»Ta /koˈtrɘi̯sʲ/ → [koˈtrɘsʲ].«
__
+. Dau ésmy tvar z /ɪ/ pro coruistovaciœu cotrœi prõty sea na Pœltauscœi govorui.
»‹perépisïõ› — ceomou ‹ï›?«
__
Nou ge ceréz istoslœuïa, bo, yac este ranieyche pisali, ‹-ï+G› znacity vidgiyscõ vuimóuvõ [ʲj+G] peréd dóugeinïem tuix zlõc, a œdtac i rœznœi louna po riecex. Vachie novœi pisanïa, tac ya rozoumieiõ, maiõty na metie œdbuivati blizje sõciesnõ vuimóuvõ, xotch’ i pocazouiõtchi use ’sce craiovœi œdmienui(?)
»‹esmy› — tó e daunerousscuy tvar, dobiexynerousscuy e ‹esmi›.«
Ci ne e ’tse pratvar sõciesnoho ‹ésmy›–/jɛm/, uzvedenoho ‹eismy›–(pœud.)/jim/? Viedie, neiyma’ bœlche œdcui vuivesti tœi guibanïa, a yac œd daunrous. ѥсмь, to mogiõty bouti tvarui z œdvergenuimi serédnimi prigolósnuimi. Otge, ou cœnçi 12. st.(za Chevelovom), coli ceréz homonymïõ(tou zveagymeinno)‹ѥсм›(1. os. odn.) ta ‹ѥсм›(1. os. mn.) perébrali svoie miennœi tvarui ‹ѥсми› i ‹ѥсмꙑ›, ci ne mœgl tvar 1. os. odn. lixiti rœunobiegynuy vid ‹ѥсм›? Otòy vid, obœcy tvara ‹ѥсмꙑ›, dœulyau bui tvaroslœuïou bõdõtchi rœznuimy, i ne pœdleagau bui rózlogeinïou scladœu z dvoma verxœuïama. Togdie ouge, œn bõu bui pœdpau prostcheinïou tuix scladœu na cœnçi slœu põtïõ vuivergeinïa nezveacynoho golòsnoho, Xotchea tacuy uzposœb i bõl bui vuyneatcovuy, a zveagyno tacœi slova rózcladali sea inaco(oustavleinïemy golósnoho–tobui mali buismo tvar +єсом, sehodnie), œn bui rózveazau dva verxœuïa, a same slovo bõlo douge œdorvane œd pocazniy inuix rieciy. Obacye, ya’smi ne rieu giednuix yasneiny toho tvara.
»‹pœl›«
__
Se ya rózoumieiõ. Ta ge, ne e mnie çielo yasno, ceomou Vui ne pichete tacœi slova istoslœuno, lixyaiõtchi nepravuilynõ vuimóuvõ bouti oucenoiõ. Tacœi vuyneatcui bo, sõty use ge, meidjrieciovœi(interdialectal), a ne, die, poeatœi po-rœznœmy yz od’noie mòuvui(yac Vui tac pichete: bastrea, proti, baystriouc ← verx.niem. bastard). To, ceomou bui prosto be xovati vidjiyscœi móuvui, razom iz uzposõdjenuimi? Yac ya rózoumieiõ, Vui pichete inœi tacœi usposõdui istslœuno: ‹Iscoróstieny, zima, Cernigœu›, a ne ‹Iscoróstény, ziema, Cerniegœu›?
»... i nepotverdgeno narieceoslœunuimi datami govorœu iz protistauleignemy ‹ou› ta ‹õ›, cde ‹bouti› e [ˈbu̯͡ʊtɪ], a ‹bõd•› e [bʊ͡u̯d•].«
__
Tac, ouge baciõ.
»; tó e scorieye rœunobiegynuy tvar do ‹yaco› (‹taco› : ‹tac›), pace, prosto na /•k/ e i inde po slovianscuix móuvax...«
__
Oto ya’smi ne vieu. Ouge e yasno!
»Ta te znaceigne mogé bouti perédano i inacye...«
Bológo za pœdmietcheinïe drougoïç!
»cyto tam znacity [i̯]–/ɪsʲ/?«
Ésmy pisau og’ ou slovax yac’ ‹yacuys’, cotruys’›, pœl golósnuy [i̯] mogeity ne bõti móuvlenuy, perépisïõ– [kɔtrɪi̯sʲ] → [kɔtrɪsʲ].
Як мені вїдомо, так. Хоч вимова, вочевидь, часто буде без [i̯]–/ɪsʲ/. Єм рїв и ‹такꙑис’› (бойк.). У лемківських говорах почеп ‹-с’› є неврїзаний–‹-си›, тому там челенкування й не винно бути тяжким.
»А що ж давньогрецька?«
Бігме, не вїм самї о нїй.
О займенах:
котро̀н < *кѡтръ + нъ(«той», син. до давнрус. и < jus; пор. ляд. ten) < *ko•tr•us + n•us;
всє̀н < *вьсь(суч. рус. вєсь) + нъ < *vix•us + n•us,
Оба суть рівнобїжні звичнїшим зложенням з займеном ‹и›,– ⟨котрꙑи, всии, всє̀и(полїс.)⟩, найдені в долівських/надсянських говорах(гляд. І. Верхратський: «Про говор долівський» : "всьо́н, котро́н").
’но̀н(:’но̀на:’но̀но)< оно̀н < ѡнъ + нъ < an•us + n•us( за ЕСУМ)/ ’нѡн(: ’нона:’ноно) < он(ъ) + ѡнъ (за Ю. Шевельовoм( J. Shevelov: Historical Phonology of the Ukrainian Language)).
@אלישע פרוש
Що ж, п. Русин певно, п. Шевцова й п. Ковтуненко, гадаю, й здає ся Ви'сте з Надднїпрянщини, чи не так?