Типовий — який відзначається ознаками, властивими якій-небудь сукупності осіб, явищ, предметів; який часто зустрічається; характерний, звичайний, природний для кого-, чого-небудь.
Приклад вживання
Ха, типовий вегетаріанець, не може пройти повз будку з годдохами, щоби не висловити поглядом свою зневагу!
Походження
полонізм або росіянізм, калька пол. typowy або рос. типичный, останнє від рос. тип – зображення, через франц. tуре – праобраз, тип
Друс. имьство "власність, властивість". Іменник; конструкцію "типовий" (прикметник) + іменник, таким чином, буде передано як: ємство~йимство + іменник в родовім відмінку: типово/типове для нього, типовий він = "ємство~йимство його", типова німецька архітектура = "ємство німецького зедства".
Друс. приснъ "нинішній; вічний; властивий; питомий; рідний; близький"; версії етимології суть різні, та вірогідно (про мене) праформа є: *pri-is-n-, де *is є займенник "той, сей", таким чином первісне значення є *"при тому", тобто "такий, що є близкий/рідний/властивий до того/сього".
Ге — Словно, будто, как. (Словник Грінченка)
"Чи достеріг? – А чому бим не достеріг? Не так ге ви."
r2u.org.ua: ге Також раджу почитати коментарі Єлисія під "ге, ги (ге й)" на заміну слову "кшталт" :кшталт
Ги = Ге — Словно, будто, как. (Словник Грінченка)
"Чи достеріг? – А чому бим не достеріг? Не так ге ви."
r2u.org.ua: ге Також раджу почитати коментарі Єлисія під "ге, ги (ге й)" на заміну слову "кшталт" :кшталт
Типовий — який відзначається ознаками, властивими якій-небудь сукупності осіб, явищ, предметів; який часто зустрічається; характерний, звичайний, природний для кого-, чого-небудь.
Ха, типовий вегетаріанець, не може пройти повз будку з годдохами, щоби не висловити поглядом свою зневагу!
полонізм або росіянізм, калька пол. typowy або рос. типичный, останнє від рос. тип – зображення, через франц. tуре – праобраз, тип
пол. typowy, чес. typické, анґл. typical
Перекладаємо слово типовий
Друс. свѡи "властивий".
Своіє бо то есть вѣтру ≈ "бо се є властиво-типово-характерно для вітру".
Друс. своитъ (чит.: [своjит]) "властивий".
Друс. имьство "власність, властивість". Іменник; конструкцію "типовий" (прикметник) + іменник, таким чином, буде передано як: ємство~йимство + іменник в родовім відмінку: типово/типове для нього, типовий він = "ємство~йимство його", типова німецька архітектура = "ємство німецького зедства".
Чому даєте "ємство", коли в давніх пам'ятках "имьство"?
Друс. приснъ "нинішній; вічний; властивий; питомий; рідний; близький"; версії етимології суть різні, та вірогідно (про мене) праформа є: *pri-is-n-, де *is є займенник "той, сей", таким чином первісне значення є *"при тому", тобто "такий, що є близкий/рідний/властивий до того/сього".
Термін походить від праідноєвропейського *(s)tewp-, спорідненого зі слов'янським "тъпати", звідки і зробив новотвір.
https://en.wiktionary.org/wiki/τύπτω#Ancient_Greek
Термін походить від праідноєвропейського *(s)tewp-, спорідненого зі слов'янським "тъпати", звідки і зробив новотвір.
https://en.wiktionary.org/wiki/τύπτω#Ancient_Greek
Ге — Словно, будто, как. (Словник Грінченка)
"Чи достеріг? – А чому бим не достеріг? Не так ге ви."
r2u.org.ua: ге
Також раджу почитати коментарі Єлисія під "ге, ги (ге й)" на заміну слову "кшталт" :кшталт
Ги = Ге — Словно, будто, как. (Словник Грінченка)
"Чи достеріг? – А чому бим не достеріг? Не так ге ви."
r2u.org.ua: ге
Також раджу почитати коментарі Єлисія під "ге, ги (ге й)" на заміну слову "кшталт" :кшталт