Доводьте, будь ласка.
У книжках ясно бачимо «поживу» в значінні «харчу».
Примір из моїх книжок найперше спав на думку:
«Молитва — це духовна пожива кожної людини, християнина чи нехристиянина, бо молитвою підносимося до божих висот і лучимося з Богом...»
Так и що не так із "їстивом"?
Що саме спонукає Вас до такого висновку щодо слова "їдло"?
-дло
Що "-дло"?
Воно спонукає.
Точно польське слово? Думаю, ту є корінь їд-, а наросток -л-, а не -дл-. Те саме зі словом "сідло". Якщо хиблю — поправте, будь ласка.
Також гадаю, шо те "-д-" є частиною корення. Тотожно до моск. еда та укр. їжа (їд + -йа —> їджа —> їжа). Мабуть, від дуративу "їдати" (їсти — з'їдати)?
E /d/ cẽsty corene abo pocepa, e odino — *ēd-lo dasty u rousscé /ˈji͡elo/. Boulo bui /d/ cẽsty pocepa *-dlo, to pratuar bui boul *ēd-dlo, a tô dalo bui pac, védé, *ēsdlo (*dd → *sd → *zd) → +ēzdlo, abo *ēddlo (*dd → *d) → *ēdlo i pac odinaco → /ˈji͡elo/.
/ˈji͡ed.lo/ bui moglo bouti ino iz *ēd-yl-o ci *ēd-ul-o. Pro te, SISM niter tuar ne méstity — ino statïõ na *ědlo. I pœuldenno-slovẽnscui móuvui usé caziõty na pratuar *ēd-lo, u gédné ne'ma slédou *ēd-ul-o ci *ēd-yl-o. Tomou gadati *-ul-/*-yl- uicleucyno dlya rousscui boulo bui za smélivo.
Слово їдло виникло внаслідок Голодомору. Тому не вважаю вартим його вживати в просторіччі...
Тобто?
Почеп -ло, а не -дло, ‹д› є частиною кореня.
сідати → сідло
їдати → їдло
У Вашому прикладі ч. sidadlo, а не ~sid(a)lo, chodidlo, а не ~chod(i)lo
Набагато частіше в українській спростилося, садити → сало, мити → мило, сідло це радше виняток бо колись там був редукований. Інші на -дло з польської
Мабуть польське, бо в нас одне сідло виняток бо там був єр, всі інші або спростилися, або прийшли з польської. Або ще одна версія, яка підтверджує мої асоціації з цим словом — навіть якщо ми не можемо визначити, яка етимологія слова "їдло", то чужий суфікс -дло точно став використовуватися як зневажливий, наприклад піп — попидло (цитує Загребельного Шевельов у "Історичній фонології...", ст 106). Тому це слово не годиться за відтінком
Прямо шкода, що не українське.
В українській мові "корм" це загалом будь-яка їжа, а не лише їжа для домашніх тварин. Мало не вся українська література просякнута речіннями, де корм це їжа і для людей:
goroh.pp.ua: корм
http://oldrusdict.ru/dict.html (шукати "кърмъ")
http://uacorpus.org/ (пошукайте корм і поглядіть як часто в літературі україни корм їли люди)
Називати кормом лише їжу для тварин стали росіяни, а з СРСР таке значіння накинули й нам.
Корм — це суржик. Можливо, не часів СССР, а давніший, але однаково суржик.
Цей іменник утворено від дієслова «кормить». За такою ж будовою українською має бути «годунок».
<http://uacorpus.org/ (пошукайте корм і поглядіть як часто в літературі україни корм їли люди)>
Gleadiõ ta ne rétêity mi tam ‹корм› za "mõgyscõ édyõ". Ne dali buiste priclad?
Глеадиõ та не рéтêитy ми там ‹корм› за "мõгyсцõ éдyõ". Не дали буисте прицлад?
—
Так склалось, що українці називають кормом їжу тварин.
Хочете їсти корм? Будь ласка! Але не пропонуйте це робити іншим 😁🤦♂️
Аж баба хліб Бровку шпурнула.., То він за кормом і погнавсь. (І. Котляревський)
Зима .. видалась люта, навіть море замерзло, мільйони птахів лишились без корму. (О. Гончар)
[Протей:] Баран заради корму бігає за пастухом, але пастух заради поживи не бігатиме за бараном. (І. Стешенко, пер. з тв. В. Шекспіра)
Часто вживають і в множині: наїдки.
r2u.org.ua: наїдок
https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=54817&page=1746
В українській мові "корм" це загалом будь-яка їжа, а не лише їжа для домашніх тварин. Мало не вся українська література просякнута речіннями, де корм це їжа і для людей:
goroh.pp.ua: корм
http://oldrusdict.ru/dict.html (шукати "кърмъ")
http://uacorpus.org/ (пошукайте корм і поглядіть як часто в літературі україни корм їли люди)
Називати кормом лише їжу для тварин стали росіяни, а з СРСР таке значіння накинули й нам.
1)
- za neteaclœusty pisyma.
A) Iz pisyma e neyasno ci ‹у› e *ou abo *oN.
U govoréx védoméx ròzlõciti meidyu *ou ta *oN, *ou e /u/ [u̯͡ʊ, u̯͡o̝, ʷʊ, ʷo̝], a *oN /ʊ/ [ʊ͡u̯, ʊʷ, o̝͡u̯, o̝ʷ, ʊ̃ʷ].
B) Iz pisyma e neyasno ci ‹о› e *o abo *u.
U govoréx védoméx ròzlõciti meidyu *o ta *u, *o e /o/ [ʷɔ, ʷɒ, ʷɔ͡ɐ̯], a *u /ɔ/ [ɔ, ɒ, ʌ̝, ɔ͡ʌ̯, ɔ͡ɐ̯, ɒ͡ʌ̯].
Pratuar seoho slova e *bout-or-; u rousscé e védœum u mõgyscé rodé — *bout-or-os (‹бу́тор› — SIRM I, 309), ta u geinscœum — *bout-or-a (‹буто́ра› — tam ge, te ge znacyeinïe); tuar geinscoho rodou caziêity, a tacoge tuar déyeslova oge ‹o› u ‹бу́тор› e *o (ne *u, ne +bouturos), i legity pœd ladyeinïe. Ladyeinïe *o e u rousscé védomo u duou xibou: "pœuldennuy" — yaulên nizcoiõ pèrêdnyo-uisœuc gòlôsoc /y, ʏ, ʉ/ i tacovuix duogoucovidœu ci i trigoucovidœu: /ɥ͡i, ʷi͡β̞, y͡i, ʏ͡ɪ, ʉ͡ɨ/, ta "pœulnœucynuy", ci "cuievo-polésscuy" — yaulên nizcoiõ duogoucœu xibou {u͡o}: [u̯͡o, u̯͡ɵ, u̯͡ɞ, u̯͡ɶ, u̯͡ɪ, u̯͡e, u͡ɘ̯, u͡ɵ̯, u͡ɞ̯, ʉ͡ɵ, ʉ͡ɞ, ʉ͡ɪ]. U nenagòlosyené sucladé e duogoucœusty "pœulnœucynoho" xibou (ne pozdéye XV. stolétïa) slabla, tô bui, {u͡o} → [ʷo] ci [o̝, ʊ]. Tuar ‹бу́тор› e to sam loucéy, zu *o yaco [ʷo] ← [u̯͡o], "pœulnœucynoho" xibou ladyeinïa u nenagòlosyené sucladé, i ne e prosto *o. Tô e znacyna meity, inace pisymo ‹бу́тор› tuority urazyeinïe, bõdy sim, *o tou u seimy slové u rousscé ne pœdlege ladyeinïou.
Prava uimóuva seoho slova imêity bouti: /ˈbutʷor/, tocynéixyui uimóuvui: [ˈbu̯͡o̝tʷor, ˈbu̯͡ʊtʷor, ˈbʷo̝tʷor, ˈbʷʊtʷor, ˈbu̯͡o̝tʷɵr, ˈbu̯͡ʊtʷɵr, ˈbʷo̝tʷɵr, ˈbʷʊtʷɵr].
2) Slovo ne e xiro védomo (nuiné), tomou sõdno e nagoditi gèrêlo/gèrêla.
___
3)
Zu rœuznami gòlôscami u pocepé *-Vr- zeabe *bout-Vr- u rousscé i inxya slova na rœuznui teamui:
*bout-ūr-(y)-os:
‹boutuir /boutuiry?›
"inventory, utensils", "tools, gear, implements", "bundle, pouch, bag, scrip"
(SIRM ‹бу́тир› "дрібний посуд і начиння в господарстві", "торба робітника на рибних заводах);
*bout-or-a:
‹boutora›
"aliment, provisions, sustenance", "cargo, freight, shipment"
(SIRM: ‹буто́ра› "харчі", "вантаж");
*bout-0r-a / bout-ur-a?:
‹boutra›
"aliment, provisions, sustenance", "cargo, freight, shipment", "clothing, garb, wearing attire, vestment(?), investment(?); trappings, accoutrements"
(SIRM: ‹бу́тра› "харчі", "вантаж", "одяг; амуніція");
Ne célo e yasen iz pisyma tuar ‹буту́р'я› — ci ‹у́› drougoho sucladou e *ou /u/ abo ladyên *o → [ʉ] abo [ʊ];
*boutour-? / *boutor-?:
‹boutourïe / boutœurïe›
"tablecloth", "furniture"
(SIRM: буту́р'я "скатерть", "меблі")
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/41731-pozhyva.html#show_point
+++
+++
—
Пожива — гіперонім
Харчі — гіпонім
Поживою може бути їжа, корм, здобич, зиск, прибуток.
Наприклад, у москалів (мародерів, убивць, ґвалтівників) пожива — не тільки харчі
Електрохарчування - електропожива)))
😆🤷♂️
Харчування ≠ пожива
Там має бути споживання.
±
Пожива зустрічав як в значенні їжі,так і в хабар,сховок,добро