Значення слова

Пікнік — популярна форма відпочинку, споживання їжі на свіжому повітрі на розстеленому килимку у місцях з красивими краєвидами.

Приклад вживання

Сьогодні групою збираємося на пікнік до озера.

Походження

фр. pique-nique, англ. picnic

Слово додав

Перекладаємо слово пікнік

гаївка
92

пропоную розширити значення слова „гаївка“

Ромко Мацюк 2 червня 2015
2 червня 2015

А хіба зараз це не те саме, що пікнік?

2 червня 2015

Здається це навіть хрестматийний переклад. Звучить як хрестоматійний і влучний.

2 червня 2015

Насправді у передвоєнному часі наші (мої) батьки вживали „маївка“, не прив'язуючись до „Дня солідарности трудящих“. Москалі спаскудили значення — „майовка“. Але його можна­­‑би відновити. Гаївки – це, за словниками, все‑ж таночки, та мені так виглядає, що значення можна поширити на будь‑який відпочинок серед зелені..

21 вересня 2015

"Гаївки" - це весняні танки і пісні. Але слово дуже гарне, тому ідея розширити його значення і повернути до повсюдного вжитку варта уваги. Зрештою, на пікніках ми не тільки їмо, але й граємо, співаємо, граємось, а гаївки - це якраз колективні танки-ігри-співи.

30 серпня 2019

+

21 жовтня 2019

гаївка на узбіччі.неперевершено!

26 грудня 2020

Го́я-дю́ндя = гаївка. (Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 320.

3 травня 2021

Гаївки є виснянні народні вяткування

галявник
52
Луком 1 червня 2015
10 травня 2016

звучить як "халявник"...

3 січня 2020

Не сказав би, що схоже звучить. Й "халява" має в українській мові значення зовсім инше, аніж у мові російській.

маївка
21
Vasyl Zheliznyak 1 червня 2015
2 червня 2015

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) МАЇ́ВКА, и, жін. 2. Відпочинок весною на лоні природи. [Горпина (на перелазі):] Добривечір! Хліб-сіль! Маївку справляєте? (Степан Васильченко, III, 1960, 153); Ось вони цілою групою — хлопці, дівчата — сфотографовані між зеленню біля надмогильного пам'ятника батькові українського театру — Кропивницькому. Ось маївка їхня в лісопарку (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 40). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 596.

2 червня 2015

Як на мене - українізована форма радянсько-росіської "майовки". Це слово використовується в молдавських селах Одещини (тобто однозначно нав'язане) для позначення "пікніків" на першотравневі вихідні. Наведені вище цитати, до речі, з творів лише другої половини ХХ ст., тобто радянського періоду.

2 червня 2015

радянщина, фу-фу. оскільки це від «май», то на нашу мову це було б щось як «травнівка», але цей варіант не дуже..

2 червня 2015

давайте заклеймим та забороним слова шашлик, пільмень, тобто все, що повязує нас з росією чи радянським союзом.

2 червня 2015

шашлик дуже древнє слово, пишуть що походить з тюркської або скіфської мов, а пельмені виявляється з удмурдської. походження не радянське, на відміну від «Маёвка - собрание революционно настроенных рабочих, устраиваемое за городом в день 1 мая»

8 червня 2015

май - то не московське слово)

6 липня 2019

Пане Луком, є українські слова «розмай», «розмаїття», «май». Тому це не совіцьке слово, а питомо наше, тому «маївка» є дуже гарним відповідником. В нас вкрали безліч слів, але їх цуратись не потрібно.

21 жовтня 2019

Слова «розмаїття», «розмай» та «май» (останнє в значенні «зелень», а не «травень») дійсно українські, але не кожне слово, що утворене від українського кореня, варто безглядно тягти до вжитку.

Бо так можна виправдати будь-яке лайнисько, як-то «благополуччя»:
1. Благо — українське слово? Українське!
2. Слово «получати» є словнику Грінченка, де другим значенням вказано російське «получать».

Ба більше, цілком ґрунтовно можна виправдати повернення слів «лучче» (краще), «врем'я» (час) та инших слів, які, на превелике щастя, пішли на разі в небуття.

21 жовтня 2019

А що ви маєте проти слів "лучче", "верем'я" (саме через [е])? Адже так більша частина України говорила споконвічно, від прадавніх часів, і аж до часів Грінченка та Петлюри, "лучче" вживали і Шевченко, і Леся Українка. Єдина причина чому ми ті слова не вважаємо своїми — радянщина, яка намагалася оптимізувати мову, серед десяти синонімів лишень один "легітимізувавши", а дев'ять викинувши, од них одцуравшись, щоб для широких робочих мас мова була простішою.
Лучче зверніть увагу на засилля різних росіянізмів зовсім нових: союз, майка, вражає, розподіл, проникати, підряд, щебінь, супутник, віха, учбовий, достоїнство... і ще сотня слів, яких до СРСР українці не знали, і в Україні яких не було, а зараз вони стали нам як рідні. Це справжня трагедія — совєтизми, а не слова з давньої книжної мови. І, запевняю, слів, якими нас "збагатив" СРСР, наближаючи мову до "братньої", є у сотні разів більше, аніж тих давніх слів як "лучче", "оружжя", "побіда".
Хоч з заувагою про "розмаїття" з Вами я згідний. Не певен, що "маївка" то вкраїнське слово.

22 серпня 2020

"Насправді у передвоєнному часі наші (мої) батьки вживали „маївка“, не прив'язуючись до „Дня солідарности трудящих“. Москалі спаскудили значення — „майовка“. Але його можна­­‑би відновити. Гаївки – це, за словниками, все‑ж таночки, та мені так виглядає, що значення можна поширити на будь‑який відпочинок серед зелені.." - слова пана Ромка Мацюка.
Маївка - українське слово, утворене від май!!! Май - зелень, ізрій якого різниться від лятинського "май"!!!

простонебець
14
Ціхоцький Іван 31 грудня 2014
гайгам
10
Луком 31 травня 2015
природник
8
Михайло Тітов 25 грудня 2014
26 грудня 2014

найперше спадає на думку фахівець з природничих наук. або той, хто обирає для себе наближення до природи й простоти

лісожрачка
8
Oleksa Kosenko 31 грудня 2014
1 червня 2015

читається як ліжосрачка

1 червня 2015

:D

16 березня 2017

Дякую, візьму це слово для одного жарту.

2 жовтня 2020

одразу видно,для кого - лісожрачка , а для кого - нагода пізнати і з'єднатись з природою ))

11 жовтня 2020

Спочатку лiсожрачка, а потiм лiсосрачка 🙈🙈🙈

позахатник
6
Михайло Тітов 27 грудня 2014
небокус
5
Михайло Тітов 27 грудня 2014
2 жовтня 2020

шедеврально)) мені цікаво,як виникло Ваше слово? за яких обставин/ходу думок? Ви що,намагались вкусити небо?))

2 січня

Добре слово!! На додачу сказати, враховуючи шо "небо" дійсно є в роті (яке частіше відоме з росіянського єзика як "ньобо"), то все більш чим логічно. Про небо найчастіше й чути шо воно "ясне", того видимо й я́сна (в роті).

рядно
5

В дитинстві бабуся виряджала нас "на ряднину" - шмат хліба з салом + ковдра.

Dmytro Kovalov 1 червня 2015
8 травня 2017

Тут - "на ряднину" малося на увазі теж саме, що й - "на ковдру".

їдень-сидень
5
лугобавка
4
Volodymyr Khlopan 5 серпня 2015
простонебник
4
позамеш
3

поза помешкання

Михайло Тітов 27 грудня 2014
4 травня 2021

Цікава, як на мене, пропозиція - містка і відповідна.

ледачник
3
Stanislav Nastenko 1 червня 2015
хавальник
3

Від студентського сленга "хавать" - їсти.

Михайло Лековкін 1 червня 2015
поляна
3
Юліана Чорна 24 вересня 2018
24 вересня 2018

„Поляна“ — не наше. Переклад — „галявина“

3 травня 2021

Тільки галявина в лісі та нічого спільного з перекускою чи харчуванням.

3 травня 2021

Поляна не має нічого спільного з випивохом чи обжерохом. Якщо тільки на западати на малокультурний слєнґ

похід на природу
3

Найпростіші, всім знайомі варіанти — найкращі

Ruslan Litvinov 25 лютого 2021
відпочинок на природі
2
Petro Volodymyrovych Sobchuk 8 червня 2015
ряднівка
2
Виталя Бордиян 13 червня 2016
привал
2
16 січня 2019
перекуска просто неба
1
Mirabel Lv 26 грудня 2014
їстівинка
1
Данька Козій 29 вересня 2018
спочечас
1
Дануся Залевська 1 березня 2019
печеник
1
Оксана Козакевич 1 лютого 2020
libui-nipui, lib-nip
1

Вимова: {ˌlɪ͡ɘbɘˈnɪ͡ɘpɘ}, {ˌlɪ͡ɘbˈnɪ͡ɘp}.

Складення именних тварів від дієслів libati (ЕСУМ ІІІ, 229: либати¹) та nipati (ЕСУМ IV, 89: нипати), яко приблизна калька пран. pique-nique.

אלישע פרוש 3 жовтня 2020
перекуска на природі (не настоюю)
1

Укр-анг. словник Андрусишина: Гаївка- великодня весняна пісня. Маївки зовсім нема. Але ж мало щось бути в Галичині на означення пікніка. До речі, пікнік- це бур'ян дуже стійкий. Майже в усіх мовах перекуска на природі- то picnic.

Marko Markovych 3 травня 2021
сніданє
1

Сніданок є одне а сніданє щось інше. Дитиною чув приповідку: Гуцул з Коломиї, а гуцулка з Бані, посідали під смереку тай зробили собі сніданє.

Panas Spec 3 травня 2021
позамівка
0

поза домівкою

Михайло Тітов 27 грудня 2014
зелений ресторан
0
Михайло Тітов 28 грудня 2014
на куліш
0
Vadik Veselovsky 29 грудня 2014
виласка
0

Від слова "ласка". Таке тлумачення зустрів в Лева Силенка в праці "Мага Віра".

Andrii Andrii 5 січня 2018
розмай
0
Andrii Andrii 24 вересня 2018
схожупа́тник
0

"Схо́же па́хник"..

Артем С-чук 25 січня
25 січня

Нехай Биг милує! Ваші вигадки — неоковирні.

смога́рник
0

Гарно відпочивати при вогнищі. Смогарка = мангал.

Артем С-чук 25 січня
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
1 лютого 2020

Печеник - від слова пекти. Запікати на вогні їжу.

Поділитись з друзями