Гадаю, мотивація та сама, що у батова, тобто «обоз із товаром».
»Гадаю«
Cyto znacity 'gadaiõ'? Este se slovo is tacuimy ci blizcuimy znacyéinnhemy uzealui œdcui abo samui vuigadalui? Coli samui, to ymete viesti cyto tocyno za znacyéinnhe legity za nimy.
Зі словників
r2u.org.ua: Валка
Якщо новотвір, то повідомляю про це.
varca
/ˈβ̞ɑrkɐ/
vary
/ˈβ̞arʲ (pd.-zx.), ˈβ̞ar (pn.)
Œd ‹variti› "too cook, coquere", is tuimyge ròzvitcomy he eaghel. ‹batch› (s.-eaghel. ‹bach, bache, bahche›, d.-eaghel. ‹bæcc›) pervœstno "pecenoe, tó cyto peceno bie", poveazanoe is ‹bake› "pecti", iesce porœunaïte, i u slovianscuix móuvax, slovac. ta céix. ‹várka› "a batch (of anything)", œd ‹variť› (slvc.), ‹vařit› (cx.) "variti". Siy ròzvitoc e legco ròzoumieti izbagnõuxi cyto u dauninõ yzpomédyu ròzni vuigœuinnha ("products") ci ne bœilxésty bouva oderzyouano varyéinnhemy, a tó ne lixye iedyõ ci pituo (na pr., pivo ci inxi xmielni pitua), a i teagnõtyi do crouxedieillha ("metallurgy"), porœunaïte u d.-rous. pameatcax: »Liepxi ésty camény dolotiti, negeli zla gena ouciti, ili geliezo variti.«, »Vareajtheï roudnõiõ zeimlõ« ( = "plavieatyi/topieatyi roudõ, teageatyi/processing copalinnõ roudõ [plaucoiõ]"), a tacoge, na pr., sœly, paxostyi (»Xuitrosti vareajteho voni« = "artes unguentarii, τέχνη μυρεψου, art of manufacturing parfumes"), pozdieyxxe i u teagieinnhie derevinui, a tó clietciatui ("cellulose"), porœun. iesce poiasnyéinnhe slova ‹várka› u Corotcœmy Slœunicie Slovacyscoyui Móuvui: »várka -y -rok ž. množstvo naraz varené, príp. ináč spracúvané, dodané ("delivered") ap.: prvá v. piva, celulózy, ocele ("ycriçui, steel, Stahl"); prať ďalšiu v-u (tb. "to wash next batch [of clothes, linen]")«. Slovomy, teagieinnhe rœznui suirovinui teplomy ( ≈ 'varcoiõ, varyboiõ, varyéinnhemy bie dosta ciselno cyto stalo bie mœgylivo perenœisniti ("metaphorize") se slovo na zagalnoe znacyéinnhe "to process, manufacture ; variti → 'variti' => gotouati", a œdtac, *"a product of anything processed, manufactured" => batch".
Було таке
uk.m.wikipedia.org: Історія солевидобутку у Південній Слобожанщині
izbagnõuxi
yzpomédyu
Що значать Ваші iz- та yz- тут?
Якщо в із-багнувши із- = ex- , то в *ізпомідь? із- = ???
"Œd ‹variti› "too cook, coquere", is tuimyge ròzvitcomy he eaghel. ‹batch›"
От тільки в нас такого розвитку немає й не було. Це, виходить, просто калька. Див. про "кіш" як переклад до "бункер" під статтею й на Толоці
Я писав це про переклад нібито "репресованого" перекладу слова "бункер", якого ніколи насправді у вжитку не було. Як слово bunker у німецькій почало означати те, що означає? Розвиток значень був приблизно такий: кіш/скриня/ящик тощо [для зберігання чогось] — ящик/скриня/кошик для зберігання вугілля — великий ящик (або все ще кошик) для зберігання вугілля — закопаний/прикопаний великий ящик для зберігання вугілля — яма/(частково) підземне сховище для зберігання вугілля — підземне сховище для зберігання чогось. У нас такого розвитку просто не було.
Калькування. Пам'ятка
Мабуть, треба додати сюди 2.1 як окремий випадок: калькування (або просто відповідне слово) недоречне, якщо в інший мові воно зазнало такої зміни, переходу, розширення значення (-нь), якої не зазнало в нашій
