігме. Раз ви "у" записуєте як ou, раз як u, у Вас smouga але uglẽd, но не ouglẽd. З чим це пов'язано?
Етимологічний Словник Української Мови:
Про́зір — «інтуїція».
goroh.pp.ua: зріти
+
Здається, ніби калька з московського "предчувствие".
Чи підходить це слово для "інтуїтивно зрозуміло"?