Це слово перенесено до Чистилища — впорядники осідку та/або спільнота мають сумніви чи потрібен переклад. ⓘ
Може вимовлятияс як гинь, їнь.
Цитую Єлисія:
Творено від кореня ин- в слові инший й инших спільного кореня, йдучи з його значення »инший, → иншої версії«, з закінченням (точніше, парадигматичним чепенем (суфіксом)) -ь, як слово ІІІ. відміни роду жіночого, взору знать, хіть, мить, видь, суть тощо.
Відмінювання: чого?, чому? ― ини, чим? ― инню; множина: що? (збірна множина) ― иння, чого? ― иний, чим? ― иньми, окрема множина: що? ― ини й т.д.
За праслов'янської доби зі сполучень типу дроугъ, дроуга розвинулися значення «другий; інший; інакший, окремий», засвідчені в усіх слов’янських мовах.
Саме тому вважаю доречним називати клас\тип\вид цим словом, бо щодо інших класів\типів\видів він буде «другий; інший; інакший, окремий».
Цікаво, біологічний вид у чеській та словацькій мовах – druh.
Твір — «вид; наружность; устройство; свойство» у давньоруській мові.
Лексико́н словеноро́ський з церковнослов'янської на руську (українську) мову, 1603 року написання, 1627 року опублікування:
церк.-сл. Видъ — руськ. (укр.) Ѻсо́ба, обли́чьє.
До СРСР українці не казали "види товарів", "види машин", "види гарбузів", "види ссавців", усе це прийшло від совітів.
Ось українські значіння слова "вид" ще з досталінської епохи:
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/5035-vyd.html#show_point
Яке до біса СРСР, які москвини. Див. скільки похідних має це слово:
ви «листівка»
вида́лець «той, хто багато всього бачив»
вида́лий «досвідчений»
вида́льщина «бачена, відома річ»
ви́данський «бачений»
вида́ти
вида́тий «з великим обличчям»
виде́ць «спостерігач, свідок»
видиво
ви́ди́мий
ви́ди́мо
ви́дитися «увижатися»
ви́дище «сон, привид»
ви́діти
видки́й
ви́дло «видне місце»
ви́дмо «привид, мара»
видна́к «відкрите місце»
видничо́к «видне місце, поличка в кутку сіней»
видні́ти
видно́ «погляд, вигляд; світле місце»
ви́дно
ви́днося
виднота́
видо́ви́сько
видо́вище
ви́до́к «видне місце»
ви́дьмище «тс.»
видю́чий
видю́щий
ви́нно «видно»
відова́ти «бачити»
зави́да «заздрісна людина»
зави́дити «позаздрити»
зави́дка
за́ви́дки
зави́дко
зави́дливий
зави́дна
за́ви́дний «гідний заздрощів; [заздрісний Ж; помітний П»
за́ви́дник
за́видощі
за́ви́дувати «заздрити»
завиду́щий
за́видь
зави́дько
завидю́щий
зви́дини «розвідини»
зви́дити «вибачити, пробачити»
зви́дитися «з’явитися»
навидноті́
навидноці́
напови́д «видіння, образ»
напови́дний «зовнішній, уявний; привабливий, мальовничий»
наро́звидні
не́вид «пекло»
невидаль «дивина»
невидальце «тс.»
невида́нський «небувалий, дивовижний»
невиди́мка
невидок «темне місце»
невидомий «темний, непроглядний»
непови́дний «непоказний»
обвидні́ти
о́вид «обрій, виднокруг»
пови́дному
пови́дну
при́вид
при́видок «привид»
про́вид «провидіння»
прови́да «привид»
прови́дець
прови́джувати
прови́диця
провиді́ння
прови́діти
провидли́вість
про́ви́дно «сутінки, світанок»
розви́дніти
розвидня́тися
увижа́тися
Чим існування цього кореня доводить що розвиток вид — певний клас продуктів є український? Для чого створювати штучні омоніми, якщо слово вид уже має своє значення?
Дайте вгадаю, якщо в нас є слово дикий і образ, то й слово дикобраз українське?
>Чим існування цього кореня доводить що розвиток вид — певний клас продуктів є український? Для чого створювати штучні омоніми, якщо слово вид уже має своє значення?
Тим, що ви досі не спромоглися знайти "питоме" слово, яке вживали українці до СРСР. Не тисячу років тому, а до більшовиків.
