меню – стравниця / Словник чужомовних слів І термінів. Павло Штепа. 1977
Словник П. Штепи ряснить твари в дусі язичия, звукоставом там є що луча, вятське, лядське, чеське, церковнословйянське, та крихта руського.
А це хіба не язичіє - «церковнословЙянське», замість «церковнослов'янське» та й інший текст "ряснить" схоже :)
?? В чім Ви бачите фонетичну різницю між першим и другим написанням?
Від кореня *kyt-/*kit-/*koyt-/*ket- у словах: читати, чтити, честь, число, четати, чота, чіт, цітати тощо; чень <= *чьнь <= *kyt-n-y- – субстантивація парадигматичним суфіксом *-y- пасивного дієприкметника минулого часу *kyt-n- від дієслова чьсти (*kyt-ti) в різних значеннях, из окрема "читати, вважати, згадувати (mention), рахувати, приділити" й пр.
Друс. рѧд; значення "меню" в сім слові є виведено з означених "✓" нижче значень його в друс. мові:
строй
ряд ✓
расположение предметов один подле другого ✓
строка ✓
столбец ✓
пространство между двумя строками
хоровод
боевой порядок
ряд лавок
торговый ряд
поселок
порядок
черед ✓
число
раз
очередь
степерь
постепенность
степень
чин
разряд
управление
благоустройство
устав
правило
раскладка ✓
распоряжение
завещание
дело
разрешение дела
управа
суд
судебный приговор
переговоры
договор
уговор
условие
работа
подряд
назначение
наследие
естество
природа
Конкретизація поняттями "їжа", "питво" є тут необов’язкова, оскільки зрозумілість значення "меню" в слові рѧд зумовлює вузькість самої ситуації та контекстів його вжитку. Ба, й саме франц. menu як таке не містить у собі конкретного натяку на поняття "їжі" чи "питва". Крім того, без конкретизації на "їжу, питво", рѧд може бути вжито за будь-яке "меню".
Вимова слова рѧд: ≈ {рьад, рьед, рьид, рад, рйад, рйєд; д~т}.
справжнє, не вигадане слово
спис = список
найкраще, мабуть, щоб привнести "свіжість" писати такий заклик українською у заголовку кожної сторінки :)
"шо ж вибрати", підходить шче до прайс.
На кшталт слова "пісенник".
<На кшталт слова "пісенник".>
U ‹pésennik› e dué ‹nn› pone e œd ‹pésNya› + ‹-nik›, a u slové ‹sutrava› ne ima ‹n›.
Дякую за відгуки, маєте рацію.
Переглянувши всі запропоновані варіанти, це той випадок коли захотілося зробити крок назад і повернутися до витоку. Так, слово може мати два значення, в сучасних мовах.
Але краще не треба, щоб воно мало два значення, бо тоді збільшується кількість неоднозначностей і мову стає складніше зрозуміти.
Наголос на перше а.
В українській мові прикметники можуть ставати іменниками. Колискова, лісничий, пальне, подорожній...
Колись літред нашого перекладу "Вступу до алгоритмів" написав нам (перекладачам) таке: "Українська мова іменникова. Вона не любить різноманітних зайд з інших частин мови на місці іменників. Звісно, вони є, а ля ведучий, учений, прости Господи, тощо, але це не її. Це характерно для російської з її учащимися, служащими тобто."
Та я власне й хотіла спершу з подаваного зробити іменник, але в мене нічого путнього не вийшло. (Подаванок?) Тому таки вирішила запропонувати цю форму, хоч вона й не іменникова.
r2u.org.ua: карта
смак
слово вживають у "Трапезній" Музею ідей у Львові.
Гарно
Але ж слово "меню" може означати не тільки меню в ресторані чи десь іще, але й інше. Наприклад "меню налаштувань" - тут стравопис уже не вписується. 🤷♂️
Mykyta Kravčenko,
+
Mykyta Kravčenko
Підпираю ну шо
Хороший новотвір проте зайвий, як і уся ця сторінка. Меню є ширше поняття.
Тут перекладають меню саме в значенні переліку страв. Инші значення шукайте ось тут, зокрема:
меню (програми)
меню (можливості)
Я не певен чи потрібні тут уточнення, якщо терміни позначають суто одне і те. Тому і додав узагальнене
меню (можливості)
Мені стравопис більше звучить як книга де описують страви, тобто кулінарна книга.
"пис" від "писати"? Тоді непідходить, бо меню це перелік.
А як тоді буде меню телефону?
Чи меню гри, чи будь яке інше меню.
А який наголос?