За́мок — укріплене житло феодала доби середньовіччя.

На високому горбі стримить давній лицарський замок з баштою (І. Нечуй-Левицький); Пишний замок у пана Данила, нащадка древнього Жмайла!.. Міцні, білі стіни, високі вежі, дубові двері, залізом куті, вузькі вікна..; обнесений він мурами з баштами по кутках, з гарматами і гаківницями (Л. Старицька-Черняхівська); – Я чув, – повернув голову до гетьмана, – що ви розпочали будувати в Жовкві фортецю, перед якою іграшками здаватимуться Одеський і Луцький замки... (Р. Іваничук);.

запозичення з п. zamek «замок, фортеця; замок», як і ч. zámek, слц. zámok, вл. нл. zamk «тс.», є семантичною калькою свн. slōӡ; «тс.» (нвн. Schloß «тс.»), яке в свою чергу калькує лат. clūsa «тс.»;

р. за́мок, бр. за́мак, болг. за́мък, м. замок;

• архітектура і будівництво