Ні, і не з якихось моїх примх, а тому, що (так, я перевірив) слово "рівний" є у Словарі Грінченка за номером 3 за тямою "равный, одинаковый".
Переконайтеся ж самі:
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/50929-rivnyj.html#show_point Було би не так, я дійсно міг би підозрювати російський вплив.
Одне не розумію, хіба слово "єдиний" може вважатися руським, коли українська мова не терпить (у давні часи принаймні) початкове "є-"?
Тобто, "єдин" у нас перетворився на "один", "єлень" став "оленем", "єзеро" стало "озеро", то чому "єдиний" не став "одиний", чи не рушить це гармонію української мови?
Те, що яка різниця, які слова попереду, якщо першими звуками у словах "єдиний" та "один" первісно було те ж саме "(j)ed-". Якщо "єдин" перетворилось на "один", то і "єдиний" мало би стати "одиний"?
Від прасл. *cěglъ "унікальний, винятковий, єдиний", давньорус. чеглꙑи, чеклꙑи, білорус. чо́клый; близьке до прасл. *ščьglъ; слово дійшло ще з праіндоєвропейської мови:
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/cěglъ ці́глий — унікальний
ці́глість — унікальність
ціглець — унікальний чоловік, об'єкт тощо
оці́глення — процес набуття унікальних рис
ці́глитися — ставати унікальним
ці́глити — надавати комусь індивідуальних рис
знеці́глюватися, знеці́глитися — припиняти бути унікальним
ці́гливо, цігли́ло — щось, що надає унікальности
Тоді "знеціглювати" – забирати всі унікальні риси, тобто уніфікувати.
Слово практично втратили усі слов'янські мови. Не дамо ж згинути прадавнім слов'янським словам!
Треба уніфікувати правила написання азіятських слів!
лат. unificatio, від unificare – робити єдиним
чес. sjednotit, слов. zjednotiť, пол. ujednolicić
Перекладаємо слово уніфікувати
Коротко і зручно.
+
Друс. рѡвьнати "робити однаковим, рівняти", рус. рівнати (див. ЕСУМ під: рівний) "т.с.".
+
Дѧкуіѫ Вам за голос, та дівіть мѧ тут Въі нє кажєтє то є калька із москъвского "уравнивать". :D
Ні, і не з якихось моїх примх, а тому, що (так, я перевірив) слово "рівний" є у Словарі Грінченка за номером 3 за тямою "равный, одинаковый".
Переконайтеся ж самі:
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/50929-rivnyj.html#show_point
Було би не так, я дійсно міг би підозрювати російський вплив.
Тобто "робити єдиним", схоже в инших слов'янських мовах:
чес. sjednotit
словац. zjednotiť
пол. ujednolicić
Отут бѫло бъі "їдн-" ← *едьн-, *е пєрєд *ь слабъім.
Хоча, мєнѣ сіакъи твар загалъм нє є до подобъі чєрєз заівє у-.
Змінив.
А "єднати" (без всяких префіксів) на жаль уже зайняте иншими тямами: http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/14642-jednaty.html#show_point
Одне не розумію, хіба слово "єдиний" може вважатися руським, коли українська мова не терпить (у давні часи принаймні) початкове "є-"?
Тобто, "єдин" у нас перетворився на "один", "єлень" став "оленем", "єзеро" стало "озеро", то чому "єдиний" не став "одиний", чи не рушить це гармонію української мови?
Питѡм з *е-, либонь, є іно твар: *edyn- → єдьн [йеде́н], едьна [йідна ~ йінна], едьно [йідно ~ йінно], а твар *edin- → єдин(-) [йедин, йедина, йедино] нѣ.
Тобо, коли меджь "д" та "н" не’ма "и", воно є питомє.
«коли меджь "д" та "н" не’ма "и", воно є питомє»
А як слова "єдиний", скажете, спосуда?
Чьто’м’ и казал, є.
Те, що яка різниця, які слова попереду, якщо першими звуками у словах "єдиний" та "один" первісно було те ж саме "(j)ed-". Якщо "єдин" перетворилось на "один", то і "єдиний" мало би стати "одиний"?
Мало би бути «одний» і «оден».
Від прасл. *cěglъ "унікальний, винятковий, єдиний", давньорус. чеглꙑи, чеклꙑи, білорус. чо́клый; близьке до прасл. *ščьglъ; слово дійшло ще з праіндоєвропейської мови:
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/cěglъ
ці́глий — унікальний
ці́глість — унікальність
ціглець — унікальний чоловік, об'єкт тощо
оці́глення — процес набуття унікальних рис
ці́глитися — ставати унікальним
ці́глити — надавати комусь індивідуальних рис
знеці́глюватися, знеці́глитися — припиняти бути унікальним
ці́гливо, цігли́ло — щось, що надає унікальности
Тоді "знеціглювати" – забирати всі унікальні риси, тобто уніфікувати.
Слово практично втратили усі слов'янські мови. Не дамо ж згинути прадавнім слов'янським словам!
Тълк "унікальний" у слова цѣглъи є ѡд тълку "цѣлъи, нєдѣлімъи", ѡд тълку "одін, одін цѣлъи", а нє ѡд "одін окрємъи", тому твар "знеціглити" бъі значіл опак ("навпаки") "дѣліті, чініті рѡзнъім". :)
Як все складно, та я дам тоді і "ціглити" слово.
Можна словотворити з тями, а не сколити першотвір.
Від прасл. *cěglъ "унікальний, винятковий, єдиний", давньорус. чеглꙑи, чеклꙑи, білорус. чо́клый; близьке до прасл. *ščьglъ; слово дійшло ще з праіндоєвропейської мови:
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/cěglъ
ці́глий — унікальний
ці́глість — унікальність
ціглець — унікальний чоловік, об'єкт тощо
оці́глення — процес набуття унікальних рис
ці́глитися — ставати унікальним
ці́глити — надавати комусь індивідуальних рис
ці́гливо, цігли́ло — щось, що надає унікальности
Цитуючи Єлисія, «Тълк "унікальний" у слова цѣглъи є ѡд тълку "цѣлъи, нєдѣлімъи", ѡд тълку "одін, одін цѣлъи", а нє ѡд "одін окрємъи", тому твар "знеціглити" бъі значіл опак ("навпаки") "дѣліті, чініті рѡзнъім".»
Тому "ціглити" нічого не стоїть завадою залишити за "уніфікувати".