• Знайдено серед перекладів
    Значення слова
    Харчі — продукти, їжа.
    Приклад вживання

    У тебе не харчі, а харчища, козаче молодий!

    Походження

    тур. harc̦

    Приклади в інших мовах

    р. харч

    Варіанти написання
    харч, харчунок, харчування

    Перекладаємо слово харчі

    Юра Шевчук 6 червня 2021
    7 червня 2021

    +++

    9 квітня 2022

    +++

    9 грудня 2022


    Пожива — гіперонім
    Харчі — гіпонім
    Поживою може бути їжа, корм, здобич, зиск, прибуток.
    Наприклад, у москалів (мародерів, убивць, ґвалтівників) пожива — не тільки харчі

    5 вересня 2023

    Електрохарчування - електропожива)))

    15 січня 2024

    😆🤷‍♂️

    16 січня 2024

    Харчування ≠ пожива
    Там має бути споживання.

    25 грудня 2024

    ±
    Пожива зустрічав як в значенні їжі,так і в хабар,сховок,добро

    їстиво
    14
    Oleksa Rusyn 27 лютого 2021
    7 червня 2021

    +++

    28 січня 2022

    +
    Або "їство"

    Де ті в Господа взялися Усякі штучнії їства? (Т. Шевченко)

    7 лютого 2022

    Не годиться — не передає повноти змісту.

    7 лютого 2022

    Доводьте, будь ласка.

    7 лютого 2022

    У книжках ясно бачимо «поживу» в значінні «харчу».
    Примір из моїх книжок найперше спав на думку:
    «Молитва — це духовна пожива кожної людини, християнина чи нехристиянина, бо молитвою підносимося до божих висот і лучимося з Богом...»

    7 лютого 2022

    Так и що не так із "їстивом"?

    їдло
    10
    Volodymyr Khlopan 25 лютого 2021
    25 лютого 2021

    +

    28 січня 2022

    +

    29 січня 2022

    Якось по-лясськи звучить.

    29 січня 2022


    Це не український твар.
    Їдло, простирадло, повидло тощо.

    29 січня 2022

    Що саме спонукає Вас до такого висновку щодо слова "їдло"?

    29 січня 2022

    -дло

    29 січня 2022

    Що "-дло"?

    7 лютого 2022

    Воно спонукає.

    9 квітня 2022

    Точно польське слово? Думаю, ту є корінь їд-, а наросток -л-, а не -дл-. Те саме зі словом "сідло". Якщо хиблю — поправте, будь ласка.

    9 квітня 2022

    Також гадаю, шо те "-д-" є частиною корення. Тотожно до моск. еда та укр. їжа (їд + -йа —> їджа —> їжа). Мабуть, від дуративу "їдати" (їсти — з'їдати)?

    10 квітня 2022

    E /d/ cẽsty corene abo pocepa, e odino — *ēd-lo dasty u rousscé /ˈji͡elo/. Boulo bui /d/ cẽsty pocepa *-dlo, to pratuar bui boul *ēd-dlo, a tô dalo bui pac, védé, *ēsdlo (*dd → *sd → *zd) → +ēzdlo, abo *ēddlo (*dd → *d) → *ēdlo i pac odinaco → /ˈji͡elo/.

    /ˈji͡ed.lo/ bui moglo bouti ino iz *ēd-yl-o ci *ēd-ul-o. Pro te, SISM niter tuar ne méstity — ino statïõ na *ědlo. I pœuldenno-slovẽnscui móuvui usé caziõty na pratuar *ēd-lo, u gédné ne'ma slédou *ēd-ul-o ci *ēd-yl-o. Tomou gadati *-ul-/*-yl- uicleucyno dlya rousscui boulo bui za smélivo.

    27 грудня 2022

    Слово їдло виникло внаслідок Голодомору. Тому не вважаю вартим його вживати в просторіччі...

    28 серпня 2024

    Тобто?

    28 серпня 2024


    ческе слово jidlo , chodidlo , struhadlo, sidadlo , letadlo, divadlo

    29 серпня 2024

    Почеп -ло, а не -дло, ‹д› є частиною кореня.
    сідати → сідло
    їдати → їдло

    У Вашому прикладі ч. sidadlo, а не ~sid(a)lo, chodidlo, а не ~chod(i)lo

    29 серпня 2024

    Набагато частіше в українській спростилося, садити → сало, мити → мило, сідло це радше виняток бо колись там був редукований. Інші на -дло з польської

    29 серпня 2024

    Мабуть польське, бо в нас одне сідло виняток бо там був єр, всі інші або спростилися, або прийшли з польської. Або ще одна версія, яка підтверджує мої асоціації з цим словом — навіть якщо ми не можемо визначити, яка етимологія слова "їдло", то чужий суфікс -дло точно став використовуватися як зневажливий, наприклад піп — попидло (цитує Загребельного Шевельов у "Історичній фонології...", ст 106). Тому це слово не годиться за відтінком

    їжа
    9
    24 липня 2024

    +

    харчі
    6

    Прямо шкода, що не українське.

    Євген Шульга 7 лютого 2022
    2 жовтня 2022

    Ніхто ж не бороне його користати, пане Євгене :) До слова, я особисто до тюркських зичень ставлюся набагато м'ягкіше, ніж до європейських. Вони роблять історію нашої мови особливою, як на мене.

    21 березня 2023

    +

    21 березня 2023

    -

    корм
    4

    В українській мові "корм" це загалом будь-яка їжа, а не лише їжа для домашніх тварин. Мало не вся українська література просякнута речінням…

    8 червня 2021

    Корм — це суржик. Можливо, не часів СССР, а давніший, але однаково суржик.
    Цей іменник утворено від дієслова «кормить». За такою ж будовою українською має бути «годунок».

    25 червня 2022

    <http://uacorpus.org/ (пошукайте корм і поглядіть як часто в літературі україни корм їли люди)>

    Gleadiõ ta ne rétêity mi tam ‹корм› za "mõgyscõ édyõ". Ne dali buiste priclad?

    10 грудня 2022

    Глеадиõ та не рéтêитy ми там ‹корм› за "мõгyсцõ éдyõ". Не дали буисте прицлад?

    2 жовтня 2022

    +
    др. кормъ (кърмъ, коръмъ) «корм; харчі; вид данини, податку, збору, мита»

    9 грудня 2022


    Так склалось, що українці називають кормом їжу тварин.
    Хочете їсти корм? Будь ласка! Але не пропонуйте це робити іншим 😁🤦‍♂️

    Аж баба хліб Бровку шпурнула.., То він за кормом і погнавсь. (І. Котляревський)
    Зима .. видалась люта, навіть море замерзло, мільйони птахів лишились без корму. (О. Гончар)
    [Протей:] Баран заради корму бігає за пастухом, але пастух заради поживи не бігатиме за бараном. (І. Стешенко, пер. з тв. В. Шекспіра)

    Юра Шевчук 6 червня 2021
    наїдок
    2

    Часто вживають і в множині: наїдки.
    r2u.org.ua: наїдок
    https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=54817&page=1746

    7 лютого 2022
    окорм
    1

    В українській мові "корм" це загалом будь-яка їжа, а не лише їжа для домашніх тварин. Мало не вся українська література просякнута речінням…

    бутор
    1
    Dandemis 24 червня 2022
    25 червня 2022

    1)

    - za neteaclœusty pisyma.

    A) Iz pisyma e neyasno ci ‹у› e *ou abo *oN.
    U govoréx védoméx ròzlõciti meidyu *ou ta *oN, *ou e /u/ [u̯͡ʊ, u̯͡o̝, ʷʊ, ʷo̝], a *oN /ʊ/ [ʊ͡u̯, ʊʷ, o̝͡u̯, o̝ʷ, ʊ̃ʷ].

    B) Iz pisyma e neyasno ci ‹о› e *o abo *u.
    U govoréx védoméx ròzlõciti meidyu *o ta *u, *o e /o/ [ʷɔ, ʷɒ, ʷɔ͡ɐ̯], a *u /ɔ/ [ɔ, ɒ, ʌ̝, ɔ͡ʌ̯, ɔ͡ɐ̯, ɒ͡ʌ̯].

    Pratuar seoho slova e *bout-or-; u rousscé e védœum u mõgyscé rodé — *bout-or-os (‹бу́тор› — SIRM I, 309), ta u geinscœum — *bout-or-a (‹буто́ра› — tam ge, te ge znacyeinïe); tuar geinscoho rodou caziêity, a tacoge tuar déyeslova oge ‹o› u ‹бу́тор› e *o (ne *u, ne +bouturos), i legity pœd ladyeinïe. Ladyeinïe *o e u rousscé védomo u duou xibou: "pœuldennuy" — yaulên nizcoiõ pèrêdnyo-uisœuc gòlôsoc /y, ʏ, ʉ/ i tacovuix duogoucovidœu ci i trigoucovidœu: /ɥ͡i, ʷi͡β̞, y͡i, ʏ͡ɪ, ʉ͡ɨ/, ta "pœulnœucynuy", ci "cuievo-polésscuy" — yaulên nizcoiõ duogoucœu xibou {u͡o}: [u̯͡o, u̯͡ɵ, u̯͡ɞ, u̯͡ɶ, u̯͡ɪ, u̯͡e, u͡ɘ̯, u͡ɵ̯, u͡ɞ̯, ʉ͡ɵ, ʉ͡ɞ, ʉ͡ɪ]. U nenagòlosyené sucladé e duogoucœusty "pœulnœucynoho" xibou (ne pozdéye XV. stolétïa) slabla, tô bui, {u͡o} → [ʷo] ci [o̝, ʊ]. Tuar ‹бу́тор› e to sam loucéy, zu *o yaco [ʷo] ← [u̯͡o], "pœulnœucynoho" xibou ladyeinïa u nenagòlosyené sucladé, i ne e prosto *o. Tô e znacyna meity, inace pisymo ‹бу́тор› tuority urazyeinïe, bõdy sim, *o tou u seimy slové u rousscé ne pœdlege ladyeinïou.
    Prava uimóuva seoho slova imêity bouti: /ˈbutʷor/, tocynéixyui uimóuvui: [ˈbu̯͡o̝tʷor, ˈbu̯͡ʊtʷor, ˈbʷo̝tʷor, ˈbʷʊtʷor, ˈbu̯͡o̝tʷɵr, ˈbu̯͡ʊtʷɵr, ˈbʷo̝tʷɵr, ˈbʷʊtʷɵr].

    2) Slovo ne e xiro védomo (nuiné), tomou sõdno e nagoditi gèrêlo/gèrêla.

    ___

    3)
    Zu rœuznami gòlôscami u pocepé *-Vr- zeabe *bout-Vr- u rousscé i inxya slova na rœuznui teamui:

    *bout-ūr-(y)-os:
    ‹boutuir /boutuiry?›
    "inventory, utensils", "tools, gear, implements", "bundle, pouch, bag, scrip"
    (SIRM ‹бу́тир› "дрібний посуд і начиння в господарстві", "торба робітника на рибних заводах);

    *bout-or-a:
    ‹boutora›
    "aliment, provisions, sustenance", "cargo, freight, shipment"
    (SIRM: ‹буто́ра› "харчі", "вантаж");

    *bout-0r-a / bout-ur-a?:
    ‹boutra›
    "aliment, provisions, sustenance", "cargo, freight, shipment", "clothing, garb, wearing attire, vestment(?), investment(?); trappings, accoutrements"
    (SIRM: ‹бу́тра› "харчі", "вантаж", "одяг; амуніція");

    Ne célo e yasen iz pisyma tuar ‹буту́р'я› — ci ‹у́› drougoho sucladou e *ou /u/ abo ladyên *o → [ʉ] abo [ʊ];
    *boutour-? / *boutor-?:
    ‹boutourïe / boutœurïe›
    "tablecloth", "furniture"
    (SIRM: буту́р'я "скатерть", "меблі")

    зпожива
    0
    Kuľturnyj aborihen 25 грудня 2024
    Запропонувати свій варіант перекладу
    Обговорення слова
    15 січня 2024

    До Чистилища

    28 серпня 2024

    Харчування можна й окремо

    Поділитись з друзями