ЕСУМ І, 151: бато́ва́ "запорозька валка в'ючних коней; лава; ряд; загін; партія; кілька пар волів цугом; юрба; валка", бата́ва "тс." (там же див. й инші твари з різними знаки, й инші етимологічні зв'язки).
Таки так. Дякую за нагадання.
Ви плутаєте говірку із зразцевою мовою. Пікардія, Франш-Конте, Шампань - теж Франція. Одначе французька зразцева мова ґрунтується на говірці Іль-де-Франсу. Корнвол, Йоркшир, Ланкашир - теж Англія. Одначе англійська зразцева мова ґрунтується на говірці заможних освічених лондонців. Баварія, Баден-Вюрттемберг - теж Німеччина. Одначе німецька зразцева мова ґрунтується на середньоверхньонімецьких говірках. А Австрія та Швейцарія навіть уживають зразцевої мови на основі чужих для їх говірок заради мовної одностайності німецькомовних народів.
У Галичині свого часу точились суперечки, чи вони мають створювать свою зразцеву мову чи приставать на мовного зразця підросійської України. Вони зрештою постановили пристать на мовного зразця більшості українців. Тому не треба здіймать щоразу бучу, коли я примічаю, що якесь мовне явище галицьке й непитоме для більшості українських говірок. Ніхто не забороняє вживать нікому з українців своєї говірки в особних розмовах. Та зразцева мова в нас ґрунтується на південно-східних говірках, що становлять більшість і щодо площі поширення і щодо числа мовців.
Сторонництво — це не якесь окреме галицьке видумане слово. Сторонництво — це «сторона» з почепом «-цтво».
Як мені відомо, зразкова українська побудована на говірках Середньої Наддніпрянщини, а не південного сходу України. Для південно-східних говірок характерне “тікання” (“хотіть”, “блукать”, “ходить” тощо), відсутність другою дієвідміни (“носють”, “роблють”, “сплють” тощо), відмінна особова форма першої особи однини дієслів (“носю”, “просю”, “лазю” тощо). Для СУЛМ такі риси не характерні.
Протезоване давнє "уз", множиною "узи".
А "вищий навчальний заклад" українською не "ВУЗ" (росіянізм), а "виш".
По аналогії зі "сторона", тільки з метою розрізнення саме сторони якогось об'єкту та об'єднання громадян
r2u.org.ua: піл
goroh.pp.ua: купний
Чеське: Politická strana
Так само й в українській. Див. Грінченків "Словарь":
r2u.org.ua: сторона.
А ще так й "державу" кликали у давнину.
У руському славні ще й досі так: "Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці". Тілько сторона – країна (тобто земля), а не держава (тобто урядовий апарат).
Саме так!
+
Сторона -- це не держава, а країна (моск. страна).
—
Дурня
《—
Дурня》
Ні, дурня – заперечувать явне.
Багатозначність, тому -
《Багатозначність, тому -》
Ви не додаєте собі віри, одмовляючи слову в значінні, засвідченому в словницях.
»Багатозначність, тому -«
Имногозначність, тому +++
Добре, що є в словниках, цього значення не заперечую, але якщо для літературного вжитку, то краще інше слово, бо інакше виникне багато непорозумінь. Права чи ліва партія можна замінити «цей чоловік належить до правої сторони», але «сторона Батьківщина перемогла на виборах у Хусті» доволі незручно звучить
+