А як бути з "емотикон", "емодзі"?

»А як бути з "емотикон", "емодзі"?«

Emoticon e œd ‹emot(ion)› + ‹icon›, tomou coli bõdé yno pitomo slovo za ‹icon, εικών›, to bõdé i slovo za *‹emot•εικών›. Za "εικών" pocui nailiepche vidjõ slova ‹stieny› ci d.-rous. ‹mycytu (мьчьтъ)› — se slovo e u d.-rous. pameatcax, a tomou, popri œdsõtnœsty u novorousscie (xotcha porœun. ‹mècet› "liesoc u stepou" ( ← 'oasis' ≈ 'ghost image'?), mogemo ye lieciti u yno roussco pitomo slovo. Tocdie za "emoticon" bui moglo bouti bõdy ‹yzrouxestieny› /(ɪ~i)ˈz(d)ruʃɛsti͡enʲ/, abo ‹yzrouxémycet› /(ɪ~i)z(d)ruˈʃe͡imt͡ʃæt/. Isclonyéinnhe: u d.-rous. ‹mycytu / мьчьтъ› e pervœstno tri po sobie œdvedenui golosnui ‹y (ь)› ta ‹u (ъ)›, hi u slovax d.-rous. ‹gynyçu / жьньцъ›, ‹xyvyçu / шьвьцъ› ; d.-rous. slova ‹gynyçu›, ‹xyvyçu› nuinie, u novorousscie, isclaniayemo he: ‹gyneç› /ʒnæt͡ɕ/ ale ‹gença› /ʒən(ʲ)ˈt͡ɕa/, ta ‹xyveç› ʃʋæt͡ɕ/ ale ‹xèuça› /ʃəwˈt͡ɕa/, otge i d.-rous. ‹mycytu› bui pràvilno dalo nuinie zvõcotvar /mt͡ʃæt/ = ‹mcet›, a u ròdnie padie éidninui (ceoho?) /ˈmæt͡ʃ.tɑ, ˈmæt͡ʃ.tu/ = ‹mecyta, mecytou› ci /mæt͡ʃ.ˈtɑ/ ‹mecyta›. Tvar ‹mcet› /mt͡ʃæt/ i e zasviedcyeno u d.-rous. pameatcax: ‹мчетъ› ( ← ‹мьчьтъ›), a porõcy iz nimy i zvõcotvarui ‹мечетъ› (tacoge yz ← ‹мьчьтъ›) ta ‹мечьтъ› (tacoge yz ← ‹мьчьтъ›), a riecy e u tœmy cyto /m/ (ta /l/, /n/, /r/, /w/) iz œdvedenomy golosnomy ("reduced vowel") postõpouié inacye négy inchi sõgolosni u rousscie, daiõtchi bœilche rœznozvõcotvarœu, + iesce e róunainnhe za tvaroslœuviemy, cde ‹mycytu› → /mt͡ʃæt/ mogé bouti poxiryeno i na: /(ɘ)mˈt͡ʃæta, (ɘ)mˈt͡ʃætu/ (coho/ceoho?, comou/ceomou?), /(ɘ)mˈt͡ʃætom/ (cuimy/cimy?), abo ‹mycytu› → /mæt͡ʃt/ (porœunaite /prɪt͡ʃt/ ‹pricyt› ← ‹pricytu / причьтъ›, za /ˈprɪt͡ʃ.tu/, /prɪt͡ʃ.tɔm/, zamiesty /ˈprɪt͡ʃæt/). Otge tou bui boulo riexiti ci prineati, hi mœgylivui, usi tri zvõcotvarui: /mt͡ʃæt/, /ˈmæt͡ʃət/, /mæt͡ʃt/, abo voliti i pristati na odin yz zvõcotvarœu ; na puitainnhe "coho/ceoho?" cògen yz six zvõcotvarœu dasty pràvilno /ˈmæt͡ʃ.tɑ, ˈmæt͡ʃ.tu/. U razie zvõcotvara /mt͡ʃæt(-)/, /(ɪ~i)z(d)ruˈʃɛ-/ imé stati /(ɪ~i)z(d)ruˈʃe͡i-/ — *e-y-peregolos.

___

Slovo ‹emoji› e slovam ‹emotion, emotive, emovere, emouvoir› nerœdno — tou e prosto zvõcosóupadéinnhe, a e œd yap. 絵え /e/ "picture ; stieny" + 文字もじ /moji/ "character (written sign) ; pisymea". Nad simy slovomy émy pocui nicda ne doumau crœizno, ta svidcorõcy gadaiõ moglo bui bouti tvoryeno œd ‹stieny (стѣнь) "image, picture, icon" + yac podig (pro nastoyõ, ‹-ina, -izna, -ivo›), ci + ‹znac› (stieneznac).

+
emot•εικών — зрухобраз?
До речі, гадаєте, передчеп у sum.in.ua: zrushuvaty саме від -із, а не від уз-?

»зрухобраз«

Ya buimy radje ounicau slova 'obraz'.

___
»гадаєте передчеп ‹у› sum.in.ua: zrushuvaty саме від -із, а не від уз-?

Cyto e se za peredcép ‹y›? E ‹y› bóulgarscoho pisyma abo latinscoho? Bõdy yaco, u ‹yzrouxiti› e peredcép ‹yz›, e i dieyeslovo ‹изрꙋшити› u d.-rous. I ‹yz-› teacné lat. *‹ex-› u lat. ‹emovere (*exmovere)›, → ‹emotus (*exmotus)›, → ‹emotio (*exmotio)›.

>>гадаєте передчеп ‹у› sum.in.ua: zrushuvaty саме від -із, а не від уз-?

Не «передчеп 'у'», а передчеп у/в слові "зрушити")

Яке У? Добродій Єлисій, наскільки я його розумію, пише про те, що лат. y в його письмы -- це і (тобто ь), а ‹yzrouxiti=зрушити--ьзрушити--ізрушити

»наскільки я його розумію, пише про те, що лат. y в його письмы -- це і (тобто ь), а ‹yzrouxiti=зрушити--ьзрушити--ізрушити«

Tac. Ale ne »це і (тобто ь)«, a »*ь, tobto prasl. *y = corotke "i", ne te "i" cyto nuinie u slovianscuix móuvax e.