Значення слова
Запозичення — слово, здобуте в одну мову з мови иншої.
Приклад вживання

Годі калькувати російську, нам не потрібні всі ті російські запозичення!

Походження

калька рос. заимствование або пол. zapożyczenia

Приклади в інших мовах

чес. přejaté slovo, přejímka, výpůjčka

Розділи
Варіанти написання
запозичені слова, чужизми, чужизм, loanword, loan-word, loan word, лонворд, лон-ворд, лон ворд, заімствування

Перекладаємо слово запозичення

перейняток
29
Oleksa Rusyn 12 квітня 2020
27 січня 2021

+

7 квітня 2023

Таки дам +
Заберу до свого словника

17 березня

+

че́рпано із
22

чь́рпано (із)
ЕСУМ: черпати "набирати; діставати; (перен.) добувати; запозичати". Тут є пєрєдано нє имѧмь (іменником), а перифрастично – дієприкметником ѡд дѣієслова чьрпати (черпати) "запозичати": чьрпано із {черпано з} "запозичено з" = "запозичення з (відки)".

"Запозичення з німецької": черпано з німецької.

אלישע פרוש 15 лютого 2020
10 червня 2020

+++

13 лютого 2021

cerpano iz

14 лютого 2021

То Ви кажете, що українській мові не може бути заяяння, тепер пропонуєте черпано із, а що з зяянням?

14 лютого 2021

То є морфофонематичне написання, тобто не має прямо відповідати звучанню. Тоді, даючи те слово, я ще не міг писати ту латинкою.

15 лютого 2021

Латинка не сильно б помогла, але дякую за пояснення. Хоч гадаю, що для поезії було би корисно після голосівки дозволити і вимову "...но із" чи хоч "...но їз".

20 червня 2021

І як це вимовляти?

21 червня 2021

/ˈt͡ʃærpɑno z/

3 березня 2023

-, неповноцінний переклад.

7 квітня 2023


Я б додав статтю "запозичено", "запозичений". І туди б додав би "черпано", "черпаний".

7 квітня 2023

Вїрю Вам, Ви бисте чинили то. А "контекстуальний переклад" Вам щось каже?

7 квітня 2023

Каже

7 квітня 2023

Угу, сумнївно, пишучи те: «Я б додав статтю "запозичено", "запозичений". І туди б додав би "черпано", "черпаний".»

спосуда
16

Від спосудити "(за)позичити. допомогти". Або ще: слово спосуджене. Див. ЕСУМ: спосудити.

אלישע פרוש 23 жовтня 2019
8 січня 2020

Підтримую !

12 квітня 2020

Українська мова прикметна своєю влучністю, тож мені здається, що не годиться казать запозичене на перейняте.

15 квітня 2020

До речі, досі ставлю питання доцільности вживання тями "позичати" до отриманих з инших мов слів.
Бо виглядає так, що слова "хвиля", "гетьман", "князь", "витязь" є "запозиченими", що мов переконує, що прийде час їх геть "віддати".

15 квітня 2020

Я за те саме кажу.

3 березня 2023

Чому "запозиченними" в лапках?

27 травня 2020

Теж не підтримую що примання чужих слів звуть запозиченням, спосудою, маячня. Так наче ми колись усі "запозичені слова" вернемо (ага, і терміни, і власні назви).
Проти такого толку.

27 травня 2020

Слова спосуда, спосудити не містять конотації про необхідність повернення. То є надумана вигадка.

10 червня 2020

Головне значіння слова "спосужать" – "помагать". Як на мене, тут воно не до речі.

10 червня 2020

Полісемія. А про товк "помагати/помочи" є вже дієслово <помагати/помочи>. Що є мисель иміти дві слові за тий же товк, а за йинший товк слова не міти?

10 червня 2020

Однак і в вислові "спосужать грошима" почувається головне значіння допомоги ("помагать грошима"). Спосужать словами = помагать словами? Це слово не має потрібного значіння.

25 жовтня 2021

Все ж безглузда калька. Ми слова що оддавати потім маємо, якщо їх спосужуємо (зичимо)?

3 березня 2023

-

перейняте з
,
від
11

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/37437-perejmaty.html#show_point
Наприклад, "слово є перейняте з німецької"; "слово є перейняте від німців".

Вадим Мельник 21 вересня 2020
23 грудня 2020

Як на мене чудовий варіант, і звучить гарно

23 грудня 2020

Дякую!

20 червня 2021

Чудовий варіант!

20 червня 2021

Дякую!

3 березня 2023

-, неповноцінний переклад.

чужослівʼя
6

Чуже слово.

10 червня 2020

На мою думку, "-слів'я" натякає на множину, загал.

1 листопада 2021

Чужослiв, мн. -в'я

пере́йма
5

Від http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/37437-perejmaty.html#show_point
Знаю, що в слова є ще купа значінь, та що з того? У відповідному контекстові буде все ясно.

Вадим Мельник 22 серпня 2020
черпань
5

ЕСУМ: черпати "набирати; діставати; (перен.) добувати; запозичати". Тут є пєрєдано нє имѧмь (іменником), а перифрастично – дієприкметником ѡд дѣієслова чьрпати (черпати) "запозичати": чьрпано із {черпано з} "запозичено з" = "запозичення з (відки)".

Угорі гарне дієслово, але деколи є потреба сказати одним словом–іменником. "Запозичення з німецької" буде "черпано з німецької", але як сказати "він використовує давні німецькі запозичення на взір бутерброд, кеґель"? Пропоную так — "він використовує давні німецькі черпані на взір бутерброд, кеґель".
У твоїй мові багато запозичень — у твоїй мові багато черпанів.

13 березня 2023

+

чужи́на
4

"Чужий" + "-ина" - щось чуже. Наголос на другий склад, щоб відрізняти від "чужинА".

Вадим Мельник 22 серпня 2020
22 грудня 2023

Инший наголос невиправданий. Він пов'язаний із наголосом у прикметникові, а не зо значінням іменника.

запозичення
4
Микола Зін 21 червня 2021
прісиво
3

Прі́сний – 2) В казках: чужий, посторонній
r2u.org.ua: прісний

чужи́зна
3

"Чужий" + "-изна" - щось чуже.

Вадим Мельник 22 серпня 2020
Юра Шевчук 24 січня 2021
24 січня 2021

Це дія, а не річ.

24 січня 2021

"Запозичення" теж дія.

24 січня 2021

Це теж невдатний термін. Узагалі дієслівні прикметники на -ння досить нове явище в українській мові, і багато давніших мовознавців на те завважували й радили не вживати їх зайве.

24 січня 2021

+

11 травня

Вживане слово і прямий відповідник

черпане
3

ЕСУМ: черпати "набирати; діставати; (перен.) добувати; запозичати". Тут є пєрєдано нє имѧмь (іменником), а перифрастично – дієприкметником ѡд дѣієслова чьрпати (черпати) "запозичати": чьрпано із {черпано з} "запозичено з" = "запозичення з (відки)".

Угорі гарне дієслово, але деколи є потреба сказати одним словом–іменником. "Запозичення з німецької" буде "черпано з німецької", але як сказати "він використовує давні німецькі запозичення на взір бутерброд, кеґель"? Пропоную так — "він використовує давне німецьке черпане на взір бутерброд, кеґель".
У твоїй мові багато запозичень — у твоїй мові багато черпаного.

чужизм
1

Буде іронічно, що слово для тями "чужизм" матиме суфікс "-изм", який сам є чужизмом.

29 жовтня 2019

:-[

12 квітня 2020

Є український суфікс "-ин(а)".

13 квітня 2020

"Чужина" має иншу тяму.

16 квітня 2020

Суфікс "-ин(а)" дозволяє поширить значіння на все чуже. Бо його значіння - щось із прикметою, позначеною в корені слова.

28 квітня 2020

Може й так. Знаю, є слово "русьчизна", яке означає "українська мова" (або "білоруська мова", в ті часи не дуже піклувалися їх розрізняти).
Тож Ваша правда, так думаю собі.

прісінь
1

Прі́сний – 2) В казках: чужий, посторонній
r2u.org.ua: прісний

пріснець
1

Прі́сний – 2) В казках: чужий, посторонній
r2u.org.ua: прісний

слово-приблуда
1
Вадим Мельник 22 серпня 2020
Юра Шевчук 17 липня 2021
куркуля́ка
1

Від слова куркуль.
Словник Бориса Грінченка.
Куркуль, -ля́, м. Пришлый, захожій изъ другой мѣстности человѣкъ, поселившійся на постоянное жительство.

Пилип Хмара 17 грудня 2021
17 грудня 2021

Неруського роду слово.

че́рпання
1
Невідь Хто 14 березня 2023
слово-блукач
0
23 жовтня 2019

В етимології є й поняття вкреме слова блукача ніж просто запозичення загалом.

23 жовтня 2019

+

пріснява
0

Прі́сний – 2) В казках: чужий, посторонній
r2u.org.ua: прісний

чужорідок
0
Oleksa Rusyn 12 квітня 2020
при́йма
0
данок
0
Daniel Daught 10 червня 2020
10 червня 2020

Хто ж дає ті слова?

черпанок
0
Denys Karpiak 17 березня
пересвоєнь
,
пересвоєння
0
Роман Роман2 17 березня
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
7 квітня 2023

Запозичення — калька з москвинської заимствование тільки польськими словами — zapożyczenia

Поділитись з друзями