Еталонний — такий, який є високої якости, прикладом для наслідування, тим, на що потрібно "рівнятися".
Приклад вживання
"Взірець" в українській мові це просто "зразок", не обов'язково високої якости, не обов'язково такий, на який потрібно рівнятися.
Але під впливом мови російської, слово "взірець" почали хибно вживати на позначення чогось ідеального, до чого варто бажати і що варто наслідувати.
Ну от Ви, КФЯЙ, пишете, що калька. А от я скажу, наприклад: "У цього художника ладна робота, се найкращий узірець нашого вмільства". Тобто цілком природно я використав словосполучення "найкращий узірець", а щоб скоротити, як се завжди буває, я можу сказати просто "взірець". Ви певні, що се калька, а не природнє для руської мови явище?
Ніде. Бо я не писав, що це "старокрикунослов'янське" 🤦♂️
А те, що це староболгаризна/старослов'янське слово можна почитати не тільки в Огієнка, також у Шанського, в ЕСУМі
В ЕСУМі написано "можливо". Огієнко взагалі не пише, що це слово черпано з церковнослов'янської. Він тілько подав церковнослов'янське слово як споріднене.
Еталонний — такий, який є високої якости, прикладом для наслідування, тим, на що потрібно "рівнятися".
"Взірець" в українській мові це просто "зразок", не обов'язково високої якости, не обов'язково такий, на який потрібно рівнятися.
Але під впливом мови російської, слово "взірець" почали хибно вживати на позначення чогось ідеального, до чого варто бажати і що варто наслідувати.
франц. étalon через рос. эталонный
Перекладаємо слово еталонний (зразковий)
Калька з російської, в українській мові "взірець" це просто приклад, шаблон, а не "еталон; те, на що треба рівнятися"
Пустомеля
Ну от Ви, КФЯЙ, пишете, що калька. А от я скажу, наприклад: "У цього художника ладна робота, се найкращий узірець нашого вмільства". Тобто цілком природно я використав словосполучення "найкращий узірець", а щоб скоротити, як се завжди буває, я можу сказати просто "взірець". Ви певні, що се калька, а не природнє для руської мови явище?
Давнє наше слово, яке несправедливо забуте. Може повернути ж його собі назад, надавши одмінного від колишнього значення?
Українська мова асимілює ч, має бути лучший а не луччий
Не вкраїнське слово, а бовгарське.
—
Строцерковносллв'янське.
Див. Огієнко: https://archive.org/details/etym-sem-slovnyk/II_E-L/page/392/mode/2up
De tam pisie tô slovo e "starocrycòunoslovẽnske"?
Ніде. Бо я не писав, що це "старокрикунослов'янське" 🤦♂️
А те, що це староболгаризна/старослов'янське слово можна почитати не тільки в Огієнка, також у Шанського, в ЕСУМі
В ЕСУМі написано "можливо". Огієнко взагалі не пише, що це слово черпано з церковнослов'янської. Він тілько подав церковнослов'янське слово як споріднене.
<що це староболгаризна/старослов'янське слово можна почитати не тільки в Огієнка, також у Шанського, в ЕСУМі>
SIRM toho ne pisie, ni Oghéyênco. A de pisie Xénscuy?
Ne ta uiznaca.
Від луччий "найкращий" взірець "зразок"
Луччий це давнє-предавнє наше слово, не варто цуратися його
Від "най[кращий] взірець"
Від давньоукраїнського (давньоруського) сулѣи — кращий.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/сулити
Цісарю, заберіть зайве "о" в слові "зразОковий".
Ярославе, так, дякую
Будь ласка !