Суфікса "-ив(о)" вживається для вираження збірних тям, які означають матеріял або продукт: вариво, добриво, куриво, меливо, мереживо, місиво, морозиво, паливо, печиво, прядиво, мариво.
Тобто, добриво – продукт для удобрення, паливо – продукт для паління, прядиво – продукт для прядіння...
...оооох, ні.
Арґументуйте, будьте люб'язні. Щось опріч "неприємне вуху".
Навіщо вигадувати щось нове та неусталене, коли вже зараз маємо чудовий відповідник?
Я поясню Вам.
Частина "иво" додавалася до слів, даючи значення "продукт" (як "пряд-иво" = "продукт для прядіння") ще в часи, коли Володимир не охрестив навіть Русь! Коли слов'яни були єдними, а перші болгарські книгарі ще не приплили на кораблях на наші землі!
А слово "виріб" з'явилося щонайпізніше уже після перших трамваїв у геть-геть недавні часи.
Ну з'явилося воно після трамваїв, ну то й що? :)
Головне, що слово вже усталилося, й поширювати його як відповідник до продукту набагато легше, ніж нікому не відоме "иво". Воно погане ще й тим, що складно здогадатися, як його відмінювати.
— Я обожнюю їхні иви! Ива? Від цих ив... Ивів... :"(
Насправді, слово нівроку собі, от чесно. Проте нині дуже складно прищеплювати навіть відповідники, що ІСНУЮТЬ, яке там "иво".
Те, що уже маємо слово, це не проблема, мови багаті коли мають багато синонімів :)
"Иво" відмінювати можна так само, як слово "диво", ось бачите, і вже не лишилося труднощів. Багато чого? (Д)ив. Дати чому? (Д)иву, (д)ивові. Без чого? Без (д)ива.
Незвичне через те, що росіяни винищили форми слів з початковою "и-" як "инший", "иній", "ирій", щоб наблизити нашу мову до своєї, раніше ж і Шевченко казав не инакше як "индики" (є навіть у його поезії!) Я не бачу нічого дивного у слові "иво".
До того ж, я не пропоную казати на заміну "продукти горіння" саме "ива горіння", пропоную добавляти частку до кінця слів, "продукти горіння" – "гориво", "м'ясні продукти" будуть не "м'ясні ива", а "м'ясиво". Тощо.
Аааааа, Боже милий хD
Перепрошую, це я тупачок. Я гадав, що ви пропонуєте "иво" як окреме слово. Наросток "иво", оці всі горива, м'ясива — насправді пречудовий задум!
Даруйте сліпій тетері.
Дякую, та це була моя вина, а не Ваша, вартувало одразу ж вказати, що мова про написання "-иво" одним словом, а не як опрічне слово.
"морепродукти" --- взагалі якась окрема мовна одиниця. Мабуть, його навіть варто додати як окреме слово на переклад.
<Тобто, добриво – продукт для удобрення, паливо – продукт для паління, прядиво – продукт для прядіння...>
"product (ceoho)" ≠ "product/récy délya ceoho"
В переносному значенні: плід нашої співпраці, плідне обговорення, захід тощо
Можна використовувати і для матеріяльних, і для нематеріяльних продуктів.
Дозвольте нагадать вам, що, окрім польської кальки німецького "ausnutzen" "wykorzystać", що його в підавстрійській Україні переробили на язиколамне "використовувати", в українській мові є давніші, коротші, поширені всюди слова "вживати" й корист(ув)ати".
Невже й москвини скалькували німців утворивши "использовать"?
"в українській мові є давніші, коротші, поширені всюди слова "вживати" й корист(ув)ати"."
Тільки "користать з чого" чи було ще й "користать що"?
З чого. Користати = діставати користь.
《Невже й москвини скалькували німців утворивши "использовать"?》
Так. Москалі та поляки (а через їх і галичани собі) калькували німецькі слова (гал. "виглядати", "брати участь", "підприємство", моск. "выглядеть", "принимать участие") чи переймали їхні значіння. Українська ж мова має народну основу, а тепер з її роблять подобу московської й польської мов.
До речі, Олексо, чи належить "перевіряти" до слів з галицькою заміною "про-" на "пере-" на польський лад?
Нащо було їм калькувати базову лексику, якщо можна було просто перейняти як є?
А взагалі погоджуюсь, що використовувати є неприродне слово
Дякую, що зауважили. Тепер стежу за цим.
Проду́кт (від лат. produce(re) — створювати) — речовий або інтелектуальний результат людської праці, або речовина, яка служить матеріалом для виготовлення або вироблення чого-небудь, а також товар, який задовільняє бажання чи потреби ринку.
Загальною властивістю продукту на відміну від дарів природи є те, що в нього вкладена людська праця. Продукт може бути товаром, якщо він є об'єктом обміну. Продукти, виготовлені людиною для власного споживання, не виступають товарами.
плід праці - результат праці - на виході , опісля обробки, тієї чи інших впливів - виріб
Як перекладемо "морепродукт"?
Звісно, що «моревиріб», але бажано було б придумати однокореневе слово. «Продукт» походить із латини, де буквально означає «вироблений».
Та знаю, саме тому і питаю. Я б взагалі переклав як "моревИна" чи "моревинА", але у мене пішли асоціації (пов'язання???) із дієсловом "морити"
У слові «море» -е є закінченням, тому мусить бути «морина». Воно ще більше нагадує «морити».
краще вироб, а то вже все до і скоротили.
Тут немає скорочення. І, будь ласка, вивчайте вкраїнську мову.
Зараз "виріб" сприймається частіше як кінцева річ, готова до використання. Тобто я вважаю "виріб" під-множиною "добутку"
Out Tre, сприйняття слова, яке ми перекладаємо, нічим не відрізняється від сприйняття слова виріб. Якщо ви маєте иншу думку, то чи не могли б навести приклад?
Маю претензію до "морепродукту": море не виробляє продукти! Радше ми споживаємо його плоди, тому - мореплоди, чи якось так.
погоджуюсь на половину, бо може бути й перероблено у інший готовий продукт(виріб), лишаючи свої основні властивості(характеристики)
Слово хороше, та чи можна ним називати щось нематеріяльне? "Запровадження квот на україномовний виріб..." ? У мене язик не повертається так сказати. Гадаю, що треба продовжувати пошуки, бо самим лише "виробом" (і "товаром") ситі не будемо. Із наявного тут мені подобаєтся "витвір" із цього погляду.
Чом не сказать "... на україномовний доробок"?
+++