Значення слова

Запозичення — слово, здобуте в одну мову з мови иншої.

Приклад вживання

Годі калькувати російську, нам не потрібні всі ті російські запозичення!

Походження

калька рос. заимствование або пол. zapożyczenia

Приклади в інших мовах

чес. přejaté slovo, přejímka, výpůjčka

Розділи
Варіанти написання
запозичені слова, чужизми, чужизм, loanword, loan-word, loan word, лонворд, лон-ворд, лон ворд, заімствування
Схожі слова
Слово додав

Перекладаємо слово запозичення

че́рпано із
15

чь́рпано (із)
ЕСУМ: черпати "набирати; діставати; (перен.) добувати; запозичати". Тут є пєрєдано нє имѧмь (іменником), а перифрастично – дієприкметником ѡд дѣієслова чьрпати (черпати) "запозичати": чьрпано із {черпано з} "запозичено з" = "запозичення з (відки)".

"Запозичення з німецької": черпано з німецької.

אלישע פרוש 15 лютого 2020
10 червня 2020

+++

13 лютого 2021

cerpano iz

14 лютого 2021

То Ви кажете, що українській мові не може бути заяяння, тепер пропонуєте черпано із, а що з зяянням?

14 лютого 2021

То є морфофонематичне написання, тобто не має прямо відповідати звучанню. Тоді, даючи те слово, я ще не міг писати ту латинкою.

15 лютого 2021

Латинка не сильно б помогла, але дякую за пояснення. Хоч гадаю, що для поезії було би корисно після голосівки дозволити і вимову "...но із" чи хоч "...но їз".

20 червня 2021

І як це вимовляти?

21 червня 2021

/ˈt͡ʃærpɑno z/

1 листопада 2021


Черпати - гiперонiм,
запозичувати - гiпонiм
Черпати й так вже є синонiмом до слова запозичувати.
Я б не став викидати слова позичати, зичити, запозичувати, хоч i вони черпанi з иншоï мови.
Менi взагалi до вподоби слова, де приголoснi чергуються з голосними – дуже природньо звучать, по-украïнськи
А якщо вже тут подають до розгляду iменник, то я б пропонував як синонiм "чужослiв, мн. -в'я"

перейняток
15
Oleksa Rusyn 12 квітня 2020
спосуда
11

Від спосудити "(за)позичити. допомогти". Або ще: слово спосуджене. Див. ЕСУМ: спосудити.

אלישע פרוש 23 жовтня 2019
8 січня 2020

Підтримую !

12 квітня 2020

Українська мова прикметна своєю влучністю, тож мені здається, що не годиться казать запозичене на перейняте.

15 квітня 2020

До речі, досі ставлю питання доцільности вживання тями "позичати" до отриманих з инших мов слів.
Бо виглядає так, що слова "хвиля", "гетьман", "князь", "витязь" є "запозиченими", що мов переконує, що прийде час їх геть "віддати".

15 квітня 2020

Я за те саме кажу.

27 травня 2020

Теж не підтримую що примання чужих слів звуть запозиченням, спосудою, маячня. Так наче ми колись усі "запозичені слова" вернемо (ага, і терміни, і власні назви).
Проти такого толку.

27 травня 2020

Слова спосуда, спосудити не містять конотації про необхідність повернення. То є надумана вигадка.

10 червня 2020

Головне значіння слова "спосужать" - це "помагать". Як на мене, тут воно не доречі.

10 червня 2020

Полісемія. А про товк "помагати/помочи" є вже дієслово <помагати/помочи>. Що є мисель иміти дві слові за тий же товк, а за йинший товк слова не міти?

10 червня 2020

Однак і в вислові "спосужать грошима" почувається головне значіння допомоги ("помагать грошима"). Спосужать словами = помагать словами? Це слово не має потрібного значіння.

25 жовтня 2021

Все ж безглузда калька. Ми слова що оддавати потім маємо, якщо їх спосужуємо (зичимо)?

перейняте з
,
від
9

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/37437-perejmaty.html#show_point
Наприклад, "слово є перейняте з німецької"; "слово є перейняте від німців".

Вадим Мельник 21 вересня 2020
23 грудня 2020

Як на мене чудовий варіант, і звучить гарно

23 грудня 2020

Дякую!

20 червня 2021

Чудовий варіант!

20 червня 2021

Дякую!

чужослівʼя
5

Чуже слово.

10 червня 2020

На мою думку, "-слів'я" натякає на множину, загал.

1 листопада 2021

Чужослiв, мн. -в'я

пере́йма
3

Від http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/37437-perejmaty.html#show_point
Знаю, що в слова є ще купа значінь, та що з того? У відповідному контекстові буде все ясно.

Вадим Мельник 22 серпня 2020
чужи́на
3

"Чужий" + "-ина" - щось чуже. Наголос на другий склад, щоб відрізняти від "чужинА".

Вадим Мельник 22 серпня 2020
прісиво
2

Прі́сний – 2) В казках: чужий, посторонній
r2u.org.ua: прісний

чужи́зна
2

"Чужий" + "-изна" - щось чуже.

Вадим Мельник 22 серпня 2020
переймання
2
Юра Шевчук 24 січня 2021
24 січня 2021

Це дія, а не річ.

24 січня 2021

"Запозичення" теж дія.

24 січня 2021

Це теж невдатний термін. Узагалі дієслівні прикметники на -ння досить нове явище в українській мові, і багато давніших мовознавців на те завважували й радили не вживати їх зайве.

24 січня 2021

+

запозичення
2
Микола Зін 21 червня 2021
чужизм
1

Буде іронічно, що слово для тями "чужизм" матиме суфікс "-изм", який сам є чужизмом.

29 жовтня 2019

:-[

12 квітня 2020

Є український суфікс "-ин(а)".

13 квітня 2020

"Чужина" має иншу тяму.

16 квітня 2020

Суфікс "-ин(а)" дозволяє поширить значіння на все чуже. Бо його значіння - щось із прикметою, позначеною в корені слова.

28 квітня 2020

Може й так. Знаю, є слово "русьчизна", яке означає "українська мова" (або "білоруська мова", в ті часи не дуже піклувалися їх розрізняти).
Тож Ваша правда, так думаю собі.

слово-приблуда
1
Вадим Мельник 22 серпня 2020
черпане
1

ЕСУМ: черпати "набирати; діставати; (перен.) добувати; запозичати". Тут є пєрєдано нє имѧмь (іменником), а перифрастично – дієприкметником ѡд дѣієслова чьрпати (черпати) "запозичати": чьрпано із {черпано з} "запозичено з" = "запозичення з (відки)".

Угорі гарне дієслово, але деколи є потреба сказати одним словом–іменником. "Запозичення з німецької" буде "черпано з німецької", але як сказати "він використовує давні німецькі запозичення на взір бутерброд, кеґель"? Пропоную так — "він використовує давне німецьке черпане на взір бутерброд, кеґель".
У твоїй мові багато запозичень — у твоїй мові багато черпаного.

куркуля́ка
1

Від слова куркуль.
Словник Бориса Грінченка.
Куркуль, -ля́, м. Пришлый, захожій изъ другой мѣстности человѣкъ, поселившійся на постоянное жительство.

Пилип Хмара 17 грудня 2021
17 грудня 2021

Неруського роду слово.

слово-блукач
0
23 жовтня 2019

В етимології є й поняття вкреме слова блукача ніж просто запозичення загалом.

23 жовтня 2019

+

прісінь
0

Прі́сний – 2) В казках: чужий, посторонній
r2u.org.ua: прісний

пріснява
0

Прі́сний – 2) В казках: чужий, посторонній
r2u.org.ua: прісний

пріснець
0

Прі́сний – 2) В казках: чужий, посторонній
r2u.org.ua: прісний

чужорідок
0
Oleksa Rusyn 12 квітня 2020
при́йма
0
данок
0
Daniel Daught 10 червня 2020
10 червня 2020

Хто ж дає ті слова?

черпань
0

ЕСУМ: черпати "набирати; діставати; (перен.) добувати; запозичати". Тут є пєрєдано нє имѧмь (іменником), а перифрастично – дієприкметником ѡд дѣієслова чьрпати (черпати) "запозичати": чьрпано із {черпано з} "запозичено з" = "запозичення з (відки)".

Угорі гарне дієслово, але деколи є потреба сказати одним словом–іменником. "Запозичення з німецької" буде "черпано з німецької", але як сказати "він використовує давні німецькі запозичення на взір бутерброд, кеґель"? Пропоную так — "він використовує давні німецькі черпані на взір бутерброд, кеґель".
У твоїй мові багато запозичень — у твоїй мові багато черпанів.

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями