Може це тільки мені так здається, але я завжди розігріваю їжу в цьому пристрої, а не нагріваю.
Ви в цьому впевнені? То наведіть приклад, будь ласка. Бо мені досі траплялись тільки нагрівачі, а от нагрівачки - жодної!😟
На жаль, не годиться. З тим же успіхом, можна звати просто "піч", чи "пічка" (примовляючи, що це інше).
Відкривачка - теж дуже просте слово і, гіпотетично, може мати безліч варіантів використання. Проте, у пересічної людини воно чомусь асоціюється лише з пристроєм для відкривання ємностей з консервованими продуктами.
Нагрівачка, на мою думку, має непогані шанси стати побутовим синонімом "мікрохвильовки". По-перше, це слово коротше і його легше вимовити, а по-друге, "чка" робить його фонетично близьким до "пічка", натякаючи, чим вона власне і є. По-третє, найбільш поширене використання мікрохвильовки - це якраз короткочасне нагрівання готового продукту, на відміну від, наприклад, духовки.
Слово "піч", не "пічка". Постав пиріг у піч, а не в "пічку".
Не пишіть дурниць. Пічка - те саме, що і піч, річка - ріка, нічка - ніч і так далі.
Отож.
У слові "нічка" 'ч' відноситься до кореня "ніч", не до почепа чка.
нагрівниця
не виконачка, а виконавиця
не вироблячка, а виробниця
...не відкривачка, а відкривальниця?
не сверблячка, а свербниця?
не болячка, а боляниця?
не козачка, а козаківниця?
не співачка, а співниця?
не читачка, а читальниця?
Я вірно Вас зрозумів, пане рахувальник спідниць?
"Рахувальник спідниць" тобі шле пояснення того, як "співачка" утворюється від "співак", "козачка" від "козак" і так далі.
Називається "чергування приголосних". К та Ч.
https://ukr.ed-era.com/fonetika_grafka_orfoepya/cherguvannya_golosnih_zvukv/cherguvannya_prigolosnih_zvukv
Випадок зі "сверблячкою" від "свербіння" є скоріше проявом зневаги. Так мені здається. Усілякі хвороби зі -чка.
Ще раз спалився москалик, легко перейшовши на ти з незнайомою людиною.☝😎. Ну, але то таке...
Краще поясніть нам, пане Олександре, звідки Ви взяли цей діалог (див. нижче коментарі до "хвильовка"):
"— Я не хочу рожеву спідницю!
— Просто рахуй її за дуже бліду червону..."
Припускаю, що Ви самі її придумали. Бо якщо в москаля в голові постійно лунає девіз "Йа так считайу", то він завжди на 100% упевнений в своїй правоті. А міг би хоча б тим дурним гугль-транслейтом перевірити свій геніальний авторський переклад з общепонятного на українську...
https://translate.google.com.ua/?hl=uk&tab=wT&sl=ru&tl=uk&text=я считаю&op=translate
Я сам придумав приклад. Бо люди легше розуміють таким чином. Саме тому в євангелії є притчі. А також з'явилися билини Езопа.
Я на "ви" звертаюсь тільки в знак взаємоповаги. Для тебе маю взаємну неповагу, пане хлопчик. Вже почав розмовляти так, як тобі подобається - жди.
"спалився"🤡
Якщо комусь здалося, що я розмовляю з привидом, пояснюю: ні, Доктор Смалець не з'їхав з глузду. Просто користувач ШоШо ще вчора називався "Олександром" і замість "я вважаю" користувався московською калькою "я рахую". Мабуть його збентежило моє зауваження, тому сьогодні він вже фігурує як ШоШо. На превеликий жаль, нова клікуха теж виявилась нефартовою, бо Олександр-ШоШо сьогодні палиться знову. Ось що він пише:
<Я сам придумав приклад. Бо люди легше розуміють таким чином. Саме тому в євангелії є притчі. А також з'явилися БИЛИНИ Езопа>...???
Що тут скажеш... Навіть політично заангажований радянський СУМ (1970-1980) чесно повідомляє, що <БИЛИНА 2, и, жін. Російська народна епічна пісня про богатирів та їх подвиги>.
sum.in.ua: bylyna
Російська, Карл! Езоп не писав російських билин!
PS Олександр → Шо Шо → Oreksanduru → ...?
Хм... Ця Билина Езопа щодня змінює свій нікнейм. Мабуть на нього полюють якісь спецслужби...😎
😆 Пиши ще.
"Рахувати" в значенні "вважати" не є калькою московської. Не знаю за інші мови, та в англійській також уживають "to reckon" з первинним значенням "рахувати, лічити" (споріднене, до речі, з черпаним з німецької "рахувати") у тямі "вважати".
Також українське "числити" має тяму "вважати".
https://www.oxfordlearnersdictionaries.com/definition/english/reckon?q=reckon
Ще "брати".
Anton Bliznyuk Частково можна погодитись. Московське нарєчіє в основному є сильно спотвореною калькою української мови, тому більшість т.зв. кальок з московських слів і виразів фактично є кальками з кальок. На мою думку, не варто за цим єдиним критерієм відкидати все в одну купу (хоча на цьому сайті переважно так і роблять). Проте, не знаю як Вам, а мені давно і дуже сильно ріже вуха оте "я рахую", попри його етимологічну спорідненість і т.п. М'яко кажучи, сьогодні воно стоїть значно ближче до моск. кальки, ніж до можливої тями "вважати", яка невідомо, чи взагалі була колись в ужитку. Принаймні, ті ж білодідівці не змогли знайти жодного прикладу у дорадянських укр. письменників, а у однісінькій наведеній фразі Ю.Яновського <Рахувати його [хазяїна кав'ярні] за постійного члена нашої сімки важко> все рівно йдеться про якийсь перелік - сімку, себто лічбу, рахунок.
Слово “мікрохвильовка” (саме скорочення від “мікрохвильова піч”) у різних слов’янських мовах (і їдиші):
Czech and Slovak: mikrovlnka
Polish: mikrofalówka (зрідка також mikrofala – “мікрохвиля”)
Belarusian: mikrachvaloŭka
Yiddish: מיקראָכוואַלניק (mikrokhvalnik) – саме слово “כוואַליע” (khvalye) з білоруської
Slovene: mikrovalovka
Croatian: mikrovalka (зрідка також mikrovalna – сам прикметник “мікрохвильова” в якості іменника)
Bulgarian: микровълнова(та) (теж прикметник просто)
Macedonian: микробра́нова (як і болгарською)
malovóuna peicy
/ˈmɑlowo͡wnɑ.pe͡i̯t͡ʃ/
Prostir dobrodéya אלישע פרוש.
Ya ne vémy. Se e prostir p. Porouxya, xay œun pac ròzyasnity.
А де в нього наголос на первім складі?
«/ˈmɑlowo͡wnɑ.pe͡i̯t͡ʃ/»
Пропонова пана Anton Bliznyuk.
Частина кухонної печі; духовка. Старе слово яке може отримати нове життя в сучасних технологіях.
нвн. Brátröhre «піч для розігрівання; маленька піч для піджарювання» утворене з основ дієслова bráten «жарити, смажити» і іменника Röhre «труба, трубка», спорідненого з двн. rōr(r)а, rōrеа «тс.; стеблина очерету, порожниста стеблина», нвн. Rohr «труба, ствол; очерет, тростина», гот. raus, двн. rōsc(i) «спритний, гнучкий», укр. рух;
Зичено з нім.
goroh.pp.ua: Рура
читається енвечниця
Складноскорочений іменник "НВЧниця". В якості народної назви.
‹Minuta› e meidyunaròdina i, gadaiõ, crasxe za ‹xüilinõ›.
malovóuna peicy
/ˈmɑlowo͡wnɑ.pe͡i̯t͡ʃ/
Pricmeitno ‹malovóuna› geinsca ròdou e bez pocepa, hi u: clixyonoga, dóugorõca, ostroverxa, zloréca, lapoouxa /lapowuxa/, ceornobruua.
Там різні ступені частотності. Можна порівняти мало-менше-найменше. Тоді мікро — це яка ступінь? Це окрема технічна міра, що не відображає загального поділу.
<Там різні ступені частотності. Можна порівняти мало-менше-найменше. Тоді мікро — це яка ступінь? Це окрема технічна міра, що не відображає загального поділу.>
Prauda. Ta cyto e ciniti grècœum zu yix slovom ‹μικρός› prosto za "mal", i crœumno za "micro-"?
Про це треба греків спитати.
<Можна порівняти мало-менше-найменше. Тоді мікро — це яка ступінь?>
Μικρός e u grecyscé cladna stõpeiny, = "mal"; "mnéy, menxy" e ‹μικρότερος›, a "naimnéy" ‹ελάχιστος›.
<Про це треба греків спитати.>
Puitati mogemo, ta ono ou yix ouge e taco, to znacity grèci sõty is tacuimy duoznacomy u readovi. Védé, za "micro-" poyeaty ‹μικρο-› u odino is inxemy slovom: + "κύμα" → ‹μικροκύμα›, a prosto "malui gybui, small waves" crœumno: ‹μικρά κύματα›, he u: ‹ Μικρά κύματα χτυπούν (ne ‹μικροκύματα›) και εκτοξεύονται στην ακτή ›, = "Little waves (ne "microwaves") crash and splash to the shore".
Одне й те саме двічі. Треба в греків спитати... про розрізняння радіохвиль.
<Одне й те саме двічі>
?
Вживаємо це слово в побуті дуже часто (сім'я та знайомі). Наприклад: «Там у хвильовці обід, розігрій собі!»
Стихійно «мікрохвилі» скоротилися до «хвиль» — цілком закономірний результат розвитку мови.
Лише воно не вкраїнське, принаймні, в такій подобі. "Хвилівка". Та й навіть так, слово скорочене від скалькованого з моск. "мікрохвильовка" (микроволновка).
Отакої! То одсутність ікавізму в наросткові «-ов-» означає невкраїнськість слова?
Для моєї говірки — так. Але не в тому справа. Наявність в московській "микроволновка" та скалькованого "мікрохвильовка" означає нерідність скороченого "хвильовка", хай навіть фонетика та морфлогія дозволяє такому слову бути в інших говірках.
Слово “мікрохвильовка” (саме скорочення від “мікрохвильова піч”) у різних слов’янських мовах (і їдиші):
Czech and Slovak: mikrovlnka
Polish: mikrofalówka (зрідка також mikrofala – “мікрохвиля”)
Belarusian: mikrachvaloŭka
Yiddish: מיקראָכוואַלניק (mikrokhvalnik) – саме слово “כוואַליע” (khvalye) з білоруської
Slovene: mikrovalovka
Croatian: mikrovalka (зрідка також mikrovalna – сам прикметник “мікрохвильова” в якості іменника)
Bulgarian: микровълнова(та) (теж прикметник просто)
Macedonian: микробра́нова (як і болгарською)
Так, згодна, «хвилівка» фонетично більш підходить українській мові, але я просто констатую факт: «хвильовка» стало вживатися в усному мовленні, у моєму середовищі спілкування, принаймні.
Просто звичка це не завжди хороший привід чіплятися за слово. Інакше те, чим тут займаються нема значення. Бо всі звикли до телевізорів, локацій, комбінацій та пакетів. Тож давайте просто казати, як само навикається... Хочеш перекласти eng. hi ? А навіщо? І так всім зрозуміло, що воно таке.
А мальовка – малівка?
+
Слово "хвильовка" споріднене не лише з "хвилею" або "хвилькою", а також і з "хвилиною" або "хвилькою". Нагрівання їжі хвилями в цьому пристрої зазвичай триває протягом кількох хвилин.
Хай ноги будуть за роги!
— Я не хочу рожеву спідницю!
— Просто рахуй її за дуже бліду червону...
Я не рахую, а вважаю.
👍Гарно спалився москалик через рахування якихось дурних спідниць!😅
—
—
Gély, cyto i dosi ne'ma ismogui staviti «👎» pèrecladœum.