Калька російського "неповтори́мость".
Префікс "по-" тут цілком зайвий, українською досить "невтірність" ("і" мусить бути, бо іквізм).
Щодо ікучості не можу сказать нічого певного. А префікс через те, що слово "(не)повторний" утворено од дієслова "повторювать".
Ви даєте голос за слова, якого в часи до СРСР українці не знали (http://hrinchenko.com/) і який має хибне "о" у "-втор-", це те саме, що казати "кот" замість "кіт" чи "ноч" замість "ніч".
По-перше, ікавізм є властивим і поширеним, але не є правилом.
По-друге, іказізм, як відомо, часто відпадає. І не лише в непрямих відмінках (ріг-рогу, кіт-кота). Ікавізм часто відпадає в похідних словах: ніч-споночіло (а не спонічіло), простір-розпросторення (а не розпростірення), прозір-прозорий (а не прозірий). Я не знаю, чи є тут якесь утверджене правило, але відчуваю, що в слові неповторність не має бути ікавізму.
По-третє, якщо відкидати слово «неповторність», то доведеться відкинути й слово «повторювати», бо вони мають спільний корінь.
P.S. Слово «невтірність» має бути утворено від слова «втирати». :)
Даруйте, ви не розумієте принципів ікавізму. Він є лиш у закритому складі. У словах "кота", "рогу", "поночіло", "розпросторення" ікавізм не відпадає, йому там нізвідки взятися, бо є він хіба в складах, з двох сторін обмеженому шелестівками:
кіт — ко-та
ріг — ро-гу
ніч — по-но-чі-ло
про-стір — роз-про-сто-ре-ння
про-зір — про-зо-рий
по-вто-рю-ва-ти — не-по-втір-ний
Як бачите, якщо давнє "о" є між двох шелестівок, воно стає "і", але якщо воно на краю складу, воно не стає "і".
Надіюся, зрозуміло пояснив.
У слові "втирати" "и" ніяк і жодним чином не дасть "і".
Втирати-втирав, втерти-втір.
Тут все доволі складно, маємо ж "голова", але "голов", а не "голів", "дерево", але "дерев", а не "дерів", але "село" проти "сіл".
Тяжко сказати, за якими законами тут рухалась українська мова, крім як за хаосом.
"Втирати" це взагалі недавній росіянізм (в тямі "щось сумнівне пропонувати"), в нашій мові тями геть инші.
> але "голов", а не "голів"
Ні. Якраз голів:
goroh.pp.ua: голова
> "Втирати" це взагалі недавній росіянізм
В тому значенні, що ви навели, так.
Але я вкладав первісне значення — терти доки увітреш. :)
Щодо «втір» я, схоже, помилився. Все ж «втер». Бо ж стирав-стер.
За "голів", мій недогляд — у мене на батьківщині кажуть "голов", тож прошу вибачення за помилку.
(пркм. одинний)
Слово один цілком дає позначення на уособлення об'єкту: є одним у своєму напрямку. Додатково це було б прямим відповідником латинського слова.
r2u.org.ua: виємно
Від прасл. *cěglъ "унікальний, єдиний", давньорус. чеглꙑи, чеклꙑи, білорус. чо́клый; близьке до прасл. *ščьglъ; слово дійшло ще з праіндоєвропейської мови:
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/cěglъ
ці́глий — унікальний
ці́глість — унікальність
ціглець — унікальний чоловік, об'єкт тощо
оці́глення — процес набуття унікальних рис
ці́глитися — ставати унікальним
ці́глити — надавати комусь індивідуальних рис
знеці́глюватися, знеці́глитися — припиняти бути унікальним
ці́гливо, цігли́ло — щось, що надає унікальности
Слово практично втратили усі слов'янські мови. Не дамо ж згинути прадавнім слов'янським словам!
Дуже цікаво !
Дякую за відгук, Ярославе!
Карле-Франце, ви ж самі були казали, що “винятковий” у цьому значенні це калька
Просто переклав з анґлійської через ґуґлів перекладач, ось він мене і "підставив" ):
Але дякую за заввагу, змінив.
+
—