„грузити“ для мене недопустиме. Щодо „вантажити“—поширене в сучасній укр. (глядіть Етимологічний сл. Походження непевне.
Повністю підтримую. Коли хтось замість пристойної знимки прячеться (це те саме, що ховається) за „рожою“—туди його писяці й дорога.
Мені ще надзвичайно подобається „Писколяп“ замість ФБ—дуже влучно відображає потребу певної категорії нероб ляпати небилиці про те, серед яких гарних квітів насрав сьогодні їх милий котик. І так щодня—як не котик, то їх малюк, як насрав, то нова молитва,—чи ці люде колись працюють?!
Перелічені слова мають оцінкове (емоційну) забарвлення. Жодна мова не є смішною. Послухайте, а краще,– почитайте чеську. Перед ким Ви остерігаєтесь осмішитися українськими словами: перед Кацапом, перед яничаром-перекинчиком, чи перед власною меншевартісною невпевненістю? Чи перед Американцем? Ви на кого міряєтеся?
Якби Google то Ви б натискали не на кнопку, а на ґудзика, не грузили би, а стягали, не нав'язували, а накидали, і не бравзери, а швендики