Давнє наше слово, яке несправедливо забуте. Може повернути ж його собі назад, надавши одмінного від колишнього значення?
—
Строцерковносллв'янське.
Див. Огієнко: https://archive.org/details/etym-sem-slovnyk/II_E-L/page/392/mode/2up
De tam pisie tô slovo e "starocrycòunoslovẽnske"?
Ніде. Бо я не писав, що це "старокрикунослов'янське" 🤦♂️
А те, що це староболгаризна/старослов'янське слово можна почитати не тільки в Огієнка, також у Шанського, в ЕСУМі
В ЕСУМі написано "можливо". Огієнко взагалі не пише, що це слово черпано з церковнослов'янської. Він тілько подав церковнослов'янське слово як споріднене.
<що це староболгаризна/старослов'янське слово можна почитати не тільки в Огієнка, також у Шанського, в ЕСУМі>
SIRM toho ne pisie, ni Oghéyênco. A de pisie Xénscuy?
Від луччий "найкращий" взірець "зразок"
Луччий це давнє-предавнє наше слово, не варто цуратися його
Від давньоукраїнського (давньоруського) сулѣи — кращий.
goroh.pp.ua: сулити
Цісарю, заберіть зайве "о" в слові "зразОковий".
Будь ласка !
Калька з російської, в українській мові "взірець" це просто приклад, шаблон, а не "еталон; те, на що треба рівнятися"
Пустомеля
Ну от Ви, КФЯЙ, пишете, що калька. А от я скажу, наприклад: "У цього художника ладна робота, се найкращий узірець нашого вмільства". Тобто цілком природно я використав словосполучення "найкращий узірець", а щоб скоротити, як се завжди буває, я можу сказати просто "взірець". Ви певні, що се калька, а не природнє для руської мови явище?