<Я кажу, як заведено в зразкові мові. "Ношу", бо так кажуть земляки моїх прабатьків. "Ходжу" з дзвінким "дж" <= "д+й" аналогічно до "плачу" з глухим "ч" <= "т+й", хоч люди в їхньому краї кажуть "хожу". Та це мій вибір, а не мовна конечність>
У нас так само. Мої земляки (укупі зо мною) ще кажуть "заведяно" замісць "заведено" - чи ви й собі вживаєте (вживали) цих форм?
@Oleksa Rusyn
<Якби до взорової мови не були запровадили "завдань", "оповідань" тощо, то й воно б вам певно дивно бриніло б.>
Вони однаково чудні, дарма що "питань", "весіль" і т. ин. випадає тепер чути частіше.
<Щодо двоїни – так.>
Утямки. Прикро, та я свідомий вашої думки.
<Що саме про мнякі прикметникові закінчення ви маєте на думці?>
Давніше ви були казали, що пішли б дорогою галичан і пристали на форми "природний", "народний", "східний" замісць "природній", "народній", "східній".
+++