Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) МАЇ́ВКА, и, жін. 2. Відпочинок весною на лоні природи. [Горпина (на перелазі):] Добривечір! Хліб-сіль! Маївку справляєте? (Степан Васильченко, III, 1960, 153); Ось вони цілою групою — хлопці, дівчата — сфотографовані між зеленню біля надмогильного пам'ятника батькові українського театру — Кропивницькому. Ось маївка їхня в лісопарку (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 40). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 596.
Oksana Dan, запропонуйте окремо мін-код, я за нього проголосую)
Ну тоді вже краще зірковий гість чи запрошена зірка...