Нічого переконливого у цьому розділі нема. Натомість є спільне коріння в кількох слов’янських мовах. До речі, поляки згодні з тим, що слово "власний" вони позичили у чехів?
Я вважаю безпідставним твердження, що українське слово "власний" це запозичення з польської мови, бо однокореневі слова є в інших слов’янських мовах. Словаки, чехи, хорвати і словенці також позичили його у поляків? Словацька мова - vlastne, чеська - vlastni, хорватська - vlastiti, словенська - lastno.
Слово "замок" має набагато ширше тлумачення.
ЗАМОК (нехитрий) клямка, (висячий) колодка, (в одязі) зістібка, (у крісі) затвор.
Зі словника Святослава Караванського.
Іван Огієнко "Наша літературна мова" Сторінка 257
2. У давнину були в нас іще різні дієслівні приставки, але з бігом віків погубилися. Було, напр., пре-, що часом і тепер ще можна спіткати.
Напр., у Словнику Грінченковому подається: предокучити, але це форми сумнівні — вони в нас перейшли на на- й ін. Це архаїзм.
Зникло й пред-, — воно перейшло на перед- передплатити, передбачити.