Унікальний — надзвичайний у якомусь відношенні; рідкісний, винятковий.
Приклад вживання
Всередині Софіївського собору збереглись всесвітньо відомі софійські фрески та мозаїки, які являють собою унікальну за значенням пам'ятку образотворчого мистецтва XI ст.
Попри його пряме значення, слово унікальний (unique) вживають також в значенні «особливий» (винятковий, рідкісний). Тут не дуже доречно казати про точний-неточний переклад слова, бо перекладати треба не слова, а значення. Отже переклади «неповторний», «винятковий», «рідкісний» пасують однаково, але вживаються за різних обставин.
Від прасл. *cěglъ "унікальний, винятковий, єдиний", давньорус. чеглꙑи, чеклꙑи, білорус. чо́клый; близьке до прасл. *ščьglъ; слово дійшло ще з праіндоєвропейської мови:
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/cěglъ ці́глий — унікальний
ці́глість — унікальність
ціглець — унікальний чоловік, об'єкт тощо
оці́глення — процес набуття унікальних рис
ці́глитися — ставати унікальним
ці́глити — надавати комусь індивідуальних рис
знеці́глюватися, знеці́глитися — припиняти бути унікальним
ці́гливо, цігли́ло — щось, що надає унікальности
Слово практично втратили усі слов'янські мови. Не дамо ж згинути прадавнім слов'янським словам!
Унікальний — надзвичайний у якомусь відношенні; рідкісний, винятковий.
Всередині Софіївського собору збереглись всесвітньо відомі софійські фрески та мозаїки, які являють собою унікальну за значенням пам'ятку образотворчого мистецтва XI ст.
Перекладаємо слово унікальний
Я вважаю що це неточний переклад.
виняток - exception, винятковий - exceptional
unique - унікальний
Попри його пряме значення, слово унікальний (unique) вживають також в значенні «особливий» (винятковий, рідкісний). Тут не дуже доречно казати про точний-неточний переклад слова, бо перекладати треба не слова, а значення. Отже переклади «неповторний», «винятковий», «рідкісний» пасують однаково, але вживаються за різних обставин.
З таким значенням – калька російського "исключительный".
Від прасл. *cěglъ "унікальний, винятковий, єдиний", давньорус. чеглꙑи, чеклꙑи, білорус. чо́клый; близьке до прасл. *ščьglъ; слово дійшло ще з праіндоєвропейської мови:
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/cěglъ
ці́глий — унікальний
ці́глість — унікальність
ціглець — унікальний чоловік, об'єкт тощо
оці́глення — процес набуття унікальних рис
ці́глитися — ставати унікальним
ці́глити — надавати комусь індивідуальних рис
знеці́глюватися, знеці́глитися — припиняти бути унікальним
ці́гливо, цігли́ло — щось, що надає унікальности
Слово практично втратили усі слов'янські мови. Не дамо ж згинути прадавнім слов'янським словам!
Для української мови буде природніше "чоглий".
Ні, "чоглий" не може бути через ікавізм (та й [ě] має дасть [і]).
+
Тобто не відтворити знову